Одним з перших питань вдосконалення обліку і контролю грошових коштів в досліджуємому підприємттві було б рішення про автоматизоване ведення касової книги та опрацювання касових документів.
Для цього необхідно: по-перше - придбання необхідної комп’ютерної техніки і встановлення її не лише в бухгалтерії, а і в касі; по-друге - придбання необхідного програмного забезпечення для ведення обліку згідно нової "Інструкції про застосування Плану бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій і зав'язати її локальною мережею з бухгалтерією.
А доти, поки не буде придбана програма, ведення журналу реєстрації прибуткових і видаткових документів можна вести в програмі Місгоsoft Ехcеl.
4. Автоматизація операцій по касі в НДС “Семичи”
Задача “Облік грошових коштів в касі” вирішуються в бухгалтерії та торговому відділі НДС “Семичи” і не є автоматизованою. Оскільки методика бухгалтерського обліку єдина і стандартизована, вибір шляху розв’язку даної задачі зводиться до вибору програмного середовища, в якому доцільніше її розв’язувати. Тут можливі два альтернативні напрямки – встановлення готової спеціалізованої бухгалтерської системи і розробка власної. З спеціалізованих систем можна виділити російський “1С” та вітчизняний “X-Door” Запорізької фірми “SoftTaxi”. Ці обидва пакети є досить потужними і гнучкими (особливо “1С”). Зокрема, одним із шляхів вирішення проблеми міг би бути вибір компонента “1С” – “1С: Бухгалтерія”, який можна додатково налаштувати на виконання деяких функцій оперативного обліку. Але на сьогодні всі спеціалізовані системи, які варті уваги, мають один суттєвий недолік – відносно високу вартість (в першу чергу це стосується сільськогосподарських підприємств). Очевидно, що якщо підприємство має на меті одержання прибутку, то так чи інакше всі управлінські рішення повинні бути економічно обґрунтованими. А для обґрунтування такого рішення, як вибір системи комп’ютеризованого обліку повинні враховуватись такі фактори, як економічна ефективність та ціна системи, і на основі аналізу цих факторів вже повинен робитись висновок про доцільність тієї чи іншої системи.
Вагомим аргументом на користь створення власної системи (наприклад, засобами Visual FoxPro) також є те, що в такій системі можна передбачити всі тонкощі і особливості, які пов’язані з обігом готівки, для здійснення оперативного обліку і елементів аналізу.
Облік руху готівки стосується бухгалтерських операцій не тільки з рахунком 30, але й з рахунками 36, 70, 63, 37 тощо. Практично задача вирішується шляхом виконання наступних дій.
На першому етапі ведеться облік надходження готівки в касу підприємства. Облік вибуття здійснюється на основі видаткових ордерів, шляхом записів в журналі операцій відповідних бухгалтерських проведень, що відображається по дебету і кредиту рахунка 30. Проведення містить дані про відповідного партнера, суму і дату здійснення операції. Надходження грошей фіксується на дебеті рахунка 30 в кореспонденції з 70. При цьому проведення також містить інформацію про суму, яку проплачено і дату здійснення операції.
Другий етап включає в себе формування звітних документів, а саме: оборотно-сальдової відомості і журналу-ордеру. Вони формуються на основі журналу операцій. Оборотно-сальдова відомість містить інформацію про сальдо (залишок) на рахунку 30 на початок і кінець місяця по дебету, кредиту, та згорнуте. Журнал-ордер містить інформацію про суми обороту по дебету і кредиту рахунку 30 в розрізі рахунків, і загальні суми обороту по дебету і кредиту.
Рішення даної задачі вимагає аналізу великої кількості паперової інформації і включає в себе видачу різноманітних звітів. При цьому дуже висока ймовірність допущення помилки, яку важко відшукати. Це вимагає надзвичайних витрат робочого часу та ручної праці, що не може забезпечити високої продуктивності. До того ж, ручна обробка інформації у вирішенні задач такого типу є морально застарілим підходом.
Тому доцільно реалізувати задачу обліку реалізації на ЕОМ, щоб спростити та прискорити її розв’язання.
Щодо вибору конкретного інструментарію для створення системи, він цілком виправдано падає на Microsoft Visual FoxPro, оскільки на підприємстві на даний момент вже працюють дві системи обліку (“Реалізація. Розрахунки з покупцями” та “Розрахунки з постачальниками”), які створені на основі цієї програми. Це створить можливість для інтеграції всіх компонентів в єдину систему, модернізації існуючих та створення нових компонентів по мірі розвитку підприємства. І що немаловажно – зекономить кошти підприємства.
Для розгляду структури розроблюваної системи обліку і аналізу та взаємозв’язку із зовнішніми об’єктами зручно представити систему у вигляді DFD-діаграм. Для даної системи можна умовно виділити три зовнішні об’єкти: покупець (постачальник), банк і бухгалтерія НДС “Семичи”. В процесі роботи системи формуються наступні результатні документи:
- оборотні відомості;
- узагальнені оборотні відомості;
- сальдові відомості;
- узагальнені сальдові відомості;
- журнал-ордер;
- акт звірки.
Всі ці документи надходять до бухгалтерії підприємства для здійснення оперативного, синтетичного обліку, проведення аналізу тощо.
Можна виділити наступні процеси:
- ведення журналу операцій (процес 1);
- формування результатних документів (процес 2);
- друк і передача результатних документів (процес 3).
Для процесу 1 “Ведення журналу операцій” вхідними є дані, отримані з касових ордерів, що надходять від або до НДС “Семичи”, виписки, які надходять з банку. В результаті ведення журналу операцій утворюються дані про операції, які є вхідними для процесу 2 “Формуванння результатних документів”. Цей процес також використовує вхідні дані для процесу 1 для звірки і виявлення помилок. На виході процесу 2 формуються в електронному вигляді ті ж самі документи, які будуть вихідними документами для всієї системи. За допомогою процесу 3 ці документи роздруковуються і передаються в бухгалтерію підприємства.
Розглянемо детальніше процес 1 “Ведення журналу операцій”. Даний процес складається з наступних дрібніших процесів:
- ввід і контроль інформації (процес 1.1);
- запис на магнітний носій (процес 1.2);
- звірка і корекція БД (процес 1.3).
Інформація з касових ордерів є вхідною для процесів 1.1 “Ввід і контроль інформації” та 1.3 “Звірка і корекція БД”. Після процесу 1.1 введена інформація про операції записується на магнітний носій (вінчестер) в файл операцій. Записана інформація використовується в процесі 1.3 при звірці і корекції БД. На виході процесу 1.3 (і всього процесу 1) – дані про операції.
В результаті декомпозиції даного процесу 2 “Формування результатних документів” одержуємо наступні дрібніші процеси:
- формування оборотних відомостей (процес 2.1);
- формування узагальнених оборотних відомостей (процес 2.2);
- формування сальдових відомостей (процес 2.3);
- формування узагальнених сальдових відомостей (процес 2.4);
- формування журнала-ордера (процес 2.5);
- формування акту звірки (процес 2.6).
Дані про операції є вхідними для процесів 2.1, 2.3, 2.5 та 2.6, на виході яких формуються відповідно оборотні відомості, сальдові відомості, журнал-ордер та акт звірки. Оборотні і сальдові відомості є вхідними даними відповідно для процесів 2.2 та 2.4, в яких формуються узагальнені відомості.
Процес 3 “Друк і передача результатних документів” не вимагає деталізації.
Для висвітлення технології рішення даної задачі у системі, що проектується і для порівняння її з існуючою технологією, систему зручно представити у вигляді техпроцесу. При оприбуткуванні грошей дані з прибуткового ордеру вводяться в пам’ять ЕОМ. В процесі введення даних відбувається їх перевірка на правильність, повідомлення про помилки (якщо вони виявлені) виводяться на екран монітора, і процедура вводу повторюється. Після того, як дані введені і перевірені, вони записуються на жорсткий диск ЕОМ в наступні файли: “Журнал операцій”, “Партнер” та “Сума”.
Аналогічно здійснюється ввід даних видаткових ордерів і корекція помилок. В цьому випадку дані записуються на жорсткий диск ЕОМ у файли “Журнал операцій” і “Зміст оперції”.
В результаті наступних етапів формуються результатні документи, для чого використовується інформація з файлу “Журнал операцій”. Це етапи: “Формування журнала-ордера”, “Формування оборотно-сальдових відомостей” і “Аналіз оплати і оприбуткування”.
Висновки та пропозиції
У даній курсовій роботі нами були розглянуті порядок документального оформлення та обліку одержання та використання грошових коштів, ознайомились зі станом бухгалтерського обліку грошових коштів на підприємстві. В результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що в цілому бухгалтерський облік ведеться у відповідності з вимогами, але нами виявлені недоліки щодо порядку заповнення окремих документів.: в касових ордерах відсутні записи окремих реквізитів, допускаються виправлення помилок не бухгалтерськими способами. Це, можливо, пов’язано з великою кількістю операцій з грошовими коштами. Тому, на мою думку, необхідно автоматизувати розрахунки по касі.
Підприємство самостійно обирає облікову політику, затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації.
Разом з тим можна визначити основні напрямки вдосконалення бухгалтерського обліку на Науково-дослідній станції “Семичи”:
впровадження прогресивних форм і методів обліку з застосуванням ЕОМ;
підготовка та підвищення кваліфікації облікового апарату;
застосування передбачених нормативними документами облікових реєстрів;