1. Організаційно-економічна характеристика відділення державного казначейства у Троїцькому районі Луганської області 2
2. Організація фінансової роботи ВДК у Троїцькому районі Луганської області 6
3. Фінансове планування роботи ВДК у Троїцькому районі Луганської області 13
4. Організація грошових розрахунків у ВДК у Троїцькому районі Луганської області 17
5. Оборотні активи та запаси. їх облік та джерела формування. 20
6. Фінансове забезпечення формування та облік основних засобів. 22
7. Оподаткування ВДК у Троїцькому районі Луганської області 27
8. Надання та використання субвенцій. 29
9. Видатки та їх класифікація. 32
10. Доходи та надходження ВДК у Троїцькому районі Луганської області 38
11. Фінансова звітність ВДК у Троїцькому районі Луганської області 45
Висновки. 50
Список використаної літератури. 52
Зміни в бюджетній системі України, спричинені значними перетвореннями в політичному, економічному та соціальному житті держави, зробили очевидною необхідність створення, а точніше відновлення системи казначейських органів.
Казначейство як структура для нашої держави не нова. Казначейство як спеціальний державний фінансовий орган, що здійснює касове виконання державного бюджету, було засновано 1822 року, коли у складі Міністерства фінансів Росії було створено Департамент державного казначейства. Йому були підпорядковані місцеві органи – губернські та повітові казначейства. Усі зібрані казначейською системою доходи записувалися на єдиний рахунок у Державному банку.
З жовтня 1917 року було розпочато численні перетворення фінансового апарату, якому було визначено роль виконавця загального обліку народного господарства. Декретом Ради народних комісарів від 4 травня 1919 року Департамент державного казначейства було скасовано і злито з Народним банком РРФСР, у складі якого було утворено особливий кошторисний підрозділ з обслуговування вищих і центральних установ держави. Суміщення функцій казначейства і центрального емісійного органу в умовах тоталітарного планового керівництва економікою стало доцільнішим.
До середини 1993 року в Україні діяла банківська система виконання державного бюджету, що перейшла у спадок від СРСР із його централізованою економікою та однорівневою банківською системою. На той час існувало дві схеми виконання бюджету. Виконання місцевих бюджетів здійснювалося у межах доходів, що реально надходили до цих бюджетів, а виконання державного бюджету ґрунтувалося на принципі авансування витрат на кредитній основі. Доходи, що надходили до державного бюджету, акумулювалися і впродовж року нагромаджувалися на окремих рахунках в установах банків. Водночас організаціям та установам, що фінансувалися з державного бюджету, банки відкривали бюджетні видаткові рахунки і на підставі бюджетних доручень Міністерства фінансів України оплачували їхні витрати. Наприкінці року дохідні й видаткові бюджетні рахунки в комерційних банках закривалися. Національний банк України проводив підсумкові обороти за цими рахунками і визначав суму емісії, здійсненої у процесі фінансування бюджетних витрат. На суму емісії оформлялася заборгованість Міністерства фінансів України Національному банку. Доцільно зазначити, що інформація установ банківської системи про виконання держбюджету була єдиним джерелом для складання Міністерством фінансів України звітності.
За таких умов постало питання оперативного управління бюджетними коштами, спрямування їх на першочергові соціально-економічні потреби, що можливо було здійснити лише через створення нової структури з налагодженим прозорим механізмом виконання державного бюджету. Тому 27 квітня 1995 року Указом Президента України за № 335/95 було створено Державне казначейство України. Також були створені відділення у районних центрах. Мій район не став виключенням, тому на підставі Бюджетного Кодексу України, Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністерства України №590 від 31.07. 1995 року “Питання Державного казначейства” було розроблено Положення про відділення Державного казначейства у Троїцькому районі Луганської області[1], яке визначає правовий статус Відділення.
Відділення Державного казначейства у Троїцькому районі знаходиться у селищі міського типу Троїцьке на відстані 4км. від залізничної станції Лантратівка Донецької залізниці. Відстань до обласного центру 240км.
У своїй діяльності Відділення керується Конституцією України, законами України, Бюджетним Кодексом України, актами Президента України, Верховної Ради України указами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Державного казначейства України.
Відділення має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в Управлінні державного казначейства України у Луганській області та відповідні рахунки в уповноважених банках. Також Відділення самостійно відповідає за своїми майново-господарськими цивільно-правовими зобов’язаннями, що виникають між Відділеннями та учасниками господарських відносин при реалізації господарської компетенції в межах майна, що належить Відділенню.
Найважливішим чинником стійкості будь-якої держави є міцна фінансова система, яка здатна швидко реагувати на зміни в економічному і соціальному середовищі, дає змогу оперативно ухвалювати рішення з питань реалізації і поточних, і довгострокових державних програм та сприяє подальшому розвитку національної економіки. Досягти цього можна лише за допомоги вмілого і виваженого управління економічними процесами.
В умовах швидкоплинних економічних змін i сталого дефіциту бюджету виникає необхідність ефективно управляти наявними фінансовими ресурсами, здійснювати поточні видатки державного бюджету в межах його доходів, нагромаджувати грошові ресурси для реалізації державних програм і погашення зобов`язань, мати змогу оперативно реагувати на зміни економічної ситуації, протистояти розпорошенню коштів на чисельних рахунках установ, міністерств, відомств, комерційних банків і, як наслідок, удосконалювати діючу систему виконання Державного бюджету України.
Головними джерелами інформації для аналізу фінансового стану Відділення – це бухгалтерський баланс (форма №1). Мета складання балансу є надання повної та правдивої інформації про фінансовий стан установи.
Таблиця 1
АНАЛІЗ БАЛАНСУ
| Статті балансу | На початок року | На кінець року | Відхилення | Темп росту% | |||
| Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | ||
| АКТИВ | |||||||
| 1. Необоротні активиОсновні засоби | 11776 | 35,62 | 4358 | 16,44 | 7418 | 19,18 | 37,01 |
| Інші необоротні матеріальні активи | 11586 | 35,05 | 16190 | 61,06 | -4604 | -26,01 | 139,74 |
| 2. Оборотні активиМалоцінні та швидкозношувані предмети | 8853 | 26,78 | 5150 | 19,42 | 3703 | 7,36 | 58,17 |
| Інші кошти | 44 | 0,13 | 15 | 0,06 | 29 | 0,07 | 34,09 |
| Рахунки в банках | 800 | 2,42 | 800 | 3,02 | - | -0,6 | - |
| БАЛАНС | 33059 | 100 | 26513 | 100 | 6546 | - | 80, 20 |
| ПАСИВ | |||||||
| 1. Власний капіталФонд у необоротних активах | 23362 | 70,67 | 20548 | 77,51 | 2814 | -6,84 | 87,95 |
| Фонд у малоцінних швидкозношуваних предметів | 8853 | 26,78 | 5150 | 19,42 | 3703 | 7,36 | 58,17 |
| Результат виконання кошторису за загальним фондом | 844 | 2,55 | 815 | 3,07 | 29 | -0,52 | 61,37 |
| БАЛАНС | 33059 | 100 | 26513 | 100 | 6546 | - | 80, 20 |
Проаналізував таблицю, можна побачити, що в активі установи на кінець звітного року значно зменшились основні засоби вони склали – 4358грн., в той час, як інші необоротні матеріальні активи збільшились на 4604грн., також зменшення відбулось по другому розділу “Оборотні активи”, по статтям: малоцінні та швидкозношувальні предмети та інші кошти. Незмінними лишились кошти по статті рахунки в банках вони складають – 800грн. В пасиві балансу на кінець звітного періоду відбулося зменшення по всім статтям.
Майном установи є: комп’ютери – 13шт. грошова цінність складає на початок 2005р – 76287грн., наявність на кінець 2005року – 76214грн., інструменти та інвентар для прибирання службових приміщень та прилягаючої території установи. Також в розпорядженні Відділення є господарські матеріали і канцелярське приладдя. Звіт про рух майнових цінностей відображається у річної звітності: форма №5 та форма №6[2].
Найголовніша характеристика казначейської системи та її відмінність від банківської системи полягає в тому, що казначейство концентрує в єдиній системі два потоки грошових коштів, які виникають у процесі виконання бюджету, – дохідний і витратний – на єдиному казначейському рахунку. Окрім того, казначейська система передбачає здійснення функцій контролю за цільовим спрямуванням коштів державного бюджету та управління наявними коштами, які консолідуються на єдиному казначейському рахунку.
У більш розгорнутому вигляді казначейське виконання бюджету – це процес, що передбачає дотримання відповідних вимог, основними з яких є:
1) Відкриття рахунків з виконання бюджету в системі органів Державного казначейства на єдиному казначейському рахунку.
2) Проведення процедур попереднього та поточного контролю у здійсненні витрат.
3) Здійснення витрат, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік, у межах реальних надходжень і в терміни, що дають можливість виконати відповідну бюджетну програму та погасити державний борг.