Смекни!
smekni.com

Фінансовий стан підприємства (стр. 9 из 14)

Позитивною є тенденція до збільшення. Значення цього показника має бути 0,85...0,9.

Цей показник розраховується за формулою (2.23).
Кф.стік = власний капітал + + довгострокові зобов’язання / пасиви = (2.23)
=
2002 Кф.стік = (60 + 1,5) / 250,6 = 0,245
2003 Кф.стік = (59 - 0,5) / 255 = 0,229
2004 Кф.стік = (58,6 + 6) / 269,9 = 0,239

Результати розрахунків, наведені у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Результати розрахунків показників фінансової стійкості

2002 2003 2004
коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами Кзвк -0,068 -0,072 -0,042
меневреність робочого капіталу Мрк 1,138 1,465 2,499
маневреність власних обігових коштів Мвок -0,346 -0,386 -0,346
коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап -0,317 -0,279 -0,089
коефіцієнт фінансової незалежності Кавт 0,006 -0,002 0,022
коефіцієнт маневреності власного капіталу Км -10,600 34,200 -1,783
коефіцієнт концентрації позикового капіталу Кпк 0,994 1,002 0,978
коефіцієнт фінансової стабільності (коеф. фінансування) Кфс 0,006 -0,002 0,023
показник фінансового лівериджу Фл 40,000 -118,000 9,767
коефіцієнт фінансового стійкості Кф.ст 0,245 0,229 0,239

За результатами розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості підприємства, можна зробити висновок, що загалом платоспроможність підприємства знаходиться на досить низькому рівні, але якщо для забезпечення запасів підприємством крім власних обігових коштів, довгострокових кредитів та позик будуть додатково залучені короткострокові кредити та позики, то у цьому випадку платоспроможність підприємства може бути відновлена.

Отже, за результатами розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості можна зробити висновок, що підприємство має нестійкий фінансовий стан.

За результатами розрахунків відносних показників, можна зробити висновок, що підприємство майже не здатне забезпечувати оборотні активи власними коштами. На підприємстві достатньо обмежена маневреність робочого капіталу, і замість позитивної тенденції до зменшення цього показника, має місце його збільшення, що свідчить про збільшення запасів, що призводить до уповільнення оборотності обігових коштів. Підприємство майже не здатне виконати зобов‘язання за рахунок власних активів (здатність розрахуватися у 2003 троку становить 2%). Підприємство майже повністю залежить від позикових джерел фінансування. Коефіцієнт маневреності власного капіталу не задовольняє мімінальним “нормальним” умовам функціонування підприємства. Що стосується ступеня концентрації позикового капіталу, то тут замість позитивної тенденції до зменшення цього показника, має місце його збільшення, що свідчить про зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Підприємство майже не здатне забезпечити заборгованість власними коштами, має місце перевищення позикових коштів над власними, що свідчить про фінансову нестійкість підприємства. Якщо звернути увагу на показник фінансового лівериджу, то видно, що хоча значення цього показника залишається на достатньо високому рівні, але має місце позитивна тенденція до його зменшення, що свідчить про незначне зменшення залежності підприємства від довгострокових зобов’язань. Частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі станом за 2003 рік становить лише 23,9%, тоді як значення цього показника повиненне бути 85-90%, що свідчить, як і інші показники про дуже низький рівень фінансової стійкості підприємства.

2.4 Аналіз рентабельності підприємства

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого, операційного, оподаткованого тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу тощо).

Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди буде прибуток. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

На рівень показників рентабельності, які по суті є узагальнюючими, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Певна річ, позитивні чинники сприяють підвищенню рентабельності. Завдання фінансового аналітики – кількісно оцінити вплив кожного чинника на рентабельність, тобто оцінити саме його внесок. Регулюючи розмір чинників з урахуванням їх взаємозв‘язку, можна досягти бажаного рівня рентабельності.

Мова вже йшла про те, що існує багато показників рентабельності, але в залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, розрізняють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

рентабельність капіталу;

рентабельність продаж.

Розглянемо показники першої групи.

Рентабельність капіталу за чистим прибутком – характеризує, скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів.

Позитивною є тенденція до збільшення цього показника.

Цей показник розраховується за формулою (2.24).
Rа = чистий прибуток / середньорічна вартість активів = (2.24)
=
2002 = 5,3 / 0,5 * 505,6 = 0,008
2003 = -10,6 / 0,5 * 524,9 = -0,04
2004 = 2 / 0,5 * 539,8 = 0,02

Рентабельність власного капіталу – дає оцінку, скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу.

Позитивною є тенденція до збільшення цього показника.

Цей показник розраховується за формулою (2.25).
Rвк = чистий прибуток / середньорічна вартість власного капіталу = (2.25)
=
2002 Rвк = 5,3 / 0,5 * 2 = 4
2003 Rвк = -10,6 / 0,5 * 5,5 = -3,855
2004 Rвк = 2 / 0,5 * 4,5 = 1,178

Рентабельність виробничих фондів – характеризує скільки припадає чистого прибутку на одиницю вартості виробничих фондів.

Позитивною є тенденція до збільшення цього показника.

Цей показник розраховується за формулою (2.26).
Rвф = чистий прибуток / середньорічна вартість виробничих фондів = (2.26)
=
2002 Rвф = 5,3 / 0,5 * 14 = 0,128
2003 Rвф = -10,6 / 0,5 * 17,2 = -0,515
2004 Rвф = 2 / 0,5 * 24 = 0,221

Розглянемо показники другої групи рентабельності.

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації – характеризує скільки припадає прибутку від реалізації на одиницю виручки.

Позитивною є тенденція до збільшення цього показника.

Цей показник розраховується за формулою (2.27).
Rq = прибуток від реалізації / виручка = (2.27)
=
2002 Rq = (91 – 89) / 449,8 = 0,004
2003 Rq = (113,7 – 124,3) / 545,2 = -0,019
2004 Rq = (67,8 – 62,5) / 343,1 = 0,015

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності – характеризує скільки припадає прибутку від операційної діяльності на одиницю виручки.

Позитивною є тенденція до збільшення цього показника.

Цей показник розраховується за формулою (2.28)
Rq оп = прибуток від операційної діяльності / виручка = (2.28)
=
2002 Rq оп = 2 / 449,8 = 0,004
2003 Rq оп = -10,6 / 545,2 = -0,019
2004 Rq оп = 5,3 / 343,1 = 0,015

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком – характеризує скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки.

Позитивною є тенденція до збільшення цього показника.

Цей показник розраховується за формулою (2.29)
Rq чист = чистий прибуток / виручка = (2.29)
=
2002 Rq чист = 2 / 449,8 = 0,004
2003 Rq чист = -10,6 / 545,2 = -0,019
2004 Rq чист = 5,3 / 343,1 = 0,015

Період окупності капіталу – дає оцінку, за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.