Мир Знаний

Геология

.5.Історія геологічногорозвитку.


В формуваннідокембрійськогофундаментав районі СередньогоПобужжя прийнятовиділяти періодгеоксинклінальногорозвитку здоскладчатоюта складчатоюстадіями іперіод платформенногорозвитку (Усенко,1962). Перший з вказаннихетапів існуваннягеосинкліналіхарактеризуєтьсястійким тадовгим прогибомземної кориз накопиченнямпотужньої товщітеригеннихпород синицьовськоїсвити. Відкладенняцього етапапредставляютьсобою породимергелисто-глинистоїформації зперевагоюсуттєво глинистихосадів. На другоміетапі розвиткугеосинкліналістійке прогинаннязмінюєтьсясерією коливальнихрухів, при загальнійтенденції доспуску. Амплітудацих рухів небула постійною,в зв’язку з чимлітологіяосадів відрізняєтьсязначною пестротою.З початковоюфазою цьогоетапа зв’язанаседимітаціяпород кошаро-олесандрівськоїсвити, яківідносятьсядо вуглисто-глинисто- пісчаноїфлітоїдноїформації. Вбільш пізнюфазу другогоетапа, якахарактеризуєтьсяенергичнимрухом на локальнихділянках,нокопичилисьнапрацьованіосади. З данниметаплм розвиткапотрібно зв’язуватипояву глибиннихрозломів, пояким в земнукору упроваджувалисьбазальтовийі перидотитовийрозплави. Врезультатікристалізаціївказаних розплавіввиникли парагенетичніасоціаціїосновних іультраосновнихпород. З наступниметапом розвиткугеосинклінальноїзони пов’язаноформуванняосновноїскладчатості,в результатіякої виниклавелика орогеннасистема. В тойже час в результатірегіональногометаморфізмаформуютьсягнейсові серії,а основні породипереходятьв метабазитиі ортогнейси.Складковийперіод розвиткугеосинкліналізакінчуєтьсяпоявою трахітоїднихінтрузиннихгранітів.

В платформовийетап розвиткадохембрія, восновномуоформлюєтьсяблокова йогобудова. Оновлюютьсяглибинні розломи,з’являютьсянові дез’юнктивніпорушенняпівнічно-східногоі субширотногонапрямку. Напротязі усьогопалеозоя іраннього мезозоядосліджуємийрайон являвсяділянкою зноса.В юрський іособливонижнє’меловое’час встановиласьнайбільш сприятливапалеографічнаобстановкадля породоутворення.В межах вивчаємогорайона континентальніумови збереглисьдо верхньонеоціновогочасу. В київськомувіці морськийрежим існувавна всій площірайона. Післявідходу верхньонеоціновогоморя весь районпредставлявсобою сушу зперважнимрозвиткомпроцесів денудаціїі лише в сармацькомувіці мілководнийморський басейнперіодичнозахоплює південніділянки дослідженоїтериторії. Вместичномуі поетичномувіках значніділянки південноїі західноїчастин районавсе ще представлялисобою опрісненийбасейн з розвиненоюцельтовоюобластю.

В четвертиннийчасс накопичуютьсятільки континентальнівідклади (алювіальні,цедюніальніеодові).


1.6. Кориснікопалини.


РайонСередньогоПобужжя характеризуєтьсярозвиткомцілого рядарудних, так інерудних кориснихкопалин. Найбільшзначними з них,на яких ведутьсяв цей час екплуатаційніроботи, являютьсягіпергеннінікелеві руди.Крім нікеляв районі існуютьродовища хромовихруд (Капітанівське)з забаленоснимизапасами, кодовськеродовище залізаі ряд проявленнязолота, молібдена,нерудніихкирисних копалин- абразивнасировина (гранаті ............), вогнетривкасировина (каолін,серпентинід),будівельніматеріали(будівельнікамні, суглінки,глини, піски,гіпс), тепло- ізвукоізоляційнасировина (вермикуліті азбест). Нижчеприводитьсякоротка характеристикавідомих в районіродовищ і проявівкорисних копалин.


Нікель.

Силікатнінікелеві рудиявляютьсянайбільш цінноюмінеральноюсировиною,виявлених внадрах СередньогоПобужжя. Помисловіконцентраціїсилікатногонікеля зв’язаніз корою вивітрюваннясерпентинізованнихультраосновнихпород. Побужськоюекпедицієюв 50-х роках булавідкрита групародовищ (Капітанівське,Тернавадськеі Грушковське)і ряд проявівсилікатнихнікелевих ікомплекснихзалізо-нікелевихруд. На базіПобужськіхродовищ силікатногонікеля 1972 р. ввійшовв ряд діючихпідприємствкольоровоїметалургії.Побужськийнікелевий заводз річним виготовленням950 тис. т. сироїруди.


Хром.

Відомеродовище хромітівпов’язане зКапітанівськиммасивом. Родовищескладаєтьсяз серії лінеовиднихкрутопадаючихрудних тел,залягаючихв серпентинітах.Рудні тіласкладені, восновному,суцільнимигустовкрапленимихромітовимирудами, якілокалізуютьсяв межах полосидовжиною біля800 м. і шириною360 м. Середнійвміст триокисухрома дорівнює41.3% в суцільнихрудах і 9.14% ввкрапленних.


Залізо.

Залізніруди в межахрайона встановленіМолдавської,Лащевської,Секретарськоїта ін. структурах.Для родовищахарактернодва типа руд:силікатно-магентитові(зілізистікварціти) ікарбонатно-магнетитові(рудні кальцефіриі їх окармованірізниці.


Золото.

Золотовиявлено валовії річокПівденногоБуга і Синюхив кількості1-3 знака на шлих.Припускаючи,золото контролюєтьсязоною магнезіальнихскарнів (кальцифіри,діопсидіти,плагіоклаз- піроксинові),а також пов’язанез зонами біотітизаціїі катаклазапо скарнам,розвиненихв східному(висячому) криліКапітанівськоїінтрузії. Золотопредставленоелектрумом,розмір золотин- 0.05-0.5 мм. в виглядідиндритів ізолотин неправильноїформи.

Золото виявленотакож в лінійно-площаднихкорах вивітрюванняультрабазитів.Вміст його вмежах десятківдолей грамівна тону.


Молібден.

Молібденвстановленийв межах зонрозвитку жилбистіт-флогопітовогоскладу, плагіонклазитовихі кварц-плагісклазових............ серед ультраосновнихпород. Потужністьмолібденовміщуючихінтерваліввід 10 см. до 7.6 м.Вміст молібденапо данним хімічногоаналіза, коливаєтьсявід 0.01 до 0.89%.


Мідь.

Мідь виявленов амфіболізованнихгабро, окоркахгранат-кварцевихпородах, а такожв корах вивітрюванняультрабазитів.Мідь предоставленахалькоперитом.Вміст міді від0.03 до 0.3%.


Абразивнасировина.

Абразивнийгранатв якості породу утворюючогомінерала входитьв значних кількостяхв склад бістіт-гранатовихі графіт-гранат-силіманітовихгнейсов та ін.

На Молдавськомуродовищі залізнихруд скважинамивсриті очкові(гранатові)гнейси великимикристаламиграната. Поданним мінералогічногоаналіза встановленовисокий вмістграната від219 до 534 кг/т,які можуть бутивикористаніяк попутнаабразивнасировина придобутку залізнихруд.

Корунд.Капітанівськийпрояв корундарозміщуєтьсяв межах Капітанівськогородовища силікатнихнікелевих руд.Воно представленев одній корундоноснійзоні і приуроченедо контактусерпентинітіві силіманітовихгнейсів. Потужністьзони змінюєтьсявід 20 до 60 м., вмісткорунда в нійвід 1 до 15-20%.


Вогнетривкасировина.

Серпентиніти.ПроведенимидослідамиПобужськихсерпентинітіввстановлено,що вони можутьбути використаніяк сировинадля виготовленняфорстерітовихвогнетривкихвиробів з попереднімобжигом серпентиніта.

Каолін.Поблизу м. Первомайськана декількохділянках єзалежи каолінів,представленніпервиннимиі вториннимирізницями погенезису. Більшвисокосортнимиявляютьсявториннікварцево-каолінітовіпороди нижньо’мелового’віку.


Тепло- тазвукоізоляційнасировина.

Вермикулітрозвиненийв серпентинізованнихмасивах Капітанівського,Липовеньковського,Деренюхінськогородовища силікатногонікеля. Вінприуроченийдо тактонічнихзон, жил та лінзгідрослюд.Слюдисті тілапо своєму складупредоставленігідротизованнимбіотитом івермикулітом.

Азбест.Рудопроявазбеста зусріненів межах багатьохультрабазитовихмасивів (Капітанівський,Липовеньковсткий,Каменнобалковський,Кримковськийта ін. Промисловогозначення немають.


Будівельнікамні.

Виходикристалічнихпород в межахрайона приурочені,переважно вдолинах річокПівденногоБуга, Колимі,Синюхи та ін.Інколи кристалічніпороди оголюютьсяв верхніх частинахбериговихсхилів і наерудованнійповерхні плато.

Діє великакількістькар’єрів повидобуткукаменя. Великіродовища будівельнихкамнів екплуатуютьсяз метою видобуткуяк блочногокаменя, так ікаменя длявиробництващебеня і бута.


Кирпично-черепичнасировина.

Кирпично-черепичнасировина представленострічковимипестрими глинами,бурими глинамиі лісовиднимисуглінками.Розповсюдженівони скрізь,за виключеннямсучасних річковихдолин і балок.В районі відоміВеликовраднівське,Кривоозерське,Банщурське,Генівське,Лисогорське,Першотравневе,Григор’євськеі Капітанівськеродовище глині суглінків.


Піски будівельні.

Піски вмежах районаприурочені,в основному,до алювіальнихвідкладіврічкових долин,а також відкладівпелеогена,неогена ічертвертинниговіку. Піскизастосовуютьсяяк заповнювачідля бетона, длябудівельних’р-ров’, длявиготовленнясилікатногокирпича, длядорожньогобудівництвав якості залізничногобаласта.


Гіпс.

Капітанівськеродовище гіпсарозташованев с. Капітанки,в 10 км. на західвід станціїЮзефполь. Гіпспредоставленийдрузами таокремими великимикристалами.В зеленувато-сірихнеогеновихглинах потужністю2.5 м. Вміст кристалівгіпса 150-250 кг на1

.Родовище нерозробляється.

2. Нікеленоснікори вивітрюванняультрабазитів.


2.1. Ритональнерозміщення,розповсюдження

класифікація.


Регінональнерозміщеннякор вивітрюванняультрабазитів,як відомо,визначається:1) розповсюдженнямультраосновнихвиверженихпород - перидотитів,дунітів; 2) благоприємнимикліматичнимиі мофологічнимиумовами длярозвитку корививітрювання;3) збереженнямкори вивітрювання.

Розповсюдженняультрабазитівв цілому світіхрарктеризуєтьсяприуроченністюїх до глибиннихрозломів різноговіку. Так, поВ.Е. Хаіну (1964),ультрабазитиУраїни розповсюдженіна територіїдревніх (епікарельських)континентальнихплатформ.

Корививітрюванняультрабазитівз основнимипромисловими,найбільш великимиродовищамиприуроченідо геосинклінальнихзон. В платформовихобластях розміщеноменше родовищі рудопроявлення,приурочених,як правило, добільш дрібнихмасивів іжилоподібнихтіл ультрабазитів,наприклад наУкраїні вВоронежськійантиклізі.

За останніроки виявляєтьсявсе більшеокремих покладівосадковихнікелевих або’легированных’залізних руд,супроводжуючихостаточнінікелеві родовищакори вивітрюванняабо утворюючихокремі родовищата рудопроявипоблизу ультрабазитовихмасивів, підкореннихвивітрюванню.Відповідносучасним гіпергеннимродовищам,виділяютьсядві групи родовищ:остаточніродовища, абовідповіднородовища корививітрювання,і осадковіродовища нікеля.

Середосадковихродовищ і рудопроявівгіпергеннихнікелевих рудможна виявитидва генетичнихтипа: континентальніі прибережно-морські.

Родовищанікеля в корівивітрюванняультрабазитіввідрізняєтьсяпо характерунікеленосностіі по маштабаморудення взалежностівід належностідо того абоіншого форфогенетичноготипу.

Для родовищплощадноготипа характерно:

  1. Розміщенняв серединнихчастинах більшихабо по всійплощі малихі середніхмасивів ультрабазитів.

  2. Концентраціяметалів нетільки за рахунокрозкладуматеринськихпород і виносаз них майжевсього магнія,

    ,лугів, значноїчастини кремніяі деякої частини
    ,але й за рахунокміграції
    і
    з неперервнорозмиваємоїз поверхніверхньої частиникори вивітрюванняпід час її утворенняі фіксації цихметалів внижчележачихзонах корививітрювання.
  3. Чітко вираженавертикальназональністькори вивітрюванняз горизонтальнимрозміщеннямзон.

  4. Пластоподібна,ізометричнав плані формаі горизонтальнеположення впросторі руднихпокладів, знерівною підошвоюпри середнійпотужності5-10 м. Порівнянонеглибокезалягання підпокровом більшмолодих осадковихпород.

  5. Досить рівномірнийрозподіл оруденняяк по вмісту,так і по потужностірудних покладів.

Площадніродовища знизьким вмістом

і принаявностіпідзони безструктурнихохр, володіючої,як правило,підвищенимвмістом
,розробляютьсязвичайно якродовища’легированных’
руд.

Родовищаплощадноготипа - плащоподібніі витянуті.Великі площоподібніродовища зпотужньою,добре розвиненоюі збереженноюзоною охр даютьосновну масу’легированных’

руд і значнукількістьсилікатних
руд.

Родовищамлінійного ілінійно-площадноготипів властивінаступні особливості:

  1. Лінійне,витянуте розміщенняв приконтактовихчастинахультраосновнихмасивів абовздовж тектонічнихпорушень іконтактів зжильними ідайковимитілами всерединімасива.

  2. Утворення

    руд не тількиза рахунокрозкладуматеринськихпород і виносаз них рядаелементів, алей дякуючи міграції
    ,головним чиномз неперервнорозмиваємоїз поверхніверхньої частиникори вивітрювання,і накопиченнійого в корівивітрюванняне тількиперидотитів,але й вміщуючихі дайковихпород різногомінеральногоскладу.
  3. Пластоподібна,а також лінзоподібна,клиноподібна,стовпоподібнаі неправильнаформа руднихтіл, утвореньрізних покладів,розташованнихпаралельноодин до одного.

  4. Нерівномірнийрозподіл оруденняпо вмісту і попотужностів залежностівід типа і підтипародовища.

Середродовищ лінійноготипа виділяютьпідтипи:

  1. Лінійно-тріщиниий,приуроченийтектонічнимпорушеннямвсерединіультраосновнихмасивів. Рудноюявляється зонаохр і перолітизованнихсерпентинітів,причому в останнійзустріті нікелевісилікати. Довжинарудних покладівпо простиранню- 1-3 км., ширина300 м. і глибина100-150 м.

  2. Лінійно-контактовийпідтип родовищприуроченийдо контактуультрабазитівз вміщуючимипородами аборозтинаючимимасиви дайноміжильних пород.Характерноюрисою родовищцього підтипуявляєтьсяприуроченість рудних покладівне тільки дозони охр,нонтронітизованних і перолітизованнихсерпентинітів,але й до продуктіввивітрюванняпород, контактуючихз ультрабазитів.

  3. В контактово-карстовому підтипіродовищ, розташованногов зоні контактаультрабазитівз карбонатнимипородами (мраморами,вапняками),основною

    рудою являютьсякарстові утворенняз накопиченням
    силікатів(ненунта, ревдинскіта,гармерита таін.), володіючихпідвищенимвмістом
    (до 20-40%).

Руднітіла, які складаютьродовища цьогопідтипу, володіютьнепостійниммінеральнимі хімічнимскладом, частоскладної ізмінної форми.

Родовищалінійно-площадноготипа звичайноскладаютьсяз декількохпокладів ірудних тіл,кожне з яких,окремо взяте,може розглядатисяяк самостійнийморфогенетичнийпідтип. По’сочетанию’спецефічнихрис виділяютьнаступніморфогенетичніпідтипи: тріщино-площадноїі власне лінійно-площадної(тріщино-контактово-карстово-площадної).Всі ці підтипихарактеризуютьсяплощаднимирозповсюдженнямив плані, приуроченностідо контактівз вміщуючимижильними породамиабо тектонічнимпорушенням,змінністюмінеральногоскладу, нерівномірнимвмістом руднихтіл, які маютьрізновиднуформу і різніелементи покладів.

Руднітіла, розповсюдженів площаднійчастині родовища,звичайно маютьпологий горизонтальнийпоклад, малу(1-5 м.) потужністьчасто низькийвміст

,являючи собою’легированные’руди. Руднітіла, які знаходятсяв лінійнійчастині родовищамають наклоннийпоклад, видовженуформу, великувертикальнупотужність(від 1 до 50 м.) і різкопідвищенийвміст
(3-8%).

Основнамаса

руд (білше 70%)зв’язана знонтронітизованнимиі королітизованнимисерпентинітами,а менша частина- з охрами ікарстовимиутвореннями.

Концентрація

і
в родовищахкори вивітрюваннязмінюєтья іпісля їх утвореннядякуючи положеннимгіпергеннимпроцесам: тамотізаціїі сидеритизаціїта ін., які розвиваютьсяпри опущенніі заболочуваннівже сформованогородовища. Окременнятакож можезмінюватиконцентраціюметалів в родовищах.

Таблиця.Гінетичнакласифікаціягіпергенних

родовищнікеля.


Група Тип Підтип Вид Прикладиродовищ, покладів,рудних тіл

Оста-точні


Пло-щад-ний

Плащоподіб-нийізометричний


Витянутийпсевдоліній-ний

Повний профількероліт-нонтроніт-охристий


Зкороченийпрофіль кероліт-охристий


Охристий


Кероліт-охристо-кремністий


Повний профількероліт-нонтроніт-охристий


Зкороченийпрофіль керолит-охристий

Айдарбак,Урал;Бескудукське,Блактайське,Тигашайайське,Кара-Обінськета ін. півд. ГрупиКімперсайськихродовищ


Нікаро,Куба; Буруктальське І,Урал; родовищао-вів Нонок,Філіпіни; півд.ПровінціїКНР і Японії;Баноа, ГаітіПарсель ІІ


Філіпіни;Моймон, о-в Гаіті;родовища гірськогорайону Циклопо-ва Калімантан,Вайгео, Сулавеси,Індонезія;деякі родовищао-ва Нова Калідонія;Україна (Побужжя)


Бугор Кімперсай


Сахаринське,Урал


Суханівське,Капарулінське,Гологорське,Урал


Оста-точні


Ліній-ний

Лінійно-тріщинний


Лінійно-контактовий


Контактово-карстовий

Зкороченийпрофіль кероліт-охристий


Кероліт-охристо-кремністий


Повнийпрофіль,кероліт-нонтроніт-охристийз гідро-хлорит-каолініт-гібсітовим


Зкороченийпрофіль кероліт-охристий


Контактово-карстовий

Ново-Акермановське,Урал;Мала-гасійськареспубліка;Забергет, АРЕ


Сарикуболдинське,ЦентральнийКазахстан,Середнє Побужжя(Україна)


Буруктальске ІІІ


Деякі руднітіла Липовськогомасива, Урал,Жозе-де-токантіс,штат Гояз,Бразилія


Черемшанськета ін. родовищаУфалейськогорайона, Айдирлінське,Урал


Оста-точні


Ліній-но-пло-щин-ний

(змі-ша-ний)

Тріщино-площадний


Контактово-площадний


Карстово-площадний


Лінійно-площадний

Повнийпрофіль в’сочетании’скороченимкероліт-нонтроніт-охристийз кероліт-охристимабо охристим


Зкороченийпрофіль кероліт-охристийз гарніеритовимиабо керолітовимижилами


Повнийпрофількероліт-нонтроніт-охристийз гідрохлорит-каолініт-гіб-ситовим(для габроїдів)


Повнийпрофіль в’соче-тании’з скороченимкероліт-нонтроніт-охристийз охристо-калініт-гібсітовим(для габроїдів)


Повний профількарстові утворенняз кероліт-нонтроніт-охристим


Зкороченийпрофіль карстовіутворення зкероліт-охристимабо охристим


Зкороченийпрофіль керолітохристий абоохристий


Карстовіутворення зкероліт-охристимі охристим


’Елизаветинское’родовище, СереднєПобужжя (Україна)


Деякіділянки Шевченківськогомасива, Урал;окремі р-щаНової Калідонії;р-ща Оріса, Індія,Рідл, штат Орегон(США).


Р-ща Кімперсайськогомасива, ЗахіднийКазахстан


Девладівськер-ще, Україна(Середнє Придністров’є)


ДеякіУфалейськір-ща, окремірудні тілаЛиповськогомасива, Урал


Уфалейськіродовища, Урал


Родовищаі рудні тілаКольськогомасива, Урал


Деякіпоклади і руднітіла Липовськогомасива, Урал


  1. Мінерологіянікеленоснихпор вивітрювання.


У порах вивітрюванняульрабазитівутворюєтьсяширока гамма

селікатів, якімають промисловезначення.

Більшість

селікатіву структурномувідношенніналежать дозмішано-слоїстих’амнікатам’,у меншій мірі- до слоїсто-стічкових.

По вмісту

серед них можнавиділити власне
мінерали (
)та
-вмісту(
)різновидивідповіднихслоїстих селікатів,які в звичайнихумовах (позазв’язком з
-родовищ)вміщують
дуже мало.

У більшостівипадків це

-мінерали,рідше
чи
-мінерали.Вміст
у їх решіткуяк показуютьприродніспостереженнята експерименти,проходить урезультаті’непосредственного’катіонногообміну
(частково
)на
з багатих цимелементомгрунтових вод,циркулюючиху порах вивітрювання.

У багатьохвипадках

-мінералиутворюютьсяінфільтраційнимшляхом, проходячичерез стадіїгелей (колоідів),які вміщують
та
одночасно.Існують наступні
-мінерализ пор вивітрюванняультраосновнихпород.

І. З структурою’сернентина’( + талькоподібниймінерал)

  1. гарніерит

    - до 48%
  2. ненукт (крист.)

    - до 20-47,7%
  3. керолит

    - до 1,56-9,88%

(Порядокмінераліввідповідаєїх положеннюу вертикальномурозтині корвивітрювання)

ІІ. З структуроюбейделіта-монтморилоніта

4.ревдиніт

- 17-18%

5.нонтроніт

- 1,10-1,80% (головниймінерал порозповсюдженості)

ІІІ. З структуроюхлорита.

6.коннорит

до 36%

7.шухардит

до 5-6%

8.джеферизит(проміжний міжхлоритом тагідрослюдою) 0,09-4,67%

9.бриндлит

(у бокситахГреції) та ін.

Мінерали-носії

:

-тальки(до 2-6%),
-сениоліт(1.5-10%),
-верминулит(до 2.6%),
-холцедон(0.17-0.38%,
-хоризонраз),
-ксиломелан(0.1-0.8%),
-гідрогетитита охри (до 2.2%),магемит
- (0.8-1.5%)

Крім вказанихмінералів,описані гінергенніізумрудно-зеленікорки в ультрабазитахо.Сумотра

- заратит, а такожсульфіди екзогенногогенезиса.

Останні виявлені на’Юж.’ Уралі вчорних збагаченихорганікоюглинах озерногопоходженнята утворилисьза рахуноквиноса

з кори вивітрюваннясернентинітів,розташованихпоруч. Тутвстановленібравоіт
,виоларит
,милерит
у асоціаціїз ниритом, марназитом
,мельниковітом.Сульфіди утворюютьжелвани, прожилкита тонкодисперснувираженність.Джерелом сіркиявляєтьсяпроцес сірководневого
бродіння врезультатігниття органікив застойнихводах. Це прикладтипового осадження
як хальнофілана сірководневомубар’єрі
.

достатньоінтенсивномігрує у іоннійформі
,але окремідослідникиобмежуютьдовжину міграції(4-5км).

Андерлинськем-р - ’единственное’(в СНГ) прикладконцентрованогопереоткладу

у новій мінеральнійформі.

Мінералиокису та гідроокису

(кінцеві продуктививітрюваннягіпербазитів)спостерігаютьсяу всіх мінеральнихосоціаціяхкори вивітрюванняабо являютьсяпородоутворюючими,на 70-80% складаючимиїї верхню охристузону. Охристіпороди нікелевмістні.Вміст в нихнікеля непостійнийв зв’язку знерівномірністюумов формуваннярізних ’профилей’вивітрювання.У ’профиле’вивітрювання,де добре розвинені
селікати, слаборозвинена зонаохр та існуєслабка концентрація
та навпаки.

У корі вивітрюванняна у/опородах присутнімінерали окисута закису

трьох генетичнихтипів: 1) остаточніабо реліктові;2) утворені врезультатівивітрювання;3) інфільтраційно-метасоматичні,які виниклив результатіперерозподілуречовини вмежах корививітрювання.До першоговідноситьсямагнетит; додругого - гетит,переважнодисперсний,скритокристалічний,рідше дисперсниймалеміт тагематит; дотретього - магнетит,гетит, гематитта малеміт. Усіперерахованівище мінералинікеловмістні.Сама низькаконцентрація
(по даннимЕ.Н.Куземкиной,1974) спостерігаєтьсяв остаточномумагнетитісклад.
- 0.7%, в малеміті- до 1.5% та вище.Найбільш високаконцентрація
у гетита (більшніж 2%).
  1. Геохіміянікелевмістнихкор вивітрювання


Як вказувалосьу розділах 2.1,2.2 власне

-носнікори вивітрюванняпредставленірізними морфогенетичнимита мінерологічнимитипами. Найбільшийінтерес представляють«кори з нонтронітовимпрофилем», іхбудова (зверхувниз):
  1. охри (четит,гідрогетит,гідрогематит,магемит, окиси

    ).Останні частоутворюютьпрослой надеякій глибині,відповіднійрівню грунтовихвод. Потужність1-4 м.
  2. обохренінонтроніти(1-2 м)

  3. суміш нонтронітівз хлоритами,баститами,хромнікелідівта ін. остаточних матеріалівультрабазитів.Потужність3-10 м.

  4. вилуженні,затронутіконтронитизацієюсерпентиніти(нонтроніти,

    -гідросилікати,холцедон, опал,остаточнімінерали).Потужність2-4 м
  5. вилуженнісерпентиніти

  6. карбонатизованніта слабозміненісерпентиніти.

    концентруєтьсяголовним чиномв зоні (2-3-4), частково(5). В зоні (1) концентрується
    та
    .

Зона (1) частомає підвищенупотужність(за рахунокредукції зонинонтронітів)та збагачуєтьсякремнеземом

.Виникає охристо-кремнистакора.

На родовищіз контронітовимпрофилем кориспостерігаєтьсячітка епігенетичнагеохімічназональність

(зверху-вниз),відповіднавцілому збільшеннюлужності
’р-ров’ з глибиноюта випадом уосад відповіднихгідроокисей
,
,
.

Найбільшбогаті

ділянки натаких родовищахутворюютьсяінфільтраційнимшляхом на лужнихбар’єрах, особливов контакті зкарбонатнимипородами.

На думкуИ.В.Витовскойпри реконструкціїїмеханізмівта корометрівсередовищамінералоутворенняв корі вивітруванняінформативнимиявляються такіданні про такіособливостімінералів якморфологія,розміри таособливо будоваповерхні частинок та агрегатів.

Морфологіята розміричастинокновоутвореннихфаз тісно зв’язаніз степінню іхкристалічностіта ’совершенства’структури.

В нижніх зонахкори вивітрюваннягіпергеннозмінений серпентинтонкодисперсний

,сильно гідротований,з слабкоупорядкованоюструктурою,вміщує надлишковийкремнезем
.На цій основіИ.В. приходитьдо заключення,що мінерал
утв. трансформаційнимшляхом в результатічастковоговилуження
з поверхні’исходного’серпентина.

На частицах вилуженногохризолітазнайденийдифузійнийбар’єр з слоясиникогелятовщиною біля

.Він зберігаєволокнистуструктурухризоліта.

До висновкупро можливітрансформаційніперетворенняпри вивітрюванніприйшов і Р.Иггатон(EggletonR.A. Nontronite topoxial after gedenbergite-Amer. miner, 1975, 60, N11/12), вивчаючиформу та розміричастинок нонтроніта,який виник припсевдоморфозномузаміщеннігедендерита.

Ще однимважливим показникомумов та механізмамінералоутворенняявл. степінькристалічностіта відповіднозменшеннястепені гідратуваннямінералів понапрямку доверхніх їїгоризонтів.Ця закономірністьвідміченабагатьма дослідникамина прикладіматеріалівгрупи смектитів,паолинита тагидроокисів

та
.

Вона можебути проілюстрованана прикладігетита з корививітрюваннясерпектинітів.

Степінькристалічностімінералівзалежить від2-х основнихфакторів:

  1. змінаумов та механізмівмінералоутворенняв зв’язку ззміною характерата величинипористостіпород, значень

    та активностейкомпонентівв корових розчинах’профиля’вивітрювання.
  2. впливпроцесівпослідуючоїперекристалізаціїмінералів напротязі довгоїісторії розвиткукори вивітрювання.

Наприклад,гетити

,відібрані ззони охр серпентинитаХалимівськогомасива (Урал),утворюютькристали розміром
.В охрах же по’............тизированным’серпектинитамЛиповськогомасиву ’преобладает..........унорный’,рентгеноаморфнийабо слабоупорядкованийгетит.

Кількістьта склад некристалічноїзалізо-кремнієвоїфази по ’профилю’серпентинітівзмінюютьсязакономірнота типоморфнідля кожноїзони.

Діаграмапарогенезисів(рис.) кори вивітрюваннясерпентинітівдає зміну хімічногота мінеральногоскладу породв процесівивітрювання.Якісні стрибкив відношеннях

та
при переходівід зони дозони.

Так,«перелітізація»серпектинітів,тобто утвореннядисперсованногота гідротованогохризоліта по’исходному’ серпектину,протікає прирозчині мінерала,але суттєвокремнеземнийсклад рентгеноаморфноїфази вказує,що перехід донаступної зониобумовленийрізко опереджуючимвиносом

та відноснимнакопиченням
.Цей процес,відображенийна діаграміперегибомстрілки, приводитьдо утворенняферисапоніта-мінералаз 3-х слойноюструктурою(2слоя кремнекисневихтетраедрів
на1-й октаедричнийслой) замість2-х слойногосерпентина.

- складрентгеноаморфноїфази в зоніферисапонітасвідчить провідносне накопиченняцих компонентіві різкому виносу
при переходівід зони нонтронітадо зони охрфіксуєтьсязалізістимскладом рентгеноаморфноїфази в зонінонтронітата чітким перегиномстрілки надіаграмі.

Важливимслідством таодночаснодоведеннямформуваннязначної кількостірентгеноаморвноїфази у верхніхзонах корививітрюванняслугує явищеусадки продуктіввивітрювання.

Воно зв’язаноз процесамистаріння колоїдноїсистеми з утворенням,їх наступнимструктуруваннямта перекристалізацією.

Дослідженнярентгеноаморфноїфази дозволяєтакож реконструюватиумови накопиченняі розподілурудного компонентав продуктахвивітрювання.

Так, у корівивітрюванняу/опород

накопичуєтьсяв результаті не тільки йогоізоморфноговходження доструктурипороутворюючихмінералів, алей процесівсорбції рентгеноаморфноїфази.

Приперекристалізаціїгелей під впливомпросочуючихсярозчинів відбуваєтьсячасткова втрата

.

Мабутьтому в більшмолодих корахсучасних тропічнихобластей (Куба,Зах. Африка,Нова Коледонія,Філіпіни), дляяких характернийбільш високийвміст некристалічноїфази,

в охристихутворенняхбільше, ніж вдревніх корах(Україна, Урал),де воно, як правило,не досягаєкондиційнихзначень.
  1. Методикаробіт.

Пошуковимиознаками виявленняродовищ селікатного

в лінійних Н.В.являються:
  1. Наявністьполей габро,габро-амфіболитів,амфіболитів,вказуючих наможливістьвиявленняпросторовозв’язаних зними масивівультраосновнихпород.

  2. Наявністьу/oпород як джерелагіпергенного

    -оруденнята кори вивітрюванняцих пород, якгеологічноїформації,безпосередньонесучої родовищасилікатних
    -руд.
  3. Розвитокнонтронітовогото охристоготипів корививітрюванняпо ультрабазитоамз підвищенимиконцентраціямисилікатного

    .
  4. Наявністькарбонатнихпород (кальцифірів)на контактіз серпентинітами(масиви Капітановський,Заводськийта ін. - Грушковський,Північний),яка визначаєможливістьвиявленнясилікатних

    -рудконтактово-карстовоготипу.
  5. Лінійнийхарактер контактіву/осерпентинізованнихтіл, вказуючихна наявністьтектонічнихзон і можливістьвиявлення вїх межах лінійнихкор вивітрюванняохристо-нонтронитовоготипу.

  6. Геофізичніознаки, зокремависококонтраснімагнітні аномаліїнад масивамиу/опород з лінійнимхарактеромна одному з їхконтактів,вказуючих натектонічнуприроду цьогоконтакта таможливістьрозвитку вньому лінійноїкори вивітрюванняохристо-нонтронитовоготипу.

Геологічніметоди грудокзаключалисьв пробурюванніскважин, документаціїкар’єрів. Ціроботи супроводжувалиськомплексомвипробних талабораторнихробіт.

  1. Докумнтаціякар’єрів.

Для уточненнядеяких питаньбудови масивіву/опород, взаємовідношенняїх з вміщуючимипородами проводиласьдокумнтаціякар’єрівДеренюхінськогородовища, кар’єрівЦентрального,Бурти та ін.Документаціязаключаласьуретельномуописі кореннихпорід, характераконтактів ззарисовками.

2. Буровіроботи.

Проводилосьбуріння похилихскважин глибиноювід 50 до 500 м. станкамиСКВ-4 та БО-500/800з метою пошукалінійних корвивітрювання.

Пошуковебуріння похилихскважин проводилосьна 7-ми ділянках- Каштановському,Заводському,а також Деренюхінському,Липовенковському,Шкільному,Пушківському,Кумаровському.

Пошуковомубурінню передувалиназемні геофізичніроботи та аналізгеологічноїбудови територіїройона.

Бурінняскважин проводилосьяк по рідкійсітці (130-700х20-40м), такі одиночнимипрофілями таокремими скважинами.По рідкій сітцібуріння проводилосьна експлуатайованійКапітановськійділянці, окремимипрофілями таодиночнимискважинамина Заводськійділянці, а наДеренюхінській,Липовеньковскій,Шкільній,Пушковській,Кумаровській- тільки одиночнимискважинами.

Вихід кернапо корам вивітрюваннята по кристалічнимпородам складав80.3%, а по породамосадковогочохла - 55-60%.

Кількістьпробуренихскважин:


Ділянка Кількістьскважин

Деренюхінська

Липовеньковська

Шкільна

Пушковська

Кумарівська

15

6

6

2

1


  1. Випробування.

Випробуваннякерна скважинвелось длявивчення якіснихта кількістниххарактеристикосновних тапопутних кориснихкопалин.

Воно заключалосьу відборі пробта зразків дляпроведенняспектрального,спектрохімічного,хімічного,мінералогічногоаналізів.

Геохімічневипробуваннявиконувалосьз метою визначенняметалогенічноїспеціалізаціїусіх різновидівпород і дляпередчасноїрозбраковкиптенційнорудних інтервалів.

Геохімічневипробуваннязаключалосьу відборі пробточковим методомз керна скважинчерез 5-10 см. знетрографічнихрізниць пород.Довжина пробискладала 2 м.Вага геохімічнихпроб складала200-300 г. З цих пробвідбиралисьнаважки назагальнийспектральний,хімічний таін. аналізи.

Хімічневипробуванняпроводилосьпісля отриманняпозитивнихрезультатівпо даннимспектральногоаналізу. Хімічнийаналіз проб,відібренихз нікеленоснихінтервалів,являвся основнимвидом аналіза,яким визначалосьякісний вміств них

та
.По данним хімічногоаналіза виділялисьінтервали зпромисловимвмістом
та кориснихкомпонентів.

Інтервалвипробуваннябув прийнятийрівним 1 м., прирізкій змініпотужностей- від дікількохдесятків см.до декількохметрів.

Випробуваннюпідлягалисьбурі залізняки,озалізненінонтроніти,нонтроніти,хлорото-смодисті,охристо-кремнієвіпороди, вилуженніта нонтронітизованісерпентиніти,монтморилоніт-нонтронітовіутворення зпідвищенним

вмістом
по данним ’.......’.

Крім родовихпроб, визначаючих

,виконувавсявідбір груповихпроб на
,на шлакоутворюючікомпоненти
та шкідливідомішки
.

Мінерологічневипробуванняпроводилосьз метою вивченнямінеральногосклада руд тавміщуючихпород. Пробивідбиралисьз усіх нетрографічнихрізниць породта кор вивітрюванняв тій чи іншіймірі потенційнорудоносних.Проводивсяопис шліфівта аншліфів.

Лабораторнідослідженнявиконувались,в основному,в лабораторіїПравобережноїГРЕ (мінеральнийаналіз, виготовленняшліфів та аншліфів)та Центральнійлабораторії(Київ) (хімічнийаналіз на

,групових пробна шлакоутворюючіелементи
та шкідливідомішки
,силікатнийаналіз, описшліфів та аншліфів).
  1. Геологічнабудова Капітанівського

родовищахромистих танікелевих руд.


Родовище,розташованеу Голованівськомурайоні Кіровоградськоїобласті, займаєплощу двохсерпентинітовихмасивів - власнеКапітанівського(2.5х0.3 км.) іЗаводського(0.9х0.05 км), вивчалосяв 50-ті роки на

і
та розвіданев 1959 році. Потімсвідчення пройого рудоносністькілька разівпоновлювалисьпри пошуковихроботах ігеолого-зйомочнихроботах в регіоні.Нижче наводитьсяваріант геологічноїбудови родовищаі підрахункузапасів заостаннімиданими тематичнихробіт у 1993-95 рр.

Обидва масивисерпентинітівявляють собоюостанці розшарованихсилів метаморфізованихультрамафітівархею, які черезтектонічнірухи набуликрутого падіння.

Розшарованасерія поріднайбільш повновиявлена всередній частиніКапітанівськогомасиву, депростежуютьсядва макроритмипотужністюпо 150 м. кожний,а також породиверхньої крайовоїсерії інтрузивупотужністю120 м.

Нижня частинарозрізу кожногоритму - світло-зеленісерпентиніти(анодуніти) зпрошаркамита лінзамихромітів. Чіткопростежуютьсябазальні шарихромітів потужністю2-14.8 м. Верхнячастина ритмівскладена темно-сіримипіроксен-вміснимисерпентинітами(апогарцбургітами)і піроксенітами.У верхній крайовійзоні грубошаруватіамфіболіти,піроксенітита польв..натовіпороди з підвпорядкованимипрошаркамипіроксенітовихсерпентинітів.

Крайовірозломи Півн.-Зах.простяганнянадають Капітанівськомумасиву клиновидноїформи у розрізі.Розшарованіпороди залаягаютьв основномупід

,озимут падінняблизько до
ПС.

По зонахдрібних тектонічнихпорушень, в т.г. Поперечногонапрямку, яківизначаютьблокову будовупродуктивноїтовщі, розвивалисявторинні процесиз утвореннямділянок карбонатизованихбрекчій і озалізненихпорід.

Північначастина Капітанівськогомасиву відрізняєтьсядосить пологимзаляганнямпорід і переважнимрозвиткоманогарцбургитовихсерпентинітів.Часто спостерігаютьсяскарни. Південно-східнучастину складаютьапорарцбургіти.

На всій площіКапітанівськогомасиву розвинутакора вивітрювання,яка в зонах збрекчіями порідутворює «кишені».

Особливочітко простежуєтьсяяроподібна«кишеня» вцентральнійі південносхідній частинахмасиву, де глибинарозвитку коридосягає 220 м.

Охристіта нонтронітовірізновиди коривміщують рудніконцентратори

.
потужностікори та їїпродуктивністьприуроченідо анудонітовихпрошарків.

Заводськиймасивсерпентинітівскладаєтьсяпереважноанодунітовірізновиди.Вглиб він порівняномало вивчений.На всьому масивівиявляється«кишеня» кориглибиною до100 м.

На Капітанівськомумасиві підрахованізапаси та ресурси

.Вони такі:
  1. Хромітовіруди в анодунітовихсерпентинітахрозвинутітільки нацентральнійділянці Капітанівськогомасиву; представленіпластами ілінзовиднимипрошаркамихромітів; утворюютьдва поклади(базальні прошаркиритмів), 8 руднихтіл. Хромітискладеніхромнікотитом(до 90% рудноїмаси), ферохромнікотитомі манганхромітом.

Інші мінерали:хризотил, антигорит,хлорит, антигорит,хлорит, хромдіонсид,рідше магнетиті карбонати.

Вміст

коливаєтьсяв межах 6.58-40.4%, всередньому24.78%. Запаси рудикатегорії
до глибини300 м. складають2072 тис. т.
  1. Магнезіальнісерпентинітовіруди. Розповсюдженіна Центральнійділянці Капітанівськогомасиву. До нихвідносятьсяанодунітинижніх верствритмів, якіутворюють 2рудні тіладовжиною 570 та360 м., при середньомувмісту магнезії

    - 39.46%. Мінеральнийсклад руди:хризотил(переважає),лізарит, серпофіт,бастит, шпінель,карбонати.
    - ізоморфнадомішка всерпентині,в породі становитьв середньому0.285%. Запаси рудикатегорії
    до глибини300 м. складають8972 тис. т.
  2. Комплексні

    -рудив лінійно-площиннійкорі вивітрювання.Кори розвинутіпо анодунітовихсерпентинітахі розповсюдженіна Центральнійі Південно-Східнійділянках, атакож Заводськомумасиві.

Рудинонтронітовіта охристі.Середній вмісткорисних компонентів:

.Запаси і ресурсируди категорії
до глибини200 м. - 7437 тис. т.Кількістьокремих компонентівтака:
 56.6 тис.т.,
 3.8 тис. т.,
 724 тис. т.,
 2287 тис. т.

4) Комплексні

руди в площиннійкорі вивітрювання.Поширені вПівн.-Зах. частинімасиву, де розвинутіпереважноаноперидотатовісерпентиніти.Руди нонтронітовіта охристі.Середній вмісткомпонентів:
.Запаси та ресурсидо глибини50 м. складають945 тис. т.; по окремихкомпонентах-
 7.3 тис. т.,
 0.4 тис. т.,
 269 тис. т.

5) Руди

в корі вивітрювання.Ділянка їхрозвитку міститьсяв Півн.-Схід.частині Капітанівськогомасиву. Рудніпороди - каоліновіглини.
- тонкодисперсне;середній вміств породі - 0.43 г/т.Підрахованізапаси категорії
.

6) Руди

в коріннихпородах Півн.Частини Капітанівськогомасиву. Представленірізновидамив спарковихультрамафітах(апогарцбургітовихсерпентинітах).

Складруд: піротин,пірит, хальнопірит,самородне

.Середній вміст
врудних інтервалах- 2.8 г/т.Підрахованіресурси категорії
до глибини300 м.

Практичнезастосування

руд можливетільки післязбагачення.Розробленагравітаційнасхема з одерженнямконцентратів,які містять42-45%
.Концентраториможна використовуватидля виготовленнявогнетривів-хроммогпезіальнихвиробів соропівськоготипу.

Аподунітовісерпентиніти(магнезіальніруди) - придатнідля виготовленняфорстеритових,а з додаваннямхроміту - іфорстерит-хромітовихвогнетривів.При цьому шихтавипалюєтьсяз 20-25% магнезитовогопорошку. В останніроки успішнорозробляєтьсянова схемавикористаннясерпентинітовихруд - металургійнийпереділ з одержанням

і
.

На Побузькомунікелевомузаводі комплексні

руди в корівивітрюваннявикористовуютьсядля виплавленняферонікелю.Там можливапереробка і
руд з одержаннямфероніхрому.Існують ефективнітехнологічнісхеми переробкируд
.

Так Капітанівськеродовище маєзначні запасиі ресурси силікатного

і
-в сумі - 93.4 тис. т.металу, а також
.Це один з прикладіввеликих руднихоб’єктів зкомплекснимирудами в СередньомуПобужжі.

Однак, Побузькийнікелевий заводне повністюзабезпеченийзапасами і томув край актуальноє перспективаїх нарощуванняшляхом пошуківта розвідкинових рудопроявівв межах СередньогоПобужжя.

Такими потенційноперспективнимиплощами є ділянкирозвитку площиннихта лінійнихкор вивітрюванняультрабазитівв межах Деренюхінської,Ліповеньківської,Пушківської,Кумарівськоїділянок, якіє об’єктаминашого дослідження.

Фрагментикор лінійноготипу були встановленів межах Каштанівськогомасива припошуково-розвідковихрайонах на

та розвідковихроботах насилікатний
в площиннихкорах вивітрювання.
  1. Хімічнийсклад, нетрохімічнахарактеристиката

розподілнетрогеннихелементів.


Ультрабазитирайона Капітанівськогомасиву та його’обрамления’характеризуютьсяпевним вмістомнетрогеннихелементів

Дунітита передотитирозглянутихмасивів маютьвисокий вміст

та
та незначний
,лугів
.Вміст
залежить відкількості впородах клинопироксенів.Пироксенітита габроідивідрізняютьсявід дунітівта перидотитівпідвищенимвмістом
,але меншимвмістом
.

Для нетрохімічноїхарактеристикивикористано19 повних силікатниханліза, з яких3 запозиченіз звіту ПравобережноїекспедиціїМ.Н. Дунлана,останні з робітА.Я. Древіна,А.Я. Каневского,А.Б. Фонина.Узагальненняматеріалупроводилосьз використаннямстатистичнихметодів таперерахунківна числовіхарактеристикипо методуА.Н. Заварицькогота AFMв ВЦгеологічногофакультетапо програмі«Геолог-1».

Для побудовидіаграмиА.Н. Заварицькоговектора у правійчастині діаграмивідбудовуються по додатковимчисловимхарактеристикам

та
,які відображаютьспіввідношення
та
в фемічнихм-лах.

Дунітита перидотити(гарцбургіти),а також деякірізновидипироксенітів(бронзитити)характеризуютьсянизьким вмістом

та високоюмагензійністю.Вектора розташовуютьсяблизько до вісі
та мають більшукрутизну.

У/опороди розглянутихмасивів підляглипроцесам масовоїсіркомінімізаціїта частковолокальної,зв’язаної звпливом гідротермольнихрозчинів.

Загальнамасова серпентинізаціяне супроводжуваласьпривносом абовиносом нетрогеннихелементів,спостерігавсятільки привносводи, тому хімізманодунітовихта анопередотитовихсерпентинітівневідрізняєтьсяпрактично віднезмінних г.п.Фігуративніточки їх складурозміщуютьсяу нижній частинідіаграми Заварицькогодуже крупно.

У процесіамфіболітизаціїперидотитівта пироксенітівпроходилоутворення рог.Обманки а такожфлогаліта. Ву/опороди привносились

та луги, а
виносився.

Відповіднофігуритивіточки амфіболітизованнихперидотитівта пироксенітіврозміщуютьсявище та праворучу полі

діаграми. Прицьому змінюєтьсяв нахил векторів,що відповідаєдеякому зростаннювапнистостіта залізностітемнокольоровихм-лів. Загальназалізністьдунитів тасерпентинітівскладає 9-18, а вамфіболітизованнихперидотитахпідвищуєтьсядо 30-31% (таб., мал.)

Усі вивченніпороди відносятьсядо пород нормальногорозряда, недосиченому

(таб.,мал.)

Хімичнийсклад дунітів,перидотитів,амфіболітизованнихпиродетитівта пироксентівокремих масивівдуже близький.Варіаційнікриві складівмайже паралельні(мал.).

Дуніти, перидотитита серпентинітиДеринюхінського,Липовеньковського,Кумарівського,Пушківськогомасивів дужеблизькі допород Капітанівськогомасива.

Усі вонихарактеризуютьсявисоким вмістом

,а також
та незначними
та лугів
.Вміст
в дунітах таанодунітовихсерпентинітахскладає в середньому38.6%,
~8.5-8.8%,
-0.10%,
~0.05%.

В перидотитахта аноперидотитовихсерпентинітаху порівнянніз дунітамидекілька більше

та
.В пероксенітахспостерігаєтьсябільш високийвміст
та лугів
у порівнянніз перидотитами,прочому дляних характерніширокі варіаціївмісту цихелементів, щопов’язано зособливостямимінеральногоскладу, зокрема,наявністю орто-та клинопироксенів.Глинозен
в цих породахпов’язанийз пироксенами.

У розрізахгабро-перидотитовихмасивів, поданним А.Я. Канівськогота ін. спостерігаєтьсязміна вмістунетрогеннихелементів.Найбільш магензійнірізниці пород(дуніти, гарцбургіти)’приурочены’до данних чпстинмасивів. В даннійчастині Тариоватськогомасиву анодунітовісерпентиніти(вміст в %):

.Аналогічнийрозподіл нетрогеннихелементівспостерігаєтьсяв Деренюхінському,Липовеньковськомута ін. масивах.

По хімізму,по свідченнямКанівського,Усенно, Богачева,Чернишова таін., породигіпербазитовоїформації середньогоПобужжя близькідо аналогічнихутвореньБазавлукськогосинліноріяна УЩ та залізогорськогок-са Воронежськогомасива.

Дуніти таперидотитигіпербазитовоїформації Сер.Побужжяхарактеризуютьсябільш високоюзалізністюта пониженоюмагнезіальністюу порівнянніз середнімитипами дунітіві перидотитівпо С.П. Соловйову(1970).


5. УльтрабазитиДеринюхінської,Липовеньковської,

Пушківської,Кумарівськоїділянок та їхкори

вивітрювання.


5.1. Геологічнабудова Деринюхінськоїділянки.


Розміщенийв 25 км. на південьвід с. Капітанівка.Площа біля 4

.На ділянцірозвиненіплощадні корививітрюванняз промисловимвмістом силікатного
,в теперішнійчас майже повністювідпрацьовані.

Деринюхінськаінтрузія складнасерпентинітами,амфиболітамита габро-амфиболітами,утворюючі міжсобою позмінніпереходи. Вміщуючіпороди представленігранітами тамигматитамиз рідкими’...........тами’ таостанцямигранат-біотитових............................. .

Площі розвиткуультраосновних(серпентиніти)та основних(габро-амфиболіти,амфиболіти)пород майжеоднакові, лініяконтакту нерівна,зрізана, аналогічналінія контурабазитів - ультрабазитівз вміщуючимиїх гранітами.

Амфіболітита габро-амфіболітирозвинені повсьому масиву.Серпентинітиж утворюютьідеальні більшабо менш крупнітіла середовищабазитів. Повіку серпентинітиявляються більшпізніми утвореннямипо відношеннюдо амфіболітівта габро-амфіболітів.

Габро, габро-поритита поритимакроскопічнопредставляютьсобою темно-сірі,сірі дрібно-середньозернистіпороди масивної,рідше слабополосчатоїтекстури.

Габро мінеральнийсклад: платоклаз- 45-50%, клінопироксин- 35-40%, ортопироксин- до 5%, амфібол- до 5%, рудний -1-2%.

Платоклазпредставленийізометричнимита неправильноїформи зернамирозміром біля3 мм., розбитимимікротріщинамиі залічиннимкарбонатомта сірицитом.

Піроксин(клинопироксин)також спостерігається у вигляді зереннеправильноїформи розміромдо 0.3 мм., рідкозустрічаєтьсяідеоморфнікристали. Попироксинуділянкамирозвиваєтьсяамфібол, зустрічаютьсядодатки рудногомінерала.

Габро-паритизустрічаютьсядуже рідко.Складаютьсяз пластоклаза:50-55%, клінопироксина- 15-20%, ортопіроксина- до 25%, малнитита- до 5%. Розмір зеренмінералівколиваєтьсявід 0.3 до 1 мм.,одиничні зернаортопіроксинадосягають 3 мм.Піроксини нерідко заміщуютьсябіотитом.

Габро-амфіболітита амфіболіти- темносірі ззеленуватимвідтінком,дрібно-плосчатоїтектури. Вониутворюють врезультатіамфіболітизацітгабро-норитівта норитів.Основнимимінераламиявляються:звичайна роговаобманка - 50-70%, платоклаз(лабрадор) - 30-40%,вторинні мінералипредставленібіотитом, гранатомта анатитом.З рудних присутнімагнитит, пирит,.........

Ультраосновніпороди представленісеристинізованнимидунітами,перидотитами(серпентинітами).Впровадженняїх проходилов другу фазумагматичноїдіяльностіс послідуючою автометасамотиноюпереробкою-серпентинізацією.

Серпентинізованнідуніти, перідотити,по загальномувигляду чорні,земнувато-чорні,тонкозернисті.Складні вони,взагалі, хризотилом,темно-зеленимхризотил-серпофітом,а в приконтактовихзонах - антисорит-серпофітом.

По мінеральномускладу серпентинітихарактеризуютьсяперевагоюмінералів груписерпентинаскладаючихбіля 90% породи.Породи представляютьсобою анодунітовийта аноперидотитовийсерпентиніт.Породоутворюючімінерали націлозаміщені серпентиномсітчато-жовковатого(олівін) аботонко-волокнистого(Рх) будови. Вздовжжилочок виділяютьсятонкі зернинкимагнетита.

Кори вивітрюваннялінійного типувиявлені надвох ділянкахна контактісерпентинітівз амфіболітами.Пошуки їх проводилисьз застосуваннямпередуючихгеофізичнихметодів електророзвідки- СЕП, ВЕЗ, КМПВ.Геофізичніданні завірялисьпошуковимбурінням.

Основнучастину площаднихкор вивітрюванняскладаютьнонторнітита озалаізненінонтроніти,нонтронітизованнісерпентиніти.В західнійчастині ділянкиК.В. перекриваютьсяделювіальнимивідкладенняминезначноїпотужності(до 0.8 м.). На східпотужністьосадковихвідкладеньзначно зростаєда досягає25-30 м.


Липовеньковськаділянка.

Розташованийв 600 м. західнішес. Липовеньк....Площа масивабіля 2.5

.Масиви основних- у/опород Липовеньковськоїділянки повністюаналогічнівище описаниммасивам та К.В.по ним.

Домінуючезначення маютьсерпентиніти,які у виглядіокремих масивівитонуті вПівн.-Зах. напрямку,з вертикальнимабо близькимдо нього кутомпадіння наПівн.-Схід. Крімсерпентинітів,в тісній асоціаціїз ними, розвиненіамфіболіти,які залягаютьу вигляді полос,пачок і ксенолітівв серпентинітахі в периферичнихїх частинахна контактіз гранітами.

В західнійчастині районазустрічаютьсябіотитовігнейси у вигляділінзоподібнихтіл, витянутихв Півн.-Зах. напрямкуз падінням наПівд.-Схід по

.

Кристалічніг.п. підлягаютьінтенсивномувивітрюваннюі по ним утворенаК.В. представлена............. по породамгарнітоїдногоскладу танонтронітами- по базитам-ультрабазитам.Потужністьперших 2-25 м., других- 3-37 м. Коливанняпотужностікори вивітрюванняобумовленінерівністюнижньої границіповерхні.

В межах ділянкиК.В. серпентинітівта амфіболітівдобре розвиненапо всій площірозвиткусерпентинітів.К.В. майже скрізьперекритатретиннимирізнозернистимипісками потужністювід 1 до 25 м. тачетвертиннимилісовиднимита бурими суглинамита червоно-буримиглинами потужністювід 1.5 до 27 м.

По геофізичнимданним масивисерпентинітівхарактеризуютьсядуже складноюдиференційністю.В межах геофізичниханомалійприпускаютьсятектонозони,виділення іпо геолг. данним,де і пробуреноряд скважинглибиною 150 325 м.

Виявленімалопотужні(декілька метрів)зони тріщиноватостіз нонтронітовоюта нонтроніт-охристоюК.В.


Пушковськаділянка.

Пушковськаділянка знаходитьсяв 0.5 км. півн.-східн.с. Пушково, налівому схилір. Мокра Деренюха.Площа 0.35

.

В межахділянки виявленодва близькорозташованихмасива основних- у/опород представленігабро-амфіболітамиі серпентинітами,серед якихперші маютьрізко підкоренезначення.

Вміщуючимиутвореннямиявляютьсяграніти тамигматитибердичевськогокомплекса.

ПлощадніК.В. утворюютьвитянуті тіла,які відповідаютьфлормі серпентинітовихмасивів, представленів основномунонтронітами.Потужностіневитримані- від 1 до 14 м, інколидо 23 м., в середньомубіля 6 м.

На Пушковськійділянці велисьі пошуки лінійнихнікеленоснихкор вивітрюванняз застосуваннямпередуючихметодів електророзвідки(КЕП, ВЕЗ).

По даннимгеофізичнихдослідженьв межах Пушковськоїділянки виділяєтьсяодна лінійназона, тотожняз лінійноюкорою вивітрювання.Одною з пробуренихскважин (скв.3198) вскриті двімалопотужні(3-5 м.) лінійнікори, які маютьклиноподібнуформу в розтині.

Кори вивытрюваннямають слюдисто- та хлорит-нонтронітовийсклад.


Кумаровськаділянка.

Розташованабіля північноїокраїни с. КумариПершотравневогорайона. Площабіля 5

.Пробурена однаскважина глибиною246 м.

В геологічнійбудові ділянкиприймаютьучасть породиосновного таультраосновногоскладу. Вміщуючіїх гранітоїдимають підкоренезначення.

Породи основногоскладу представленіамфіболітизованнимигабро-норитами,габро-амфіболітами,рідше амфіболітами.Амфіболітизованнігабро-норітиявляютьсявміщуючимсередовищемсерепентинітів.

В зонах розвиткусерпентинітівдослідженаплощадна коравивітрювання.Лінійні корине знайдені.


5.4.Кори вивітрюванняКапітанівськоїділянки

та йогообрамлення(Деринюхінської,Липовеньковської,

Пушковської,Кумарівськоїділянок).


Кора вивітрюваннякристалічнихпорід в межахрайону має’повсеместное’розгляд. Найбільшимрозвиткомкористуєтьсяостаточнаелювіальнакора вивітрювання.Рідше зустічаєтьсяперевідкладенакора.

В морфологічномувідношеннів древній корівиділяютьсядва типи: площаднийта лінійний.Значно переважаєкора вивітрюванняплощадноготипу. Потужністьплощадної кориколиваєтьсяв широких межах- від першихметрів до декількохдесятків метрів.На окремихділянках потужністьїї досягає 100і більше метрів.

Кора вивітрюваннякристалічнихпород в досліджуємомурайоні характеризуєтьсянаявністю такихзон (знизу вверх):

  1. Зона дезинтегрованихпород,

  2. зона глинистихі гідрослюдисто-глинистихпродуктів,

  3. зона окислення,

  4. зона вільнихокислів алюмінія.

Усі перерахованізони зв’язаніодна з іншоюпоступовимипереходами.На всій площірайона коравивітрюванняперекритаосадковимиутвореннямипотужністювід 1 до 140 м.

Мінеральнийсклад корвивітрюваннязнаходить впрямій залежностівід нетрографічногоскладу материнськихкристалічнихпород. По цимякостям можнавиділити такірізновиди корвивітрювання:

  1. кора вивітрюваннясерпентинітів,представленанонтронітовимпрофілем;

  2. кора вивітрюванняосновних породкаолініт-монтморилонітовогоскладу;

  3. кора вивітрюванняпаралкейсів,представленакаолінітовимпрофілем;

  4. кора вивітрюванняскарнів,кремністо-карбонатно-магентитовихпород в залежностівід первинногоскладу складенапестрими (відохр заліза)каолінами,бурими залізнякамита охрами.

Найбільшпоширеною посоновним-ультраосновнимпородам і найбільшважливою впромисловомувідношенніявляєтьсянонтронітовакора вивітрювання.Вона зберегласьу всіх масивахсерпентинітів,але в ціломуряді випадківспостерігаєтьсясеред її розмивана багатьохз них.

Нонтронітовакора по розподілув ній продуктівгіпергенезисаподіляєтьсяна ряд зон (зверхувниз):

  1. охри,

  2. обохренінонтроніти,

  3. нонтронітита гідрохлорит-нонтроніти,

  4. нонтронітизованнісерпентиніти,

  5. вилуженнісерпентиніти,

  6. карбонатизованнісерпентиніти.

Крім того,в профилінонтронітовоїкори зустрічаютьсягоризонти, якімають локальнийрозвиток:

  • монтморилонітовий,в деяких випадках’венчающий’профіль,

  • гідрохлоритовий,залягаючийсеред нонтронітіві часто підстилаючийїх.

Нонтронітовакора залягаєна серпентинітаху вигляді площі,покриваючоїзначні ділянки.Верхня межакори, в залежностівід характерарозмива і покриваючихїї морськихабо континентальнихвідкладень,представляєтьсято рівною, тонеправильною.Нижня межанерівна, нерідкозубчата карманоподібнав зв’язку зрізним характеромвивітрювання,більш інтенсивнимпо тріщинам,часто паралельноорієнтованим.

В комплексівивітренихпород (нікеленосних)контактово-тріщинноготипу входять:

  1. охри, охристо-кремністіпороди,

  2. охристо-глинистісильно розкладеннісерпентиніти,які збереглиреліктовуструктуру,

  3. частковорозкладеніщільні та обохреннісерпентиніти.

Руднимиутвореннямимогжуть служитиохри, охристо-глинистіпороди, вміщуючітут прожилкита включеннянікеленоснихсилікатів.Нонтронім взв’язку з особливимиумовами вивітрюванняв тріщиннихзонах (наявністьтут кислогосередовища)зразу післясвого утвореннярозпадавсяна кремнезем

і гідрооксидизаліза
.

В зберіганнікор вивітрюванняголовну рольграють вирівнюванняповерхні(пенекленізація),коливання рівнягрунтових вод,наявність тектонічнихпорушень в породах.

5.4.1. Кора вивітрюваннякрсталічнихпород обрамлення

Капітанівськогомасива - Деренюхінської,Липовеньковської,

Кумарівської,Пушковськоїділянок.


Потужністькори вивітрюванняна територіїокремих ділянокколиваєтьсявід 5-7 до 40 м. Кожнанетрографічнарізниця кристалічнихпород утворюєсвій профількори вивітрюванняпо схемі:

  • зона вивітрюємихта дезинтегрованнихпород,

  • зона глинистихта гідрослюдисто-глинистихпродуктів,

  • зона окислення.


Амфіболітита габро-амфіболіти.

Утворюютьнонтроніт-каолінітовукору вивітрювання.Платоклазовірізниці амфіболітівдають нонтроніт-каолінітовукору, в якійкількістькаолінітавизначаєтьсякількістюплатоклазав ’исходной’породі. Інколизустрічаєтьсяполосчатість,обумовленачергуваннямтонких полосз зеленогоглинистогомінерала зполосами білогокаолініта.Наявністьбіотита в амфіболітахприводить доутворенняхлорита, якийразом з іншимипродуктамививітрюваннямидає хлорит-нонтроніт-каолінітовіпороди, якімають сіровато-зеленийта жовто-білийкольори.

Кора вивітрюванняамфіболітівмає таку вертикальнузональність(зверху вниз):

  1. зона пестроокрашеногокаоліта,

  2. зона монтморілоніт-бейделіта,

  3. зона зруйнованогоамфіболіта.

Кора вивітрюванняамфіболітівна контактіз серпентинітамимає підвищенийвміст нікеля.


Дуніти,перидотити,серпентиніти

Утворютьплощадні корививітрюваннянонтронітовоготипа. Формуваннянонтронітовоїкори проходилов наступномчином:

а) вилужуваннясерпентинітів;винос

,утвореннямагнетита
в нижніх зонах(сухий та жаркийклімат).

б) вилужування,нонтронітизація;винос

,накопичення
,утвореннянонтроніта,опала, хальцедона(кліміт змінновологий)

в) вилужування,нонтронітизація,обохрювання;винос двооксидакремнія

,накопиченнятриоксидазаліза
,утвореннянікеленоснихсилікатівзнизу, гідрогетитазверху (клімітвологий тажаркий)

г) перетвореннякори (виносгідрооксидів

),затопленнякори (море
-
),розмив, подальшеперетворення,додатковеокремлювання,обохрювання.

В результатітакого ходавивітрюванняна српентинітаханодунітовихі аноперідотитовихутворюєтьсякора з такимизонами (зверхувниз):

  1. обохреннінонтроніти,

  2. нонтронітита нонтронітизованнівилуженнісерпентиніти,

  3. вилуженнісерпентиніти,

  4. карбонатизованнісерпентиніти(зона з магнезитом

    ),
  5. свіжі серпентиніти.

Послідуючіпроцеси приводятьдо сильногообохрювання,внаслідок чогов верхніх горизонтахнонтронітовоїзонизавждизнаходитьсяслой безструктурнихабо слоїстихохр жовтогоабо бурогокольору.

В корі нонтронітовогоскладу нікелемзбагачена зонанонтронітівта вилуженнихнонтонітизованнихсерпентинітів,а також верхнячастина зонивилуженнихсерпентинітів.

Основначастина

входить в нонтроніт,менша - в нікелевігідросилікати,галуазит, охрита ін.

Бурізалізняки таохри,залягаючі вверхній частинікори, маютьвідносно обмеженийрозвиток із-зазначного розмиву.Горизонт охрі бурих залізняківзберігся вмежах усіхрозглянутихмасивів, аледуже розвиненийна Пушковськомумасиві (26-39 м.).

На Кумарівськомумасиві охристізони фіксуютьсяв вигляді окремихділянок середзагальногононтронітовогополя і залягаютьзвичайно ввигляді кишеньоподібнихнашльопок нанонтронітах.

Макроскопічноохри - пухкі,пористі породи,які складаютьсяв основному,з гідрооксидів

з домішкамиглинистогоматеріала.

Мікроскопічноструктура охрколоїдна,чешуйчато-колоїднаабо метаноколоїдна,утворенагідрооксидами

та глинистоїречовини. Рідкозустрічаютьсяохри, ’пропитанные’карбонатомі володіючітонкозернистоюструктурою.

Мінералиохр представленігідрогетитомі гідрогеметитом,гетитом, гематитом,генідокронітом,каолінітоом,................ мінераламимонтморіконітовоїгрупи, хлоритом,гідрослюдою,карбонатами,кварцем.

Вміст в охрахгідрогетитаі гематита втісній асоціаціїз глинистоюречовиноюдосягає 90%.

Бурізалізнякиявляютьсящільними, частковоокремленнимивишнево-червонимирізновидамиохр, які складаютьсяв основномуз гематита.Вони залягаютьу вигляді ізвилистихжил, утворренимигідрооксидами

вздовж тріщині пустот в корівивітрюваннясерпентинітів.В кількісномувідношеннібурі залізнякипереважаютьнад охрами.

Охри ібурі залізнякиінколи вміщуютьпромисловіконцентрації

(0.3.2.6%).

Нонтронітита озалізненінонтроніти.

Горизонтохр і бурихзалізняків,збагачуючисьглинистимматеріалом,донизу поступовопереходитьв озалізненінонтроніти.Границя міжними звичайнопроводитьсяумовно, повідсотковомувмісту заліза.

Горизонтнонтронітішироко розвиненийв межах вивчаємихмасивів.

Основначастина нонтронітівтемно-зеленогокольора, пухка,в свіжому виглядівосковита зхарактернимиточковимивключеннямимагнетита

і хроміта
.В нижній частинігоризонта,звичайно вздовжтонких тріщинусихання, нонтронітивміщують темнітонкі жилкиземнистогоасболана. Дрібнагуста сіткатаких прожилківпридає нонтронітамчорний колір.

Середнонтронітівзустрічаютьсянерівномірнорозподіленів породі хлорит,верминуліт,утворені побіотиту. Хлоритовірізниці являютьсянайбільшнікелевмісними.Концентрации

в окремих точкахдосягає 5%. В нижнійчастині нонтронітовоїзони частозустрічаютьсякарбонати -кальцій, доломіт.Основні концентрації
приуроченінонтронітомі озалізненимнонтронітом,вміст
коливаютьсявід 0.3 до 3.5%.

Нонтронітизованісерпентиніти.

Складаєперехідну зонуміж нонтронітамиі серпентинітами.Ця зона представленадезінтегрованнимсерпентином,проміжки міжяким заповненінонтронітом.Тут присутнянеобхіднакількістькарбонатів,які придаютьпороді зеленовато-сіруокраску. Перехідміж нонтронітами- озалізнениминонтронітамиі нонтронітизованнимисерпентинітамипоступовий.Границя проводитьсяумовно по різкомузбільшеннювміста карбонатів.Карбонатизованісерпентинітизовні маютьвигляд свіжихпород, пронизаннихрізнонаправленимитонкими прожилкамикарбонатів- кальціта, режедоломіта, дужерідко сидеріта.Кількістьпрожилківкарбонатівз глибиноюрізко зменшується.

Верхнізони нонтронітизованихсерпентинітівв більшостівипадків вміщуютьпідвищений (допромислових) вміст 

 (0.3-1.0%)

По результатамопису скважині виборочниханалізів

складені узагальненірозтини корвивітрюванняв межах досліджуємихмасивів.

По кожномумасиву длявизначеннязон вертикальногоприфіля корививітрюваннябули складеніокремі виборки,по яким розрахованісередні значеннякомпонентів(табл.,табл.) іпобудованапорівняльнадіаграма зміниконцентраційкомпонентів(мал.).

В межахКапітанівськогомасива, якийрозглядаєтьсяяк еталонний,представленівсі зони вертикальногоприфіля корививітрювання.

Цей масиврозбуренийвеликою кількістюскважин і виборкипо зонам являються’представительными’(не менше 15-25 проб).

Вміст

в зоні охр таохристих милонітівколиваютьсяв межах 0.06-1.20% присередньому0.51%, вміст
змінюєтьсяслабкіше -0.012-0.100%,
- 1-12.5% (на окис
),
- 8.92-51.3%, при середньому37.60%. Такі коливанняубумовленізміною пропорційвміщуючихмінералів -гідроокислів
,окислів кремнезема,глинистогоматеріала.

В зонінонтронітіві вилуженнихсерпентинітів’приурочены’

концентрації
- відповідно0.78 та 0.87%. Причомув самій нонтронітовійзоні розподілнерівномірний.В верхній їїчастині, нонтроніт- монтморилонітовій,вміст найменший,в середньому0.22%, вони підвищуютьсяв нонтроніт-гідрослюдистійїї частині, всередньомудо 0.73% і досягають1.56-2.33% в нижнійчастині, втемнозеленихнонтронітах.

Глибше,в зоні вивітреннихсерпентинітів,розподіл

нерівномірний,в середньомузберігаєтьсяпідвищенимдо 0.87%.

В зоніслабозміненихі карбонатизованнихсерпентинітівконцентрації

зменшуютьсядо 0.58%.

У порівнянніз «незмінними»серпентинітамивміст

в корі вивітрюванняКапітанівськогомасива підвищуєтьсяв 2-4.5 рази, досягаючимаксимума внонтронітовійзоні і зонівилуженнихсерпентинітів.

Основними

-вміщуючимимінераламиявляютьсягідрохлорітиі нонтроніти- з ними пов’язанобіля 50%
,з гідроокисами
- біля 20%, глинистимимінераламигрупи монтморилоніта- біля 10%, хромогентиттом,гідрослюдами,серпентинами- 5%
в кожному.

Поведінка

,як випливаєз таблиці ідіаграми - слідуєповедінці
,тобто декільказбільшуєтьсяв зоні охр -обохреннихнонтронітів(0.032-0.028%) у порівнянніз зонами вилуженнихі слабо змінненихсерпентинітів(0.016-0.015%). Зміна вмісту
також проходитьмонотонно,складаючивідповідно37.6-25.87% і 10.52-8.17%.

Такийрозподіл концентрацій

і
відповідаєзбільшенню
з глибиною іслідуючоїзональностізверху вниз:
.Основними
-вміщуючимимінераламиявляютьсягідроокисами
,вміщуючі 30-35%
,гідрохлорити- 20-25%
,мінерали групимонтморілоніта- біля 15%
,хромогнетит- біля 10%.

В межахДеренюхінськоїділянки коравивітрюваннязберегласьпрактичноповністю. Поведінка

в вертикальномупрофилі коритаке ж, як наКапітанівськогомасив. Ці масиви,як випливаєз таблиці імал., найбільшблизькі, варіаційнілінії зміниконцентраціїназваних елементівв вертикальномурозрізі корививітрюванняпрактичнокогерентні(змінюютьсязгідно).

В зоніохр сререднійвміст нікеляскладає 0.59% (приваріаціях0.49-0.63%),

- 0.043% (при коливаннях0.026-0.061%),
- 2,53% (при коливаннях0.59-4.52% на окис
.В зоні обохреннихнонтронітів- нонтронітів,середня концентрація
зростає до0.76% і 1.34%, концетраціяж
і
зменшуютьсявідповіднодо 22.9 - 18.76% і 0.038 - 0.039%.

В межахДеренюхінськоїділянки основновнучастину нікеленоснихутворень складаєнонтронітиі озалізненінонтроніти.Найбільш високийвміст

(до 2.02%) при значнійпотужностіспостерігаютьсяв центральнійта півд.-зах.частинах (скв.3160 - А, 3205), в напрямкуна північ вміст
зменшується(0.05-0.94%) (скв. 3163, 3170). Середнійвміст
по окремихблоках змінюєтьсявід 0.66 до 1.09%. Потужностірудних зонколиваютьсявід 1 до 30 м., всередньому8.26 м. На Деренюхінськійділянці площаднихнікеленоснихкор проводятьсяінтенсивніпошуки лінійнихкор. Роботамиостанніх роківгеофізичними(електророзвідувальними)методами виявленізони розщільненихпород (інтенсивнотріщінуватих,вивітренних),тектонічноослаблені зони.Питання проперспективностіділянки відношеннялінійних корзалишаєтьсявідкритим.

Аналогічнорозподіл

в розрізі корививітрюванняПушковськогомасива (табл.,мал.) та ділянкиЛиповеньки(табл., мал.).

Відноснонайбільш бідні

кори вивітрюванняКумарівськогомасива - 0.25% (приваріаціях0.16-0.32%), що в 1.5-2 разинижче ніж в 4-хінших масивах.Хоч в останнійчас виявленімалопотужні(декілька метрів)зони тріщиноватостіз нонтронітовоюі нонтроніт-охристоюкорою вивітрювання.Вміст
в них коливаєтьсявід 0.1-0.2 до 0.6%.

Висновки.


  1. Усі розглянутімасиви розміщуютьсяв межах одноїструктурно-тектонічноїзони.

  2. Усі роглянутімасиви маютьблизькийнетрографічнийсклад - дуніти,перидотити,анодунітовіі аноперидотитовісерпентинітипри підкореномузначенніпироксенітівта габро-амфіболітів.

  3. Усі масивимають площаднікори вивітрюваннянонтронітовоготипу, які залягаютьна серпентинітаху вигляді плаща,покриваючогозначну частинумасивів. Площаднакора вивітрювання- неправильналінзовидназалеж, витянутав Півн.-Зах.напрямку, згіднозагальногопростягу масива.Загальна довжинарудного тіла850 - 900 м., ширина20-220 м. Нікелевіруди як промисловітак і забалансовіприуроченіголовним чиномдо зони хлорит-нонтронітовихпород і рідшедо низів зониохр та бурихзалізняків.Потужністьїї залежитьвід степеняерудованностіі коливаєтьсявід 3-5 до 25 м. у всіхрозрізах розвиткузони охр. Основноюпродуктивноючастиною корвивітрюванняявляється зонанонтронітів.

  4. Підвищення

    в вертикальномупрофилі вивітрюваннябільшостірозгляненихмасивів - Деринюхінського,Липовеньковського,Пушковськогоподібне Капітанівськомумасиву. Концентрації
    в продуктивнійзоні корививітрювання0.76-1.34% для Деринюхінської,0.83-1.58% - Липовеньковської,1.18-1.83% - Пушковськоїділянок близькідо тих же для Капітанівськогомасива (0.78-1.63%).

Кори вивітрюванняцих масивівявляютьсяпотенціальноперспективнимиплощами длярозширеннямінерально-сировинноїбази Побужськогонікелевогозавода.

Перспективністьїх визначаєтьсяплощею розвиткукор вивітрюванняна територіїокремих ділянок.

Для Деринюхінськоїділянки цеплощі біля 4

при потужності1-22.7 м., при середній4.5 м. виділяютьсядві продуктивнізони протяжністюбіля 1400 м. приширині від 50до 500 м.

На липовеньковськійділянці підвищенняконцентрації

виявлені наплощі, яка маєнеправильнуформу витянутув півн.-зах.напрямку, форму,відповідаючуформі серпентинітовогомасива. Довжина«продуктивної»зони до 1350 м. приширині 40-320 м. тапотужності1-26м.

На Пушковськійділянці площаднікори утворюютьслабовитянутів півн.-зах. напрямкута субмеридіанальномунапрямку тіла,яке відповідаєформі масивів.Пртяжністьтіл 240-450 м. при ширині50-240 м. та потужності1-22 м. (середняпотужність- 5.9-6.5 м.)

Не являтьсяцікавими покикори вивітрюванняКумарівськоїділянки, де невстановленопромисловоінтереснихконцентрацій

.

5.Потенційніруди площаднихкор вивітрювання- комплексні.Середній вмісткомпонентів:

- 0.77-0.93%,
- 0.037%,
- 28.5%.

6.Пошукинікеленоснихкор в районіСередньогоПобужжя продовжуютьсяпрофілямискважин, одиночнимискважинами,з використаннямгеофізичнихметодів (електро-магніторозвідки).Лінійна коравивітрювання вскрита поручскважин в межахДеринюхінської,Липовеньковської,Пушковськоїділянок.

Лінійнакора пов’язаназ зонами тріщиноватості,розвиненоїпоблизу абона контактіінтрузій основнихта ультраосновнихпород з вміщуючимипородами. Потужністьзон тріщиноватостіколиваєтьсявід 10-20 до 80-90 м. Тріщинив багатьохвипадках маютьвигляд звужуючихсядонизу полостей,в верхній частиніпереходятьв площадну корувивітрювання.Глибина розвиткупромислового

-орудення100-200 м., середнябіля 130 м.

Середутворень лінійноїкори найбільшшироко розвиненіохри, охристо-кремністіпороди і нонтроніти.Підвищеннийвміст

встановленийу всіх літологічнихрізновидах,але найбільшбагаті концентрації(як і в корахплощадноготипу) пов’язаноз хлоритовимипородами.

Зменшенняролі нонтронітіві заміна їхінтенсивнообохреннимипродуктамивилужуваннясерпентинітівв лінійній коріпов’язано зтим, що в умовахвиликого притокаводи, в тріщиннихзонах утворювалосьбільш кислесередовище,яке перешкоджалоосадженню

в формі силікатаі перехода йогов форму гідроокислів.Вивільнюючісь
і
,попадаючи вбільш низькігоризонти,тобто в умовибільш лужногосередовищавідкладалисьу формі гідросилікатів
,а при збільшеннілужності - вформі гідросилікатів
.

В лінійнихкорах вертикальназональністьвиражена слабо.Рудою в лінійнійкорі служать,взагалі, охристі,охристо-кремністіутворення зпідкоренимзначеннямнонтронітів.Форма охристихутворень неправильна,з лінійноювитянутостювздовж тектонічноїзони. Потужністьїх вкрай непостійнаі коливаєтьсяв широких межахвід 1-2 до 30-40 м.

Такимчином, районСередньогоПобужжя маєзначні запасита ресурсисилікатного

і
.

Крім того,анодунітовісерпентинітипридатні длявиготовленняфорстеритових,а з додаваннямхроміта -форстерит-хромітовихвогнеупорів.В окремих випадкахохристі породиможна використовуватияк мінеральніфарбуючі пегменти.

Остаточненакопиченнябурих залазняківоблагороженідеякими елементами

і можуть розглядатисяяк природно-’легированные’
-руди,зокрема якслабо ’легированные’та ’легированные’
та
-залізніруди наприклад,для виробництва’окатышей’.

Геохімічнахарактеристика,розподіл елементів

групиFeтаCu(Sc,Ti,V,Cr,Co,Ni,Cu).


Sc,Ti,V,Cr,Co,Ni,Cuявляються,як зазначилиВ.М. Голдшмідтта А.Е. Фереманхарактернимиелементамиультраосновнихта основнихпород.

Поводженняелементів цієїгрупи в останнійчас приділяєтьсяособлива увагапри рішенніпитань нетрологіїформаційногоаналіза, виясненнярудоносностіультрабазит-базитовихкомплексів.

Так, длянайбільш раннійдиференціотівперидотитовихрозплавівхарактернийпідвищенийвміст

та
.

В таблицінаведені середійвміст перерахованихелементів,обчисленняпо результатамкількістногоспектральногоаналіза

та наближенокількістногоспектральногоаналіза
проб кернаскважин.

Чітковідсліжуєтьсяспеціалізованністьдосліджуємихмасивів на

,середні концентраціїяких перевищуютьвідповіднікларкові значеннядля ультраосновнихі основнихпород (по О.П. Виноградову)в 1.5-3 рази, а такожне рідкіснийелемент
(1.5-2 і більшеразів).Концентрації
спостерігаютьсябіля кларка,а
-декілька нижчекларка.

відноситьсядо ведучихелементівгіпербазитівта його розподілявляється однимз показниківглибинностіїх формування.Середня концентраціяйого в дунітахі перидотитахКапітанівського,Липовеньковськогота Пушковськогомасивів складає0.6-0.7%, більш низькіконцентраціїхарактернідля Деринюхінськогота Кумарівськогомасивів (0.21-0.36%). Впироксенітахвсіх масивівйого менше інайбільш низькізначення характернідля амфіболітизованнихперидотитіві пироксенітіві габро (0.06-0.07%).
в цих породахрозповсюдженийв увиглядіакцесорнихта рудоутворюючиххромпінелідів
та ізоморфновходить в кристалічнірешітки породоутворюючихпіроксенів.

І.І. Едельштейнта ін. відмічаливідсутністьвиноса

в процесісерпентинізаціїдунітів іперидотитів.Це ж випливаєі із таблиці.Розподіл
закономірнозалежить відмагнезійностіультраосновнихта основнихпород.

Цікавазміна відношення

,яке (по А.Б. Фоніну)характеризуєглибинністьпроцесів становленнягіпербазитів.В цілому длядунітів таперидотитіврозглядаємихмасивів воноколиваєтьсявід 1.64 до 0.70. Підвищенійого значенняхарактернідлядунітів Липовеньковського(1.64), Деренюхінськогота Пушковського(0.85-0.82) масивів, дунітиКумарівськогомасиву найбільшблизькі доКапітанівських(0.69-0.70-0.73).

як і
,являєтьсяведучим елементомгіпербазитів.В процесі магнетичноїдиференціаціївін накоплюєтьсяв магензіальнихрозплавах тавиділяєтьсяв силікатнихформах на початковихстадіях кристалізації.Усі породирозглянутихмасивів характеризуютьсяпідвищенимвмістом
(табл.). Причомурозподіл йогов однотиповихпородах масивівдостатньооднорідний:дуніти в середньомувміщують 2390
,перидотити- 1850
,пироксеніти- 660
,амфиболітизованнірізниці маютьбільш низькийвміст цьогоелемента упорівнянніз незмінними.

Процесисерпентинізаціїдунітів і перидотитівтакож видноне супроводжувалисьвиносом

.В вивченихпородах
присутній всилікатній(в олівінах),нікелевій тасульфідній( у вигляді власнихмінералівсульфідів
та в ізоморфнихдомішках всульфідах
та ін.) формах.

характеризуєтьсярозподіломсходним як з
,так і
,відрізняючисьвід останньогобільш витривалимвмістом і меншоюзалежністювід особливостеймінеральногоскладу. Породививчаємихмасивів характеризуютьсяневисокимиоколокларіовимта достатньорівномірнимвмістом
.
концентраціяв дунітах неперевищує0.025%. В амфіболітизованихрізницях вміст
зменшується(табл.).Мінералами-носіямицього цьогоелемента являютьсятемнокольорові(олівін, серпентин,пироксени,амфіболіт), взначних кількостяхвін відмічаєтьсяв магетитах,хром............
відношенняв дунітах іперидотитахколиваєтьсяв достатньовузьких межах0.05-0.07 та помітнозрозстає впироксенітах(0.13-0.17) і особливов амфіболітизованнихпородах (0.20-0.23),відповіднозменшеннюмагензійностіта зростаннюзалізності.

в породахдосліджуємихмасивів характеризуєтьсяневисокими,часто нижчекларковими,що, взагалі,типово дляхромоноснихгіпербазитів(Канівський,1973; Фонін, 1979). Декількапідвищеніконцентраціїцього елементавідмічаютьсяв амфіболітизованнихпородах Кумаровського,Пушковського,Капітанівськогомасивів (до0.71%).

Мінерали-носії

являються
.Концентратором
в пироксенітахта габроїдахявляєтьсяільменит.

Процессерпентинізаціїне супроводжуєтьсяпривносом-виносом

,але амфіболітизаціяперидотитівсупроводжуєтьсямабуть, деякимпривносом цьогоелемента, просвідчать вищеописаніпідвищеннявмісту.

В магматичномупроцесі

зв’заний з
.Тому відношення
зокономірнозростає в генетичнозв’язанихрізновидахпород усіх 5-тирозгл. масивів(табл.): в гіпербазитахце відношеннябільш низьке(0.20-0.39), а в габроїдахдосягає 6.11-6.7

геохімічнотісно пов’язанийз
та
.В нижче та............. кількостяхвін присутнійв дунітах таперидотитах30-40, інколи60-80
(Кумаровський,Пушковськиймасиви), в пироксенітахі особливогабро йоговміст підвищується.Весь
розсіюєтьсяу вигляді ізоморфнихдомішок втемнокольоровихта рудиннихм-лах, носіямийого являютьсяпироксени таамфіболи.

відноситьсядо типовиххалькофінівта досить широкорозповсюдженав гіпербазитахта габроїдах.В дунітах іперидодитахрозгляненихмасивів середніконцентраціївідповідаютьабо слабкоперевищуютьклорк (Липовеньковськиймасив). Найбільшвисокий вмістспостерігаєтьсяв пироксенітахта габроїдах(130-140
), а на окремихділянках зсульфідноюмінералізацієюдо 0.1-0.2%. Носіями
являютьсяпородоутворюючі
та рудні м-ли(хром........., магнетит),а концентратором- халькоперит
.Серпентинізованніта незміненідуніти та перидотитихарактеризуютьсяоднаковимвмістом
.Процеси амфіболітизаціїпризводятьдо накопичення
(табл.)

являєтьсятиповим розсіянимелементом, якийв земній коріконцентруєтьсяв ультраосновнихі основнихпородах. Розподілвмісту
в дунітах таанодунітовихсерпентинітахусіх 5-ти розглядаємихмасивів достатньоодноріднийта близькийдо клерну (5-6
)(табл.). Але ззростаннімзалізнистості,в пироксеннітах,габро-коритахі габро-амфіболітахконцентраціїпомітно збільшуються(до 38-43
),перивищуючикларкові рівні.

Декількапідвищені йогоконцентраціївідмічаютьсяв перидотитахДеринюхінського,Кумарівського,Пушковськогомасивів (11-14

),в пироксенітахКапітанівськогомасиву (32
).Концентрація
в породах залежитьвід їх мінеральногоскладу і вмістуйого в м-лах.М-лами-носіямицього елементаявляються
та
.

Таблиця.Петрохімічніхарактеристики(по А.Н. Заварицькому)

ультраосновнихі основнихпород Капітанівськогота ін. масивів.


Масив,порода

І.

Капітанівський













дунітита анодунітовісерпентиніти

0.36

0.75

64.55

34.3


9.84

89.44

0.72

68.71

6.63

0.09

32.78

0.48


аподунітовісерпентиніти




























пироксеніти













піроксенити













габро-норити,норити, габро-амфіболіти













габро-норити,норити












ІІ.

Деринюхінський












8. дунітита анодунітовісерпентиніти












9. перидотитовіі апоперидотитовісерпентиніти












10. піроксенити












11.