Обліковий Прибуток = Доходи – Витратипов’язані з цими доходами (1.1.)
Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковимзаконодавством об'єктом оподаткування за звітний період [9]. Згідно із законом України «Прооподаткування прибутку підприємств» прибуток обчислюється як:
Податковий прибуток = Скоригованівалові доходи – валові витрати – амортизація (1.2.)
Податок на прибуток підприємства нараховуєтьсяна податковий прибуток. У декларації з податку на прибуток підприємства чітко зазначаютьсявалові доходи, валові витрати та амортизаційні відрахування, що в кінцевомупідсумку визначають об’єкт оподаткування та суму податку на прибуток, сума цьогоподатку надалі вираховуватиметься з облікового прибутку підприємства.
Формування облікового прибутку (див.додаток А) суттєво відрізняється від визначення податкового прибутку (див. додаток Б), сума якого нетотожна обліковому прибутку через відмінності у включеннях до складу валовихдоходів і валових витрат тих чи інших доходів і витрат.
Визначення податкового прибутку(об’єкта оподаткування) (див. додаток Б), регулюється податковимзаконодавством, насамперед, за рахунок жорсткого регламентування складу валовихдоходів і валових витрат
Валовий дохід, за податковимзаконодавством, - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності,отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальнійабо нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі,виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами [2]. Склад валових доходів привизначенні об’єкта оподаткування регулюється законом України «Про оподаткуванняприбутку підприємств» і передбачає доходи, що включаються до валових доходів таті, що не включаються до їх складу (див. додаток В).
Валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній абонематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг),які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшоговикористання у власній господарській діяльності [2]. Склад валових витрат та витрат,що не включаються до їх складу наведено у додатку Г.
Таким чином прибуток як фінансовийрезультат діяльності підприємства є важливим атрибутом не лише для самого підприємства,що займається господарською діяльністю на меті якої є отримання прибутку тазабезпечення його зростання, але і для держави, що є важливим елементомнаціонального доходу, так як частина прибутку підприємства надходить до бюджетуу вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів для фінансуваннясуспільних потреб, забезпечення державою виконання своїх функцій, здійсненнядержавних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.
1.2 Сутність та склад системиоподаткування підприємств в Україні
Система оподаткування — це сукупністьподатків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також додержавних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку [5].
Податки – це обов’язкові платежі, якізаконодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичнимиособами в процесі перерозподілу частки вартості валового внутрішнього прибуткуй акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпеченнявиконання державою покладених на неї функцій [17, с. 20].
Чинна система оподаткуванняпідприємства в Україні визначається для нього такими основними законами Українияк «Про систему оподаткування» (від 25 червня 1991 р), «Про оподаткуванняприбутку підприємства» (від 28 грудня 1994 р.), «Про збір на обов'язкове державнепенсійне страхування» (від 26 червня 1997р.), «Про розмір внесків на деякі видизагальнообов’язкового державного соціального страхування» (від 11 січня 2001р.), Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» (від 20 травня1990 р.) та іншими нормативним актами.
Відповідно до дворівневої системиоподаткування підприємство сплачує загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори (див. додаток Д). Усвою чергу, загальнодержавні податки за формою оподаткування поділяються на прямі і непрямі податки.
Прямі (або прибутково-майнові податки)– це податки, що встановлюються безпосередньо щодо підприємств, а їх розмірпрямо пропорційно залежить від результатів фінансової діяльності [22, с. 20]. Допрями х податків відносять:
1) податок на прибуток – це є податок, що сплачуєтьсяпідприємством зі свого прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт,послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютнихцінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а такожіз прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій. Насьогодні його ставка складає 25 % від прибутку визначеного відповідно доподаткового законодавства;
2) плата за землю, що стягується у вигляді земельногоподатку або орендної плати і встановлюється залежно від площі і грошової оцінки землі;
3) податок із власників транспортнихзасобів обчислюється на підставі даних про кількістьтранспортних засобів за станом на 1 січня поточного року, ставки якого диференційовані залежно відпотужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання;
4) податок на нерухоме майно, законодавчих актів щодо якого поки що не прийнято, проте є передбаченим законом України “Просистему оподаткування”.
Непрямі податки (або податки наспоживання) – податки, які стягуються у процесі витрачання матеріальних благ,визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни реалізації товару йсплачуються споживачем [18, с. 130]. Тобто платником цих податків єспоживач (особа, що придбаває товар), тоді як підприємство є лише юридичним їхплатником, що включає суму непрямих податків до ціни продукції, згодомвирахувавши з виручки від реалізації продукції суму цих податків та сплатившиподатковим органам. До непрямих податків відносять три види податків і зборів:
1. Податок на додану вартість (ПДВ) –це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, утворюваної накожному етапі виробництва або обігу, сума якого входить до ціни продажу товарів(робіт, послуг), котру сплачує кінцевий споживач [23, с. 17].
2. Акцизний збір представляє собоюнепрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні,які включаються до ціни цих товарів (продукції) [21, с. 160]. Акцизний збірвстановлюється, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію йтовари, призначені для населення й держави, що є монополією [18, с. 420].
3. Мито - це вид митного платежу, щостягується з митної вартості товарів, переміщуваних через митний кордон держави(тих, що вивозяться або слідують транзитом) [18, с. 549].
Наступнимиелементами системи оподаткування підприємства (див. додаток Д) є загальнодержавніі місцеві збори.
Найбільшвагомими для підприємства є збір на обов’язкове державне пенсійне страхуваннята внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що зазарубіжною літературою високорозвинених держав, визначаються як соціальніподатки на фонд оплати праці працівників підприємства.
Збіробов’язкове державне пенсійне страхування стягується державою з метоюнакопичення коштів для пенсійного забезпечення і виплати допомоги. Ставка цьогозбору визначається законом України «Про збір обов’язкове державне пенсійнестрахування» (від 26 червня 1997р.), що на сьогодні для звичайних виробничихпідприємств складає 33,2 % від витрат на оплату праці працівників підприємствата диференціюється залежно від кількості працівників-інвалідів на підприємстві(див. додаток Е).
Внескина загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачають збори дотаких фондів державного соціального страхування:
1. Фондсоціального страхування узв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленимипохованням. Внескиакумулюються державою коштів для виплати допомоги з тимчасовоїнепрацездатності, при вагітності і пологах, при народженні дитини, організаціїсанаторно-курортного лікування і відпочинку працівників та їхніх дітей,ветеранів та інвалідів тощо. Розмір внесків встановлюються законом України «Пророзмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціальногострахування» (від 11 січня 2001 р.), що на сьогодні для звичайних підприємствскладають 1,4 % від фонду оплати праці працівників і може змінюватись для деякихпідприємств (див. додаток Ж).
2.Фонд соціального страхування на випадок безробіття, внески до якогоздійснюються головним чином для фінансування витрат, пов’язаних іззабезпеченням зайнятості населення. Розмір внесків встановлюються попередньозгаданим законом України і на сьогодні складають 1,6 % від витрат на оплатупраці працівників для звичайних підприємств (див. додаток Ж).
3.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійногозахворювання. Розміри внесків до цього фонду регулюються законом України «Прострахові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиниливтрату працездатності» (від 22 лютого 2001 р), що складають 0,2-13,5 % відфонду оплати праці залежно від класу професійного ризику виробництва та галузіекономіки підприємства.
За економічним змістом податки – цефінансові відносини між державою і платниками податків з примусового відчуженнячастини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондівгрошових ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій [22, с. 12].