Іншими словами, кредиторська заборгованість — це короткострокові зобов'язання підприємств, які виникають за: розрахунками з бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за невідфактурованими поставками-розрахунками взаємних вимог, векселями, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за короткостроковими кредитами.
Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав, за невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість, що утворюється в результаті порушення покупцями порядку і термінів оплати розрахункових документів. Якщо покупець, використовуючи в обігу неоплачені товарно-матеріальні цінності, одержує додаткові кошти, які йому не належать, то постачальник змушений звертатися до позапланового перерозподілу наявних коштів, до пошуків додаткових джерел формування його поточних фінансових ресурсів.
За кредиторської заборгованості постачальникам залучення коштів відбувається у товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають у грошовій формі. Розмір і тривалість простроченої кредиторської заборгованості залежать від конкретних умов організації та використання оборотних коштів, особливо — від розміру та тривалості простроченої дебіторської заборгованості, головним джерелом покриття якої і є кредиторська заборгованість.
Джерела формування оборотних коштів справляють вплив на їх обертання. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених оборотних коштів впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел оборотних коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства, сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними коштами.
1.3 Ефективність використання оборотних коштів
Ефективність використання обігових коштів вимірюється системою фінансово-економічних показників та коефіцієнтів, а саме: кількістю обертів обігових коштів (коефіцієнт обіговості); продовжуваністю одного обороту; економією (збільшенням) обігових коштів та ін.
Кількість обертів обігових коштів визначається відношенням суми проданої продукції за певний період (квартал, рік), оціненої за собівартістю до середнього залишку обігових коштів у цьому періоді. Число обертів показує, скільки обертів за певний період зробили обігові кошти в процесі їх використання. Цей показник також характеризує розмір проданої продукції, що припадає на 1 грн обігових коштів:
Ко=Р:Ос,де
Ко – кількість обертів обігових коштів (коефіцієнт обіговості );
Р – сума проданої продукції за рік (квартал);
Ос – середній залишок обігових коштів за рік (квартал).
Середні залишки обігових коштів визначаються на підставі бухгалтерських даних таким чином:
- середньомісячні(Осм) — як сума залишківобігових коштів (в грн) на початок О1 і кінець О2місяця, поділенана два: Осм=(О1+О2): 2;
- середньоквартальні (Оск) — як сума середніх залишків (у грн) за кожний місяць Осм1, Осм2, Осм3, поділена на три: Оск = (Осм1+ Осм2 +Осм3): 3;
- середньорічні (Оср) — шляхом ділення на 12 суми, отриманої додаванням 1∕ 2 залишків цих коштів на початок та кінець року та залишків обігових коштів на початок решти місяців року.
Кількість обертів за окремими елементами обігових коштів — коштами, авансованими в запаси сировини, матеріалів тощо визначається так:
Кое = Вс : Зс, де:
Кое — кількість обертів за окремими елементами обігових коштів;
Вс — річні (квартальні) витрати сировини (матеріалів, палива тощо), грн;
Зс — середньорічні (квартальні) залишки сировини (матеріалів, палива тощо), грн.
Середня продовжуваність обігу обігових коштів (обіговість у днях) показує продовжуваність періоду, протягом якого обігові кошти виконують один оберт, і розраховується так:
Пос = (Ос\Д):Р або Пос = Ос : (Р: Д), де
Д – число днів у періоді.
Економія (+), збільшення (-) обігових коштів із врахуванням виконання планового завдання розраховується за формулою:
Ео = (НО :Уп)- Окф, де
Ео – економія обігових коштів;
НО – обігові кошти на початок періоду;
Уп – рівень виконання планового завдання;
Окф – фактичний розмір обігових коштів у періоді, що аналізується.
Для характеристики ефективності використання обігових коштів можна використовувати коефіцієнт ефективності (прибутковості) і рентабельності обігових коштів. Ці показники розраховуються так:
Ке=П: Ос, Р = (П: Ос) х 100, де
Ке — коефіцієнт ефективності (прибутковості) обігових коштів;
Р — коефіцієнт рентабельності обігових коштів.
2. Стан та використання оборотних засобів на підприємстві
2.1 Аналіз фінансового стану підприємства
Показники майнового стану підприємства.
1. Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах.
Чо.в.ф.= Оборотні виробничі фонди ∕ Оборотні активи
- на початок року: Чо.в.ф.= (691+2455) ∕ 18463 = 0,170
- на кінець року: Чо.в.ф.= (3000+3232) ∕ 34720 = 0,179
Характеризує частку оборотних коштів у виробничій сфері. збільшення показника в динаміці – позитивна тенденція, особливо, в умовах інфляції.
2. Частка основних засобів в активах.
Чо.з.= Залишкова вартість основних засобів – Активи
- на початок року: Чо.з.= 8525 ∕ 29019 = 0,293
- на кінець року: Чо.з.= 8510 ∕ 46178 = 0,184
Характеризує частку коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу. Зменшення за умов незмінних або зростаючих обсягів реалізації є позитивною зміною.
3. Коефіцієнт зносу основних засобів.
Кзн = Знос основних засобів ∕ Первісна вартість основних засобів
- на початок року: Кзн = 4111 ∕ 12636 = 0,325
- на кінець року: Кзн = 4344 ∕ 12854 = 0,337
Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для характеристики стану основних засобів.
4. Частка оборотних виробничих фондів в активах.
Чо.в.а. = Оборотні виробничі фонди ∕ Активи
- на початок року: Чо.в.а. = (691+2455) ∕ 29019 = 0,108
- на кінець року: Чо.в.а. = (3000+3232) ∕ 46178 = 0,135
Характеризує мобільну частку виробничих фондів у валюті балансу. Збільшення показника у динаміці є позитивною тенденцією.
5. Коефіцієнт мобільності активів.
Кмоб. = Мобільні активи ∕ Немобільні активи
- на початок року: Км об. = 18463 ∕ 10556 = 1,749
- на кінець року: Км об. = 34720 ∕ 11458 = 3,030
Коефіцієнт показує скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових: потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Рекомендований рівень Км об = 0,5. Збільшення показника у динаміці – позитивна зміна.
6. Коефіцієнт оновлення основних засобів.
Кон = Збільшення за звітний період первісної вартості основних засобів ∕ Первісна вартість основних засобів Кон = (12854 - 12636) ∕ 12854 = 0,017
Коефіцієнт характеризує рівень оновлення або вибуття основних фондів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.
Збільшення показника у динаміці, за умов виключення інфляційного фактора, є позитивною тенденцією.
Показники ділової активності.
1. Оборотність активів (обороти), ресурсовіддача.
Оа = Чиста виручка від реалізації ∕ Активи
- на початок року: Оа = 27435 ∕ 29019 = 0,945
- на кінець року: Оа = 23899 ∕ 46178 = 0,518
Показує, скільки отримало підприємство чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих у активи. Збільшення показника – є позитивною тенденцією.
2. Фондовіддача.
Фо.ф. = Чиста виручка від реалізації ∕ Основні виробничі фонди
- на початок року: Фо.ф. = 27435 ∕ 8525 = 3,218
- на кінець року: Фо.ф. = 23899 ∕ 8510 = 2,808
Показник показує, скільки виручки від реалізації продукції припадає на одиницю основних виробничих фондів. Зростання показника у динаміці – позитивна тенденція.
3. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (обороти).
Ко = Чиста виручка від реалізації ∕ Оборотні кошти
- на початок року: Ко = 27435 ∕ 18463 = 1,486
- на кінець року: Ко = 23899 ∕ 34720 = 0,688
Показує кількість оборотів оборотних коштів за період; скільки виручки від реалізації припадає на одиницю оборотних коштів. Збільшення показника – позитивне явище.
4. Період одного обороту оборотних коштів. Чо = 360 ∕ Ко
- на початок року: Чо = 360 ∕ 1,486 = 242,3
- на кінець року: Чо = 360 ∕ 0,688 = 523,3
Характеризує середній період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію. Позитивною зміною з зменшення показника у динаміці.
5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.
Кв.к. = Чиста виручка від реалізації ∕ власний капітал
- на початок року: Кв.к. = 27435 ∕ 24010 = 1,143
- на кінець року: Кв.к. = 23899 ∕ 35635 = 0,671
Коефіцієнт показує, скільки чистої виручки від реалізації продукції припадає на одиницю власного капіталу. Збільшення показника є позитивною тенденцією.
6. Коефіцієнт оборотності запасів.
Ко.з. = Собівартість реалізації ∕ Середні запаси
- на початок року: Ко.з. = 18015 ∕ (691+2455+66) = 5,439
- на кінець року: Ко.з. = 7907 ∕ (3000+3232+67) = 1,255
Показує кількість оборотів коштів, інвестованих у запаси. Збільшення оборотності у динаміці є позитивною зміною.
7. Період одного обороту запасів. Чз = 360 ∕ Ко.з
- на початок року: Чз = 360 ∕ 5,439 = 66,189
- на кінець року: Чз = 360 ∕ 1,255 = 286,9
Показник характеризує період, протягом якого запаси трансформуються у кошти. Позитивним є зменшення часу обороту запасів, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.