Проведено 12 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, донараховано 37,3 тис.грн.
В області зареєстровано 5126 СГ, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Загальна сума фінансових санкцій, застосованих в ході 2730 перевірок склала 4,3 млн.грн.
Органами ДПС у Дніпропетровській області за 2005 рік при проведенні перевірок суб’єктів господарювання виявлено 17,9 тис. порушень податкового законодавства. Винесено 9,6 тис. постанов про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян на загальну суму 648,5 тис.грн.
Найбільшу питому вагу від загальної кількості виявлених порушень становлять порушення, пов’язані з відсутністю податкового обліку або веденні його з порушенням установленого порядку, неподанням або несвоєчасним поданням платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків.
За 12 місяців 2005 року складено 5,9 тис. протоколів про адміністративні правопорушення або 34 відс. до загальної кількості. За неподання або несвоєчасне подання декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних притягнуто майже 4 тис.грн. громадян – суб’єктів господарської діяльності або 22 відс.
Меншу кількість займають порушення, пов’язанні з неутриманням та неперерахуванням у повній мірі до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб. За допущені порушення складено 1070 протоколів або 6 відс.
За порушення порядку здійснення розрахунків зі споживачами із застосуванням РРО (ЕККА) складено 3,4 тис. протоколів або 17 відс. до загальної кількості протоколів про адміністративні порушення.
Внаслідок не придбання одноразових патентів або за порушення термінів їх дії до адміністративної відповідальності притягнуто 185 осіб.
До бюджету надійшло (з урахуванням надходжень по постановах за попередній рік) – 568,8 тис.грн.
Для виявлення порушень податкового законодавства податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки [34, с.57].
Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:
- повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;
- дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;
- узгодженість звітних даних;
- послідовність даних у формах звітності;
- відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;
- правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;
- правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.
Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.
Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.
Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:
1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;
2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;
3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;
4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:
5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;
6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;
7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;
8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.
Тематичні документальні перевірки проводяться за завданнями вищих за підпорядкуванням податкових органів.
З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу.
Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:
неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;
максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;
орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;
- застосування адекватних заходів до суб’єктів господарювання (далі – СГ), що ухиляються від сплати податків.
Органи державної податкової служби повинні забезпечити:
своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;
однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.
Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги. Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.
При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [26, с.6]:
1.1. Система адміністрування податків– ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.
1.2. Податкова поведінка загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.
1.3. Категорія уваги (коридор)– характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:
Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.
Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).
Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.
Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.
1.4. Критерій оцінки – ознака, за допомогою якої формується оцінка СГ.
1.5. Критерій розподілу – правило віднесення СГ до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику та сум валового доходу.
1.6. Податковий ризик – вірогідність порушення податкового законодавства СГ, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету.
1.7. Фактор ризику – це обставини або результати діяльності СГ, що вказують на можливість існування податкових ризиків.
1.8. Індивідуальний індекс – величина відхилення показника діяльності певного СГ від середнього значення цього показника по всій сукупності СГ згідно з тим чи іншим критерієм оцінки.
1.9. Історичні індекси – оцінка відхилення показників діяльності окремого СГ від середнього значення аналогічних показників сукупності СГ за один і той же період, що не піддавався повній перевірці (за всіма ризиками) іншими методами, ніж камеральна перевірка:
1.10. Сценарій – послідовність дій адміністратора або виконавця щодо опрацювання податкової звітності.
1.11. Фіскальна важливість– оцінка СГ щодо рівня максимально можливих податкових зобов’язань по податках та зборах до бюджетів всіх рівнів від ведення господарської діяльності.
Визначення категорії уваги
СГ, що знаходяться на податковому обліку, оцінюються органами державної податкової служби за їх фіскальною важливістю, податковою поведінкою та залежно від характеристик галузі та регіону, в якому вони провадять свою діяльність.