КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Фінанси"
Тема роботи: "Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин України"
2006
Зміст
Вступ
1 Економічний зміст фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльност
1.1 Суб’єкти та види зовнішньоекономічних відносин
1.2 Складові фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності
1.3 Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин в Україні
2 Аналіз сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності в Україні
2.1 Особливості інтеграції України до системи міжнародних економічних зв’язків
2.2 Аналіз експортно-імпортної діяльності в Україні
2.3 Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності
3 Удосконалення митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
3.1 Обґрунтування принципів і функції митної політики України
3.2 Методи забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України
Висновки
Перелік літератури
Вступ
Поступова інтеграція України у світове господарство, посилення міжнародних господарських зв’язків, участь у процесі глобалізації зумовлює необхідність створення дійового механізму, який би забезпечив максимальне використання переваг міжнародної інтеграції та захист від її негативних наслідків. Саме тому особливої актуальності набуває розгляд питань валютно-фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності.
Активне залучення нашої держави до системи світогосподарських зв’язків підвищує значущість зовнішньоекономічних відносин, що базуються на рівноправній і взаємовигідній основі. Проте включення економіки нашої країни до глобальних процесів і структур відбувається суперечливо і неоднозначно. Надмірна відкритість економіки робить її надто чутливою до зовнішніх фінансових струсів.
Актуальність теми курсової роботи полягає у тому, що зараз Україна знаходиться на шляху інтеграції до багатьох світових організації, зокрема до Світової організації торгівлі, тому необхідно особливу увагу приділити процесу розвитку зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення механізму її регулювання з боку держави.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ.
При написанні курсової роботи використовувались праці відомих вчених-економістів, які досліджували проблеми функціонування механізму зовнішньоекономічних відносин та питання митної політики, а саме: Багрова І.В., Гетьман О.О., Власик В.Є. [8], Дацків Р.М. [10], Дмитренко А. [11], Ківалов С.В., Кормич Б.А. [13], Філатова О.В. [22] та багато інших.
Об’єктом курсової роботи виступають зовнішньоекономічні відносини в Україні на сучасному етапі. Предметом дослідження виступають проблеми функціонування фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності та механізму митного регулювання зовнішньоекономічних відносин України.
Мета курсової роботи полягає в вивченні та наданні характеристики фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин, а також в обґрунтуванні пропозицій щодо підвищення його ефективності.
Для досягнення встановленої мети у роботі вирішено наступні завдання:
1) розкрито поняття зовнішньоекономічні відносини, визначено їх види та суб’єкти;
2) охарактеризовано складові фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності;
3) надана характеристика правовому регулювання зовнішньоекономічних відносин в Україні;
4) розкрито особливості інтеграції України до системи міжнародних економічних зв’язків;
5) проаналізована експортно-імпортна діяльність та проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні;
6) обґрунтовано принципи і функції митної політики України;
7) охарактеризовано методи забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України.
Вирішені завдання курсової роботи дадуть змогу зробить висновок: що саме необхідно Україні для подальшого успішного співробітництва з міжнародними організаціями, та які перспективи покращення економічного стану держави в цілому.
1 Економічний зміст фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин
1.1 Суб’єкти та види зовнішньоекономічних відносин
Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ, зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність господарюючих суб’єктів України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємозв’язках між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Таким чином, зовнішньоекономічні відносини охоплюють усі операції, пов’язані з оборотом товарів, робіт, послуг, капіталів. Ця діяльність може бути фінансовою, інвестиційною чи операційною [4].
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є:
1) фізичні особи, які є резидентами і нерезидентами України, також особи без громадянства, які мають громадянську право спроможність і діє спроможність згідно з законодавством України, і які постійно мешкають на її території;
2) юридичні особи, які зареєстровані в Україні і мають постійне місцезнаходження на її території, у тому числі юридичні особи, майно яких знаходиться у власності нерезидентів;
3) об’єднання фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законодавством України, але мають постійне місцезнаходження на її території і яким не заборонено здійснювати господарську діяльність;
4) структурні одиниці суб’єктів господарювання резидентів чи нерезидентів, які не є юридичними особами згідно законодавства України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
5) сумісні підприємства при участі резидентів і нерезидентів, які зареєстровані і мають постійне місцезнаходження на території України;
6) інші суб’єкти господарювання, передбачені законодавством України [4].
Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ, незалежно від форм власності та інших ознак.
До видів зовнішньоекономічної діяльності відносять:
1) експорт та імпорт товарів, капіталу і робочої сили;
2) надання послуг, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, управлінських, туристичних та інших, які прямо і виключно не заборонені законами України;
3) наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарювання; навчання і підготовка спеціалістів на комерційній основі;
4) міжнародні фінансові операції і операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
5) кредитні і розрахункові операції між резидентами і нерезидентами (створення банківських, кредитних і страхових установ за межами України чи на її території у випадках, передбачених законами України);
6) сумісна підприємницька діяльність між резидентами і нерезидентами, яка містить створення сумісних підприємств різних видів і форм, проведення загальних господарських операції і сумісне володіння майном як на території України, та і за її межами;
7) товарообмінні операції та інша діяльність, заснована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності різних країн;
8) операції по придбанню, продажу і обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;
9) інші види зовнішньоекономічної діяльності, передбачені законодавством України [4].
Резиденти і нерезиденти України при здійснені зовнішньоекономічної діяльності керуються наступними принципами:
1) принцип суверенітету народу України у здійснені зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у:
- винятковому праві народу України самостійно і незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на її території, керуючись законами України;
- обов’язки України виконувати всі договори і зобов’язання у сфері міжнародних економічних відносин;
2) принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, який полягає у:
- праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки;
- праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України;
- обов’язки дотримуватися при здійснені зовнішньоекономічної діяльності порядку, установленого законами України;
- винятковому праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на усі отримані ними результати їхньої діяльності;
3) принцип юридичної рівності і недискримінації, який полягає у:
- рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, у тому числі держави, при здійснені їхньої діяльності;
- забороні будь-яких, крім передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб’єктів господарювання по формам власності, місцю знаходження та іншим ознакам;
- недопустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів, крім випадків, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ;
4) принцип верховенства закону, який полягає у:
- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
- забороні застосування підзаконних актів і актів управління місцевих органів, які створюють будь-яким способом для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умов менш сприятливі, нежилі встановлені законом України;
5) принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, яких полягає у тому, що Україна як держава: