Одним з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення. Використовуючи прибуток, підприємство може не лише погасити свої зобов'язання перед бюджетом, банками та іншими підприємствами й організаціями, а й інвестувати засоби в нове будівництво, реконструкцію чи модернізацію наявного устаткування або заміну його прогресивнішим. При цьому для досягнення і підтримання фінансової стійкості важливий не тільки абсолютний обсяг прибутку, а й його рівень щодо вкладеного капіталу підприємства або затрат, тобто рентабельність.
Величина і динаміка рентабельності з точки зору фінансової стійкості характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансове благополуччя.
Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.
Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):
· коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);
· коефіцієнта фінансування;
· коефіцієнта фінансового лівериджу;
· коефіцієнта покриття процентів;
· коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;
· коефіцієнта маневреності власного капіталу.
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.
Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.
Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.
Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.
Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.
Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.
Коефіцієнт фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.
Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.
Коефіцієнт покриття процентів - відношення чистого прибутку до виплати процентів і податків до процентних виплат.
Характеризує ступінь захищеності кредиторів від несплати процентів за наданий кредит і демонструє, в скільки разів зароблені підприємством протягом звітного періоду кошти перевищують суму процентів позики.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного (робочого) капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.
Робочий капітал - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, тобто він складається з частини оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.
Розглянемо на умовному прикладі порядок розрахунку нормативних значень коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів, тобто коефіцієнта структури коштів підприємства (табл. 1). Нормативні показники розраховують фінансові аналітики підприємства.
Таблиця 1. – Розрахунок нормативного значення коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів підприємства
| № з/п | Показник | Значення показника | Відхи-лення | |
| початок періоду | кінець періоду | |||
| 1 | Основні засоби та необоротні активи, які фінансуються за рахунок власних джерел (в % до всього майна) | 7,97 | 13,05 | +5,08 |
| 2 | Необхідні матеріальні запаси (в % до усього майна) | 47,56 | 37,57 | -9,99 |
| 3 | Необхідні обсяг власних коштів (р.1) + (р.2) | 55,53 | 50,62 | -4,91 |
| 4 | Граничний обсяг позикових коштів (100 – р.3) | 44,47 | 49,38 | +4,91 |
| 5 | Нормативний коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів (р.4 : р.3) | 0,8 | 0,98 | 0,18 |
В узагальненому вигляді показники фінансової стійкості підприємства подано в табл. 2.
Таблиця 2. – Показники фінансової стійкості підприємства
| № з/п | Показник | Початок періоду | Кінець періоду | Відхи-лення |
| 1 | Коефіцієнт автономності (незалежності) | 0,1 | 0,7 | +0,6 |
| 2 | Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів:2.1. Фактичний2.2. Нормативний | 9,630,8 | 0,590,96 | -9,04+0,19 |
| 3 | Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу | - | - | - |
| 4 | Коефіцієнт маневреності власних коштів | 0,27 | 0,87 | +0,6 |
| 5 | Коефіцієнт реальної вартості основних засобів та майна підприємства | 0,07 | 0,13 | +0,06 |
| 6 | Рівень довгострокової платоспроможності | 0,1 | 2,0 | +1,9 |
Із таблиці видно, що за відповідний період фінансова стійкість підприємства поліпшилась. Так, якщо на початок періоду, що аналізується, значення коефіцієнта автономії (відношення власних коштів до вартості майна) становило 0,1 (10%), то на кінець цього періоду воно збільшилось до 0,7 (70%).
Збільшився коефіцієнт маневреності власних коштів. Це слід розглядати як позитивну тенденцію, оскільки таке збільшення супроводжувалось випереджаючим зростанням власних коштів щодо позичених.[4]
Особливу увагу слід приділити коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів як одному із основних показників оцінки фінансової стійкості. Як видно з табл. 9.6, на початок цього періоду обсяг позикових коштів у 9,6 раза перевищував обсяг власних коштів, тоді як згідно із розрахованим раніше нормативним рівнем названого коефіцієнта позикові кошти не повинні були перевищувати 80 % власних коштів. На кінець періоду фактичний коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів дорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункта (майже вдвічі) нижче за нормативний (максимально допустимий) (0,98).
Отже, підприємство за рік, що аналізується, трансформувалось із фінансове нестійкого, залежного підприємства у підприємство з певним запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансово стійке дає підстави вважати його надійним та перспективним діловим партнером.
Ці висновки можуть бути підтверджені і детальнішим аналізом обертання матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках (табл. 3).
Як видно із таблиці, термін обертання матеріальних оборотних коштів по підприємству набагато повільніший за термін обертання коштів у розрахунках. Відтак можна зробити висновок, що у звітному періоді терміни обертання як матеріальних оборотних коштів, так і обертання коштів у розрахунках зросли. Дебіторська заборгованість перетворювалась на кошти частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.
Таблиця 3. – Динаміка обертання матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках підприємства за минулий та звітний періоди, разів
| № з/п | Показник | Минулий рік | Звітний рік |
| 1 | Обертання матеріальних оборотних коштів | 3,4 | 6,2 |
| 3 | Обертання коштів у розрахунках | 11,3 | 18,0 |
3. Задача
Підприємство планує реалізувати вироби А, Б, В, Г. Повна собівартість виробу А-82 грн., Б-64 грн., В-84 грн., Г-75 грн. Оптова ціна А-108 грн., Б-89 грн., В-103 грн. Г-112 грн. Розрахувати прибуток від реалізації продукції методом прямого розрахунку. Кількість виробів реалізованих: А-125 шт., Б-69 шт., В-35 шт., Г-31 шт.
Рішення:
Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані:
1. Перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.
2. Собівартість одиниці продукції.
3. Ціна одиниці продукції (ціна виробника).
Прибуток від реалізації за одиницю продукції по виробам:
- вироб А: Оптова ціна - Повна собівартість виробу = 108 – 82 = 26 грн.
- вироб Б: 89 – 64 = 25 грн.
- вироб В: 103 – 84 = 19 грн.
- вироб Г: 112 – 75 = 37 грн.
Визначимо загальний прибуток продукції по кожному виробу:
- вироб А: 26 * 125 = 3250 грн.
- вироб Б: 25 * 69 = 1725 грн.
- вироб В: 19 * 35 = 665 грн.
- вироб Г: 37 * 31 = 1147 грн.
Визначимо загальний прибуток продукції по всім виробам:
3250 + 1725 + 665 + 1147 = 6787 грн.
Отже, прибуток від реалізації продукції, розрахований методом прямого розрахунку, складає 6787 грн.