Дебіторська заборгованість, утворена в межах узгодженого сторонами строку оплати, є нормальним явищем у фінансово-господарській діяльності. Дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність підприємств. Саме тому необхідно ретельно аналізувати стан заборгованості кожного суб'єкту господарювання за такими статтями:
• розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими дебіторами;
• бюджетні платежі, платежі із соціального страхування та оплати праці;
• векселі отримані, аванси видані.
При цьому слід враховувати реальні умови, а тому доцільно розглянути:
• який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або кількох головних боржників;
• ймовірність погашення дебіторської заборгованості, строки її виникнення, а також питому вагу простроченої заборгованості;
• питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської заборгованості;
Кредиторська заборгованість у складі залучених засобів займає важливе місце. Якщо кредиторська заборгованість підприємства виникає в процесі господарських зв'язків з іншими суб'єктами господарювання в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству і не може справити негативного впливу на фінансовий стан інших суб'єктів господарювання. Якщо ж кредиторська заборгованість виникла внаслідок порушення правил розрахунків та кредитування, то вона призводить до фінансових ускладнень в інших підприємств.
Прострочені платежі постачальникам найчастіше виникають тоді, коли на підприємстві не налагоджено чіткої фінансової роботи:
• оборотні кошти, заморожені в дебіторській заборгованості або в не прокредитованих банком, товарно-матеріальних цінностях;
• розмір власних оборотних коштів недостатній та не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства в них для забезпечення поточної діяльності.
Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.
Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється за допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану — балансу доходів і видатків підприємства.
Керівництво підприємства весь час знаходиться перед необхідністю вибору. Воно повинно здійснювати вибір оптимальної ціни реалізації, приймати рішення в області кредитної та інвестиційної політики тощо.
Необхідно добитися такого положення, щоб вся діяльність підприємства в комплексі була б рентабельною і забезпечила б грошові надходження в об'ємі, який задовольняє зацікавлених в результатах роботи підприємств людей (власників, кредиторів тощо). Описання очікуваних результатів економічної діяльності в майбутній період має місце при складанні бюджетів (планів) підприємства.
Як правило, розрізняють короткострокове та довгострокове планування [5]. Значення деяких з прийнятих рішень розповсюджується на дуже довгу перспективу. Це відноситься, наприклад, до рішень в таких областях, як придбання елементів основного капіталу, кадровій політиці, визначенні асортименту продукції, яка випускається. Такі рішення визначають діяльність підприємства на багато років вперед і повинні бути відображені в довгострокових планах (бюджетах), де рівень деталізованості звичайно буває досить невисока. Довгострокові плани повинні представляти собою свого роду рамочну конструкцію, складовими елементами якої являються короткострокові плани.
В основному на підприємствах використовується короткострокове планування, яке має справу з плановим періодом, що дорівнює одному року. Це пояснюється тим, що за період такої протяжності відбуваються всі ти пічні для життя підприємства події, оскільки за цей строк вирівнюються сезонні коливання кон'юнктури. По часу річний бюджет (план) можна розділити на місячні або квартальні бюджети (плани).
Неможливо виробляти загальні правила, що встановлюють ступінь деталізації бюджету. В першу чергу вона залежить від того, наскільки високий рівень надійності складних розрахунків. Крім того, на кожному конкретному підприємстві необхідно оцінити ступінь необхідності деталізації бюджетів для забезпечення координації окремих запланованих дій.
РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА її
АНАЛІЗ НА ВАТ "ХЕРСОНСЬКИЙ БАВОВНЯНИЙ КОМБІНАТ"
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" (ВАТ "ХБК") засноване відповідно до рішення Фонду державного майна від 29 лютого 1996 року №31-AT шляхом перетворення державного підприємства "Херсонський виробничий бавовняний комбінат" у відкрите акціонерне товариство та зареєстровано 16 квітня 1996 року Херсонським міськвиконкомом (свідоцтво № 3677).
Засновником відкритого акціонерного товариства є Фонд державного майна України.
Акціонерами Товариства можуть бути: державні органи приватизації, а також юридичні та фізичні особи, які набули права власності на акції Товариства у процесі приватизації, випуску нових акцій на вторинному ринку цінних паперів.
Вищим органом Товариства є загальні збори акціонерів Товариства. У період до проведення перших зборів акціонерів та придбання у процесі приватизації прав власності на акції Товариства іншими акціонерами вищим органом був засновник як єдиний акціонер.
Статутний Фонд створеного Товариства склав 35996,8 тис. грн., кількість акцій всього - 143987440 штук, номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн.
Акції розміщуються по плану, затвердженому Фондом держмайна від 17.03.98 року і у відповідності з [3, 4]:
• пільговий продаж (реалізовано) - 3,20 %;
• продаж акцій на сертифікатному аукціоні за майнові та компенсаційні сертифікати (реалізовано) - 9,83 %;
• продаж пакетів акцій по некомерційному курсу за грошові кошти під
• інвестиційні зобов'язання - 51,00 %;
• залишаються за державою - 26,00 %;
• продаж за грошові кошти через фондову біржу - 9,98 %. Станом на 01.01.98 р. продано акцій:
• пільговий продаж - 4598788 акцій (3,20 %);
• на аукціоні - 14153680 акцій (9,83 %).
Виконавчим органом Товариства є Правління, яке здійснює керівництво його поточної діяльності.
Будівництво комбінату розпочалося в 1952 році підготовкою до пуску 1-ого прядильного виробництва. Акт прийняття першої черги підписано у 1966 році.
До складу комбінату увійшли:
| Прядильно-ткацькі фабрики | 3 |
| Оздоблювальна фабрика | 1 |
| Цех товарів широкого вжитку | 1 |
| Швейних цех "Ритм" | 1 |
Відділи:
• головного енергетика;
• головного механіка;
• ремонтно-будівельний;
• транспортний;
• автоматизованої системи управління;
• збуту;
• матеріального постачання;
• житлово-комунальний.
На підприємстві діє випускне технологічне обладнання, представлене в табл. 2.1 (за станом на 01.01. 1997 р.)
Таблиця 2.1.
СКЛАД ОБЛАДНАННЯ ВАТ "ХБК"
| Обладнання | Наявність, тис. шт |
| 1. Прядильно-веретенних камер В тому числі: | 200.2 |
| а) прядильних камер БД | 64.1 |
| б) прядильно-крутильных веретен | 62.9 |
| 2. Ткацького обладнання В тому числі: | 4.9 |
| а) човникового обладнання | 1.0 |
| б) пневморапірних машин АТПР | 1.7 |
| в) пневматичних СТБ г)Р-190 | 2.0 0.2 |
На комбінаті діє дві системи прядіння: кардна і гребінна. Для гребінної системи прядіння встановлені:
• стрічкоз'єднувальні машини фірми "Текстіма"-1576 — 7 одиниць;
• гребінночесальні машини фірми "Текстіма"-1532 —44 одиниці.
Для скорочення дефіциту сировини на ПТФ № 1 розроблена нова технологія змішаного прядіння льону та бавовни на бавовно-прядильному виробництві. Метод отримання котоніну з відходів льноволокна захищений патентом України (рішення від 14.02.1997 р. № 95073308 Держпатент України).
Для цього були придбані та освоєні дві лінії ПЛ - 150 - ПІ.
Освоєно нові види продукції на основі котоніну:
• в прядінні №20 и №20/2 — 60% льону, 30% бавовни, 10% віскози;
• в прядінні №29.4 - 60% льону та 40% лавсану. Розроблені в ткацтві з даної пряжі нові артикули тканин:
• тканина портьєрна лляна арт. №5Б0033;
• тканина льнополіефірна костюмна, арт № 5В0034;
• тканина змішана рушникова з кольоровими просновками, арт. №5В0007;
• рушники лляні, арт. № 5В0036.
ВАТ «ХБК» - сучасне підприємство з великими можливостями. Всього на комбінаті встановлено 1200 одиниць обладнання, в том числі в цехах основного виробництва - 8800 одиниць обладнання.
За останні 10 років 40% обладнання оновлено. В прядильному виробництві встановлені нові чесальні, стрічкорівняльні та прядильні машини, які дозволяють випускати пряжу різної лінійної щільності, в ткацькому виробництві - станки типу АТПР и СТБ-4-330, СТБ-2-220, СТБ-2-216, СТБ-1-180, які відповідають закордонним вимогам, а також ткацькі станки Р1-190-310, виготовлені по ліцензії фірми «Зітцер-Рюті», які дозволяють випускати широкі тканини.
Маючи перефарбувальні цехи комбінат випускає різнобарвні тканини різних артикулів та призначень — меблеві тканини, декоративні тканини, махрові вироби, інші тканини підвищеного попиту.