ПОЗИКОВИЙ ФОНД акціонерного товариства формується за рахунок випуску облігаційних позик на строк не менше одного року. Облігації можуть бути іменними і на пред'явника. Проценти по них повинні виплачуватись не рідше одного разу на рік в установлені строки, незалежно від отриманого товариством прибутку і його фінансового стану. Власники облігацій мають переваги (порівняно з власниками акцій) на прибуток, що розподіляється, і активи товариства при його ліквідації.
Чистий прибуток по рішенню Ради директорів розподіляється між акціонерами в формі дивіденду і резервами. Для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків, позаплановими видатками товариства, останнє створює РЕЗЕРВНИЙ ФОНД. Це фонд визначеного законодавством розміру. Він має бути не менше 25 відсотків статутного фонду товариства. Формується він за рахунок чистого прибутку шляхом щорічного відшкодування 5% прибутку до отримання необхідної суми. Кошти резервного фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання фонду приймає вищий орган управління товариства. Резервний фонд має цільове призначення, тому дані кошти на інші цілі не використовуються.
Обов'язковим фондом у акціонерному товаристві є також ФОНД СПЛАТИ ДИВІДЕНДІВ. Абсолютний розмір і частка прибутку, що спрямовується на формування фонду, визначається рішенням Загальних зборів акціонерів за поданням Правління, погодженням із Спостережною Радою акціонерного товариства.
За рахунок коштів фонду нараховуються і виплачуються дивіденди акціонерам акціонерного товариства відповідно до Положення про порядок нарахування і виплати дивідендів.
ФОНД ВИРОБНИЧОГО РОЗВИТКУ формується після формування резервного фонду і фонду дивідендів. Кошти цього фонду спрямовуються на:
фінансування витрат на технічне переозброєння, реконструкцію діючих виробництв
фінансування витрат по підготовці і освоєнню нової і модернізованої продукції
проведення науково-дослідних і проектних робіт
природоохоронні заходи
будівництво чи придбання будівель, споруд.
ФОНД РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ забезпечує зацікавленість персоналу акціонерного товариства в належному виконанні ним своїх обов’язків перед акціонерним товариством, підвищення кваліфікації персоналу.
ФОНД УЧАСТІ ПЕРСОНАЛУ В ПРИБУТКАХ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА використовується для преміювання і інших видів матеріального заохочення персоналу за підсумками господарчої діяльності за рік.
ФОНД СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ спрямовується на житлове будівництво, будівництво і утримання об'єктів соціально-культурної сфери, спортивні, оздоровчі, культурно-масові заходи, інші соціальні потреби. Інші фонди створюються, якщо це передбачено стату0ибутку акціонерного товариства після сплати податків може також використовуватись для винагороди робітників в грошовій формі чи видачею акцій.
Правовий режим дивідендів можна визначити як врегульовані правом колективної (акціонерної) власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів по акціях з чистого прибутку акціонерного товариства. Він має законодавчу основу. Це стаття 4 "Основні характеристики акцій" і стаття 9 "Виплата доходу по акціях" Закону "Про цінні папери і фондову біржу", стаття 15 "Прибуток товариства" Закону "Про господарські товариства". Стаття 10 цього закону визначає право акціонера на дивіденди, а стаття 41 відносить порядок розподілу прибутку (отже і визначення дивідендів) до компетенції вищого органу (загальних зборів) товариства. Окремі акти і статті законодавства про товариства деталізують правовий режим дивідендів.
Термін ДИВІДЕНД латинського походження. Закон коротко визначає цим терміном частину прибутку акціонерного товариства, яку має право одержати власник акції (статті 4,5,9 Закону "Про цінні папери і фондову біржу"). Теорія права дає більш широке визначення: дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яка підлягає розподілу і привласненню акціонерами пропорційно вартості належних їм акцій; це також сума (величина, розмір) доходу акціонера на одну акцію. Інакше кажучи, це частка від ділення фонду сплати дивідендів на кількість акцій, власники (держателі) яких мають право на дивіденди. В юридичному аспекті оголошений Вищим органом товариства дивіденд є саме майновим правом фізичного чи юридичного акціонера, тобто правом майнової вимоги до товариства. Це право, яке захищається судом (арбітражним судом) в позовному порядку. Слід мати на увазі, що крім загального, діє окреме законодавче визначення дивіденду акціонера, який є державною юридичною особою. Цей дивіденд теж визначається як частина прибутку на долю державного майна у статутному фонді товариства.
Відкрите акціонерне товариство „Гуляйпільський елеватор утворений у 1981 р. ВАТ „Гуляйпільський елеватор” – одне з найбільших підприємств у своїй галузі. До складу підприємства входить: млиновий цех №1, млиновий цех №2, елеватор, виробничо-технічна лабораторія, цех готової продукції, енергетичний, паросиловий, транспортний, ремонтно-механічний, ремонтно-будівельний цех, гараж, заводоуправління, тарна база, матеріальний склад.
Основний виробничий комплекс – млинцех №1 і млинцех №2.
Сьогодні млиновий цех №1 працює у складі трьох паралельно працюючих секцій, загальною продуктивністю 750 т зерна на добу та переробляє зерно м'якої пшениці у борошно хлібопекарське трьохґатункового помелу з виходом борошна вищого ґатунку 45%, першого ґатунку 20%, другого ґатунку 10%, при загальному виході борошна 75%; другий варіант виходу продукції – борошна вищого ґатунку 33%, крупи манної 2%, борошна першого ґатунку 40%.
Проведення технічного переозброєння забезпечило стабільний випуск продукції за якістю, використання пневмотранспорту, автоматизований технологічний процес, покращилися умови праці працівників, поліпшена естетика виробництва.
Для збереження зерна використовують:
– елеватор 1 – споруджений у 1930 р., тип млиновий, місткість 14 тис. т;
– елеватор 2 – споруджений у 1960 р., тип млиновий, місткість 30 тис. т.
По елеваторно-складському господарству щорічно виконувалися заходи з метою забезпечення стабільного прийому, збереження і відпуску зерна в переробку. Замінено конструкції транспортних галерей, що обгороджують встановлений ліфт на елеваторі, виконано благоустрій місця вивантаження зерна, виконано проектні роботи з реконструкції аспіраційних систем з встановленням фільтрів РЦІ, впроваджено в експлуатацію розвантажник автомобілів.
Для збереження борошна використовують цех готової продукції –який являє собою цегельний будинок для збереження борошна в тарі – 1455 т, для безтарного збереження – 1560 т, фасувальна лінія продуктивністю 50 т на добу. Ведеться постійна робота з удосконалення роботи устаткування на вантажно-розвантажувальних роботах складу. Виконані проектні роботи з прискорення завантаження борошна в автоборошновози із застосуванням вібророзвантажувачів РЗ-БВД-130.
В наявності є також енергоцех – для обслуговування електроустаткування та кабельних ліній. Паросиловий цех, до складу якого входить: котельня для вироблення пара і гарячої води на технологічні потреби, опалювання та гарячого водопостачання.
Ремонтно-механічний і ремонтно-будівельний цехи забезпечують безперебійну роботу основних і допоміжних цехів, забезпечуючи відновлення вузлів, деталей, механізмів, здійснюючи ремонт устаткування, приміщень.
Гараж виконує обсяг операцій з перевезення вантажу для забезпечення стабільної роботи цехів і ділянок комбінату. У гаражі знаходиться автотранспорт вантажний і легковий, вантажопідйомні крани.
Транспортний цех обслуговує допоміжні цехи з прийому зерна із залізниці та здійснює відвантаження готової продукції на залізниці. У складі цеху два тепловози, ремонтна ділянка депо.
Тарна ділянка здійснює прийом, збереження і видачу мішкотари в цехи.
Вирішено ряд технічних питань з удосконалення інженерних комунікацій. Разом з вирішенням технічного стану підприємства вирішуються питання управлінського характеру та побуту працюючих.
Переробка пшениці в борошно – складний технологічний процес, що складається з багатьох операцій, кожна з яких впливає на харчову цінність і якість готового продукту. Виробництво борошна складається з двох послідовних етапів: підготовка зерна до помелу, його розмел і формування сортів борошна.
Три секції – продуктивністю 250 т на добу кожна – переробляють пшеницю м'яку в борошно хлібопекарського помелу з виходом 75%. У розмельному відділенні встановлене наступне технологічне устаткування: вальцьові верстати, розсіви шестигранні, розсіви чотиригранні, ситовіяльні машини, вимельні машини, віброцентрофуги, ентолейтори, деташери.
Основні техніко-економічні показники ВАТ „Гуляйпільський елеватор” подані в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Основні техніко-економічні показники ВАТ „Гуляйпільський елеватор”
| № п/п | Показники | Одинцівиміру | Звіт2007 р. | Звіт2008 р. | Відхи-лення |
| 1 | Виробнича потужність | т/добу | 720,0 | 750,0 | 30 |
| 2 | Обсяг переробки зерна | т | 210960,0 | 220500,0 | 9540 |
| 3 | Виробництво продукції | т | 204631,2 | 213885,0 | 9253,8 |
| 4 | Обсяг реалізації продукції | т | 204630,4 | 213874,5 | 9244,1 |
| 5 | Чисельність ПВП | чол. | 501 | 508 | 7 |
| 6 | Чистий дохід від реалізації продукції | тис. грн. | 120467,1 | 126261,6 | 5794,5 |
| 5 | Собівартість продукції | тис. грн. | 109141,0 | 114282,8 | 5141,8 |
| 7 | Продуктивність праці | тис. грн. | 240,5 | 248,5 | 8,1 |
| 8 | Прибуток | тис. грн. | 4122,7 | 4301,4 | 178,7 |
| 9 | Рентабельність продукції | тис. грн. | 110,4 | 110,5 | 0,1 |
| 10 | Рентабельність ОФ | тис. грн. | 0,26 | 0,24 | -0,02 |
Фінансово-економічні показники операційної діяльності підприємства характеризуються ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями.