Смекни!
smekni.com

Сутність та призначення фінансів (стр. 3 из 6)

3. Взаємозв'язок фінансів з іншими вартісними категоріями

Процес вартісного розподілу суспільного продукту, в ході якого створена у виробництві вартість надзвичайно складний. Він розподіляється між суб'єктами господарювання, а в кожного з них – за цільовим призначенням. Через ці обставини він здійснюється за допомогою різних економічних категорій, кожна з яких виконує специфічну роль. Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі, тісно пов'язані і взаємодіють з такими категоріями, як ціна, заробітна плата і кредит.

Вихідним моментом появи фінансових відносин виступає процес первинного розподілу вартості на складові її елементи й утворення різних форм грошових доходів та нагромаджень. Щоб цей процес міг початися, створена у виробництві вартість повинна бути реалізована. Економічним інструментом, завдяки якому вартість продукту одержує грошове вираження і стає об'єктом розподілу, є ціна. Вона виступає тією вихідною основою, на якій відбувається весь подальший розподільний процес.

Функціонування ціни і фінансів у процесі вартісного розподілу здійснюється в тісному взаємозв'язку. Ціна є основою фінансового методу розподілу вартості. Фінанси, базуючись на пропорціях розподілу, що склалися під впливом цін, реалізують ці пропорції, одночасно коригуючи їх з урахуванням економічних умов розвитку суспільства.

У розподілі вартості суспільного продукту поряд з фінансами бере участь і заробітна плата. Ця форма розподілу обумовлена необхідністю формування доходів конкретних працівників. Фінанси і заробітна плата, як розподільні категорії, тісно пов'язані між собою. Це приводить до їхньої взаємодії в процесі вартісного розподілу. Полягає ця взаємодія в тому, що, з одного боку, фінанси «допомагають» заробітній платі формувати фонд оплати праці, відокремлюючи його від інших грошових фондів підприємства; з іншого – заробітна плата, нарахування якої за часом не збігається з виплатою, виступає джерелом формування частини фінансових ресурсів підприємств.

Знаходячись в обороті підприємства, ці грошові кошти виступають джерелом формування обігових коштів. Але, маючи однакову з фінансами економічну основу, заробітна плата відрізняється тим, що її складові – розподільні відносини – матеріалізуються в коштах, що надходять у власність окремих працівників і використовуються ними на задоволення особистих потреб. Тим часом фінансові ресурси, як матеріальні носії фінансових відносин, знаходяться в розпорядженні суб'єктів господарювання і держави і призначаються для задоволення суспільних потреб. Відмінність заробітної плати і фінансів виявляється й у тому, що функціонування її може розглядатися як процес двостороннього руху вартості.

У вартісному розподілі бере участь і кредит. Загальні риси, властиві фінансам і кредитові, говорять про їхню родинну економічну природу. Наявність загальних рис у фінансів і кредиту визначає їхній загальний взаємозв'язок та взаємодію у розподільному процесі. Особливо яскраво це виявляється в комплексному використанні фінансових і кредитних ресурсів. Так, при недоліку в підприємства фінансових ресурсів для нормального здійснення виробничого процесу і розширення виробництва вони використовують банківські кредити.

Тимчасово вільні фінансові ресурси підприємств і господарських організацій зберігаються на рахунках в установах банків, що дозволяє раціонально використовувати їх як кредитні засоби для задоволення потреб розширеного відтворення в рамках народного господарства в цілому. Разом з тим характер їхнього функціонування істотно розрізняється. Кредит на відміну від фінансів функціонує на зворотній основі. Зворотність – це найважливіша ознака кредиту. Кредитні ресурси виражають «розірваний» у часі рух вартості від кредитора до позичальника і назад; фінансові – однобічний рух вартості. Кредитний перерозподіл зв'язаний з переміщенням коштів тільки між суб'єктами розподільного процесу; фінансовий здійснюється як між суб'єктами господарювання, так і в рамках кожного з них за цільовим призначенням.

Кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних коштів підприємств, організацій, установ, органів державного управління, громадян; фінансові – з доходів і нагромаджень, що утворюються на стадії вартісного розподілу. Кредитні ресурси надаються позичальникам на певний строк на умовах зворотності і платності; фінанси – безкоштовно і без обговорення умов їхнього повернення.

4. Необхідність фінансів в умовах товарного виробництва

Наявність грошей – обов'язкова умова функціонування фінансів. Причиною їх виникнення стали потреби суб'єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їх діяльність. У сфері господарювання саме завдяки фінансам, що є інструментом вартісного розподілу суспільного продукту, забезпечується задоволення постійно мінливих відтворювальних потреб. Фінанси незамінні тому, що дозволяють пристосувати пропорції виробництва до нестатків споживання. У складі потреб розширеного відтворення важливе місце займають ті, що пов'язані з існуванням держави. Так, регулювання масштабів суспільного виробництва в галузевому і територіальному аспектах, зміст і розвиток невиробничої сфери, захист навколишнього середовища й інших суспільних потреб задовольняються за допомогою державних фінансів.

Слід зазначити й значну роль фінансів у розширенні відтворення. Розширене відтворення включає безперервне поновлення і розширення виробничих фондів, зростання ВВП і його головної частини – національного доходу, відтворення робочої сили та виробничих відносин. Воно здійснюється з використанням економічних важелів, товарно-грошових, фінансових і кредитних відносин. Важливе місце у відтворенні всіх складових частин ВВП належить державним фінансам і фінансам підприємств.

Держава впливає на відтворювальний процес через фінансування підприємств і окремих галузей господарства, витрат на соціальні цілі та податкову політику.

В умовах адміністративно-командної системи ефективність використання державних коштів на фінансування народного господарства була низькою. В умовах поглиблення ринкових реформ відбувається перебудова всієї системи фінансових відносин у народному господарстві. Державні фінанси і, насамперед, бюджетна система шляхом відповідного направлення коштів повинні забезпечити структурну перебудову економіки, прискорення НТП, підвищення ефективності виробництва, і на цій основі – зростання життєвого рівня народу. За рахунок централізованих фондів забезпечуються потреби розширеного відтворення на макрорівні, здійснюється міжгалузевий і територіальний перерозподіл ресурсів для вирівнювання економічного і соціального розвитку окремих регіонів.

Особливо велика роль фінансів у розширеному відтворенні підприємств різних форм власності, оскільки при їхній особистій участі створюється ВВП і відбувається його розподіл усередині підприємств і галузей.

Інвестиційну політику держави передбачається здійснювати в наступних напрямках:

подальша децентралізація інвестиційного процесу на основі розвитку різноманітних форм власності, підвищення ролі внутрішніх (власних) джерел нагромаджень підприємств для фінансування їхніх інвестиційних проектів;

державна підтримка підприємств за рахунок централізованих інвестицій при переносі центра ваги з безповоротного бюджетного фінансування на кредитування (на поворотній і платній основі). Збереження безповоротного бюджетного фінансування переважно для соціально значимих об'єктів, що мають некомерційний характер;

розміщення обмежених централізованих капітальних вкладень і державного фінансування, інвестиційних проектів виробничого призначення строго відповідно до державних цільових програм і винятково на конкурсній основі;

посилення державного контролю за цільовою витратою коштів державного бюджету, що направляються на інвестиції у формі безповоротного фінансування та кредитування;

значне розширення практики спільного (часткового) державно-комерційного фінансування інвестиційних проектів;

використання частини централізованих (кредитних) інвестиційних коштів на реалізацію особливо ефективних інвестиційних проектів, що окуповуються швидко, та об'єктів малого бізнесу, незалежно від їхньої галузевої приналежності і форм власності, для прискорення структурно-технологічної перебудови виробництва;

удосконалювання нормальної бази з метою залучення іноземних інвестицій.

Державні інвестиції повинні бути соціально обґрунтованими, спрямованими на створення додаткових робочих місць, поліпшення якості життя, стимулювання власної інвестиційної активності підприємств.

5. Основні функції фінансів

Відповідно до економічної категорії функції означають прояв у дії сутності даної категорії. Вони показують, як реалізується суспільне призначення економічної категорії.

Суспільне призначення фінансів полягає в розподілі й перерозподілі вартості суспільного продукту між суб'єктами господарювання і напрямками цільового використання. Тому сутність фінансів виявляється насамперед за допомогою розподільної функції. Саме за допомогою цієї функції здійснюється розподіл і перерозподіл знову створеної вартості. Фінансовому розподілові властива багатоступінчастість, що породжує різні види розподілу: внутрішньогосподарський, внутрішньогалузевий, міжгалузевий, міжтериторіальний.

Розподіл НД полягає в створенні так званих основних (первинних) доходів. Їхня сума дорівнює НД. Основні доходи формуються при розподілі НД серед учасників матеріального виробництва. Вони поділяються на дві групи:

1) заробітна плата робітників, службовців, доходи фермерів, селян, зайнятих у сфері матеріального виробництва;

2) доходи підприємств сфери матеріального виробництва.