Фінансовий стан підприємства (стр. 7 из 14)
Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів. Для цього складемо баланс ліквідності, який наведений у таблиці 2.3
Таблиця 2.3
Аналіз ліквідності балансу
| Актив | Код рядка | 2002 | 2003 | 2004 | Пасив | Код рядка | 2002 | 2003 | 2004 |
| А1 | 230,240 | 5,5 | 6,6 | 3,7 | П1 | 540-610 | 9,7 | 9,2 | 10 |
| А2 | 150-180,210,220 | 176,9 | 170,4 | 129,8 | П2 | 500-530 | 179,4 | 187,3 | 195,3 |
| А3 | 100, 120, 130, 140, 250, 270 | 50,8 | 61,4 | 119,7 | П3 | 480 | 60 | 59 | 58,6 |
| А4 | 080 | 17,4 | 16,6 | 16,7 | П4 | 380,430, 630 | 1,5 | -0,5 | 6 |
| Баланс | 280 | 250,6 | 255 | 269,9 | Баланс | 640 | 250,6 | 255 | 269,9 |
| А1 – найбільш ліквідні активи | П1 – негайні пасиви |
| А2 – активи, що швидко реалізуються | П2 – короткострокові пасиви |
| А3 – активи, що повільно реалізуються | П3 – довгострокові пасиви |
| А4 – активи, що важко реалізуються | П4 – постійні пасиви |
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:
| А1>П1; | |
| А2>П2; | (2.4) |
| А3>П3; | |
| А4<П4 |
Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання фірми, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст: наявність у фірми власних оборотних коштів; дотримується мінімальна умова фінансової усталеності.
Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу тої чи іншої міри відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх нестачею по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.
Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.
За результатами складання балансу можна зроби висновок, що:
| 2002 | А1<П1, | А2<П2, | А3<П3, | А4>П4; |
| 2003 | А1<П1, | А2<П2, | А3>П3, | А4>П4, |
| 2004 | А1<П1, | А2<П2, | А3>П3, | А4>П4, |
тобто ліквідність підприємства є дуже низькою.
Більш детальний аналіз ліквідності підприємства проведемо на основі фінансових коефіцієнтів.
Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) – характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року.
Позитивною є тенденція до збільшення цього показника, але критичним значенням є 1, якщо показник менше 1, то підприємство має неліквідний баланс, якщо значення у діапазоні 1..0,5, то підприємство своєчасно ліквідує борги.
| Цей показник розраховується за формулою (2.4) | |||
| Кл.п. = | поточні активи / поточні пасиви | = | (2.4) |
| = |  | ||
| 2002 | Кл.п. | = | 232,6 / 189,1 = 1,230 |
| 2003 | Кл.п. | = | 238,4 / 196,5 = 1,213 |
| 2004 | Кл.п. | = | 235,2 / 205,3 = 1,233 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кл.ш.) характеризує кількість одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.
Позитивною є тенденція до збільшення, коефіцієнт швидкої ліквідності має бути більшим, або дорівнювати 1, але як правило значення цього показника знаходяться у діапазоні 0,7..0,8.
| Цей показник розраховується за формулою (2.5). | |||
| Кл.ш. = | (поточні активи – запаси) / поточні пасиви | = | (2.5) |
| = |  | ||
| 2002 | Кл.ш. | = | (232,6 - 0,5 – 49,7) / 189,1 = 0,965 |
| 2003 | Кл.ш. | = | (238,4 – 4,5 –56,9) / 196,5 = 0,901 |
| 2004 | Кл.ш. | = | (253,2 – 11,2 – 108,5) / 205,3 = 0,65 |
Коефіцієнт ліквідності абсолютної (Кл.а.) – характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.
Позитивною є тенденція до збільшення, але як правило значення цього показника знаходяться має бути 0,2...0,35.
| Цей показник розраховується за формулою (2.6). | |||
| Кл.а. = | кошти / поточні пасиви | = | (2.6) |
| = |  | ||
| 2002 | Кл.ш. | = | 5,5 / 189,1 = 0,029 |
| 2003 | Кл.ш. | = | 6,6 / 196,5 = 0,034 |
| 2004 | Кл.ш. | = | 3,7 / 05,3 = 0,018 |
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості (Кдк) – характеризує здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року. Рекомендоване значення цього показника дорівнює 1.
| Цей показник розраховується за формулою (2.7). | |||
| Кд.к. = | дебіторська заборгованість / кредиторська заборгованість | = | (2.7) |
| = |  | ||
| 2002 | Кд.к | = | (168,6 + 3,6 + 4,7) / (179,4 + 0,4) = 0,984 |
| 2003 | Кд.к. | = | (166,8 + 3,6) / (187,3 + 1) = 0,905 |
| 2004 | Кд.к. | = | (122,3 + 7,5) / (195,3 + 0,8) = 0,662 |
Результати розрахунків, наведені у таблиці 2.4 (рисунок 2.2)
Таблиця 2.4
Результати розрахунків показників ліквідності
| 2002 | 2003 | 2004 | |
| Кл.ш. | 0,965 | 0,901 | 0,650 |
| Кл.а. | 0,029 | 0,034 | 0,018 |
| Кл.п | 1,230 | 1,213 | 1,233 |
| Кд.к. | 0,984 | 0,905 | 0,662 |
Рисунок 2.2 Показники ліквідності
За результатами розрахунків показників ліквідності можна зробити висновок, що підприємство здатне своєчасно ліквідувати поточні борги. Але у той же час має місце зменшення значення швидкої ліквідності, що є негативним явищем, і якщо у перші два періоди значення цього коефіцієнту було в межах допустимого, то на кінець 2004 року це значення досить низьке (на 1 грн. боргів приходиться лише 65 коп. найбільш ліквідних активів). Що стосується абсолютної ліквідності, то і у цьому випадку має місце зменшення значення абсолютної ліквідності, що є негативним явищем. І як у попередньому випадку, у перші два періоди значення цього коефіцієнту було в межах допустимого, то на кінець 2004 року це значення досить низьке, терміново підприємство здатне погасити лише 18% поточної заборгованості. Що стосується співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості, то на кінець 2004 року підприємство здатне розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів на 66,2% (в попередні періоди це значення було 98,4% та 90,5% відповідно).
2.3 Оцінка фінансової стійкості підприємства
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов‘язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об‘єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри фінансової стабільності ё незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
З цієї точки зору оцінити фінансовий стан підприємства можна за допомогою показників фінансової стійкості. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:
рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування;
платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов‘язання мобільними активами);
часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.
Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості, де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємства в Україні.
Розглянемо абсолютні показники фінансової стійкості.
Вартість запасів (З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування:
власні обігові кошти (ВОК);
власні обігові кошти і довгострокові кредити та позики (ВОК + Кд);
власні обігові кошти, довго- та короткострокові кредити та позики (ВОК + Кд + Кк).
Згідно з цим сума власних обігових коштів визначається як різниця між власним капіталом (ВК) та вартістю необоротних активів (НА), на покриття якої насамперед спрямовується власний капітал, розрахунок ведеться за формулою 2.8
ВОК = ВК – НА (2.8)
Наявність власних обігових коштів, тобто додатне значення ВОК – мінімально умова фінансової стійкості.
Загальноприйнятою формулою визначення власних обігових коштів є різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов‘язаннями, або різниця між сумою власного капіталу і довгострокових зобов‘язань та необоротними активами. Отже, власні обігові кошти є частиною обігових коштів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов‘язань. При цьому останні прирівнюються до власних коштів, хоча вони не є такими.