Підвищення ефективності пенсійного забезпечення у Дніпропетровському регіоні (стр. 12 из 16)

, (2.5)

Коефіцієнт детермінації для даної моделі

(2.6)

повинен дорівнювати :

>0,75 – сильний кореляційний звя’зок, 0,36> >0,75 кореляційний зв’язок середньої щільності; <0,36 кореляційній зв’язок низької щільності [48].

Проведений економетричний аналіз (рис.2.10 2.11) показує, що основними регулюючими факторами забезпечення власними надходженнями планових обсягів виплат пенсій по територіям міст та сільських районів Дніпропетровської області є:

- показник кількості працюючих на одного пенсіонера по території (кореляційний фактор впливу великої сили);

- показник середнього рівня надходжень пенсійних внесків на 1 працюючого по території (кореляційний фактор впливу середньої сили).

Отримані дані можна використовувати для прогнозування рівня перерозподілу коштів обласного ПФУ між територіями в Дніпропетровській області.

Рис.2.10. – Економетричний регресійний аналіз впливу факторів на відсоток забезпечення виплати пенсій власними надходженнями по територіальним підрозділам в Дніпропетровській області в 2007 році (фактор – відносна кількість працюючих на 1 пенсіонера)

Рис.2.11. – Економетричний регресійний аналіз впливу факторів на відсоток забезпечення виплати пенсій власними надходженнями по територіальним підрозділам в Дніпропетровській області в 2007 році (фактор – середній рівень пенсійних внесків на 1 працюючого на території)

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНІ

3.1 Демографічна проблема в наповненні власних доходних джерел солідарного рівня Пенсійного Фонду України

Негативна демографічна ситуація в Україні по прогнозам приводить до підвищення відсоткової частини пенсіонерів серед населення України з рівня 11% у 1959 році до рівня 19% у 1997 році та до прогнозного рівня 27% у 2026 році, при цьому відсоткова частина населення в працездатному віці з рівня 55% у 1959 році знижується по прогнозам до 52% у 2026 році, а частка молоді до 20 років знижується з рівня 34% у 1959 році до рівня 21% у 2026 році (див. графіки на рисунках Додатку Д). Враховуючи масову трудову міграцію працездатного населення (на рівні 7,5 млн. чол.) в Європу, наповнення солідарного фонду Пенсійного Фонду України за рахунок зборів з фонда оплати праці підприємств та працівників в Україні становиться все більше проблематичним.

Оскільки показник динаміки росту номінального ВВП України в умовах гіперінфляції 1992 1995 років та інфляційного стрибка 19971998 року не є об’єктивним, в дипломному досліджені використані показники реального ВВП України у 1991 2007 роках з врахуванням інфляційного дефлятора, які показали, що відносний рівень реального ВВП у 2007 році становить тільки 75,6% від ВВП 1991 року (в порівняльних цінах 1990 року). Таким чином реальний рівень доходів Пенсійного фонду України в порівняльних цінах 1991 року становить тільки 10,4%, що нижче рівня реальних доходів Пенсійного фонду України 11,3% у 1991 році. Враховуючи, що кількість пенсіонерів в Україні у 1991 році становила 12,1 млн.чоловік, у в 2007 році – 13,41 млн.грн., скорегований рівень доходів Пенсійного Фонду України в цінах та кількості пенсіонерів 1991 року становить всього 9,4% від реального ВВП 1991 року. Тобто реальна купівельна спроможність середньої пенсії у 2007 році складає всього 83% від реальної купівельної спроможності середньої пенсії у 1991 році.

На рис.Д.1 – Д.3 додатку Д наведені графічні результати аналізу:

чисельність груп населення України та пенсіонерів в Україні у 19902007 роках;

динаміка демографічного прогнозу співвідношення кількості пенсіонерів та працездатного населення України у 1998 – 2049 роках;

динаміка демографічного прогнозу структурного співвідношення кількості пенсіонерів та працездатного населення України у 1959 – 2026 роках;

Як показує аналіз даних, наведених на рис.Д.1Д.3 додатку Д:

станом на кінець 2007 року на одного працюючого в Україні приходиться 2 непрацюючих (один пенсіонер та одна дитина до 17 років), яких повинен забезпечувати працівник пенсією та доходами для життєзабезпечення;

станом на кінець 2020 року на одного працюючого в Україні приходиться 2,5 непрацюючих (1,5 пенсіонера та одна дитина до 17 років), яких повинен забезпечувати працівник пенсією та доходами для життєзабезпечення.

Таким чином, солідарна система формування бюджету Пенсійного Фонду України вже у 20102020 роках не зможе забезпечити виплату пенсій без прямих суттєвих дотацій з Державного бюджету України при збереженні сучасного рівня співвідношення «прожитковий мінімум» «мінімальна заробітна плата» «мінімальна пенсія».

3.2 Шляхи забезпечення балансу ресурсів та витрат загальнодержавного солідарного пенсійного фонду страхування України

Внаслідок сплеску народжуваності впродовж 6070х років та його критичного спаду впродовж 8090х років, на тлі зростання загальної тривалості життя та незначного збільшення народжуваності, спостерігається дисбаланс чисельності населення пенсійного віку по відношенню до чисельності населення працездатного віку, який має тенденцію до поглиблення, починаючи з 2020го року.

Одна з найактуальніших проблем української соціальної політики – швидке впровадження принципово нової три-рівневої пенсійної системи. На соціальну гостроту проблеми впливають чинники економічного, політичного та демографічного порядку.

Із набранням чинності Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” [20] органами Пенсійного фонду у січні 2008 року проведено перерахунки пенсій понад 13,1 млн. пенсіонерів, яки отримують пенсії за різними законодавчими актами України. За результатами проведеного перерахунку середній розмір пенсійної виплати у січні поточного року становить 749,39 грн.

Кабінетом Міністрів України 30 січня 2008 року затверджено бюджет Пенсійного фонду України на поточний рік. Загальний обсяг доходів заплановано в сумі 141,2 млрд. грн. Видаткова частина визначена в сумі 141,2 млрд. грн. і в порівнянні з 2007 роком зросте на 41,3 млрд. грн. Середній розмір пенсійної виплати на кінець 2008 року заплановано на рівні 808 грн., що на 36,7 відсотка більше у порівнянні з груднем 2007 року.

На рисунку 3.1 наведена динаміка забезпеченості коштами Пенсійного Фонду в Дніпропетровській області у 2004 2007 роках у розрізі окремих міст та районів.

Рис.3.1. Динаміка забезпеченості коштами в Пенсійному Фонді України у Дніпропетровській області у 2004 2007 роках

Рис.3.2. Динаміка бюджетного важеля при наповненні коштами бюджету Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області у 2004 2007 роках

Рис.3.3. Динаміка навантаження на 1 працюючого при наповненні коштами бюджету Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області станом на 01.01.2008 у містах області

Рис.3.4. Динаміка навантаження на 1 працюючого при наповненні коштами бюджету Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області станом на 01.01.2008 у сільських районах області

Як показує спільний аналіз даних, наведених графіками рисунків 3.13.4:

а) забезпеченість перерозподіленими коштами у 2004 році з всіх джерел загалом по області становила 94,9%, при цьому в великих містах області спостерігалось перевищення фактичних даних над плановими потребами (122, 2 % 126,9% у м.Кривому Розі та Дніпропетровську), а в сільських районах спостерігався значний рівень нестатку фактичних коштів над плановою потребою ( 16,7% найнижчий рівень в Петропавлівському районі Дніпропетровської області);

б) при зростанні рівня пенсій у 2005 році, забезпеченість перерозподіленими коштами у 2005 році з всіх джерел загалом по області становила 82,7%, при цьому в великих містах області спостерігалось перевищення фактичних даних над плановими потребами (109,5 % 109,8% у м.Кривому Розі та Дніпропетровську), а в сільських районах спостерігався ще більш значний рівень нестатку фактичних коштів над плановою потребою ( 13,2% найнижчий рівень в Петропавлівському районі Дніпропетровської області);

в) забезпеченість перерозподіленими коштами у 2006 році з всіх джерел загалом по області становила 100,4%, при цьому в великих містах області спостерігалось перевищення фактичних даних над плановими потребами (120,9 % 135,4% у м.Кривому Розі та Дніпропетровську), а в сільських районах спостерігався значний рівень нестатку фактичних коштів над плановою потребою (22,6% найнижчий рівень в Межівському районі Дніпропетровської області);

г) забезпеченість перерозподіленими коштами у 2007 році з всіх джерел загалом по області становила 108,2 – 109,2%, при цьому в великих містах області спостерігалось перевищення фактичних даних над плановими потребами (125,8 % 153,3% у м.Кривому Розі та Дніпропетровську), а в сільських районах спостерігався значний рівень нестатку фактичних коштів над плановою потребою (21,4% найнижчий рівень в Петропавлівському районі Дніпропетровської області);

Основним фактором наповнення Пенсійного Фонду є зростання рівня заробітної плати та зменшення рівня «тіньової» заробітної плати, тобто робота законодавчих органів власті по підвищенню рівня мінімальної заробітної плати та виконавчих органів влади з керівниками підприємств.