87.Основи організації та діяльності комерційних банків в Україні.
Ком. банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акц. товариств та ТОВ. Банк вважається створеним і набуває статусу юр. особи з моменту його реєстрації в НБУ. Його засновниками можуть бути вітчизняні та іноземні юр. та фіз. особи за винятком Рад народних депутатів та ін. виконавчих органів влади, спілок, партій. У створенні банку не можуть брати участі військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки. Стат. фонд новостворюваного ком. банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грош. формі. Розмір стат. фонду визначається засновниками банку, але е може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Згідно з діючим положенням, мін. рівень стат. фонду пов. бути еквівалентний 1млн євро. Організація ком. банку передбачає ліцензування банк. д-ті: надання НБУ офіційного дозволу на здійснення певних банк. операцій. При ліцензуванні враховується обсяг капіталу банку, його фін. стан, дотримання екон. нормативів регулювання банк. д-ті. Орг-на стр-ра та упр-ня ком. банком визначається функц. підрозділами та службами та керівн. органами. Вищим органом упр. банком є заг. збори акціонерів (учасників), які виріш. стратег. завдання в його д-ті. Контроль за д-тю правління здійснює ревізійна комісія. Ком. банки бувають спеціаліз-ми (ощадні, інвестиційні, іпотечні)та універс.
88.Пасивні операції комерційних банків.
Пасивні операції - операції за доп. яких банки формують свої грош. рес. для проведення кред., інвестиц., та ін активних операцій. Рес. ком. банків - сук-ть грош. коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання певних операцій. Їх поділяють на власні (становлять третину усіх рес.), залучені і позичені (70%). Власний кап.: основний (стат., резервний фонди, нерозподілен. прибуток минул. рр.), додатковий (заг. рез. за акт. операціями , поточні доходи). Стат. фонд залежить від форми орг-ї банку. Резерв. фонд призн. для покриття можл. збитків, сплати дивідендів; його розмір - на рівні 50% від стат. фонду, форм. за рах. відрахувань з прибутку (не <5%). Спец. ф. признач. для покриття збитку від акт. операцій та для вир. та соц. розвитку банку, та форм. за рах. прибутку. Прибуток є рес. внутр. походження. Залучені: - сук-ть коштів на пот. , депоз., та ін рах. банк. клієнтів, гром. орг-й, сусп. фондів, що розм. в активи з метою отрим. приб. чи забезп. ліквідності банку. Зал. поділ. на депоз.(до запитання - для здійсн. пот. розрахунків, нестабільні; і строкові - розм. на певний строк >міс, знімаються після закінч. терміну або попер. повідомлення банку) та недепозитні (позичені). Формами строкових вкладів є сертифікати (депозитні: юр. особам та ощадні - фіз.особам). Недепоз. залуч. у формі міжбанк. кредитів і кред. ЦБ, операцій з цін. паперами на вторин. фондовому ринку, позик на р-ку євродоларів.
89.Активні операції комерційних банків.
Акт. опер. полягають у д-ті, пов’язаній з розміщенням і викор. власн. капіталу, зал. і поз. коштів для одержання прибутку при рац. розподілі ризиків за окр. видами операцій і підтримані ліквідності. Акт. опер.: кредитні та інвестиційні. Кредитні: проведення комплексу дій, пов’язан. з наданням і погашенням банк. позичок, здійсн. відповідно до принципів строковості, цільового хар-ру, забезпеченості та платності кредиту. Рішення про надання кред. приймається колегіально. Кред. надаються в межах наявних рес. з урахуванням кредитоспроможності, фін. стаб., рентаб-ті, ліквідності позичальника. Заг. розмір кредитів не може перевищ. 8-микратного розміру власних коштів банку. Для одерж. кредиту позичальник зверт. до банку з кредитною заявкою, що вход. до складу певн. пакету документів. У кред. договорі передбач.: мета, сума, строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту, %на ставка, порядок і форма сплати %ів і осн. боргу, права, зобов’язання, відповід. сторін щодо надання і погашення кред. тощо. Банк. кредитув. здійсн. із застос. таких позичкових рах.: простий (на ньому може бути тільки активне сальдо), спец. (застос. в окр. випадках: при кредитув. позичальника під заставу векселів; він є формою обліку позичок до запитання), контокорентний (це активно-пасивний рах., на якому облік. всі операції банку з клієнтом). Осн. передумова поверн. банк. позички - одерж. цільових грош. надходжень, доходу, прибуток від реаліз. об’єкта, що прокредитований. У банк. практиці викор. 2 види джерел погаш. позичок - первинні і вторинні. Викор. такі форми забезп. позичок: застава, гарантія, перевідступлення на користь банку вимог і рах. до 3ї особи, іпотека, страх. угода (поліс). Інвестиційні означ. вклад. коштів у цінні папери підпр. на відносно тривалий період часу. Інвест. цінні папери - боргові зобов’яз. у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо. Ф-ції банк. інвестицій поляг. у створ. вторинних рез. для задовол. потреби у коштах.
Здійснюючи інвест. опер., банки мають на меті: додерж. безпеки грош. коштів, забезп. їх диверсифікації, доходу та ліквідності. Виділ. 3 фактори ризику: кредитний (фін. можл. емітента зменш. на стільки, що він буде не в змозі викон. свої фін. зобов’яз.), фін. (у зв’язку з непередбач. змінами на р-ку цінних паперів привабливість деяких цінних паперів може бути частково втрачена), %ний (пов’яз. з фіксацією % за облігаціями в момент їх випуску: чим > часу до погаш. облігацій, тим вищий ризик). 1 з методів зменш. ризику - формув. інвест. портфеля за рах. багатьох видів цінних паперів, що мають різний р-нь якості та різні строки погаш.
90.Банківські послуги.
Банк. послуги (БП) - ті дії банк. установ на замовл. клієнтів, які не пов’яз. із залуч. дод. рес. Осн. форма оплати БП - комісії. БП: ліцензовані (їх надання потребує ліцензії НБУ: касове обслуг., інкасація та прервез. гр. цінностей, залуч. депозитів юрид. і фіз. осіб), неліценз., чисті (послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операц. помилок), сурогатні (послуги, кінцевий результ. здійсн. яких може вплинути на активи банку), комісійні (послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії), гонорарні (банк отр. від клієнтів обумовлену наперед плату: лізинг, трастові, консультаційні послуги), спредові (чисті доходи від них форм. як різниця між комісією, отр. від клієнта та сплаченою при організ. даної послуги), балансові (облік. на балансових рах.: кредитні, інвест., валютні), позабалансові (гарантії, поручительство, консультації) тощо. Ринок БП в У. перебув. на стадії формув. Найб. попитом корист. послуги розрах.-касового хар-ру.
91.Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.
Банк. стабільність означ. пост. здатн. банку відповідати за своїми зобов’яз. і забезп. прибутк. на р-ні, достатньому для норм. функціонув. у конкур. середовищі. Найважл. екон. нормативом є нормативи капіталу, зокрема мін. розмір стат. капіталу, норматив платоспром. і норматив достатності капіталу. Мін. розмір стат. капіталу 1 млн євро за курсом НБУ на момент реєстрації банку. Ком. банк буде в змозі відповідати за своїми зобов’яз. за умови, якщо він вклав свої і залуч. кошти у ліквідні активи. Банк пов. дотрим. певн. співвідн. між високолікв. і робочими активами (є не< 20%). 1 із засобів мініміз. і запобігання ризиків є дотрим. банком нормативів ризику. Прибутковість як елем. банк. стабільн. залеж. від співвідн. доходів і витрат. Найпошир. показн. прибутк. банку: прибутк. банк. активів, прибутк. акціонерного капіт. та %на маржа. Мін-я р-ня ризику дає змогу отр. стабільн. приб., тому балансув. між прибутков. та ризиком - важл. і складне завд. управл. банком.