Указом Президента України також встановлено і деякі загальні правила проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. Так, встановлено, що нормативно-правові акти контролюючих органів, які регламентують порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, погоджуються з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва. В разі відсутності такого погодження ці нормативно-правові акти не є обов'язковими до виконання платниками податків і можуть використовуватися контролюючими органами як внутрівідомчі документи.
Початковим етапом контрольно-перевірочної роботи є планування документальних перевірок, яке полягає у визначенні переліку об'єктів, що підлягають документальним перевіркам, термінів, обсягів та категорій вказаних перевірок, кадрових ресурсів, необхідних для проведення.
Усі підрозділи податкової служби України на підставі аналізу баз даних, іншої інформації та проблемних питань, що виникли за поточний період і потребують висвітлення під час документальних перевірок, подають у строки, визначені нормативними документами, підрозділам, відповідальним за проведення перевірок, пропозиції щодо включення до Національного плану документальних перевірок, на майбутній рік суб'єктів господарювання.
Основним критерієм відбору платників податків-фізичних осіб для планування документальних перевірок є результати детального аналізу накопичених даних про фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва.
Підрозділам, що проводять перевірку під час проведення аналізу даних, накопичених про суб'єктів підприємництва-юридичних осіб, особливу увагу необхідно звертати на інформацію про засновників та керівників підприємств, які включені до плану перевірок, та фізичних осіб, пов'язаних з юридичними особами, які відібрані до плану перевірок юридичних осіб або є засновниками та керівниками одночасно в декількох юридичних особах.
Плануючи перевірки суб'єктів підприємництва-фізичних осіб, доцільно розробити комплекс заходів, спрямованих на отримання детальної інформації щодо діяльності платника з інших, ніж його звітність або бухгалтерські документи, джерел.
Крім цього, структурні підрозділи податкових органів забезпечують участь своїх працівників у проведенні комплексних перевірок згідно з Національним планом перевірок, у терміни, повідомлені підрозділами, що очолюють перевірки.
Починаючи перевірку, працівники податкових органів повинні пред'являти свої службові посвідчення та доручення на право проведення перевірки керівництву суб'єктів підприємницької діяльності, що перевіряється.
Підрозділи податкової служби, які беруть участь у перевірках, оформляють свої перевірки окремими актами з необхідними додатками за підписом посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності, який перевіряється, і здається керівнику групи. При цьому акти платнику не залишаються, а використовуються при складанні зведеного акта і рішення за ними не приймається. Вони також подають пропозиції щодо необхідності вилучення первинних та інших документів, що свідчать про приховування оборотів і несплату податків. Вилучення здійснює підрозділ, який оформляв зведений акт. Підрозділ, відповідальний за проведення перевірки, оформляє зведений акт із додатками відповідно до вимог нормативних та інструктивних документів, складає протоколи, готує проекти рішення про застосування фінансових санкцій до платника та проекти постанов про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності, крім випадків, коли матеріали передаються підрозділам податкової міліції для вирішення питання про притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.
До інформації із зовнішніх джерел належать відомості про доходи (видатки) фізичних осіб від підприємств, установ, державних контролюючих, правоохоронних органів та інших організацій, де такі доходи (видатки) фінансуються, зокрема, від:
- підприємств, установ, організацій про виплати фізичним особам доходів не за місцем основної роботи (служби, навчання);
- органів місцевого самоврядування, які здійснюють реєстрацію підприємців, інших організацій, виконуючих функції державної реєстрації та ліцензування;
- органів Міністерства внутрішніх справ України про громадян, іноземних громадян, які здійснили злочин або інші правопорушення у сфері економічної діяльності, від правоохоронних органів про відмовлення в порушенні або застосуванні кримінальної справи, у яких можуть бути відомості про отримані доходи;
- паспортно-візових підрозділів місцевих і районних органів МВС, міграційної служби, служби працевлаштування і зайнятості про використання праці іноземних громадян;
- митних органів на фізичних осіб, які здійснюють товарообмінні операції у великих розмірах, а також осіб, отримуючих за імпортом великі партії товарів;
- органів житлово-комунального господарства, органів місцевих адміністрацій, бюро технічної інвентаризації про новобудови, про будови, які перейшли на право власності фізичній особі, про здачу в найм або оренду будов, квартир, кімнат, гаражів чи іншого рухомого і нерухомого майна;
- будівельних організацій та інших організацій, які реалізують громадянам з наданням прізвища, ім'я та по батькові покупця (замовника), адреси, за якою він мешкає, вартості квартири, строку сплати, суми сплати вартості квартири;
- банків та кредитних установ про громадян, які отримали кредити (позики) з наданням інформації, хто отримав або погасив кредит (позику) і в які строки (якщо за громадянина розрахувалася та чи інша юридична особа, то необхідно перевірити, чи включена Ця сума у дохід громадянина та чи утримано з неї податок), про фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які здійснювали разові операції у валюті в готівковій або безготівковій формі (зарахування коштів на рахунку за вкладами фізичної особи або інша операція Щодо надходження коштів, зняття їх з рахунка тощо) про надходження від юридичної особи значної суми коштів на банківські рахунки фізичної особи за продаж товарів, майна, за оренду у громадян приміщень, транспортних засобів тощо.
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ
3.1 Шляхи вдосконалення організації проведення податкового аудиту
Стабільна робота вітчизняних підприємств і забезпечення громадян відповідними матеріальними благами належать до найголовніших чинників зміцнення економічних позицій України в світі.
Тому і шлях до Європи проходить через одну з найголовніших артерій у системі управління державними фінансами – податкову службу. Її осучаснення на базі інноваційних технологій, перехід на взаємний контакт із платниками за принципом, який умовно можна назвати "податкова з людським обличчям", аж ніяк не є пустими гаслами.
Дії або шляхи в цьому напрямку повинні бути спрямовані на розроблення та впровадження спеціальних програм щодо роз'яснення та переконання громадян України про те, що сплата податків і зборів - це конституційний та громадянський обов'язок; на спрощення форм податкової звітності, скорочення їх кількості, уніфікація та стандартизація форм звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення; на спрощення механізму та процедур сплати податків, на розробку та впровадження вдосконаленої системи податкового аудиту, орієнтованої на постійний моніторинг показників діяльності платників податків без зайвого втручання в підприємницьку діяльність; на тісну взаємодію з органами державної влади у процесі розробки пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства з метою справедливого розподілу податкового навантаження на платників податків незалежно від категорії та форм власності.
Необхідно забезпечити об'єктивне та системне висвітлення діяльності органів державної податкової служби, створити умови для партнерських взаємовідносин податкової служби із платниками податків, впровадити програми якісного обслуговування платників податків шляхом надання своєчасних та висококваліфікованих послуг, забезпечити формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення, створити ефективну систему приймання і обробки форм податкової звітності, телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсів мережі Інтернет в роботі з платниками податків, поліпшити прозорість, професіоналізм та ефективность діяльності державної податкової служби України, забезпечити справедливе та неупереджене ставлення до всіх платників податків. Очікувані результати вище сказаного будуть: перелічу основні, а саме, це - забезпечення стабільного надходження податків та зборів, зростання рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, активізація діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, сприяння виведенню доходів із "тіньової" економіки, поліпшення якості обслуговування платників податків, зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості за рахунок впровадження аналітичної субсистеми планування податкового аудиту, зменшення вартості процесу адміністрування податків, сприяння зменшенню податкового навантаження за рахунок розширення бази оподаткування та зниження ставок оподаткування, налагодження партнерства між державою і платниками податків - створення умов, при яких суб'єкти господарювання, реалізуючи особисті інтереси, можуть сприяти вирішенню завдань, що стоять перед державою.
Недосконалість діючого податкового законодавства та бажання отримати максимальні доходи або прибуток створюють для платників податків величезну спокусу недоплатити або взагалі ухилитися від сплати податків і зборів та інших неподаткових платежів. Суспільна небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів полягає в умисному невиконанні обов’язку кожної юридичної особи і фізичної особи сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом. Проблема мінімізації податкових платежів в значній мірі вирішується за допомогою формування ефективної податкової політики суб’єкта господарювання. Слід зауважити, що базою підвищення якості контролюючої роботи має стати аналіз і накопичення аналітичної інформації за результатами попередніх перевірок СПД щодо дотримання податкового законодавства. Отже, необхідно посилити аналітичну і контрольну роботу податкової служби як основи підвищення рівня національного оподаткування. Від ефективності цих напрямів діяльності залежить життєздатність і дієвість системи оподаткування, тому, що вони об’єктивно зумовлені всім ходом податкового процесу і є його невід'ємною частиною. Таким чином, перспективними напрямками вдосконалення є, з одного боку, посилення контролю органів податкової служби за своєчасністю і повнотою сплати податків, набуття ним цивілізованих форм; з іншого боку, створення демократичної системи захисту законних прав та інтересів платників. У зв’язку з останнім важливого значення набуває правова регламентація збирання, зберігання і використання фіскальної інформації, яка в разі відсутності достатніх демократичних обмежень цього процесу може перетворитися на серйозну загрозу демократизації життя і реалізації прав особистості. Таким чином, податковий контроль - це одна з конституційних функцій держави. Він має підтримувати баланс між правами й обов’язками платників податків. Відбір платника податків для проведення перевірки повинен здійснюватись за багатьма критеріями, але в основу необхідно, на мою думку, покласти аналіз ризику. По-перше, відбирати СПД, які є потенційними порушниками, і по-друге, використовувати повідомлення інформаторів. Отже, головним показником оцінки роботи підрозділів контрольно-перевіреної роботи є розширення бази оподаткування за рахунок донарахованих сум, зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ та зменшеного від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Аналіз криміногенної ситуації, яка склалася у сфері оподаткування засвідчує, що одним із найбільш розповсюджених способів ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів є використання підприємств з ознаками фіктивності. У зв’язку з цим , одним із найважливіших завдань, які стоять перед ДПІ є організація боротьби з такого роду правопорушеннями, виявлення і припинення діяльності фіктивних підприємств, відшкодування збитків, нанесених ними державі. Успішне вирішення даної проблеми можливе лише завдяки чітко налагодженій роботі усіх підрозділів ДПІ. Робота податкової служби з примусового стягнення податкової заборгованості має певне значення, але вона не може замінити ефективного адміністрування процесу добровільної сплати податків. Примусове стягнення податкової заборгованості – це вимушений захід, і дуже прикро, що ми його застосовуємо. Адже податки мають сплачуватись добровільно. Вимоги Закону України №2181 лояльні до платників, які своєчасно і в повному обсязі сплачують податки, і жорсткі до боржників. Але й тут надається можливість боржникам самостійно знайти вихід із скрутного становища, погасити податковий борг добровільно. Покращення стягнення податкової заборгованості та підвищення рівня добровільної сплати податків – це довге, методичне та складне завдання . На жаль немає магічного засобу або одного простого рішення, яке б вирішило усі проблеми із податковою заборгованістю. На мою думку, складними проблемами стягнення податкового боргу є встановлення місцезнаходження платника податків, оскарження податкового боргу, фінансова неспроможність сплатити податковий борг повністю або частково. Отже, основними напрямами вдосконалення податкового контролю, на мою думку, є: