Вивізне мито справляється при здійсненні митного оформлення товарів, що вивозяться за межі митної території України, з урахуванням винятків, передбачених законодавством. Воно справляється за ставками, установленими законами України.
Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, що переміщується через митний кордон. Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яка визначена укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації.
Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита:
— у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон;
— у грошовому вимірі на одиницю товару.
На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлено в ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці товарів, що імпортуються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними групами, як і ставки акцизного збору. Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.
Стосовно стягнення мита діє розгалужена система пільг — від встановлення мінімальних пільгових ставок залежно від країни-постачальника (на імпортні товари) або країни-покупця (на експортні товари) аж до повного звільнення від мита окремих товарів.
Контроль за стягненням мита здійснюють митні органи. За виконання ними своїх обов'язків і надання платникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можуть бути встановлені у відсотках від митної вартості товарів, однак їх не слід ототожнювати з митним податком.
Як показує світова практика, рівень митного тарифного захисту держави має бути помірним: не більше 10—15%. Вважається, що максимальний рівень ввізного (імпортного) мита не повинен перевищувати 30%. На оподаткування імпортних товарів суттєво впливає країна, з якої походить товар. Тому порядок визначення країни походження товару посідає значне місце в системі оподаткування імпортних товарів.
Країною походження товарів вважається країна, де товари були повністю вироблені або піддані достатній обробці. Перелік товарів, що обкладаються митом, із зазначенням митних ставок є митним тарифом. Митні ставки можуть бути:
— специфічними, тобто з кожної одиниці оподаткування (тонна руди, кубічний метр газу тощо) стягується тверда сума податку;
— адвалорними, коли податок стягується у певному відсотку від ціни одиниці експортного, імпортного чи транзитного товару;
— змішаними, що передбачає одночасне існування специфічної та адвалорної ставки для конкретного об'єкта оподаткування (товару, послуги); вибір виду ставки залежить у кожному конкретному випадку від країни, з якої імпортується товар, та інших якісних показників.
Податок на додану вартість (ПДВ) є загальнодержавним, непрямим податком на споживну вартість, що справляється з юридичних та фізичних осіб. ПДВ є відносно молодим податком. Він був розроблений і запроваджений вперше у Франції у 1954 р. Сплата податку на додану вартість у більшості країн визначається характером угоди, а фінансовий стан платника не береться до уваги. Поширене застосування диференційованих ставок. Зокрема, у Франції діють кілька ставок ПДВ: основна ставка - 18,6%, збільшена ставка - 22%, знижена ставка - 7% (на товари культурного вжитку). При цьому ПДВ доповнюється рядом непрямих акцизів та мит.
В Україні податок на додану вартість почав справлятися з 1992 р. і зараз стягується на основі Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. ПДВ є частиною новоствореної вартості, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.
Платниками цього податку є:
- особи, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду з останніх двадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України;
- особи, які здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівку незалежно від обсягів продажу; особи, які на митній території України надають послуги, пов'язані з транзитом продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Всі платники податку сплачують податок на додану вартість на однакових умовах, незалежно від того, в якій валюті провадяться розрахунки.
Акцизний збір,так само як і ПДВ, є непрямим податком. Однак при формуванні ціни підакцизного товару, що продається, акцизний збір нараховується раніше, ніж ПДВ і сума нарахованого акцизу включається в оборот для обчислення ПДВ, тобто підакцизні товари оподатковуються двічі: перший раз акцизним збором, другий — ПДВ.
Акцизний збір, так само як і ПДВ, включається в ціну товару, що продається, у вигляді надбавки.
Суть акцизного зборуяк непрямого податку полягає в тому, що він встановлюється у вигляді надбавки до ціни на високорентабельні й монопольні товари, оплачується їх покупцями, сплачується в бюджет продавцями цих товарів.
Порядок обчислення і сплати акцизного збору в Україні регламентується Декретом Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26 грудня 1992 р. з подальшими змінами і доповненнями, внесеними в нього.
Відповідно до зазначених директивних документів платниками акцизного зборує всі суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють і реалізують або імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які ввозять (пересилають) підакцизні товари на митну територію України.
Задача
Фірма «Полюс» уклала угоду на імпорт запчастин. Умовами контракту передбачено 20%-й авансовий платіж. Розрахувати суму коштів у гривнях, які потрібні фірмі для здійснення цієї операції на таких умовах:
| Валюта контракту | GBP |
| курс валюти до гривні (за 100 одиниць) | 758,00 |
| курс долара США до гривні (за 100 одиниць) | 540,00 |
| сума контракту | 140 000,00 |
| комісія банку за купівлю валюти (у гривнях) | 1,0% |
| комісія банку за здійснення переказу (у валюті) | 0,2% |
| телекомунікаційні витрати по переказу | 5 $ або еквівалент у валюті переказу |
Рішення:
1) Сума авансового платежу
140 000,00 × 20% = 28 000 GBP
2) Комісія банку за здійснення платежу
28 000 × 0,2% = 56 GBP
3) Телекомунікаційні витрати у валюті платежу
а) Крос курс
540 / 758 = 0,7124
б) Валюта платежу за даною операцією
5$ × 0,7124 = 3,56 GBP
4) Потреба у валюті для здійснення платежу
28 000 + 56 + 3,56 = 28 059,56 GBP
5) Потреба у гривнях для здійснення платежу
28 059,56 × 7,58 = 212 691,46 грн.
6) Комісія банку за купівлю валюти
212 691,46 × 1% = 2 126,91 грн.
7) Загальна сума коштів, необхідна для здійснення операції
212 691,46 + 2 126,91 = 214 818,37 грн.
Перелік використаних джерел
1. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учеб. / Под ред. Л.Н. Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 1994.
2. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / За ред. А.С. Філіпенка. — К.: Либідь, 1997.
3.Хэррис Дж.Мэнвилл: Международные финансы: Пер. с англ. — М.: Информ.-издат. дом «Филинъ», 1996.
4. Наказ Департаменту митних платежів Державної Митної служби України № 30 від 08.02.2006 р «Про затвердження Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України».
5. Н.С. Рєзанова: Міжнародні фінанси. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001.
6. О.М. Мозговий, Т.Є. Оболенська, Т.В. Мусієць: Міжнародні фінанси. Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005.