Сутність та класифікація грошового потоку підприємства
Економіка України розвивається за економічними законами ринку, що передбачає прояв ринкових відносин між різними суб'єктами господарювання. Кожний з них має свої економічні інтереси, які можуть не збігатися. Заставою виживання й основою стабільного положення підприємства служить розумна організація грошових потоків, що робить істотний вплив на кінцеві результати його господарювання.
Термін «грошовий потік» - cash-flow (англ.) – з’явився в іноземній літературі по фінансовому аналізу та фінансовому менеджменту наприкінці 50-х років минулого сторіччя. Початково термін використовувався виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Пізніше грошові потоки набули значно ширшого значення та використання у фінансовій практиці. Останнє було зумовлено поступовим переходом від всебічного дослідження показників прибутковості до розгляду ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, тощо. Тобто визначальним етапом у розвитку економічної категорії «грошовий потік» став перехід до вирішення дилеми «ризик-прибутковість» як запобіжника ймовірного банкрутства та фінансового краху. [8]
В науковій та навчально-практичній літературі з економічного аналізу, фінансовому менеджменту та управління питанню визначення сутності грошових потоків в останній час приділяється чимало уваги. Не дивлячись на те, що поняття «грошовий потік» широко використовується в теорії та практиці економіки, єдиного загального визначення цього поняття немає. До того ж, відсутня єдина термінологія. Так, поряд з визначеннями, що відповідають економічній сутності грошових потоків словосполученнями «грошові потоки», «грошовий потік», «рух грошових коштів» для позначення грошових потоків підприємства використовуються більш широке поняття «фінансові потоки», український варіант англійського визначення «кеш-фло» або «кеш-флоу» та, навіть, така тавтологія, як «рух грошових потоків», «рух потоків грошових коштів». Така невизначеність значно ускладнює сприйняття питань, що досліджуються, та іноді призводе до зниження практичного значення теоретичних розробок.
Питання сутності грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних перекладних виданнях останнього часу: В. Ковальова, Дж. К. Ван Хорна, Є. Брігхема, Е. Нікбахта, Є. Стоянової, І. Балабанова, Т. Райса та інших.
Так, Е. Нікбахт та А. Гроппеллі наводять спрощене визначення грошового потоку як «міри ліквідності компанії», що складається з «чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування». Наведене тлумачення грошового потоку, з одного боку, розкриває його сутність, з іншого — основні його складові. [9]
Відповідно до М(С)БО 7 «Звіт про рух грошових коштів» основні елементи поняття грошового потоку визначаються як «надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів». При цьому, «грошові кошти складаються із готівки в касі та депозитів до запитання», а «еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні інвестиції, що вільно конвертуються в відомі суми грошових коштів і яким властивий незначний ризик зміни вартості». Згідно М(С)БО7 трактування «грошових потоків» в вузькому значенні, оскільки розглядає інвестиції як еквівалент грошових коштів лише у випадку короткого терміну їх погашення, наприклад, протягом трьох місяців. Спеціалістами з фінансового менеджменту поняття грошовий потік трактується в більш широкому значенні.
Відомий спеціаліст в галузі фінансового менеджменту Е.Ф. Брігхем дає наступне визначення даному поняттю: «Грошовий потік – фактично чисті грошові кошти, які надходять на фірму (або витрачаються нею) на протязі певного періоду».
І.А. Бланк визначає грошовий потік як «основний показник, що характеризує ефект інвестицій у вигляді повернених інвестору грошових коштів. Основу грошового потоку за інвестиціями складають чистий прибуток та амортизація матеріальних та нематеріальних активів». Також він відмічає, що «грошовий потік підприємства представляє собою сукупність розподілених у часі надходжень та виплат грошовий коштів, які генеруються в процесі його діяльності». [9]
З позиції менеджменту підприємства з метою управління ліквідністю грошові потоки поділяють на два види: вхідні і вихідні — надходження і видатки, що знаходять своє відображення у Звіті про рух грошових коштів (П(С)БО 4).
Здійснення практично всіх видів господарських операцій генерує певний рух грошових коштів у формі їхнього надходження або витрати. Це рух грошових коштів функціонуючого підприємства в часі являє собою безперервний процес і визначається поняттям "грошовий потік". На сучасному етапі керуванню грошовими потоками підприємства приділяється, усе більше уваги й на цьому шляху вже досягнуть певний прогрес. Подальший розвиток систем і механізмів керування грошовими потоками підприємства постійно вимагає поглиблення теоретичних досліджень цієї найважливішої для фінансового менеджменту категорії, і в першу чергу - всебічного розгляду визначальних її істотних характеристик.
З урахуванням викладеної мети дослідження сформульовано основні характеристики грошових потоків підприємства як об'єкта фінансового менеджменту, які комплексно відбивають істотні сторони цієї категорії.
1. Грошовий потік як об'єкт фінансового керування господарської діяльності підприємства. Процес руху грошей відбиває грошові відносини підприємства, які входять у сферу його фінансової діяльності. Цей зв'язок між грошовими потоками підприємства й сферою його фінансової діяльності підкреслюється багатьма економістами - по найбільше широко вживаному визначенню фінанси підприємств являють собою систему економічних відносин пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням коштів у процесі здійснення ними господарської діяльності. [13]
Грошовий потік підприємства відбиває його відносини як зовнішнього, так і внутрішнього характеру.
До зовнішніх варто відносити відносини підприємства з бюджетами всіх рівнів і позабюджетних фондів; з інфраструктурою фінансового ринку; з партнерами по операційній діяльності; з органами виробничої інфраструктури.
До внутрішніх варто відносити грошові відносини між материнськими й дочірніми підприємствами; між різними структурними підрозділами; підприємства з його засновниками, з персоналом.
2. Грошовий потік підприємства як процес, безпосередньо пов'язаний з функціонуванням грошей і грошової системи країни. Змістом грошового потоку підприємства є рух особливого виду його активів - грошей й їхнього еквівалента. Гроші являють собою один з найбільш важливих елементів будь-якої економічної системи й у значній мірі відбивають національні особливості розвитку економіки окремих країн.
3. Грошовий потік підприємства як процес, пов'язаний з формуванням, розподілом і використанням його капіталу. Основу грошового потоку підприємства становить рух грошових активів, що належать йому на правах власності, тобто власний капітал у грошовій формі. У цій якості власний капітал у найбільш узагальненому виді характеризується як раніше накопичений запас грошей й їхніх еквівалентів на певний момент часу. Іншими словами грошовий потік на конкретну дату можна розглядати як дискретну величину капіталу підприємства в грошовій формі, характеризуемую розміром запасу його грошових активів.
4. Грошовий потік підприємства як процес, що відбиває використання підприємством різних форм кредиту. Рух грошових коштів підприємства нерозривно пов'язане з рухом використовуваного їм позичкового капіталу, приваблюваного для здійснення господарської діяльності у формі кредиту. Цей зв'язок обумовлений тим, що в сучасних умовах кредит є найважливішим джерелом задоволення попиту підприємства на грошові ресурси. [16]
Ефективне керування грошовими потоками підприємства вимагає знання особливостей і форм позичкового капіталу, механізму формування ставки відсотка на кредитному ринку, а також специфіки організації кредитної системи країни.
5. Грошовий потік підприємства як процес, що характеризує оборот і трансформацію окремих видів його активів. Використовувані підприємством грошові активи перебувають у постійному русі, що супроводжується постійною зміною їхніх видів і форм. Процес такого постійного руху й трансформації, що характеризується в економічній теорії терміном "оборот активів", здійснюється у вигляді певних повторюваних циклів. Під циклом обороту активів розуміється період повного завершення кругообігу окремих їхніх функціональних груп і видів, у результаті чого вони повертаються до вихідної своєї форми грошовим активам.
6. Грошовий потік підприємства як процес, що забезпечує генерування економічного ефекту. Здатність генерувати економічний ефект є однієї з найважливіших характеристик грошового потоку підприємства. Де б не використалися кошти підприємства (його капітал у грошовій формі) - в операційній або інвестиційній його діяльності, вони завжди потенційно здатні формувати позитивний економічний ефект за умови раціонального їхнього застосування.
Основною формою економічного ефекту, що генерується грошовими потоками підприємства, виступає "чистий грошовий потік" (різниця між сукупними обсягами позитивного й негативного грошового потоку). Рівень чистого грошового потоку характеризує здатність капіталу в грошовій формі забезпечувати різний ступінь самозростання його вартості.
7. Грошовий потік підприємства як процес, що відбиває форми й обсяги функціонування підприємства на товарному й фінансовому ринках. Формування грошових потоків різних видів нерозривно пов'язане з функціонуванням підприємства на конкретних ринках. Так, основний обсяг надходження коштів у процесі операційної діяльності підприємства пов'язаний з реалізацією його продукції на товарному ринку. Основний обсяг витрати коштів на сировину, матеріали, напівфабрикати, капітальні товари, використовувані в процесі операційної й інвестиційної діяльності підприємства, також відбувається на товарному ринку. На фінансовому ринку (у різних його сегментах) підприємство залучає кошти шляхом емісії акцій й облігацій, у формі банківського й іншого видів кредиту, а витрачає їх на обслуговування й повернення основної суми боргу, придбання фінансових інструментів інвестування.