· Число комітетів не постійне і коливається від 8 до 40. Основними є 5 комітетів, які є практично на коленій біржі.
Котирувальний комітет — робочий орган, головним завданням якого є підготовка і публікація біржових котирувань і аналізу руху цін.
Спостережний комітет розглядає суперечки і виносить рішення з дисциплінарних питань, які йому передає комітет з ділової етики.
Комітет із прийому нових членів — розглядає всі звернення про вступ у члени біржі. Рекомендації комітету подаються раді директорів, яка вирішує питання про прийняття кандидата в члени біржі.
Основною операційною ланкою на біржі є брокерська контора.
Завдання брокерських контор — забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Як правило, брокерська контора може бути створена тільки за наявності місця повного члена біржі, що може бути куплене на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що, у свою чергу, може безкоштовно акредитувати певне число брокерів. Додаткові брокери і їхні помічники акредитуються за певну плату.
Брокерська контора має право укладати договори про брокерське обслуговування з клієнтами, а також діяти від свого імені і за свій рахунок.
Під час роботи з клієнтом брокерська контора відкриває в одній з розрахункових фірм своєї біржі рахунок для роботи з цим клієнтом. Домовляючись із брокером про проведення угод певного виду, клієнт видає йому доручення.
Доручення бувають таких видів:
· купити або продати товар за поточною біржовою ціною;
· купити або продати товар за ціною не вище заданої;
· купити або продати товар у момент, коли ціна на нього досягне визначеного (граничного) значення;
· купити або продати товар на розсуд брокера. Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери одержують дохід здебільшого не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності — чим більше брокер провів угод, тим більший одержить прибуток.
1.3. Біржовий товар
До біржових товарів належать товари масового виробництва, що мають якісну однорідність, відзначаються порівнянністю якісних характеристик протягом тривалих періодів часу і взаємозамінністю партій. Це дозволяє вести торгівлю або за описом якості або за зразками. Перелік біржових товарів, що реалізуються, визначається правилами кожної конкретної біржі.
Вимоги до біржових товарів:
1. Товар повинен бути масовим і випускатися в досить великому обсязі (велике число виробників і велике число покупців). Це дає змогу визначити попит та пропозицію. Вироби одиничного виробника, унікальні за манерою виконання, не можуть бути об'єктом біржового торгу.
2. Товар повинен бути легко стандартизований (зй якістю, умовами зберігання, транспортування) для продажу без перегляду — за зразками або технічними описами. У практиці біржової справи стандартизація становить головну ознаку біржового товару.
3. Товар на біржі продається або купується в суворо визначених розмірах. Ці розміри називаються біржовими одиницями, партіями, лотами, що відповідають або місткості транспортних засобів, або місцю, обсягові і вазі. Партія або лот повинні бути кратними біржовій одиниці.
Об'єктами біржової торгівлі нині є приблизно 70 видів товарів. їх можна об'єднати в такі групи і підгрупи:
1. Сільськогосподарські і лісові товари та продукти їх переробки:
· зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, жито);
· насіння олійних рослин (лляне, бавовняне насіння, соя, боби, соєва олія);
· живі тварини і м'ясо (велика рогата худоба, свині, окости);
· текстильні товари (бавовна, джут, вовна, шовк, пряжа, льон);
· харчосмакові товари (цукор, кава, какао-боби, рослинні олії, картопля, перець, яйця, арахіс, концентрат апельсинового соку).
2. Лісові товари (пиломатеріали, фанера, натуральний каучук);
3. Кольорові і дорогоцінні метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній, срібло, золото, платина).
4. Нафта і нафтопродукти.
Номенклатура біржового товару з роками міняється. Так, останнім часом біржовими товарами стали продукти нафтопереробки: бензин, дизельне паливо, мазут, а також такі нові товари, як нікель, алюміній, дорогоцінні метали, концентрат апельсинового соку, фанера, картопля тощо.
1.4. Біржові угоди і біржові операції на товарній біржі
Залежно від місця здійснення існують біржові і позабіржові угоди. Згідно із Законом України «Про товарну біржу» біржовою угодою визнається угода, що відповідає сукупності таких умов:
· якщо вона являє собою купівлю-продаж, постачання й обмін товарів, допущених до обертання на товарній біржі;
· якщо її учасниками є члени біржі;
· якщо вона пред'явлена до реєстрації і зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Розглянемо докладніше кожен вид біржових угод.
1. Угоди з реальним товаром передбачають купівлю або продаж конкретної партії зробленого або в процесі виробництва в конкретному періоді товару. Розвиток біржової торгівлі починався саме з угод з реальним товаром, метою яких було дійсне постачання реально існуючого товару. Еволюція біржової торгівлі виробила своєрідний біржовий механізм, що дозволяє укладати угоди під час відсутності товару на товар, що буде виготовлений у майбутньому і реальне постачання якого буде здійснюватися не на біржовому, а на так званому наявному (реальному) ринку. Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом може бути будь-який товар, допущений до обігу на біржі, у будь-якій кількості, якості, з будь-якими базисними умовами постачання і формами розрахунку.
Залежно від терміну постачання товару угоди з реальним товаром поділяються на:
· Угоди з негайним постачанням (до 15 днів). Це угоди типу «спот» або «кеш». Метою угод з коротким терміном постачання є фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, обумовлених у договорі купівлі-продажу.
· Угода типу «форвард» (на термін до 6 місяців) — взаємна передача прав і обов'язків стосовно реального товару з відстроченим терміном постачання. Вона полягає в тому, що організація-продавець зобов'язується поставити (передати у власність) закуплені товари організації-покупцеві в термін, обумовлений у договорі. У свою чергу, організація-покупець зобов'язується прийняти і оплатити придбаний товар за встановленими договором умовами і цінами. Ліквідація такої угоди здійснюється шляхом постачання реального товару, але не негайно, а протягом 6 місяців. Характерне встановлення ціни не в момент проведення біржових торгів, а згодом, з ініціативи покупця або продавця (онкольна угода). Відмінною рисою термінових угод є те, що момент виконання зобов'язань (угод) не збігається з моментом їхнього виконання. Крім того, об'єктом таких угод може виступати як наявний товар, так і товар, що буде виготовлений до терміну, встановленого договором.
З розвитком ринкових відносин форвардні угоди повинні стати основним видом угод. Переважний їх розвиток пояснюється тим, що великі партії товару можуть бути реалізовані лише за допомогою угод через якийсь визначений термін. Згідно з теорією маркетингу виробництво орієнтується на виявлений попит. Термінові, або форвардні, угоди стають тією формою господарських відносин, за допомогою якої можуть бути здійснені великі економічні операції.
За умовами ознайомлення з товаром угоди можуть бути укладені:
· без попереднього ознайомлення;
· на основі попереднього огляду всієї партії або окремих його зразків;
· на основі стандартів і технічних умов.
За характером біржових цін розрізняють угоди з реальним товаром, що укладаються:
· за ціною, що склалася в процесі біржової сесії (біржового дня);
· за ціною, установленою згодом (форвардні онкольні угоди).
Залежно від умов здійснення угод у нашій біржовій практиці виділяють такі їх види:
• Бартерні біржові угоди — це угода на товарообмінні угоди з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін), тобто угоди, при яких «товар» обмінюється на «товар».
Ці угоди суперечать суті біржової торгівлі й в Україні на більшості товарних бірж вони заборонені, їх недоліки полягають у такому: пропускна спроможність бірж різко знижується; практично відсутній обмін інформацією між дрібними біржами, що приводить до величезних розбіжностей за цінами на ті самі види товарів; істотна частка доходів від продажу не надходить безпосереднім товаровиробникам тощо.
· Угоди з особливими умовами — це угоди, під час укладання яких брокер повинен виконати певні доручення клієнта. Найчастіше при угодах з умовою клієнт дає доручення продати реальний товар на умовах одночасної закупівлі для нього іншого реального товару. При цьому брокер має право відмовитися від такого доручення. Якщо ж умова (доручення) прийнята, але не виконана стосовно купівлі іншого товару, то брокер позбавляється права на винагороду за угоду з умовою.
· Угоди з кредитом, що являють собою угоду між брокером і клієнтом, за якою брокер зобов'язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати йому товар, який його цікавить. З цією угодою брокер звертається в банк, де одержує кредит на здійснення угоди. Використовуючи кредит, брокер купує на торгах товар, що цікавить клієнта, після цього одержує той товар, що пропонувався клієнтом спочатку. Отриманий товар, як правило, дефіцитний, брокер самостійно продає його на біржі і повертає кредит банкові.