Розвиток теорії непрямого оподаткування (стр. 6 из 26)

Проектом також передбачається запровадження спрощенного порядку розрахунку акцизного податку при застосуванні ставок у процентах до оподатковуваного обороту.

З метою підтримки вітчизняних виробників та запобігання відволікання обігових коштів проектом Податкового кодексу передбачається, що продаж (передача) підакцизних товарів на митній території України, які використовуваються як сировина для виробництва підакцизних товарів, не буде вважатись об`єктом оподаткування.

А). Поняття акцизного податку . Акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів, визначених цим Кодексом як підакцизні.

Б). Платники акцизного податку 1. Платниками акцизного податку є:

а) особа, яка виробляє підакцизні товари на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, а також замовник, за дорученням якої виготовляється продукція на давальницьких умовах;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будь-які суб'єкти господарювання у тому числі їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) особа, яка реалізує конфісковані за рішенням суду підакцизні товари, що перейшли у власність держави якщо ці товари підлягають реалізації (продажу) у встановленому законодавством порядку.

В). Реєстрація осіб як платників акцизного податку Особи, визначені статтею 5003, зобов’язані до початку виробництва або імпорту підакцизного товару зареєструватися як платники акцизного податку в органах державної податкової служби за своїм місцем знаходження (податковою адресою) у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби України.

Г). Об'єкти оподаткування Об'єктами оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім прибутків з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

в) вартість та обсяги товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Д). Підакцизні товари, які не є об’єктом оподаткування 1. Акцизним податком не оподатковуються:

а) підакцизні товари, експортовані за межі митної території України за умови документального підтвердження фактичного вивезення підакцизних товарів з митної території України.

б) легкові автомобілі спеціального призначення для інвалідів,а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

в) підакцизні товари (крім нафтопродуктів), які вироблені на митній території України, так і імпортовані на митну територію України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів.

г) конфісковані за рішенням суду підакцизні товари, що перейшли у власність держави, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) у встановленому законодавством порядку;

е) підакцизні товари, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно з законодавством України не справляється податок на додану вартість.

є) підакцизні товари, ввезені фізичними особами на митну територію України в обсягах, що не перевищують норми безмитного ввезення, встановлені законом;

ж) підакцизні товари, набуті інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, що вивозяться з митної території України;

з) алкогольні напої та тютюнові вироби, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвантаженні їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції.

4. Акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками - Додаток Е.

1.3 Світовий досвід непрямого оподаткування

Поєднання прямих та непрямих податків - характерна риса податкових систем сучасних держав. За рахунок їх оптимальної структури значною мірою може бути розв’язане те глибоке протиріччя цільових установок, що стоять перед податковою системою. Відмінність полягає у їх співвідношенні. За дослідженнями фахівців [50], в останні два десятиріччя загальна картина прямого і непрямого оподаткування у розвинених капіталістичних країнах мала такий вигляд:

прямі податки переважають у Голландії, Данії, Люксембурзі, Канаді, Новій Зеландії, Швейцарії, Австрії, США, Японії; підвищення їх ролі відбулося у Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Японії та США;

непрямі податки переважають у Норвегії, Франції, Австралії, Італії, Ірландії, Греції, Іспанії; підвищення їх ролі відбулося в Австралії, Італії та особливо в Швеції;

відносно врівноваженою структурою прямих та непрямих податків характеризуються Норвегія, Італія, Фінляндія і Швеція.

Аналіз показує, що середня еластичність (залежність зростання (падіння) надходжень від певного виду податку, від зростання (падіння) ВВП у номінальному вираженні) доходів від прямих податків перевищувала 1, а від непрямих - була меншою за 1. У цілому вона була більше 1, тому можна стверджувати, що податкові системи капіталістичних країн характеризуються високою еластичністю, яка забезпечує їм “автоматичне” зростання податкових доходів при зростанні ВВП.

Загальні тенденції в оподаткуванні реалізуються і в такому напрямі: із зростанням рівня податкових надходжень частка непрямих податків знижується. Так, середній показник по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку знизився з 33,7 у 1965 р. до 27,6% в 1990 р., а по країнах Європейського Співтовариства - відповідно з 35,6 до 29,5% [58].

Основний фактор, що визначає співвідношення між прямими та непрямими податками, - це життєвий рівень основної маси населення. Низький рівень об’єктивно обмежує масштаби прямих податкових надходжень з доходів юридичних та фізичних осіб. Таку закономірність особливо чітко ілюструють наведені нижче дані, розраховані групою російських вчених [50] (табл.1.1).

Разом з тим, існує й інший фактор - національні особливості окремих країн, що зумовлюють наявність різних стереотипів відносно тих чи інших податків. Так, у групі розвинених країн чітко виділяються такі, де частка непрямих податків у загальних податкових надходженнях знаходиться в межах 28-35% (Японія, США, Канада), і ті, де ці величини сягають 45-55% (Англія, Німеччина, Італія, Франція). Якщо, наприклад, в Італії частка непрямих податків знизилась в аналізованому періоді більше ніж на 13%, то у Франції, де історично перевага надавалась непрямим податкам, таке скорочення становило лише 9,3%.

Таблиця 1.1

Взаємозв’язок частки непрямих податків у загальних податкових надходженнях та розмірів ВНП на душу населення

Тобто співвідношення між прямими та непрямими податками відрізняється не лише стосовно розвинених країн та країн, що розвиваються, а також стосовно окремих країн, які входять в ту чи іншу групу. Світовий досвід використання прямого та непрямого оподаткування призводить до висновку про неприпустимість їх протиставляння без ґрунтовного дослідження соціальноекономічних умов, що склалися в країні, етапів історичного розвитку, які пройшла податкова система, в тому числі таких її складових, як податковий контроль і податкова свідомість переважної частини населення, та об’єктивно притаманних цим податкам функціональних рис.

Найбільшими податками на споживання, що стягуються в західних країнах, є акцизи - специфічні, тобто податки на окремі види (групи) споживчих товарів, послуг; та універсальні, що оподатковують валовий оборот комерційного чи промислового підприємства. Найпоширенішою формою універсального акцизу є податок на добавлену вартість. У загальній сумі непрямих податків специфічні акцизи і ПДВ становлять близько 90% надходжень [58].

Таблиця 1.2

Структура податкових надходжень у країнах із ринковою економікою,%

Країни	Особистий прибутковий податок	Податок на прибуток	Внески на соціальне страхування		Податок на споживання	Акцизи	Інші податки
Робітників і службовців	підприємців
США	35,8	7,3	11,6	16,6	7,6	6,8	14,3
Англія	28,9	11,0	6,6	10,6	16,6	12,3	14
Німеччина	27,4	4,7	15,9	18,8	17,0	9,4	6,8
Франція	11,8	5,4	13,3	27,3	18,8	8,5	14,9
Італія	26,3	10,0	6,3	23,6	14,7	10,6	8,5
Канада	40,8	6,8	4,3	9,7	13,9	9,9	14,6
Японія	26,8	21,5	10,9	15,2	4,2	7,3	14,1

Як вважають економісти, на основі еволюції податкових систем різних країн співвідношення прямих та непрямих податків залежить від досконалості механізму стягнення податків; здатності податкових систем звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури; традицій оподаткування; загальної орієнтації на соціальний компроміс, розв’язання найгостріших соціальних проблем. Загальні тенденції в оподаткуванні реалізуються ще в одному напрямі - із зростанням рівня податкових надходжень частка непрямих податків знижується.