Однак первинні доходи ще не утворять суспільних коштів, достатніх для розвитку пріоритетних галузей народного господарства, забезпечення обороноздатності країни, задоволення матеріальних і культурних потреб населення. Необхідний подальший розподіл або перерозподіл НД. Перерозподіл НД пов'язаний з міжгалузевим і міжтериторіальним перерозподілом коштів в інтересах найбільш ефективного і раціонального використання доходів та нагромаджень підприємств і організацій; з наявністю поряд з виробничою невиробничої сфери, в якій НД не створюється; з перерозподілом доходів між різними соціальними групами населення. У результаті перерозподілу утворяться вторинні (похідні) доходи. Це доходи, отримані в галузях невиробничої сфери, податки. Вторинні доходи служать для формування кінцевих пропорцій використання НД.
Активно беручи участь у розподілі НД, фінанси сприяють трансформації пропорцій, що виникли при первинному розподілі НД, у пропорції його кінцевого використання. Доходи, створювані в ході такого перерозподілу, повинні забезпечити відповідність між матеріальними і фінансовими ресурсами та, насамперед, між розміром грошових фондів і їхньою структурою, з одного боку, і обсягом та структурою засобів виробництва і предметів споживання – з іншого. Перерозподіл НД відбувається в інтересах структурної перебудови народного господарства, розвитку пріоритетних галузей економіки на користь найменш забезпечених верств населення.
Таким чином, перерозподіл НД відбувається між виробничою і невиробничою сферами народного господарства, галузями матеріального виробництва, окремими регіонами країни, формами власності й соціальних груп населення. Кінцева мета розподілу і перерозподілу НД і ВВП, що відбувається за допомогою фінансів, полягає в розвитку продуктивних сил, створенні ринкових структур економіки, зміцненні держави, забезпеченні високої якості життя широких верств населення. При цьому роль фінансів підпорядковується задачам підвищення матеріальної зацікавленості працівників і колективів підприємств і організацій у поліпшенні фінансово-господарської діяльності, досягненні найкращих результатів при найменших витратах.
Однак тільки розподільна функція фінансів, незважаючи на її багатогранність, не розкриває цілком властивостей фінансів як економічної категорії. Справа в тому, що фінанси, пов'язані з рухом вартості суспільного продукту, вираженої в грошовій формі, мають властивість кількісно відображати відтворювальний процес у цілому і різні його фази. Ця здатність фінансів дозволяє систематично контролювати вартісні пропорції. Така властивість фінансів виявляється через іншу найважливішу їхню функцію – контрольну.
Контрольна функція діє в тісній єдності з розподільною. Контрольна функція фінансів полягає в контролі за розподілом ВВП за відповідними фондами і витратою їх за цільовим призначенням.
В умовах переходу і розвитку ринкових відносин фінансовий контроль спрямований на забезпечення динамічного розвитку суспільного і приватного виробництва, прискорення НТП, усіляке поліпшення якості роботи у всіх ланках народного господарства. Він охоплює виробничу та невиробничу сфери і націлений на підвищення економічного стимулювання, на раціональну й дбайливу витрату матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та природних багатств, скорочення непродуктивних витрат і втрат, припинення безгосподарності й марнотратства.
Одне з важливих завдань фінансового контролю – перевірка точного дотримання законодавства з фінансових питань, своєчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед бюджетною системою, податковою службою, банками, а також взаємних зобов'язань підприємств і організацій за розрахунками і платежами. Контрольна функція фінансів виявляється також через багатогранну діяльність фінансових органів. Працівники фінансової системи і податкової служби здійснюють фінансовий контроль у процесі фінансового планування, при виконанні дохідної й видаткової частин бюджетів.
Крім розподільної і контрольної функцій фінанси виконують також регулюючу функцію. Ця функція пов'язана з втручанням держави через фінанси (державні витрати, податки, державний кредит) у процес відтворення. З метою регулювання економіки й соціальних відносин використовується також фінансове і бюджетне планування, державне регулювання ринку цінних паперів.
6. Можливості використання фінансів у суспільному виробництві
Об'єктивні передумови цілеспрямованого використання фінансів у суспільному відтворенні криються у функціях категорій – розподільної та контрольної. Перша дозволяє формувати фінансові ресурси і цільові грошові фонди відповідно до потреб розвитку суспільного виробництва в цілому й за окремими його структурними підрозділами. Друга (через рух фінансових ресурсів) відбиває текучість економічних процесів у суспільстві і фіксує всі події в економіці та окремих її структурних підрозділах.
У повсякденній господарській практиці важлива не сама по собі категорія фінансів, а конкретні форми прояву фінансових відносин, різноманітні види яких установлюються державою. Між категорією фінансів і організаційних форм її прояву велика різниця: перша завжди об'єктивна, виражає реальні виробничі відносини; друга – суб'єктивна, тому що пов'язана з діяльністю людей. Завдяки організаційним формам стає можливим використання фінансів як економічного важеля, активного інструмента управління економікою.
Як економічний інструмент господарювання фінанси здатні кількісно і якісно впливати на суспільне виробництво. Кількісний вплив характеризується пропорціями фінансових ресурсів, які мобілізуються, розподіляються і використовуються. Якісний – впливом фінансів на матеріальні інтереси учасників відтворювального процесу через форми організації фінансових відносин.
Можливості кількісного впливу на суспільне виробництво визначаються обсягом фінансових ресурсів, що мобілізуються та розподіляються. Якісний вплив фінансів залежить від тих можливостей впливу на матеріальні інтереси учасників відтворювального процесу, якими володіє та або інша конкретна форма фінансових відносин. При якісному впливі важлива не сама по собі величина фінансових ресурсів, а те, яким чином вони формуються, в яких формах і на яких умовах відбувається їхній рух і використання. Якісний вплив пов'язаний з перетворенням фінансів у стимул розвитку економіки.
Фінанси можуть активно впливати на виробництво. Сформовані на основі фінансових відносин грошові фонди цільового призначення здатні створювати передумови для зміни структури і динаміки виробництва. Перерозподіл фінансових ресурсів між суб'єктами господарювання і територіями дозволяє підготувати умови для здійснення прогресивних зрушень у структурі виробництва, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.
Разом з тим за допомогою фінансів можна зацікавити колективи підприємств у досягненні високих кінцевих результатів діяльності, надавши їм повної самостійності після сплати податків у державний бюджет.
Фінансовий розподіл, що почався у сфері матеріального виробництва, продовжується й у сфері обертання, роблячи і на неї свій вплив. У цій сфері систематично відбуваються обмінні операції (Д–Т, Т–Д); хоча безпосередньо в обміні фінанси участі не беруть, вони активно на нього впливають.
По-перше, завдяки фінансам у покупців формуються грошові фонди спеціального цільового призначення, а отже, підготовляються умови, необхідні для здійснення обмінних операцій. По-друге, фінанси виступають органічним продовженням актів продажу, що відбуваються, товарів (Т–Д), оскільки завдяки їм здійснюється розподіл виторгу, отриманого у результаті обмінних операцій. Таким чином, фінанси широко використовуються у сфері обертання, де вони виступають як необхідна умова для початку обмінних операцій або як закономірне їх продовження.
Як інструмент розподілу фінанси функціонують і у сфері споживання, де відбувається кінцеве використання раніше створеної вартості (у її матеріальній, натурально-речовинній формах). Тут фінанси впливають насамперед на обсяг і структуру споживаного суспільного продукту. З їхньою допомогою встановлюються пропорції розподілу вартості суспільного продукту на фонд відшкодування і національний доход, формуються кінцеві пропорції використання національного доходу, утворюються фонд споживання і фонд нагромадження, визначається їхня структура.
У рамках використання фінансів у суспільному відтворенні можна виділити три групи головних напрямків фінансового впливу на процеси суспільного розвитку:
фінансове забезпечення потреб розширеного відтворення;
фінансове регулювання економічних і соціальних процесів;
фінансове стимулювання кращих результатів діяльності.
Використання фінансів у суспільному відтворенні супроводжується одержанням певних результатів, у яких наочно проявляється роль цієї категорії. Роль фінансів може бути різною в залежності від зміни реальних умов їхнього функціонування, напрямків впливу на суспільне виробництво, ув'язування з іншими розподільними категоріями і т. п. Але при розходженні результатів, одержуваних від використання фінансів у різні історичні періоди, незмінним залишається одне – можливість впливати за допомогою фінансів на процеси суспільного розвитку.
7. Фінансове забезпечення відтворювального процесу
Фінансове забезпечення відтворювального процесу – це покриття відтворювальних витрат за рахунок фінансових ресурсів, які акумулюються суб'єктами господарювання і державою. Формуються фінансові ресурси у всіх підрозділах суспільного відтворення. Потім відбувається їхній розподіл і цілеспрямоване використання через грошові фонди цільового призначення.