- Потребує законодавчого врегулювання й питання щодо визначення бази оподаткування єдиним податком, оскільки Указ №727/98 нечітко визначає об'єкт оподаткування при застосування спрощеної системи що призводить до зловживань і створення тіньових схем ухилення від податків [8].
Спрощена система оподаткування в сьогоднішньому вигляді існує десять років. Кількість єдинників продовжує зростати, і це кращий доказ привабливості єдиного податку.
До переваг єдиного податку відносяться:
1. Звільнення від сплати багатьох податків зборів і внесків до фондів соціального страхування. Єдинники дійсно звільняються від доволі значної кількості податків і зборів їх перелік наведено у ст. 6 Указу № 727, він складається з 16 "податків і зборів (обов'язкових платежів)". Але при цьому присутній ряд негативних моментів.
По-перше, частину названих у ньому податків (зборів) уже давно скасовано (наприклад, збір до інноваційного фонду, дорожній збір, чорнобильський збір).
По-друге, іноді деякі податки сплачувати все-таки доведеться, а саме: імпортний ПДВ, податок на прибуток у частині авансового внеску при виплаті дивідендів, а також у частині сплати юридичними особами податку з доходів нерезидентів. До цієї самої категорії потрапили й збори до Пенсійного фонду з окремих господарських операцій, які всі єдинники повинні сплачувати.
2. Преференції при сплаті внесків до Пенсійного фонду України. Єдинники мають право зарахувати 42% від загальної суму сплаченого єдиного податку юроособи або 42% від єдиного податку, що припадає як 50 - відсоткова доплата за кожного найманого працівника - для підприємців, у сплату пенсійних внесків. Простіше, частина єдиного податку фактично повертається єдиннику, зменшуючи його платежі до ПФУ. Жодних пільг у частині утримань пенсійних внесків і внесків до фондів соцстрахування з доходів працівників не передбачено.
3. Спрощений податковий облік. Переваги в податково-обліковій сфері стосуються відразу декількох аспектів.
По-перше, звільнення від сплати низки податків і зборів автоматично дає право спрощенцям не подавати відповідних декларацій.
По - друге, облік доходів і витрат у цілому труднощів не викликає. Тут повною мірою простежується «спрощений» характер системи оподаткування, що розглядається. Власне, у всіх єдинників даний облік зводиться до ведення Книги обліку доходів і витрат (реєструється в податковій інспекції).
По - третє, високий ступінь прогнозованості підсумкової суми податкових зобов'язань. Для фізоосіб вона взагалі фіксована. Юридичним особам для розрахунку розміру єдиного податку достатньо фактичну суму коштів, одержану від реалізації товарів (робіт, послуг), помножити на обрану ставку.
По-четверте, об'єкт оподаткування в юридичних осіб (виручка) сформульовано значно справедливіше, ніж, оподатковуваний прибуток.
Розмір єдиного податку для фізичних осіб не залежить від результатів діяльності. З одного боку, це перевага. Хоча з іншого - недолік, оскільки розмір єдиного податку не залежить також і від наявності самої діяльності в конкретному періоді (місяці). Коли робота підприємця має сезонний характер, то за періоди простою ніхто єдиного податку не поверне. Якщо підприємець вирішує відмовитися від спрощеної системи (щоб не сплачувати єдиного податку за місяці відсутності діяльності), то цього ж року знову стати "спрощенцем" у нього вже не вийде.
РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПРОЩЕННОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ
3.1 Основні шляхи реформування спрощеної системи оподаткування
З метою реалізації державної політики з питань розвитку та підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки, з 1 січня 1999 року Указом Президента було запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва (єдиний податок).
Так, суб'єкти підприємницької діяльності юридичні особи - можуть сплачувати єдиний податок у тому випадку, якщо середньооблікова чисельність працюючих не перевищує за рік 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн. гривень. Не можуть перейти на сплату єдиного податку юридичні особи, які здійснюють спільну діяльність.
Те, що переважаюча маса підприємців обрала спрощену систему оподаткування (єдиний податок), говорить про його очевидні вигоди, принаймні, для самих підприємців. Досить сказати, що платник єдиного податку має право не платити шістнадцять податків і зборів (обов'язкових платежів).
На сьогодні спрощена система оподаткування потребує реформування з урахуванням усіх аспектів та певних недоліків, виявлених у практиці її застосування. З метою уніфікації, передбачається зменшення розміру відсоткових ставок єдиного податку для юридичних осіб у два рази (із 6 та 10 до 3 та 5) з одночасним введенням єдиного соціального внеску.
Обмеження для юридичних осіб за обсягом діяльності (1 млн. грн.), а також за чисельністю працівників (50 осіб) кількісно залишилися без змін, однак вони змінилися по суті.
Граничний обсяг діяльності вимірюватиметься не виручкою, а отриманим (нарахованим) доходом в усіх формах. До середньооблікової кількості включено працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами більш ніж один календарний місяць, які не перебувають у трудових відносинах з суб'єктом малого підприємництва. Крім того, граничний дохід і чисельність вимірюватимуться не за календарний рік, а за чотири послідовні квартальні періоди.
Принципово новим є те, що частина доходів, які одержує суб'єкт малого підприємництва, що працює за спрощеною системою, оподатковуватимуться за звичайною системою (податком на прибуток). До таких доходів, наприклад, належать: доходи від продажу цінних паперів, іноземної валюти, пасивні доходи, а також доходи, отримані за межами України. Особливо слід звернути увагу на те, що до складу пасивних доходів включено орендну плату. Тому у випадку, коли платник єдиного податку виступає орендодавцем, разом із спрощеною системою оподаткування йому необхідно буде застосовувати звичайну систему - стосовно цих доходів.
Передбачається також включення до об'єкта оподаткування єдиним податком для юридичних осіб усіх доходів, отриманих платником податку за звітний (податковий) період, зменшених на деякі види надходжень, а не лише виручки від реалізації продукції.
З метою соціального забезпечення працівників платники єдиного податку - юридичні особи будуть на загальних підставах сплачувати внески на загальнообов'язкове державне соціальне (у тому числі й пенсійне) страхування, внески до фонду України соціального захисту інвалідів. Крім того, єдиний податок вже не замінюватиме плати за землю, збору за спеціальне використання природних ресурсів.
Ці додаткові платежі будуть компенсовані зменшенням чинних ставок єдиного податку наполовину: 3% (у випадку, коли суб'єкт малого підприємництва залишається платником ПДВ) і 5% - якщо ПДВ сплачується у складі єдиного податку, тобто, внутрішню альтернативність спрощеної системи збережено.
Вперше за всю "історію" українського єдиного податку передбачено спеціальні економічні санкції для порушників законодавства - запроваджено порядок оподаткування суми перевищення граничного річного обсягу виручки платників єдиного податку - юридичних осіб за подвійною ставкою. З наступного податкового періоду платнику, який перевищив обсяги діяльності (1 млн.грн.), необхідно буде перейти на звичайну систему оподаткування.
Терміни сплати єдиного податку для юридичних осіб змінилися - введено загальний порядок погашення податкових зобов'язань по декларації - 10 днів після закінчення граничного терміну її подання [15].
Також серед позитивних змін є ті, які усувають подвійне оподаткування: вилучено вимогу про сплату платниками єдиного податку внеску під час виплати дивідендів; база оподаткування не включає ПДВ; оплата за перехідними операціями, започаткованими до моменту переходу на єдиний податок, оподатковується за звичайною системою оподаткування (крім оплати бюджетними коштами).
3.2 Пропозиції щодо вдосконалення спрощеної системи оподаткування
Простота та прозорість правил оподаткування, процедур обліку та контролю, їхня доступність для людей без фахових знань у бухгалтерії дали змогу багатьом українцям відчути можливості особистої економічної незалежності й досягти певного рівня самозабезпечення.
Слід відзначити, що з кожним роком спостерігається тенденція до зростання основних показників діяльності суб’єктів спрощеної системи оподаткування, що позитивно позначається на динаміці надходжень до бюджету.
Сьогодні понад 40% від загальної кількості суб’єктів малого підприємництва обрали спрощену систему. З 2000 до 2008 року кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 12 разів, а надходження до бюджету від його сплати зросли в 14 разів. Суб’єкти підприємництва-спрощенці забезпечують роботою 1,5 млн. громадян.
Проте, за час існування цієї системи оподаткування в Україні відбулися значні зміни в законодавстві та економіці. Верховна Рада прийняла низку законів, норми яких внесли суттєві зміни в порядок сплати спрощенцями внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, створили проблему подвійного оподаткування та відчутне фінансове навантаження, особливо на фізичних осіб-підприємців.
Безумовно, неприпустимим є те, що спрощена система оподаткування, яка мала на меті підтримку самозайнятого населення та підприємців-початківців, використовується великим та середнім бізнесом для зменшення своїх податкових зобов’язань.