Наприклад, якщо протягом цього року одна і та ж людина продасть з нотаріальним посвідченням власні автомобіль, мотоцикл та човен, то з вартості автомобіля (перший продаж) вона сплатить 1% податку, а вже з вартості мотоцикла та човна – по 15%.
Питання 2. Для порівняння: який порядок оподаткування продажу рухомого майна був до цього (у 2004–2006 роках)?
З 1 січня 2004 року і до 1 січня 2007 року Згідно із ст..12 Закону при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року продавець звільнявся від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу.
Тобто при умові сплати державного мита, з вартості проданого 1 раз на рік автотранспортного засобу податок сплачувати було не потрібно. При другому та наступних продажах вказаних об’єктів рухомого майна вже слід було сплачувати 13% з вартості проданого автомобіля.
Питання 3. Якщо продається інше рухоме майно (не автотранспорт), то як воно оподатковується? Чи враховуються витрати на його попереднє придбання?
Дохід платника податку від продажу будь-якого іншого рухомого майна (крім зазначених видів транспортних засобів), таких як, наприклад, побутова техніка, одяг, книги, посуд, меблі тощо протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (у 2006 році – 13%, у 2007 році – 15%).
При цьому слід відзначити, що Законом не передбачено зменшення перед оподаткуванням одержаного від продажу доходу на суму витрат, пов’язаних з попереднім придбанням рухомого майна, в т.ч. транспортних засобів. Оподатковується вся сума одержаного доходу.
Питання 4. Хто, де і яким чином має сплачувати податок з такого доходу: сам громадянин чи нотаріус?
Якщо угода купівлі-продажу рухомого майна посвідчується нотаріально, то Законом визначено, що в такому випадку податковим агентом є нотаріус. Але обов’язки нотаріуса при цьому зводяться до перевірки факту уплати громадянином-продавцем об’єктів рухомого майна податку з доходу, що ним отримується. Особою, відповідальною за сплату податку (правильність його визначення та сплату до бюджету) згідно із ст. 17 Закону є сам громадянин. Сам же продавець має вказати нотаріусу (зазначити це письмово) який за черговістю протягом поточного року в нього це продаж транспортного засобу. Надавати свідомо неправдиву інформацію не має сенсу, оскільки інформація про кожен продаж надходить до податкового органу і по кінцю року податківці все рівно встановлять істину і притягнуть до оподаткування несумлінних платників податку.
Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус – дії щодо подання інформації податковому органу.
Якщо ж об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Тобто, такими податковими агентами є всі юридичні особи, включаючи біржі, комісійні магазини, авторинки тощо.
Слід зазначити, що при укладанні угод купівлі-продажу рухомого майна на біржі, функції податкового агента біржа виконує тільки в частині перевірки факту сплати податку та повідомлення про це податковим органам (так як і нотаріуси), а відповідає за сплату податку сам громадянин.
Якщо громадянин продає належне йому рухоме майно юридичній особі, то вона є податковим агентом щодо виплачуваних такому громадянину доходів, тобто повинна нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 15%, а також направити про це податковому органу інформацію за формою №1ДФ.
В разі продажу рухомого майна одним громадянином іншому, який згідно із Законом не є податковим агентом (не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності), то відповідно до пп. 8.2.1 Закону власник майна, який одержав дохід від його продажу, зобов’язаний включити суму такого доходу до річної податкової декларації та сплатити з нього податок.
Питання 5. Яка вартість проданого майна береться за базу при оподаткуванні?
В статті 12 Закону чітко визначено, що об'єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами. Порядок визначення звичайної ціни встановлено п. 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
При продажу транспортних засобів, як правило, використовується його експертна оцінка, яка потім застосовується і органами ДАІ при постановці такого транспортного засобу на облік. Таку оцінку провадять професійні оцінники, які мають відповідні дозволи Фонду держмайна України.
Питання 6. А якщо один об’єкт рухомого майна обмінюється на інше рухоме майно, то як в такому випадку слід сплатити податок і кому?
Якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інший об'єкт рухомого майна, то кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначається з вартості майна, яке відчужується кожною з сторін, розрахованої за звичайними цінами.
3. Оподаткування спадщини і подарунків з 2007 рок.
Згідно із Законом [] оподаткування спадщини і подарунків провадиться у однаковому порядку і за однаковими ставками.
Оподаткування спадщини регулюється ст. 13, а подарунків – ст. 14 Закону, до яких Законом України від 19.01.06 р. №3378 «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини» внесено зміни, які набувають чинності з 1 січня 2007 року.
Так, починаючи з 1 січня 2007 року при одержанні свідоцтв про право на спадщину або нотаріальному посвідченні договорів дарування спадкоємцями (обдарованими), що є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування буде здійснюватися за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку), тобто взагалі не буде оподатковуватися. До членів сім» ї першого ступеня споріднення згідно із ст. 1 Закону відносяться подружжя, їх діти та батьки.
При отриманні спадщини (подарунку) спадкоємцями (обдарованими), що не є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення оподаткування провадитиметься за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5%), до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку).
При одержанні спадщини (подарунку) від іноземця (нерезидента), застосовуватиметься ставка оподаткування, визначена п. 7.1 ст. 7 Закону, тобто 15%.
При отриманні спадщини (подарунку) у вигляді власності, визначеної в підпунктах «а», «б», «д» пункту 13.1 ст. 13 (нерухоме та рухоме майно, кошти) особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовуватиметься нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.
Поряд з внесеними змінами, у 2007 році залишиться чинною норма стосовно того, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок). Тобто, особи, які одержать у 2007 році спадщину чи подарунок зобов’язані будуть до 1 квітня 2008 року подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію та сплатити податок з такого доходу. Не підлягатимуть оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом».
Крім того, нотаріус продовжує бути зобов’язаним надсилати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу за формою №1ДФ (ознаки доходу 56–66).
Висновки
Податок з доходів фізичних осіб стягується в Україні згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з 43 видів доходів фізичних осіб та повністю направляється в доходи місцевих бюджетів.
Адміністрування стягнення податків з фізичних осіб в районній податковій інспекції виконує структурний підрозділ – відділ оподаткування фізичних осіб (в досліджуємій МДПІ у Яготинському районі – 9 осіб, розбиті на 2 сектори), який виконує дві основні функції:
– функція «Контрольно-перевірочна робота із оподаткування фізичних осіб»;
– функція «Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел».
Адміністрування податку з доходів фізичних осіб в районній податковій адміністрації виконується на основі наступних документів:
1) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ, який сплачують, заповнюють та подають податкові агенти – тобто особи, які сплачують фізичним особам-платникам податків відповідні доходи, утримуючи при цьому податок з наданих доходів;
2) Щорічної декларації фізичної особи-платника податків, яку він подає особисто на початку року, наступного за звітним, у випадку отримання ним неоподаткованих доходів, які не враховані податковими агентами – резидентами, та у випадку претендування на пільги з податку на доходи та проведення перерахунку річної суми сплаченого податку;
3) Актів документальних перевірок податкових агентів та податкових розрахунків по сумам додаткових нарахувань податку з доходів фізичних осіб, виконаних інспекторами ДПІ при перевірках та погоджених платниками податків як додаткові податкові зобов’язання.