Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретико-методологічні основи регулювання доходів тавитрат комерційного банку.
1.1 Характеристика джерел формування валового доходу
1.1. Управління умовно-постійними і змінними витратами
1.2. Методика обліку результатів комерційної діяльності
1.3. Узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду створення банківських резервів
Розділ ІІ. Планування доходів та витрат в акціонерному банку соціального розвитку ” Укрсоцбанк ”.
2.1.Виявлення наявних фінансових можливостей ” Укрсоцбанку
2.2.Оцінка ефективності діяльності ” Укрсоцбанку ” за 2004-2006 р. р
2.3.Обгрунтування вартості банківських послуг ( 2007 рік)
з урахуванням структури витрат
Розділ ІІІ. Розробка заходів із підвищення рейтингу банківських установ
3.1.Пошук оптимальної методики рейтингового оцінювання
3.2.Шляхи покращення конкурентоздатності вітчизняних банків
Висновки
Списоклітератури
Додатки
ВСТУП
Ринкова економіка вимагає від українських комерційних банків підвищення ефективності управління банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі відводиться аналізу банківської діяльності.
З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності проведення активних і пасивних операцій, оцінюються результати діяльності банку, його окремих підрозділів. Таким чином, успішний розвиток і надійність банківської системи України в сформованих економічних умовах багато в чому залежить від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення виникаючих проблем. Аналіз банківської діяльності є основою ефективного управління банком, вихідною базою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту.
Відомо, що, коли в банку будуть клієнти, то й банк у такому разі буде процвітати, і навпаки. Але у той же час, якщо банк переживатиме скрутне фінансове становище і не зможе вчасно і повністю виконувати свої зобов'язання, то клієнти такого банку так само можуть істотно постраждати, бо вони зберігають свої кошти на різних банківських рахунках. Варто також окремо виділити населення країни, чиї заощадження є одним із самих зручних видів банківських ресурсів (тому що це ресурси довгострокового характеру і порівняно недорогі, що сприяє одержанню банком порівняно високого прибутку). Тому держава, будучи за Конституцією України гарантом стабільності в країні (зокрема й у грошово-кредитній сфері), піклується про міць банківської системи. На це спрямовано діяльність такого державного органу як Національний банк України (НБУ), однією з функцій якого і є забезпечення стабільності банківської системи країни.
Економічна криза, що відбувається в країні, з граничною ясністю показала роль банків як опорних пунктів платіжного обороту народного господарства. Однак на даному етапі розвитку банківської системи комерційні банки переживають важкі часи становлення. Багато з них цікавляться не прибутком, а яким чином вистояти та не поповнити ряди банкрутів. Це зв’язано не тільки з економічною нестабільністю в Україні, але й з тим, що діяльність банків пов’язана з великим ризиком, яким необхідно вміло управляти.
Банк можна назвати “лакмусовим папірцем” функціонування народного господарства в цілому. При сприятливих умовах та нормальних темпах розвитку народногосподарського комплексу в цілому добре розвиваютьсяі банківські установи; а у випадку погіршення фінансового стану підприємств, дефіциту фінансів держави, в сфері фінансово-кредитних установ з’являються проблеми з вільними грошовими коштами, збільшується контроль з боку Національного банку та інших дежавних органів, що зменшує ініціативу і в кінцевому результаті впливає на наслідки роботи банківської установи, тобто прибуток. Тому проблеми розвитку банківської системи — це в першу чергу проблеми розвитку економіки в цілому.
Вибір даної теми обумовлюється тим, що в сучасних умовах питання планування доходів та витрат комерційних банків і забезпечення їх стабільності набувають особливої гостроти та потребують серйозного вивчення.
Метою даної роботи є дослідження сучасного стану процесів планування та формування доходів банку, управління витратами і використання результатів діяльності комерційних банків України, виявлення основних проблем та недоліків в діяльності банків та пошук шляхів їх усунення.
Таким чином, об’єктом дослідження даної роботи є доходи і витрати, а предметом — особливості його планування в комерційних банках.
Згідно з метою роботи, була визначена наступна структура даної роботи:
· Розділ І - розкриває особливості діяльності банку як суб’єкта підприємницької діяльності, визначає теоретико-методологічні основи регулювання доходів та витрат комерційного банку.
· Розділ ІІ - Розкриває механізм здійснення планування доходів та витрат комерційного банку на прикладі акціонерного банку соціального розвитку ”Укрсоцбанку”. Виявляє наявні фінансові можливості банку, розглядається ефективність діяльності ”Укрсоцбанку” в період з 2004-2006 роки та аналізує вартість послуг з урахуванням структури витрат банку.
· Розділ ІІІ - Розглядає сучасний стан банківської системи та українських комерційних банків зокрема з висвітленням проблем, що безпосередньо стосуються діяльності комерційних банків на Україні. Також пропонує заходи з підвищення рейтингу банківських установ, ефективності діяльності та їх фінансової стійкості.
По завершенні роботи зроблені висновки в процесі дослідження питання плануваня доходів та витрат комерційних банків.
При виконанні дипломної роботи були використані різні методи економічних досліджень як загальнонаукові, так і специфічні. До перших відносяться методи формальної та діалектичної логіки, до других — статистичні методи.
Теоретична частина дослідження даної теми здійснювалась на підставі наукових робіт таких вчених як Гладких Д.М., Давидова Л.В.,Вовчак О.Д., Донченко Л.В., Кириченко О.І., Заруба Ю.О., Стоян В.М.,Раевський К.Є. та ін., а практична - на основі фактичних даних, представлених Департаментом банківського нагляду та Департаментом бухгалтерського обліку та розрахунків в акціонерному банку соціального розвитку ”Укрсоцбанк”, планово-економічним управлінням, управлінням ресурсної діяльності, департаментом інформаційно-комунікаційних систем, кредитним відділом.
РОЗДІЛ І Теоретико-методологічні основи регулювання доходів та витрат комерційного банку
1.1. Характеристика джерел формування валового доходу
Джерелами доходів комерційного банку є різні види бізнесу. До елементів банківського бізнесу можна віднести: позичковий бізнес, дисконт-бізнес, охоронний бізнес, гарантійну діяльність банку, бізнес з цінними паперами, бізнес, заснований на прийомі внесків і здійсненні операцій з доручення вкладників, на кореспондентських відносинах з іншими банками, на наданні нетрадиційних банківських послуг.
Позичковий бізнес включає два складених елементи - надання позичок клієнтам (юридичним і фізичним особам) і передача в тимчасове користування вільних ресурсів іншим комерційним банкам за процентну винагороду. Друга частина позичкового бізнесу може мати форму міжбанківського кредиту або термінового депозиту в іншому банку. Умовою розвитку позичкового бізнесу у виді продажу вільних ресурсів є наявність ліній оперативного зв'язку між кредитними установами, поява надійних посередників, що спеціалізуються на перерозподілі ресурсів на банківському ринку, а також розумне керування коррахунком. Доход від позичкового бізнесу виступає у формі відсотка.
Дисконт-бізнес заснован на операціях по покупці банком неоплачених векселів, чеків і вимог з визначеною знижкою - дисконтом. Різновидом бізнесу є факторингові операції банку. Останні можуть бути двох видів: із правом регресу (з оборотом ) і без права регресу (без обороту ). У першому випадку банк має право стягнути непогашене платником зобов'язання з одержувача засобів (постачальника). В другому випадку такого права в банку немає і він тому ризикує більше,вимагаючи і більш солідну винагороду. Винагорода банку за факторинговую операцію зменшує доход постачальника від проданої продукції, представляє знижку з її вартості.
Його розмір складається з двох елементів: 1) відсотка за використання кредитних ресурсів банку за період від покупки їм неоплаченої вимоги до надходження платежу і 2) комісійні винагороди за послугу, величина якого коливається в залежності від ризику, зв'язаного з видом факторингової операції. Оскільки комісія при факторингових операціях сполучена з процентними платежами за вартість ресурсів, і розмір дисконту встановлюється у відсотку від вартості вимоги, доход від факторингових операцій звичайно відносять до процентних доходів банку [11, с.21-27].
Охоронний бізнес заснований на трастових (довірчих) і агентських послугах,яким відповідають і банківські операції.Цей бізнес дає банкові доход у формі комісії за керування майном клієнта (нерухомістю, цінними паперами, засобами на рахунку) або за виконання окремих конкретних операцій з доручення, зв'язаних з цим майном.Наприклад, на основі трастового договору банк бере на себе зобов'язання по розміщенню коштів клієнта, зобов'язуючи забезпечити останньому визначений рівень доходу.При агентських послугах клієнт чітко обмовляє зміст операції по розміщенню його засобів.
При трастових операціях ризик більше в зв'язку з тим, що доход клієнта, обумовлений договором, може бути менше доходу банку. Відповідно і комісія за трастові послуги вища, ніж по агентських операціях. Ця особливість визначає і структуру комісійної винагороди за трастові послуги. Воно включає звичайно фіксовану винагороду за керування майном і винагорода за результатами роботи, якщо доход від трастової операції вище, ніж договірний доход клієнта і фіксована винагорода банку.