ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи спрощеної системи оподаткування
1.1 Сутність та особливості застосування спрощеної системи оподаткування
1.2 Оподаткування юридичних осіб (загальна і спрощена система)
1.3 Особливості переходу на спрощену систему оподаткування
Розділ ІІ. Особливості механізму функціонування спрощеної системи оподаткування
2.1 Аналіз застосування спеціальних режимів оподаткування СМП2.2 Аналіз практики справляння надходжень єдиного податку до бюджету
2.3 Аналіз особливостей роботи податкових служб в процесі збору податків зі суб'єктів малого підприємництва
Розділ ІІІ. Проблеми напрямки удосконалення спрощеної системи оподаткування.
3.1 Аналіз основних шляхів реформування спрощеної системи оподаткування
3.2 Пропозиції щодо вдосконалення спрощеної системи оподаткування
Висновки
Список літератури
ВСТУП
В сучасних умовах кризи в Україні, розвиток ринкових відносин у державі важливе місце займає державне регулювання фінансової діяльності фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян.
Чинна система оподаткування в Україні створює значне податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва. Введення в Україні спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва ще не забезпечило необхідних зрушень в їх розвитку. У той же час, продовжується формування значного тіньового сектора економіки, в тому числі і за рахунок суб’єктів малого підприємництва, що призводить до масового ухилення від оподаткування.
Отже, є необхідність всебічного комплексного дослідження питань, пов’язаних із впливом системи оподаткування на діяльність суб’єктів малого підприємництва, та стимулювання його розвитку.
Податкова система будь-якої країни ставить собі за мету, по-перше, акумулювати фінансові ресурси в руках держави для того, щоб виконувати свої обов'язки перед суспільством щодо забезпечення соціальних умов життя населення, утримання органів державного управління, армії, флоту і для створення резервів на покриття витрат, викликаних надзвичайними подіями; по-друге, стимулювати розвиток економіки держави за рахунок розширеного відтворення.
Незважаючи на певні проблемні моменти, спрощена система оподаткування дає змогу суб’єктам малого підприємництва зменшити податкове навантаження, викликане необхідністю сплати податків.
Впровадження спрощеної системи оподаткування створило стимул до розвитку підприємництва в Україні, що допомогло створити тисячі робочих місць і значно збільшити доходи до державного та місцевих бюджетів від оподаткування прибутку підприємств.
Актуальність теми полягає в тому, що умовах системної перебудови економіки України, адаптації її до ринку із соціальною орієнтацією об’єктивно необхідним є створення трансформаційних механізмів, які б стимулювали суб’єктів господарювання нарощувати обсяги та підвищувати ефективність виробництва, оновлювати матеріально-технічну базу. Малі та середні підприємства завдяки гнучкості та чутливості до ринку, здатні розширювати асортимент за незначних капіталовкладень, сприяти зайнятості населення.
Метою курсової роботи є науково-теоретичне та практичне обґрунтування удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва як інструмента регулювання їх діяльності, направленого на підвищення ефективності.
Відповідно до зазначеної мети у роботі визначені наступні задачі:
– розглянути сутність оподаткування в умовах ринкової економіки, його теоретичні основи, функції та види податків, принципи оподаткування, етапи розвитку податкової системи в Україні, регулювання за допомогою податків підприємницької діяльності;
– дослідити еволюцію малих підприємств за формами власності, галузями економіки і регіонами та їх роль у формуванні доходів бюджету;
– провести аналіз оподаткування малих підприємств та приватних підприємців в Україні за спрощеною системою, з’ясувати особливості оподаткування за різними видами податків, переваги її над традиційною системою, тенденції розвитку;
– встановити переваги спрощеної системи оподаткування та методичні підходи до оцінки її ефективності;
– обґрунтувати вимоги до контролю за діяльністю суб’єктів малого підприємництва як інструменту стимулювання ефективності їх роботи та розробити пропозиції щодо його організації на принципово новій основі;
– розробити пропозиції щодо удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва за спрощеною системою, направленою на підвищення ефективності їх діяльності.
Об’єктом дослідження є податкове регулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва в умовах трансформації економіки.
Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають між державою та суб’єктами малого підприємництва з приводу залучення податкових платежів до бюджету за спрощеною системою.
Методами дослідження є діалектичний підхід до вивчення становлення і розвитку суб’єктів малого підприємництва та їх оподаткування. На підставі діалектичного методу наукового пізнання у роботі проведено аналіз та синтез загальних понять, поєднання історичного і логічного в еволюції оподаткування суб’єктів господарювання, зокрема, малого підприємництва, та їх місця у формуванні доходів бюджету України.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ
1.1 Сутність та особливості застосування спрощеної системи оподаткування
За умов ринкової економіки важлива роль належить малому бізнесу. Його підтримка, у тому числі через систему оподаткування, є одним із способів подолання економічної кризи в економіці. На перших етапах становлення системи оподаткування в Україні малому підприємництву надавались певні пільги. Особливо це стосувалося оподаткування прибутку малих підприємств. Згодом податкові пільги для малого підприємництва практично було ліквідовано, що негативно вплинуло на його розвиток.
З метою реалізації державної політики щодо розвитку й підтримки малого підприємництва, підвищення його ролі в розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року внесено зміни в оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:
– фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
– юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць [2].
Не можуть перейти на спрощену систему оподаткування: довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи; СПД за наявності у їх статутному фонді понад 25% внесків, що належать юридичним особам - учасникам, які не є суб'єктами малого підприємництва; спільні підприємства.
На сьогодні існують дві системи оподаткування загальна та спрощена. Принципи побудови закріплені законодавчо щодо функціонування загальної системи оподаткування, вони закріпилися в нормативних актах з початку становлення податкової системи України та прийняття 25 червня 1991 р. Закону України " Про систему оподаткування ". Цим Законом було створено передумови для її подальшого розвитку [5].
Сьогодні поряд із загальною функціонує спрощена системи оподаткування обліку та звітності. Першим кроком у запровадженні спеціальних методів оподаткування стало прийняття у 1998 р. Указу Президента України №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", іменовану в народі "єдиним податком" [15].
Головною метою запровадження спрощеного режиму оподаткування було досягнення більше соціальних, ніж економічних цілей. Така спрощена система для суб'єктів малого підприємництва мала забезпечити реалізацію принципу соціальної справедливості оподаткування, коли рівень податкового навантаження відповідає рівню можливостей сплачувати податки. Саме завдяки зниженню податкового навантаження й спрощенню механізму адміністрування сплати податків було створено сприятливі умови для самозайнятості працездатного населення і послаблено соціальну напругу в країні без витрат бюджетних коштів, а також створено близько 500 тис. нових робочих місць.
Основними особливостями цієї системи мали стати такі принципи: розповсюдження лише на суб'єктів малого підприємництва; застосування принципу оподаткування на основі оцінки його потенційного обсягу, відповідно до загальних принципів системи; зменшення обсягу обліку та спрощення його системних характеристик; дотримання принципу добровільності вибору між загальною та спрощеною системою [2].
Проаналізувавши особливості принципів спрощеної системи оподаткування, вважаємо визначеними лише як наслідок запровадження цієї системи оподаткування. Зважаючи на особливості призначення та функціонування спрощеної системи оподаткування, пропонуємо свій підхід до визначення принципів, на яких вона повинна будуватись і, як наслідок, ефективно функціонувати.
Такий підхід дасть змогу ще вищого рівня узагальнення, спрощення попередньо впорядкованого переліку принципів оподаткування. Таким чином, цей перелік може містити ті параметри оподаткування, які мають критично важливе значення, характеризуючи оптимальну податкову систему.