ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи податкового аудиту у процесі взаємодії контролюючих органів у податковій системі
1.1 Види податкового аудиту та організація його проведення
1.2 Основні методи та прийоми податкового аудиту
РОЗДІЛ 2. Аналіз основних засад проведення податкового аудиту
2.1 Організація проведення податкового аудиту
2.2 Аналіз взаємодії контролюючих органів та їх підрозділів у процесі проведення податкового аудиту
РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи діяльності контролюючих органів у процесі проведення податкового аудиту
3.1 Шляхи вдосконалення організації проведення податкового аудиту
3.2 Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Сучасна податкова система України формувалася і продовжує розвиватися в надзвичайно несприятливих соціально-економічних умовах. Тривале ігнорування в нашій країні світового досвіду оподатковування, постійне втручання політичних факторів у хід реформування податкової системи, тяжка фінансова криза економіки – все це негативно впливає на ефективність податкової політики в Україні. Необхідність стабілізації фінансової системи, забезпечення стійких надходжень бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами обов'язків перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового контролю - податкового контролю. Контроль як функція управління в сфері управління податковою системою заснований на загальних принципах системи державного контролю.
Форми податкового контролю визначаються вимогами податкової політики держави. Крім того, контролюється правильність і своєчасність сплати податків підприємствами і населенням. Тому податковий контроль є багаторівневим і всебічним.
Одним з найефективніших методів контролю з боку державних органів є податковий аудит (податкова перевірка). Проведення аудиту і висновки за його результатами є найскладнішим і найконфліктнішим моментами взаємин між платником податків і контролюючим органом. В той же час, проведення аудиту досить дорога процедура і вимагає залучення найбільш кваліфікованих працівників контролюючих органів, значного часу та відволікає в тій чи іншій мірі платника податків від основної діяльності. Усе це вимагає зваженого підходу контролюючих органів при плануванні, підготовці та проведенні аудиту.
Для однозначного розуміння цього методу контролю (податкового аудиту) наведемо основні поняття, які поки що не знайшли свого визначення в законодавстві, але широко застосовуються на практиці.
При визначенні поняття податковий аудит в загальних рисах можна сказати так. Податковий аудит (податкова перевірка) – це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також законністю здійснення операцій, пов'язаних з одержанням доходів і здійсненням розрахунків. Слід зазначити, що поняття податковий аудит використовується в практичній діяльності контролюючих органів та суб'єктів підприємницької діяльності, але в нормативно-правових актах України переважно застосовується поняття перевірка.
Таким чином, сказане вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.
Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні основи податкового аудиту.
Предметом дослідження курсової роботи є податковий аудит в процесі взаємодії контролюючих органів у податковій системі.
Метою курсової роботи є дослідження податкового аудиту в сучасних економічних умовах.
Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:
– дослідити сутність податкового аудиту і його роль в податковій системі;
– охарактеризувати види податкового аудиту;
– дослідити основні методи та прийоми податкового аудиту;
– проаналізувати взаємозв'язок контролюючих органів у процесі проведення податкового аудиту.
РОЗДІЛ 1 . ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ У ПРОЦЕСІ ВЗАЄМОДІЇ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ
1.1 Види податкового аудиту та організація його проведення
Податковийконтроль – вид держаного фінансового контролю, спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності (відповідно до ст.2 Закону України про державну податкову службу в Україні).
Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати попередній, поточний, наступний контроль. Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти документальний та фактичний податковий контроль (відповідно до п.3 ч.1ст. 11 Закону України про державну податкову службу в Україні).
Основна форма податкового контролю-податкова перевірка. Саме ця форма контролю є найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль за повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків(декларацій),що їх подають платники податків, з фактичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.
Податкова перевірка як форма податкового контролю-це діяльність податкових та інших контролюючих органів у межах визначеної компетенції з метою встановлення правильності обчислення та сплати податків і зборів(обов'язкових платежів). Залежно від видів податкового контролю зміст її охоплює, по-перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результати фінансово-господарської діяльності платників податків протягом звітного періоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовується для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.
Серед основних прав органів державної податкової служби Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (п.1 ст.11) виділяє право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Об'єктом податкової перевірки є фінансово-господарська діяльність контрольованого суб'єкта – платника податків,що відображється у грошових документах, бухгалтерських книгах,звітах, кошторисах, деклараціях, товарно-касових книгах, показниках електронно-касових апаратів і комп'ютерних систем, та інших документах, пов'язанх з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Суб'єктами податкових перевірок є учасники контрольних податкових правовідносин, які мають відповідні права та обов'язки.
Права податкових органів щодо проведення податкових перевірок передбачені у ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
З метою реалізації податкового контролю за фінансово-господарською діяльністю платників податків державні контролюючі органи можуть використовувати різні типи проведення перевірок. Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, затверджений наказом ДПА України від 11.06.2004№ 326 (далі – Порядок № 326), а саме пункт 1.2. визначає типи перевірок, які проводяться державними податковими органами. Органи державної податкової служби від імені держави здійснюють планові та позапланові документальні перевірки фінансово-господарської діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Плановою документальною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка проводиться відповідно до вимог статті 2 Указу Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 ( 817/98 ) "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" та передбачена в плані роботи податкового органу.Термін проведення планової документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи не повинен перевищувати 30 робочих днів, крім перевірок суб'єктів підприємницької діяльності з річним сукупним валовим доходом 20 млн. гривень і більше, строк проведення яких може перевищувати 30 робочих днів. Продовження строків проведення перевірки здійснюється за рішенням керівника податкового органу вищого рівня.
Позаплановою документальною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені в Указі Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 ( 817/98 ).