У випадку попередньої оплати факторингова компанія купує рахунок-фактуру в клієнта на умовах негайної оплати 80—90 % вартості відвантаження, тобто авансує оборотний капітал свого клієнта (дисконтування рахунків-фактур). Резервні 10—20 % вартості відвантаження клієнтові не виплачуються, а бронюються на окремому рахунку на випадок претензій на його адресу від покупця щодо якості продукції, її ціни тощо. Одержання такої послуги найбільш повно відповідає потребам функціонуючих підприємств, оскільки дає їм змогу за допомогою факторингу перетворити продаж із відстроченням платежу в продаж із негайною оплатою й у такий спосіб прискорити оборот свого капіталу.
За способом обліку рахунків-фактур факторингових операцій, коли можуть бути партії товарів, на які проводиться відкритий облік рахунків-фактур, і платники переказують фактору всі платежі, призначені постачальникові, і агентського типу, коли дисконтуються продажі окремим покупцям, а кредит забезпечується факторинговою компанією з відкриттям спеціальних рахунків під конкретні операції.
За видом обслуговування операцій факторинг може бути простим і вексельним, коли розрахунок з постачальником проводиться векселем, а факторингова компанія здійснює облік цих векселів.
Факторинг відносять до нетрадиційних для вітчизняної практики операцій, їх частка в загальній сумі активів банку незначна, що спричинено відсутністю економічних умов для їх розвитку. Основними факторами розвитку факторингових операцій є зростання обсягів виробництва, зміцнення загальної платоспроможності контрагентів ринкових відносин, зниження темпів інфляції, удосконалення ресурсної бази.
Слід зауважити, що факторингові операції не здійснюються:
· за борговими зобов’язаннями приватних осіб;
· за вимогами, що виставляються бюджетним організаціям;
· за зобов’язаннями підприємств та організацій, що визнані неплатоспроможними;
· за зобов’язаннями філій та структурних підрозділів підприємств та організацій.
Головною метою аналізу факторингових операцій є визначення невикористаних резервів з підвищення рівня їх ефективності.
Крім того, в процесі аналізу факторингових операцій необхідно визначити:
· рівень купівлі дебіторської заборгованості;
· значимість факторингу в діяльності банку;
· дохідність і прибутковість факторингових операцій;
· доцільність проведення факторингових операцій.
Джерелами даних для аналізу факторингових операцій є:
· Файл 02 — дані про обороти та залишки на балансових рахунках в розрізі кодів валют та груп країн;
· ф. № 1Д-КБ «Баланс комерційного банку» (щоденна);
· ф. № 1-КБ «Баланс комерційного банку» (місячна);
· ф. № 10-КБ «Оборотно-сальдовий баланс комерційного банку»;
· ф. № 11 «Балансовий звіт комерційного банку»;
· аналітичні дані за рахунками 203-ї групи: 2030, 2037, 2038, 2039, 6023, 9800.
1.2 Механізм проведення операцій факторингу
Процес організації факторингового обслуговування в кожному конкретному випадку має свої специфічні особливості, які залежать від безлічі факторів, які й визначають вид факторингу. Проте якщо роздивлятися типовий механізм факторингової операції, його можна звести до наступного.
В здійсненні факторингової угоди приймають участь три сторони:
1. Фактор - посередник, в якості якого може виступати комерційний банк або спеціалізована факторингова компанія.
2. Постачальник.
3. Покупець.
Факторингове обслуговування відбувається в наступній послідовності:
1. Договір купівлі - продажу;
2. Поставка товару;
3. Договір факторингу;
4. Факторингові платежі;
5. Оплата за поставлений товар;
6. Комісійна нагорода.
Схема проведення операції
Схема надання засобів
Постачальник отримує певну суму безпосередньо від факторингової фірми, яка її обслуговує, в момент відгрузки товару покупцеві. До оплати її покупцем і лише частину суми виплачується в ході певного обумовленого в договорі строку. Неповна оплата рахунків в момент їх придбання служить для факторингової фірми гарантією від можливих збитків в зв'язку з будь-якими обставинами.
Також банк - фактор в рамках здійснення факторингових операцій крім надання кредиту здійснює повне факторингове обслуговування - бухгалтерське, інформаційне, збутове, страхове, юридичне, яке включає обробку рахунків клієнта. Контроль за виконанням строків платежів, фінансові консультації, захист інтересів клієнта при неплатоспроможності його боржників, що є відмінною рисою даного виду операцій.
Фінансові відносини в рамках факторингу закріплюються договором факторингу, в якому визначаються конкретний вид фінансування, що відображає інтереси сторін в рамках діючого законодавства.
Так, за класифікацією даної операції за різноманітним підставами розрізняють декілька видів факторингу.
Внутрішній факторинг характеризується тим, що постачальник, покупець, а також факторингова компанія знаходяться в одній країні.
Міжнародний факторинг передбачає, що сторони знаходяться в різних державах.
Відкритий (конвенційний) факторинг найбільш розповсюджений і передбачає сповіщення покупця про укладення факторингових договорів на вимогах постачальника до них. Одним із способів передачі такої інформації є наказ постачальника на рахунках про передачу вимог факторингової компанії (банку).
При закритому (конфіденційному) факторингу ніхто із контрагентів постачальника не сповіщений про угоду з факторинговою компанією (банком). Причому вартість закритих операцій факторингу звичайно вище, ніж відкритих.
Також розрізняють схеми взаєморозрахунків при відкритому та потайному видах факторингу.
Так, при відкритому факторингу схема взаєморозрахунків наступна:
1. Постачальник відвантажує товар (виконує роботу).
2. Постачальник укладає із фактором договір факторингу (здійснюється уступка права вимог).
3. Фактор перераховує постачальнику суму грошового обов'язку за відрахуванням винагородження банку (дисконту).
4. Через певний час покупець перераховує грошові кошти фактору.
При закритому факторингу схема взаєморозрахунків виглядає так:
1. Постачальник відвантажує товар (виконує роботу).
2. Постачальник укладає із фактором договір факторингу (але не здійснюється уступка права вимог банку - фактору).
3. Фактор перераховує постачальнику суму грошового обов'язку за відрахуванням дисконту.
4. Через певний час покупець перераховує грошові кошти постачальнику.
5. Постачальник перераховує фактору грошові кошти, отримані від покупця.
Угода про повне обслуговування (відкритому факторингу без права регресу -- "old-line factoring") полягає звичайно при постійних і достатньо тривалих контактах між учасниками і при відповідності показників діяльності постачальника ряду вимог.
Повне обслуговування включає:
Ш повний захист від появи сумнівних боргів і забезпечення гарантованої притоки грошових коштів;
Ш управління кредитом;
Ш облік продажів;
Ш кредитування у формі попередньої оплати, за бажанням постачальника, або оплату суми перезданих боргових вимог (за мінусом витрат) до певної дати.
Дробовий факторинг (split factoring), що використовується звичайно більш крупними, диверсифікованими фірмами. В цьому випадку фірма переуступає всі свої боргові вимоги не однієї, а декільком факторинговим компаніям. Метою подібного прийому може бути як мінімізація ризику неправильного вибору факторингової компанії, так і більш вузька спеціалізація окремих факторингових компаній на тих або інших напрямах діяльності постачальника. Дроблення здійснюється звичайно по географічних районах, по групах товарів і т.д. Останнім часом подібна практика зустрічається досить рідко.
Розвитком факторингової угоди про повне обслуговування можна рахувати агентську угоду, або угоду про оптовий (bulk, wholesale factoring). Прибуткове підприємство з солідною історією може виробити власну ефективну систему обліку і управління кредитом, і послуги факторингової компанії в цій частині йому можуть не бути потрібні або невигідні. Проте якщо воно потребує захисту від кредитних ризиків, то між ним і факторською компанією може бути укладено агентську угоду, або угоду про оптовий факторинг, відповідно до якого компанія придбаватиме неоплачені боргові вимоги, а постачальник виступатиме як агент по їх інкасуванню.
Перевага подібної угоди в тому, що знижуються витрати факторингової компанії за оцінкою кредитоспроможності клієнта і відповідно зменшується платня, стягувана з постачальника. Оскільки факторингова компанія в даному випадку не робить безпосереднього впливу на процес інкасування, вона не може гарантувати платіж до певної дати.
Агентський факторинг. Суб'єкти і їх функції:
· Банк-партнер - надає пасиви під проведення факторингових операцій, а також здійснює бухгалтерський супровід операції.
· Агент - спочатку розробляє схему проведення операцій, вносить корективи. На етапі взаємодії Агентові ставиться перевірка ділової репутації клієнта, його дебіторів, аналіз фінансово-господарської діяльності клієнта, юридичний аналіз договорів постачання, перевірка товарності поставок, здійснення поточного адміністрування заборгованості.
· Клієнт - юридична особа, що здійснює постачання ліквідного товару дебіторам на умовах відстрочки платежу від 4 до 90 днів.
· Покупець - юридичне/фізична особа (дебітор Клієнта), що купує товар на умовах відстрочки платежу від 4 до 90 днів.
1.3 Оподаткування операцій факторингу
Згідно закону України "Про банки і банківську діяльність" банки мають право здійснювати придбання права вимоги на виконання зобов'язань в грошовій формі за поставлені товари або надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів (факторинг).