Реформування ПДВ в умовах економічної кризи (стр. 2 из 2)
∆В≈∆х(Р-Р0)+∆Рх.
Розглянемо випадок зміни бази оподаткування податку на прибуток підприємств у випадку поліполістичного ринку за допомогою виразу:
 |
де ∆τ=τ2-τ1— зміна ставок, причому ∆τ<0,тобто ∆τ 18%=0,02,∆τ15%=-0,05,∆τ10%=-0,1,∆τ5%=-0,15.Від'ємний знак показує, що ставка зменшується.
Інтегральний показник збільшення надходжень від податку на прибуток підприємств при зменшенні ставки ПДВ розрахуємо як зважений на вазі часток споживання нееластичних та еластичних товарів:
х= 0,5702 х1+ 0,4298х2,
де х1— частка збільшення надходження для нееластичних товарів, що лежить в межах від 0 до 1, в якості якого береться значення 0,5 (середина інтервалу); х2 — відсоток збільшення надходження для еластичних товарів, що лежить в межах від 1 до 3, береться значення 2 (середина інтервалу).
Розглянуто надходження податку на прибуток підприємств при різній рентабельності підприємств. При рентабельності виробництва 20 % у випадку зменшення ставки з 20 до 18 % величина надходжень збільшиться нах18=7% від дореформеного рівня; при зменшенні ставки ПДВ з 20 до 15 % величина надходжень збільшиться на х15=17%, зменшення ставки з 20 до 10 % принесуть додаткові надходження у розмірі х10=34%; при зменшенні до 5 % — х5=51%.
Оприлюднена рентабельність виробництва 4,525 % принесе додаткові надходження від податку на прибуток відповідно: х18=9%, х15=22%, х10=44%, х5=66%.На підставі даних можна дійти висновку, що для всіх видів товарів (незалежно від еластичності попиту) додатковий внесок у державний бюджет від податку на прибуток підприємств при зменшенні ставки ПДВ є суттєвим. Такий приріст надходжень від податку на прибуток підприємств супроводжується деяким спадом надходжень від ПДВ, меншим, ніж слід очікувати при незмінному попиті, тому втрати бюджету практично компенсуються. Крім того, опора на внутрішнє споживання дозволить зменшити ступінь ризику формування бюджету України.
Спробуємо підтвердити останнє припущення за допомогою розрахунків. Припустимо, що бюджет складається тільки з надходжень від двох податків, а саме ПДВ і податку на прибуток підприємств. Для проведення аналізу впливу реформи, а саме зменшення податкового навантаження, на загальні надходження як від ПДВ, так і від податку на прибуток підприємств необхідно знайти частку надходжень від цих податків. Для розрахунку взято надходження до Зведеного бюджету від податків за вісім років, а саме 2000-2007 роки, знайдено середні показники: хпдв=257В5,6 млн. грн., хпп=17352,35 млн. грн., тобто на цьому часовому інтервалі частка ПДВ становила 0,5976, а відповідно частка податку на прибуток 0,4024. Інтегральний показник зростання (зменшення) буде розраховано наступним шляхом:
у =0,5976 у1+ 0,4024 у2,
де у1 —відношення надходжень ПДВ у післяреформений рік до надходжень в до реформений рік;
у2— відношення надходжень податку на прибуток підприємств у післяреформений рік до надходжень у дореформений рік.
Отриманий результат дає підставу говорити, що зменшення податкового навантаження не призведе до втрат бюджету. Зменшення надходжень від ПДВ компенсується збільшенням надходжень від податку на прибуток підприємств, лише зменшення ставки податку до 5 % призведе до втрат бюджету від 4,2 до 14,3% (залежно від рівня рентабельності), і це при тому, що розглядалося зменшення ставки ПДВ на всі товари(табл. 1).
Таблиця 1.Надходження від ПДВ і податку на прибуток підприємств після реформи
| р = 1,2,l = 12 | р = 1,04525,l = 46,1989 | ||||||
| Ставки | Ставки | ||||||
| 18% | 15% | 10% | 5 % | 18% | 15% | 10% | 5% |
| 1,006 | 1,002 | 0,959 | 0.857 | 1,026 | 1,050 | 1,045 | 0,958 |
Джерело інформації: власні розрахунки
Розглянемо інтегральні показники надходжень від ПДВ для полі-полістичного ринку відносно рівня навантаження до реформи при введенні диференційованої ставки ПДВ. У наведених далі таблицях знижена ставка — на продукти харчування, основна — на все інше.
Таблиця 2.Надходження ПДВ після введення диференційованої ставки ПДВ
| Ставка ПДВ, % | р = 1,2,l = 12 | р = 1,04525,l = 46,1989 | |
| знижена | основна | ||
| 10 | 20 | 0,7879 | 0,7961 |
| 5 | 20 | 0,6313 | 0,6383 |
| 10 | 18 | 0,7843 | 0,8107 |
| 5 | 18 | 0,6277 | 0,6530 |
| 5 | 15 | 0,6111 | 0,6607 |
| 5 | 10 | 0.5455 | 0,6209 |
Джерело інформації: власні розрахунки.
Отримані результати дають підставу стверджувати, що введення диференційованої ставки призведе до суттєвого зменшення надходжень до бюджету.
Розглянемо сумарні надходження від ПДВ і податку на прибуток підприємств при введенні різних варіантів диференційованої ставки ПДВ (табл.3).
Таблиця 3.Сумарні надходження від ПДВ і податку на прибуток підприємств після реформи
| Ставка ПДВ, % | р = 1,2, | р = 1,04525, | |
| Знижена | Основна | l = 12 | l = 46,1989 |
| 10 | 20 | 1,0972 | 1,1073 |
| 5 | 20 | 1,0292 | 1,0407 |
| 10 | 18 | 0,9391 | 0,9676 |
| 5 | 18 | 0,8710 | 0,9010 |
| 5 | 15 | 0,8865 | 0,9423 |
| 5 | 10 | 0,8896 | 0,9796 |
Джерело інформації: власні розрахунки.
Введення диференційованої ставки ПДВ, а саме 10 і 5 % на продукти харчування при основній 20 % збереже існуюче становище наповнення бюджету за рахунок ПДВ і податку на прибуток підприємств, але необхідно враховувати, що введення диференційованої ставки призведе до збільшення адміністративних витрат.
ВИСНОВОК
Отже, введення диференційованої ставки ПДВ в Україні є передчасним кроком, необхідно спочатку покращити роботу контрольно-перевірочних органів ДПС України, підвищити рівень свідомості платників податків, зменшити ризики ухилення від оподаткування. Підвищити рівень споживання та зменшити рівень навантаження на малозабезпечені верстви населення доцільно за рахунок зниження основної ставки.
Отримані результати дослідження дають підставу стверджувати, що можна зменшити основну ставку ПДВ до 15-18 %, це не призведе до втрат державного бюджету, покращить структуру споживання та фінансовий стан суб'єктів підприємницької діяльності. Тобто таке рішення цілком можливе і під час економічної кризи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Держкомстат України //www.ukrstat.gov.ua.
2. Катеринчук М. Проект податкового кодексуhttp://www.euro-rukh.org.ua/ua/internal-revenue-code/internal-revenue-code/index.html.
3. Киреев А. Возможно, организуем какое-то капиталистическое соревнование // Профиль. — 2009. — №30. — С. 9-12.
4. Лібанова ЕМ. Соціальні чинники та соціальні наслідки інфляції // Економіст. — 2008. — №5. — С. 16-25.
5. Луніна 1.0., Фролова Н.Б. Ефективність оподаткування споживання в Україні// Фінанси України. — 2007. — №1. — С. 17-27.
6. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. — Ірпінь, 2001. —352 с.
7. Мостовий В. Если государство не справляется... / Зеркало недели. — 2008. — №42 (721). — С. 1.
8. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи: Монографія/ П.В. Мельник, Л.Л. Тарантул, З.С. Варналій та ін.; за ред. З.С. Вар-налія. — К.: Знання України, 2008. — С. 83-136.
9. Проект Податкового кодексу//http://sta.gov.ua/.
10. Скрипник А.В. Сучасні підходи до прийняття нової редакції Податкового кодексу//Вісник НБУ. — 2009. — №12. — С. 22-28.
11. Соколовська А. До стратегії формування податкової системи України //Дзеркало тижня. —2010. —№13 (592), від 8— 14 квітня. — С. 1-4// http://www.zn.kiev.ua.
12. Фель У., Оберендер П. Основы микроекономики: Пер. с нем. 6-го изд. Под ред. АЛ. Наливайко. — Киев: Укртиппроект. — 1997. — С. 10, 70-73.