Фінансовий стан підприємства (стр. 2 из 14)
Фінансовий аналіз, який основується на даних лише бухгалтерської звітності, придбаває характер зовнішнього аналізу, тобто аналізу, який проводиться за межами підприємства зацікавленими контрагентами, власниками або державними органами. Аналіз на основі лише звітних даних містить доволі обмежену частину інформації про діяльність підприємства і не дозволяє розкрити всіх секретів фірми. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу (риc. 1.1) [35, с. 284].
 Аналіз господарської діяльності підприємства |
| Фінансовий аналіз | Управлінський аналіз |
| Зовнішній фінансовий аналіз за даними публічної фінансової (бухгалтерської) звітності | Внутрішньо- господарський аналізза даними бухгалтерсь- кого обліку та звітності | Внутрішньо- господарський аналіз за даними управлінського обліку |
Рисунок 1.1 Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
—орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;
— множинність об'єктів-користувачів;
—різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;
—максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:
— аналіз абсолютних показників прибутку;
— аналіз показників рентабельності,
—аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;
— аналіз ефективності використання залученого капіталу;
—економічна діагностика фінансового стану підприємства.
На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані.
Внутрішньогосподарський аналіз виконується для керівників підприємства, а також їхніх функціональних та лінійних підрозділів.
Результати цього аналізу використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета – встановлювати планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні та позичені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, одержання максимального прибутку і запобігти банкрутству.
Успішна діяльність підприємства в умовах ринку значною мірою залежить від того, наскільки точно і безпомилково воно обиратиме собі ділових партнерів.
Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:
— аналіз майна (капіталу) підприємства;
— аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;
— оцінка ділової активності підприємства;
— аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства факторів, що на них впливають;
— аналіз кредитоспроможності підприємства;
— оцінка використання майна та вкладеного капіталу;
— аналіз власних фінансових ресурсів;
— аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;
— аналіз самоокупності підприємства.
Основні відмінності між зовнішнім та внутрішнім аналізами ілюструє таблиця 1.1 [23, с. 5].
Таблиця 1.1
Ознака видів фінансового аналізу
| Ознака | Фінансовий аналіз | ||
| Зовнішній | Внутрішній | ||
| Інформаційна база аналізу | Фінансова звітність (публічна) | Бухгалтерський управлінський облік та звітність | |
| Рівень регламентації правил | Держава | Підприємство | |
| Суб’єкти аналізу (користувачі) | Підприємство і його прямі та непрямі ділові партнери | Підприємство | |
| Відкритість результатів аналізу | Відкриті | Комерційна таємниця | |
Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.
При цьому першочерговими завданнями аналізу є:
• загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;
• вивчення відповідності між коштами та джерелами, раціональності їх розміщення та ефективності використання;
• визначення причинно-наслідкових зв'язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;
• дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;
• визначення ліквідності та фінансової стабільності підприємства;
• аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
• прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;
• розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства [33, с.280].
За результатами аналізу розробляються заходи поліпшення фінансового стану підприємства.
Залежно від змісту і завдань аналізу використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; дані з облікової документації (вибіркові дані); експертні оцінки.
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:
1) балансу (форма № 1);
2) звіту про фінансові результати (форма № 2);
3) звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
4) звіту про власний капітал (форма № 4);
5) дані статистичної звітності та оперативні дані.
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.
Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи ти ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й “ноу-хау”. Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.
Мета складання фінансової звітності – надати користувачам повну, правдиву, та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття рішень.
Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів:
- щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними;
- участі в капіталі підприємства;
- оцінювання якості управління;
- оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
- забезпеченості зобов’язань підприємства;
- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
- регулювання діяльності підприємства;
- прийняття інших рішень.
Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87 [13]. Дане положення визначає:
1) мету фінансових звітів;
2) їх склад;
3) звітний період;
4)якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;
5) вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.
П(С)БО 1 треба застосовувати за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан, який складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу [14].
Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) [15].