Сальдовий (результативний грошовий потік) формується як сума вхідного та вихідного потоку. Його знак (напрямок руху) залежить від співвідношення обсягів їх формування.
Залежно від виду діяльності виділяють: грошовий потік від операційної діяльності, грошовий потік від інвестиційної діяльності, грошовий потік від фінансової діяльності. Для того щоб розкрити реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити стабільність їх надходження і витрачання, а також пов’язати величину отриманого фінансового результату із станом грошових коштів аналізуються три види діяльності: операційна, фінансова та інвестиційна (див. табл. 1.2)
Рух коштів у «Звіті про рух грошових коштів» відображається в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інша діяльність, яка не є інвестиційною та фінансовою.
Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які спричинюють зміни величини і складу власного та позикового капіталу.
Таблиця 1.2
Види грошових потоків від здійснення господарської діяльності
| Операційна діяльність | Інвестиційна діяльність | Фінансова діяльність |
| 1 | 2 | 3 |
| - грошові кошти від продажу товарів, надання послуг;- грошові надходження від оренди, гонорарів, комісійних та інших доходів;- грошові платежі постачальникам за товари, послуги;- грошові платежі службовцям та від їх імені;- грошові надходження і платежі страховій компанії: страхові премії та позови, річні внески, інші страхові винагороди;- грошові виплати та компенсації податку на прибуток, якщо вони не пов’язані з інвестиційною чи фінансовою діяльністю;- грошові надходження та платежі за контрактами, укладеними з комерційною або торгівельною маркою;- відшкодування раніше списаних активів. | - грошові платежі для придбання основних засобів, матеріальних та інших необоротних активів;- грошові платежі для придбання пайових чи боргових інструментів інших компаній та часток участі у спільних компаніях (крім еквівалентів грошових коштів і платежів, призначених для торгівельних платежів та комерційних цілей);- авансові грошові платежі та кредити (крім авансових платежів та кредитів, наданих фінансовими компаніями);-грошові відшкодування авансів і кредитів, наданих іншим сторонам (крім фінансових інститутів);- грошові платежі за терміновими контрактами, опціонами та свопами (крім випадків укладення контрактів з комерційною чи торгівельною метою абодля фінансової діяльності). | - грошові надходження від емісії акцій чи інших пайових інструментів;- грошові виплати власникам для придбання чи погашення акцій компанії;- грошові надходження від випуску незабезпечених облігацій, позик, векселів, забезпечених облігацій, закладних та інших короткострокових та довгострокових кредитів;- грошові погашення кредитних сум;- грошові платежі орендаря для зменшення заборгованості з фінансової оренди;- грошові надходження (платежі) від інвестицій в асоційовані, дочірні, спільні підприємства. |
Кожен вид грошового потоку визначається як різниця між надходженням грошей від проведення даної діяльності та витраченням грошей на її фінансування.
Залежно від способу визначення розмірів грошового потоку виділяють:
- чистий грошовий потік, який являє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду, що аналізується. Таким чином, він характеризує сальдовий (результативний) потік без відображення обсягу грошових операцій.
- розрахунковий грошовий потік (традиційний) – це приблизна оцінка поповнення грошових коштів підприємства за результатами господарської діяльності, яка використовується в планових та експертних розрахунках. За своїм вартісним складом він являє суму чистого прибутку та амортизаційних відрахувань. Не враховує інші складові грошового потоку, а отже може некоректно відображати реально досягнутий результат господарювання.
- загальний грошовий потік, що використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, що пов'язані з рухом грошових коштів, поза залежністю від напрямку руху коштів. [37;44]
Залежно від ритмічності здійснення грошові потоки підприємства визначаються як:
- регулярні грошові потоки;
- нерегулярні грошові потоки.
Перші є, як правило, результатом господарсько-фінансової діяльності підприємства, їх обсяг є сталим в часі або має певну тенденцію до зміни. Надходження та витрачання грошей здійснюється систематично, з певною періодичністю. Нерегулярні грошові потоки пов'язані, як правило, з проведенням окремих господарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу та періодичності.
Залежно від черговості та напрямків здійснення платежів грошові потоки поділяються на:
- пріоритетний грошовий потік - це обов'язкові грошові виплати, які повинно здійснити підприємство у першочерговому порядку для запобігання фінансових ускладнень та подовження нормальної життєдіяльності (процентні, податкові виплати, погашення сум боргів, строк сплати яких настав, інші виплати, що є пріоритетними по відношенню до інших напрямків використання коштів).
- поточний грошовий потік, що характеризує обсяги та напрямки використання грошових коштів для фінансування поточної господарської діяльності підприємства (крім пріоритетних платежів), для забезпечення обіговими активами запланованих обсягів діяльності підприємства (товарообороту).
- дискреційний грошовий потік характеризує надходження та витрачання грошових коштів на цілі, що не пов’язані безпосередньо з поточною господарською діяльністю (купівля постійних активів, здійснення фінансових вкладів, виплата дивідендів по акціях підприємства, витрати, пов’язані з поглинанням інших компаній, підприємств, придбання філіалів, заснування дочірніх підприємств тощо).
- довгостроковий грошовий потік, який формується як сукупність джерел та напрямків використання грошових коштів, що приводять до довгострокової зміни структури капіталу підприємства (емісія акцій, довгострокових облігацій, отримання банківських позик тощо, витрачання грошових коштів на виплату основної суми боргу, викуп компанією частини власних акцій, погашення інших довгострокових фінансових інструментів).
За методом оцінки у часі грошові потоки поділяються на:
- поточний грошовий потік, що характеризує грошовий потік підприємства як єдину співставну його величину, приведену за вартістю до поточного моменту часу;
- майбутній грошовий потік характеризує грошовий потік підприємства як єдину спів ставну його величину, приведену за вартістю до конкретного моменту часу в майбутньому.
В залежності від обсягів надходжень та витрачань грошових коштів грошовий потік підприємства може бути надлишковим, дефіцитним або оптимальним. Надлишковий грошовий потік характеризується перевищенням надходжень грошових коштів над поточними потребами підприємства. У випадку, коли надходження грошових коштів недостатньо для задоволення поточних потреб підприємства, формується дефіцитний грошовий потік. Оптимальний грошовий потік характеризується збалансованістю надходження та використання грошових коштів, що сприяє формуванню їх оптимального залишку, який дозволяє підприємству своєчасно виконувати свої зобов’язання, що потребують розрахунку лише в грошовій формі, і при цьому підтримувати максимально можливу рентабельність грошових коштів. [45;50]
Розглянута класифікація дозволяє більш повно та ціле направлено здійснювати облік, аналіз та планування грошових потоків від різних видів діяльності, з метою забезпечення ефективного управління грошовими потоками підприємства.