за рахунок зменшення чи збільшення показників, які створюють додану вартість (прибуток, фонд оплати праці, нарахування зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування; амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; акцизний збір; відрахування на геологорозвідувальні роботи).
Також особливу увагу при складанні прогнозних розрахунків надходжень податку на додану вартість, необхідно звертати на часті зміни в законодавстві по даному податку.
Структура доходів Державного бюджету за 2007 – 2009 рр., млн. грн.
| Показники | 2007 | 2008 | 2009 | |||
| Податкові надходження в т.ч. | 116670,8 | 100 | 167883,3 | 100 | 148 915,6 | 100 |
| Податок на прибуток підприємств | 33964,8 | 29,11 | 47456,3 | 28,27 | 32 569,8 | 21,87 |
| Податок на додану вартість | 59382,8 | 50,90 | 92082,6 | 54,85 | 84 596,7 | 56,81 |
| Акцизний збір із вироблених в Україні товарів | 8990,4 | 7,71 | 10125 | 6,03 | 17 584,5 | 11,81 |
| Акцизний збір із ввезених на територію України товарів | 1495,5 | 1,28 | 2553 | 1,52 | 3 690,0 | 2,48 |
| Ввізне мито | 9588,9 | 8,22 | 11932,8 | 7,11 | 6 328,8 | 4,25 |
| Інші податки та збори | 3248,4 | 2,78 | 3733,6 | 2,22 | 4145,8 | 2,78 |
Як видно з таблиці, податок на додану вартість традиційно є основним бюджетоутворюючим податком, який забезпечує понад половину податкових надходжень. Надходження від нього у 2007 – 2009 рр. становили відповідно 50,9 % ,54,85 %, 56,81%. У 2006 році фактичні касові надходження ПДВ до загального фонду склали 47,5 млрд. грн. (8,8% ВВП), що понад 5,7 млрд. грн.. вище за плановий показник. Таке зростання пояснювалось декількома чинниками: по-перше, це стрімке збільшення споживання, по-друге, зростання імпорту в номінальному виразі, пов’язане зі значним підвищенням цін на енергоресурси, а також імпортом інвестиційних товарів і товарів довгострокового використання. Також було запроваджено ставку ПДВ на рівні 20% на імпортний газ замість попередньої нульової ставки. Водночас прострочена заборгованість із відшкодування ПДВ знизилась з 0,6 млрд. грн. на початку 2006 року до 0,4 млрд. грн. в січні 2007.
Незважаючи на зростання фіскальної ефективності податку на додану вартість протягом 2004 - 2008 років з 4,9 до 9,7 відсотка валового внутрішнього продукту, співвідношення сум такого податку з вироблених в Україні ("внутрішній" податок на додану вартість) та ввезених у країну товарів ("зовнішній" податок на додану вартість) погіршилося, зокрема в 2004 році "зовнішній" податок на додану вартість перевищував "внутрішній" у 2,5, а в 2008 році - у 7,6 раза, тобто 88 відсотків надходжень податку отримано за рахунок імпорту. Така ситуація склалася внаслідок погіршення стану торгового балансу, недоліків у адмініструванні податку на додану вартість та збільшення кількості ухилень від сплати податку і пред'явлення незаконних вимог щодо його відшкодування.
Для процесу мобілізації надходжень ПДВ характерна значна кількість ризиків. Це в першу чергу пов’язано зі значною часткою експорту у ВВП України.
Поняття «ризик прогнозування ПДВ» позначає ймовірність недовиконання прогнозних показників ПДВ на деяку фіксовану відносну величину
Рα=P(x≤xпр(1-α)),
де α набуває значення 0,01, 0,05, 0,1, 0,2.
Якщо як прогнозний показник використовується очікувана величина надходжень за будь-якою моделлю обробки статистичної інформації на базисному інтервалі, ймовірність недовиконання Р0=0,5. У міру збільшення величини недовиконання відповідна величина ймовірності прямує до 0. Тобто ймовірність суттєвих недовиконань, (α =>1) прогнозних сум надходжень ПДВ до бюджету незначна, якщо не існує об’єктивних причин, які призводять до цього.
Досвід планування та прогнозування ПДВ в Україні свідчить про наявність значних ризиків, властивих цьому процесу. Це в свою чергу призводить до недовиконання планових показників бюджету. Зменшення ступеня ризику прогнозування та планування бюджету можливе з допомогою введення кількісних показників граничного ступеня ризику планування бюджету. Законодавче введення таких показників за умов використання сучасних методів прогнозування податкових надходжень (аналізу числових рядів) може суттєво покращити бюджетне планування.
Причини виникнення ризику прогнозування та планування надходжень ПДВ, за характером, поділяються на об’єктивні та суб’єктивні. До об’єктивних причин, що призводять до значного ступеня ризику планування та прогнозування ПДВ можна віднести:
значні коливання попиту з боку світового ринку на український експорт;
нестабільність та мала потужність внутрішнього ринку;
зміни податкової бази внаслідок надання пільг з ПДВ окремим галузям та регіонам (вільні економічні зони та регіони пріоритетного розвитку);
нестабільність цін світового ринку енергоносіїв;
тінізація економіки та розповсюдження схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету;
заполітизованість прийняття економічних рішень тощо.
До суб’єктивних причин невідповідності планових та фактичних показників належать такі:
недосконалість наявних методів прогнозування ПДВ;
завищення планових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України;
відсутність в наявних прогнозах врахування впливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.
Прогнозування та динаміка надходжень від податку на додану вартість залежить від механізму його адміністрування, який потребує перегляду та вдосконалення.
У процесі адміністрування ПДВ застосовуються різні схеми ухилення від його сплати та отримання незаконного права па відшкодування його з бюджету.
Для унеможливлення створення "фіктивних" підприємств та їх використання для ухилення від сплати ПДВ і його незаконного відшкодування слід, на нашу думку, удосконалити порядок реєстрації підприємств. Зокрема, пропонуємо ввести до законодавства норми щодо позбавлення права на збільшення податкового кредиту платників податку, які мають безпосередні господарські відносини з суб'єктом господарювання, діяльність якого у судовому порядку визнана фіктивною та припинена. На нашу думку, необхідно
також: нормативно визначити поняття "фіктивний суб'єкт господарської діяльності", "фіктивне підприємництво"; надати правоохоронним та контролюючим органам права щодо здійснення контролю над державною реєстрацією суб'єктів підприємницької діяльності , зокрема щодо перевірки достовірності наданої інформації; передбачити норми про адміністративну і кримінальну відповідальність за подання для державної реєстрації документів, що містять недостовірні дані, за використання для реєстрації чужого паспорта, а також про притягнення за протиправні діяння до юридичної відповідальності осіб, які здійснили державну реєстрацію з порушенням законодавства; створити дані автоматизовані бази фіктивних фірм та загублених паспортів, які були б доступні для правоохоронних, контролюючих органів та cуб’єктів підприємницької діяльності.
Аналіз законодавства переконує у потребі удосконалення норм Закону України від 4 квітня 1997 р. "Про податок на додану вартість", який містить численні правові колізії у сфері адміністрування ПДВ, а сам механізм його адміністрування є невиправдано складним, непрозорим та неефективним. Зокрема, його принциповими недоліками є наявність економічно невиправданих пільг з ПДВ та недосконалого механізму контролю за їх застосуванням; складність систем податкового та бухгалтерського обліку, не уніфікованих між собою[ 1,113].
На мою думку, потрібно:
1. Установити диференційовані ставки ПДВ. Введення диференційованої шкали ПДВ ( зменшення ставок на товари поширеного попиту) давно вже стало актуальним завданням для України. Витрати на товари поширеного попиту складають значну частку в бюджеті малозабезпечених верств населення. Немає сумніву, що такий крок приведе до підвищення добробуту більшості членів суспільства.
2. Увести помісячне звітування платників ПДВ, що застосовують спрощену систему оподаткування, що призведе до стабільних надходжень до Державного бюджету.
3. Привести у відповідність до діючих законодавчих актів нормативні документи податкової служби, що позитивно вплине на взаємовідносини між платниками податків та органами податкової служби.
4. З метою збільшення надходжень податку на додану вартість та розширення кола платників податок за нульовою ставкою справляти щодо операцій із продажу товарів, що були вивезені за межі митних кордонів України тільки для товаровиробників, а операції з посередницької діяльності щодо експорту — оподатковувати за ставкою 20% [ 2, 32].
5. Аналіз динаміки пільг. Підвищенню фіскальної ефективності ПДВ сприятиме скорочення переліку операцій, звільнених від оподаткування, що розширить його податкову базу, компенсує втрати від зниження ставки, обмежить зловживання, забезпечить справедливіший розподіл податкового навантаження. [3].
Проте крапку в питаннях щодо ПДВ має поставити Податковий кодекс України. Не випадково особливу увагу потрібно приділити саме цьому важливому документу. Адже гармонізувати податкове законодавство, привести його у відповідність із європейськими стандартами — мета «економічної конституції » нашої держави.
З метою зменшення ймовірності виникнення похибок під час підготовки прогнозу надходжень ПДВ слід враховувати окремі спостереження. Застосовуються деталізовані підходи до підготовки прогнозу надходжень ПДВ в практиці формування показників доходів Державного бюджету України. Стан інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків надходжень ПДВ не повною мірою відповідає вимогам методичних підходів до розрахунків за часом. Інформація про численні показники, яка використовується для підготовки прогнозу, надається Держкомстатом,як правило із запізненням. Наприклад, при підготовці прогнозних розрахунків надходжень ПДВ на наступний рік наявні остаточні статистичні дані лише за минулі періоди.