Проблема співвідношення рентабельності і ліквідності (стр. 2 из 3)

При аналізі роботи об'єднань, підприємств, особливо при планеруванні до оцінки рентабельності виробам, важливе значення має рентабельності визначувана як відношення суми прибули до повної собівартості реалізованої продукції. Розрахунок рентабельності окремих видів продукції проводиться по формулі:

(Про - З) *100/R = C (1.4)

де R - рівень рентабельності%

Про - оптова ціна підприємства на вироби

З - повна собівартість виробу.

Показник рентабельності по виробах відображає ефективність витрат жвавої і упредметненої праці на виробництво продукції.

У машинобудуванні і інших оброблювальних галузях промисловості рентабельність визначають як відношення прибули до собівартості за вирахуванням вартості використаної сировини, палива, енергії, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів. При цьому може бути використана формула:

Ф Rф / Rм = З - М (1.5)

де Rм - розрахунковий норматив рентабельності до собівартості за вирахуванням матеріальних витрат

Ф - виробничі фонди галузі

Rф - норматив рентабельності до виробничих фондів

З - М - собівартість товарної продукції за відрахуванням прямих матеріальних витрат.

Використання показника нормативної розрахункової рентабельності в оброблювальних галузях промисловості обумовлене високою питомою вагою в собівартості продукції цих галузей матеріальних витрат, значними їх коливаннями в собівартості окремих видів виробів і широкими можливостями технологічної заміни використовуваної сировини, матеріалів.

3. Система показників рентабельності

Показники рентабельності характеризують фінансові результати і ефективність діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторної середи формування прибутку підприємств. Тому вони обов'язкові при проведенні порівняльного аналізу і оцінці фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення

Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи

1) показники рентабельності капіталу (активів)

2) показники рентабельності продукції;

3) показники, розраховані на основі потоків наявних грошових коштів.

Перша група показників рентабельності формується як відношення прибули до різних показників авансованих засобів, з яких найбільш важливими є; всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні засоби + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал:

Неспівпадання рівнів і рентабельності за цими показниками характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення прибутковості: довгострокових кредитів і інших позикових засобів.

Дані показники специфічні тим, що відповідають інтересам все учасників бізнесу підприємства. Наприклад, адміністрацію рацію підприємства цікавить віддача (прибутковість) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на капітал, що інвестується; власників і засновників - прибутковість акції і так далі.

Кожен з перерахованих показників легко моделюється по факторних залежностях. Розгледимо наступну очевидну залежність:

Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю всіх активів. Рентабельністю реалізації і оборотністю активів.

Економічно зв'язок, полягає в тому, що формула прямо указує шляхи підвищення рентабельності при низькій рентабельності продажів необхідно прагнути до прискорення обороту активів.

Розглянемо ще одну факторну модель рентабельності.

Як видимий, рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від зміни рівня рентабельності продукції, швидкості обороту сукупного капіталу і співвідношення власного і позикового капіталу.

Вивчення подібних залежностей має велике значення для оцінки впливу різних чинників на показники рентабельності. З приведеної залежності виходить, що за інших рівних умов віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні частки позикових засобів у складі сукупного капіталу.

Друга група показників формується на основі розрахунку рівнів і рентабельності за показниками прибули, відбиваним в звітності підприємств. Наприклад

Дані показники характеризують прибутковість продукції базисного (

) і звітного ( ) періодів. Наприклад, рентабельність продукції по прибутку від реалізації

; ; або

; ; ,

де -

- прибуток від реалізації звітного і базисного періодів;

- реалізація продукції (робіт, послуг) звітного і базисного періодів;

- собівартість продукції (робіт, послуг) звітного і базисного періодів;

- зміна рентабельності в звітному періоді в порівнянні з базисним періодом.

Вплив чинника зміни об'єму реалізації визначається розрахунком (по методу ланцюгових підстановок)

Відповідно вплив зміни собівартості складе

Сума факторних відхилень дає спільну зміну рентабельності в звітному періоді в порівнянні з базисним періодом;

Третя групам показників рентабельності формується аналогічно першій і другій групам, проте замість прибутку враховується чиста притока грошових коштів.

ЧПДС - чиста притока грошових коштів

Дані показники дають уявлення про ступінь можливості підприємства розплатитися з кредиторами, позичальниками і акціонерами грошовими коштами у зв'язку з використанням місця, що має, грошової притоки. Концепція рентабельності обчислюваною на основі притоки грошових коштів, широко застосовується в країнах з розвиненою ринковою економікою. Вона пріоритетна, тому, що операції з грошовими потоками, що забезпечують платоспроможність, є істотною ознакою стану підприємства.

4. Поняття ліквідності

Ліквідність будь-якого підприємства, фірми, господарюючого суб'єкта це "здатність швидко погашати свою заборгованість". Ліквідність визначається співвідношенням величини заборгованості і ліквідних засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства. Ліквідними називаються такі засоби, які можуть бути використані для погашення боргів (готівка в касі, депозитні вклади, розміщені на рахівницях банках, цінні папери, елементи оборотних коштів, що реалізовуються, такі як: паливо, сировина і тому подібне).

Ліквідність господарюючого суб'єкта можна дізнатися по його балансу. Значить, по суті, ліквідність балансу підприємства, що вивчається, означатиме ліквідність всього підприємства в цілому.

Ліквідність балансу виражається, у свою чергу, в ступені покриття зобов'язань господарюючого суб'єкта, підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Ліквідність означає безумовну платоспроможність підприємства і передбачає постійну рівність між активами і зобов'язаннями як по спільній сумі, так і по термінах настання.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступеню їх ліквідності і розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів.

Завдання аналізу ліквідності балансу в ході аналізу фінансового стану підприємства виникає у зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності підприємства, тобто його здатності своєчасно і повністю розраховуватися по всіх своїх зобов'язаннях, оскільки ліквідність - це здатність підприємства сплатити свої короткострокові зобов'язання, реалізовуючи свої поточні активи.