По-перше, слід зазначити, що очевидно, Україна приєднається до числа країн, які розглядаються франчайзерами як негативні приклади регулювання франчайзингу.
По-друге, і франчайзери й франчайзі будуть шукати способи уникнути обтяженого регулювання франчайзинговых правовідносин і такі способи є. Згідно законопроектів, франшизає комплексом виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, які передаються в користування. На тлі такого визначення франшизи й опосередковано через неїфранчайзинговогодоговору, цікаво зрівняти поняття франчайзингового й ліцензійного договорів.
Порівняння визначення франчайзингового й ліцензійного договорів дозволяє дійти висновку, що за ліцензійним договором передається право користування одним об'єктом інтелектуальної власності, у той час як по франчайзинговомудоговорі передається право використання декількох ("комплексу") об'єктів інтелектуальної власності. Якщо поняття ліцензійного й франчайзинговогодоговору, фактично, розглядаються як тотожні, у чому змістподілу регулювання цих двох видів договорів у законодавстві України? Якщо розглядати ліцензійний і франчайзинговий договори як тотожні види договорів, яким образом відрізнити франчайзинговий договір від ліцензійного? Відсутність чітких розходжень між цими двома видами договорів може привести до того, що франчайзингові по суті правовідносин будуть називатися ліцензійними.
Поіменуванняфранчайзинговогодоговоруліцензійним дасть можливість сторонамфранчайзинговогодоговору уникнути процедури реєстрації в органі, що реєструє, а також уникнути наступної реєстрації франчайзинговогодоговору у випадку внесення в нього яких-небудь змін. Відпаде необхідність з'ясування чи аналогічний новийфранчайзинговий договір попередньому, укладеному з іншим франчайзі, відпаде можливість підведення франчайзера під заборону протягом 3 років укладатиновийфранчайзинговий договір.
Зовсім очевидно, що зазначені проблемні питання вимагають свого рішення й це рішення повинне бути знайдене або зараз шляхом внесення відповідних змін і доповнень у закон, що вступив у чинність, що буде регулювати франчайзинговівідносини.
1. контрактними, а отже сприятиме розвитку ділових відносин у сфері франчайзингу на майбутніх стадіях.
2. Законодавчо встановити методи, що застосовуються для оподаткування даного виду діяльності. Правильно розроблений закон дозволить запобігти необхідності укладання угод про уникнення подвійного оподаткування та необхідності розкладання франчайзингової угоди на елементи (якщо вважати за ліцензійну) для встановлення відповідних методів оподаткування.
Література
1. Хатнюк В.С. – Фінанси підприємства – К. -2005.
2. Матвієнко В.П. – Фінанси – К. – 2003.
3. Головін А.П. Фінансове прогнозування. – К. – 2001.
4. Фінанси України – нвж – журнал - №2-13 2009.