Смекни!
smekni.com

Фінансове забезпечення регіонів (стр. 1 из 2)

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФДЕРА МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕТИНГУ

Реферат із дисципліни «Фінансово-адміністративний менеджмент»

на тему:

«Фінансове забезпечення регіонів»

Херсон

2006

ПЛАН

Вступ

1. Характеристика основних понять. Мета і засади фінансового забезпечення регіонів

2. Організація фінансового забезпечення державного стимулювання розвитку регіонів

3. Особливості фінансового забезпечення депресивних територій

4. Фінансування стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Фінансове забезпечення регіонів – на даний момент тема досить актуальна. По-перше, в Україні із цим постійно виникають проблеми: то можновладців звинувачують у перевищенні повноважень, то не вистачає грошей на пристойне фінансування тощо. По-друге, достатньо важко розрахувати, якому з регіонів скільки потрібно фінансових ресурсів для гідного розвитку. Це питання досить актуальне не тільки в Україні, а й поза її межами. Для правильного вивчення цієї проблеми і її вирішення складаються спеціалізовані комісії, що постійно вивчають тенденцію розвитку регіону, депресивні і прогресивні галузі народного господарства тощо.

В даному рефераті розглянуто основні терміни, які використовуються під час обговорення теми фінансового забезпечення регіонів, а також основні заходи для стимулювання розвитку і укріплення фінансового стану регіонів.


1. Характеристика основних понять. Мета і засади фінансового забезпечення регіонів

Розглянемо основні поняття, які використовуються під час розкриття даної теми.

Регіон — це територія області, територія Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

Стимулювання розвитку регіонів — це комплекс правових, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на досягнення сталого розвитку регіонів на основі поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному та регіональному рівнях, максимально ефективного використання потенціалу регіонів в інтересах їх жителів та держави в цілому.

Депресивна територія — це регіон чи його частина (район, місто обласного значення або кілька районів, міст обласного значення), рівень розвитку якого (якої) за показниками, визначеними цим Законом, є найнижчим серед територій відповідного типу.

Стимулювання розвитку та фінансове забезпечення регіонів здійснюється з метою:

забезпечення їх сталого розвитку в інтересах усієї України, підвищення рівня життя населення, подолання бідності та безробіття, формування середнього класу;

ефективного використання економічного, наукового, трудового потенціалу, природних та інших ресурсів, а також особливостей регіонів для досягнення на цій основі підвищення рівня життя людей, оптимальної спеціалізації регіонів у виробництві товарів та послуг;

створення рівних умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України;

забезпечення додержання визначених державою соціальних гарантій для кожного громадянина незалежно від місця його проживання;

подолання депресивного стану окремих територій, своєчасного і комплексного розв’язання проблем охорони довкілля.

Стимулювання розвитку регіонів здійснюється на засадах:

збалансування загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів розвитку, визначення державою з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування науково обґрунтованих пріоритетних напрямів регіонального розвитку;

програмно-цільового підходу до розв’язання проблем соціально-економічного розвитку, створення сприятливого інвестиційного середовища в регіонах;

максимального наближення послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, до споживачів цих послуг;

концентрації на конкурсній основі коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також інших ресурсів з метою досягнення найбільш ефективного їх використання для цілей регіонального розвитку;

співробітництва та взаємної відповідальності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових і громадських організацій та інших суб’єктів у виконанні завдань регіонального розвитку.

2. Організація фінансового забезпечення державного стимулювання розвитку регіонів

Державне стимулювання розвитку регіонів здійснюється відповідно до основ державної регіональної політики, державних програм економічного і соціального розвитку України, законів про Державний бюджет України, загальнодержавних програм, інших законів та актів законодавства України, а також програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, місцевих бюджетів.

З метою забезпечення реалізації державної політики щодо стимулювання розвитку регіонів затверджуються:

Кабінетом Міністрів України — державна стратегія регіонального розвитку;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням норм, закладених у державній стратегії регіонального розвитку, спільних інтересів територіальних громад регіонів — регіональні стратегії розвитку.

Реалізацію державної політики щодо стимулювання розвитку регіонів забезпечують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Узгодження діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері державного стимулювання розвитку регіонів, виконання регіональних стратегій розвитку здійснюється на основі угод щодо регіонального розвитку, які укладаються між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими радами і виконуються відповідно до законодавства.

Угода щодо регіонального розвитку передбачає:

спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з реалізації в регіоні державної стратегії регіонального розвитку;

спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з реалізації регіональної стратегії розвитку;

порядок, обсяг, форми та строки фінансування спільних заходів, визначених сторонами, відповідно до Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

порядок інформування про реалізацію сторонами угоди щодо регіонального розвитку;

відповідальність сторін угоди за невиконання або неналежне виконання передбачених нею заходів;

порядок внесення змін до угоди;

порядок набрання чинності та строк дії угоди.

За згодою сторін угода щодо регіонального розвитку може включати й інші положення.

Типові форми угоди щодо регіонального розвитку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Умови угоди щодо регіонального розвитку можуть бути змінені за згодою її сторін.

Дія угоди щодо регіонального розвитку припиняється у зв’язку із закінченням її строку або за згодою сторін достроково.

Дія угоди щодо регіонального розвитку може бути також припинена однією зі сторін у разі систематичного її невиконання або неналежного виконання іншою стороною.

Сторона, що ініціює дострокове припинення дії угоди щодо регіонального розвитку, повинна письмово повідомити про це іншу сторону не пізніш як за шість місяців до дати, з якої вона передбачає припинити дію угоди.

Рішення однієї зі сторін угоди щодо регіонального розвитку про дострокове припинення її дії може бути оскаржено в судовому порядку іншою стороною.

З дати припинення дії угоди щодо регіонального розвитку сторонами припиняється фінансування заходів, визначених нею.


3. Особливості фінансового забезпечення депресивних територій

Депресивні території поділяються на такі групи:

регіони; промислові райони — райони, у яких частка зайнятих у промисловості перевищує частку зайнятих у сільському господарстві; сільські райони — райони, у яких частка зайнятих у сільському господарстві перевищує частку зайнятих у промисловості; міста обласного значення.

Території надається статус депресивної з метою створення правових, економічних та організаційних засад для вжиття органами державної влади та органами місцевого самоврядування особливих заходів для стимулювання розвитку таких територій.

З метою стимулювання розвитку депресивних територій у їх межах можуть здійснюватись такі заходи:

цільове спрямування державних капітальних вкладень у розвиток виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури;

надання державної підтримки, у тому числі фінансової, малим підприємствам, сприяння формуванню об’єктів інфраструктури розвитку підприємництва, таких як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри, венчурні фонди тощо;

спрямування міжнародної технічної допомоги на розв’язання актуальних соціально-економічних та екологічних проблем, а також здійснення інших найважливіших заходів;

сприяння зайнятості населення, забезпечення цільового фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, стимулювання трудової міграції, удосконалення соціальної сфери, зокрема житлового будівництва, охорони здоров’я та охорони довкілля;