Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках і затверджується відповідно до діючого законодавства. Відповідно до роз’яснень, даних Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.06.02 р. № 56-38/256:
При продажу продукції (товарів) на ринках через кіоски, палатки, з транспортних засобів тощо розмір торговельного місця визначається за кількістю квадратних метрів, що вони займають, а саме: якщо ці торговельні точки мають площу до 2 кв. м, то вони враховуються як 1 торговельне місце, від 2 кв. м до 4 кв. м - 2 торговельних місця, від 4 кв. м до 6 кв. м - 3 торговельних місця і т. д. Якщо суб’єкт підприємницької діяльності займає павільйон площею 100 кв. метрів (не залежно від кількості найманих працівників), він сплачує ринковий збір за 50 торговельних місць.
У павільйоні такої площі можуть здійснювати продаж товарів кілька суб’єктів підприємницької діяльності. У такому випадку сплата ними ринкового збору буде залежати від розміру площі, що надана їм для торгівлі.
Продавці на ринках зобов’язані сплачувати ринковий збір до початку торгівлі (п. 23 Правил № 57). Початком торгівлі вважається час через дві години після початку роботи ринку. Утримують ринковий збір касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) з видачею касових чеків. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, забороняється.
Завдання 4
Директор підприємства «Техінвест» 10 січня 2002 р. клав договір купівлі-продажу автомобіля ГАЗ 52 з підприємством «Ліра». За договором автомобіль перейшов у власність підприємства «Ліра». За підсумком податкового періоду орган Державної податкової служби застосував до підприємства «Техінвест» штрафні санкції через несплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Директор «Техінвест» вирішив оскаржити дії Державної податкової служби мотивуючи це тим, що автомобіль ГАЗ 52 знаходиться у власності підприємства «Ліра». Він звернувся до юрисконсульта із запитаннями.
1). Який порядок обчислення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів?
Податок з власників транспортних засобів є загальнодержавним прямим податком, що стягується з юридичних та фізичних осіб. Правові засади його справляння регулюються Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".
Ставки за податком встановлено у твердій фіксованій сумі залежно від об'єму циліндрів двигуна (зі 100см3), потужності двигуна (з 1 кВт) або довжини (100 см). Зокрема, встановлюються такі ставки для автомобілів легкових (крім автомобілів з електродвигуном):
з об'ємом циліндрів двигуна:
до 1000 см3 3 грн.з 100 см3
від 1001 см3 до 1500 см3 4 грн. з 100 см3
від 1501 см3 до 1800 см3 5 грн. з 100 см3
від 1801 см3 до 2500 см3 10 грн. з 100 см3
від 2501 см3 до 3500 см3 20 грн. з 100 см3
від 3501 см3 і більше 30 грн. з 100 см3
Для автомобілів з електродвигуном - 0,5 грн. з 1 кВт.
Податок з власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.
Стаття 4 Закону передбачає пільги щодо сплати податку, відповідно до яких від сплати податку звільняються підприємства автомобільного транспорту загального користування незалежно від форм власності, що мають транспортні засоби, зайняті на перевезенні пасажирів, на які у визначеному Законом порядку встановлено тарифи оплати проїзду, а також навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів і використовують учбові транспортні засоби за призначенням. Крім того, на 50% менше сплачують сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти. Окремих пільг для бюджетних організацій Закон не передбачає.
Як пільгові категорії розглядаються також громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1 та 2-ї категорій; ветерани війни; ветерани праці, а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5. Закон також встановлює інші пільги.
2). Хто є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів?
Платники цього податку підприємства, установи та організації, що є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.
Об'єктами оподаткування є: трактори (колісні); автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб; автомобілі легкові; автомобілі вантажні; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних) ; мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з двигуном (крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 см3); яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних); човни моторні і катери (крім човнів з підвісним двигуном, крім спортивних); інші човни (крім спортивних).
Законодавство також визначає перелік транспортних засобів, що не є об'єктами оподаткування, у тому числі: трактори на гусеничному ходу; мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 см3; автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні; транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; машини і механізми для сільськогосподарських робіт; яхти, судна парусні і човни спортивні.
3). Чи правильно були застосовані штрафні санкції? Як можна оскаржити дії податківців?
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:
юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
За транспортні засоби, придбані протягом року юридичними особами, податок сплачується перед їх реєстрацією за строками сплати (кварталами), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. При цьому окремий розрахунок суми податку на такий транспортний засіб за формою, затвердженою наказом ДПА України від 17 вересня 2001 р. № 373, подається до податкового органу в десятиденний термін після його реєстрації. У розрахунку зазначається сума податку, яка відповідає кількості кварталів (включаючи квартал, у якому зареєстровано транспортний засіб), що залишились до кінця року, в якому було придбано транспортний засіб. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається. Якщо транспортні засоби придбано у другому півріччі, то податок сплачується в половинному розмірі встановленої суми.
Таким чином, можна констатувати факт неправильного застосування Працівниками Державної податкової служби санкцій щодо підприємства «Техінвест». Директор підприємства «Техінвест» має оскаржити рішення Державної податкової служби в судовому порядку.
Список використаної літератури
1. Конституція України.
2. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 37, ст.308 )
3. Указ Президента України «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору»
4. Закон України «Про систему оподаткування»
5. Панасюк В. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навчальний посібник. — Тернопіль: Карт-бланш, 2004. — 260
6. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. — К.: ІАЕ, 2005. — 403 с
7. Податкове право України. – Х., Одисей, 2005.
8. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. — К.: Інститут післядипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2001. — 339 с.
9. Фінансове право: Посібник / За ред. О. П. Орлюк. – К., 2005.
10. Фінансове право України: Навчальний посібник / За заг. ред. В.К. Шкарупи, Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2007.