Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний економічний університет
Факультет обліку і аудиту
Кафедра обліку і аудиту
в інвестиційній сфері
Контрольна робота
з дисципліни
«Фінансово-господарський контроль»
Виконала:
Ст. гр. ОБзМ – 51 Гасуляк Н.В.
Перевірив:
Тернопіль 2009
1. Елементи і об’єкти фінансово-господарського контролю
Фінансовий контроль як економічний процес включає такі елементи :
· суб’єкт контролю ;
· об’єкт контролю ;
· предмет контролю ;
· принципи контролю ;
· методи контролю ;
· техніку контролю ;
· власне сам процес контролю ;
· прийняття рішень за результатами контролю .
Організація контролю потребує чіткого визначення суб’єкта контролю. Він , як правило , визначається законодавством держави, нормативно-праворвими актами суб’єктів фінансової діяльності .
Суб’єктами фінансового контролю виступають органи державної влади залежно від рівня ініціювання , а також інститути незалежного фінансового контролю :
· В системі державного фінансового контролю - Рахункова палата України , Міністерство фінансів України , Державна контрольно-ревізійна служба України , Державна митна служба України , Державна податкова адміністрація України , Державне казначейство України , Національний банк України, регіональні рахункові палати , Агенство з питань банкрутства;
· У системі комунального фінансового контролю - контрольні комісії , що створюються представницькими органами місцевого самоврядування;
· У системі незалежного фінансового контролю - аудиторські фірми , незалежні аудитори , тимчасові контрольні групи , ревізійні комісії.
Органи фінансового контролю взаємодіють з правоохоронними органами з питань здійснення фінансового контролю на засадах самостійності в прийнятті рішення , незалежності в діях . За умови нанесення державі збитків у великих розмірах вони передають матеріали до правоохоронних органів.
При визначенні у законодавчому порядку суб’єкта контролю визначається , відповідно , об’єкт контролю.
Об’єктами фінансового контролю є грошові відносини , перерозподільні процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів , в тому числі у формі грошових фондів на всіх рівнях і у всіх ланках господарства.
Об’єктом фінансового контролю є також доходи та нерухоме майно громадян України , доходи іноземних громадян в тій частині, в якій зазначені особи виступають як платники податків , інших обов’язкових платежів .
Безпосередньо предметом перевірок виступають такі вартісні показники , як доходи , прибуток , рентабельність , собівартість , витрати виробництва.
2. Функції та структура державного казначейства у зарубіжних країнах
У розвинутих країнах ринкової економіки фінансовий контроль відповідно здійснюють у державах парламентського типу - парламент , у президентських – виконавча влада . Спільні риси такого контролю зафіксовані в принципах Лімської декларації , прийнятої в 1997 році на Конгресі Міжнародної організації вищих контролюючих органів. При цьому фінансовий контроль вважається частиною державного регулювання з метою виявлення відхилень від прийнятих положень і порушень принципів законності , ефективності та економії ресурсів. Здійснюється передусім у формі попереднього контролю для вжиття певних корегуючих заходів й недопущення таких порушень в майбутньому і навіть отримання компенсації за заподіяні збитки .
У більшості розвинутих країнах світу , у тому числі у країнах Європейського Союзу , фінансовий контроль здійснює Рахункова палата , а також урядові контрольно-ревізійні служби.
Так , у ФНР , Фінляндії , та в інших країнах рахункова палата контролює діяльність усіх федеральних підприємств , страхових установ федерації , приватних підприємств із 50 % часткою держави , решту організацій та відомств , якщо вони розпоряджуються державними коштами.
В Австрії Рахункова палата уповноважена здійснювати перевірки не лише державного господарства федерації , а й контролювати фінансову діяльність місцевих органів влади , благодійних фондів і закладами , управління якими здійснюється органами федерації . Державна Рахункова палата Угорщини , крім того , контролює діяльність податкового управління , державної митниці , управління гербових зборів і навіть господарську діяльність партій .
У Великій Британії функції державного фінансового контролю виконує Національна ревізійна рада.
У США контроль у галузі фінансів здійснюють : Державне казначейство , Головне контрольно-фінансове управління Конгресу , Адміністративно-бюджетне управління при президентові , управління з добору і розстановки кадрів, Президентська рада з боротьби з фінансовими зловживаннями в державних закладах , інспектори федеральної резервної системи. До функцій цих органів належить проведення ревізій , перевірок ,встановлення оцінки і складання оглядів про виконання федеральних програм .При цьому перевіряється законність , доцільність та ефективність здійснених витрат .
На приватних підприємствах контроль держави за їхньою діяльністю обмежується перевірками своєчасності і повноти відрахувань до бюджету , правильності ведення бухгалтерських рахунків (обліку) , дотримання чинного законодавства з питань оплати праці найманих працівників , виконання державних контрактів і зобов’язань .Решта питань , пов’язаних із забезпеченням ефективності діяльності приватних підприємств , підлягає внутрішньому контролю , який здійснюється самостійними підрозділами підприємств або аудиторами.
Завдання (ситуація) 5:які питання підлягають оперативному контролю податкових органів ? У яких випадках до проведення оперативних перевірок можуть залучатися співробітники податкової міліції ?
Суб’єктом управління системою оподаткування в Україні є Державна податкова адміністрація (ДПА) . Вона складається з підрозділів , які здійснюють методичне управління і контроль за оподаткуванням.
ДПІ є юридичними особами мають самостійні кошториси витрат, поточні рахунки та печатки із зображенням державного гербу України із своїм найменуванням.
Контроль за дотриманням вимог податкового та валютного законодавства органи податкової служби здійснюють у формі перевірок, які бувають плановими, позаплановими, документальними та фактичними, суцільними та вибірковими, повними та частковими. Відповідно до ст. 16088 проекту Податкового Кодексу перевірки можуть бути безвиїзними, виїзними та оперативними.
Плановою перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків, що передбачається планом роботи податкового органу; проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного органу податкової служби за місцем розташування власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальна перевірка відповідно до положення 1. ст. 11 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну податкову службу в Україні здійснюється шляхом перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронно-касових апаратів і комп`ютерних систем, які застосовуються для розрахунку готівкою зі споживачами, та інших документів незалежно від способу надання інформації, (в т.ч. комп`ютерною), пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів. В свою чергу, вона поділяється на комплексну і тематичну.
Проведення комплексних перевірок передбачає охоплення ними всіх видів податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету, дотримання вимог всього діючого податкового законодавства. А тематична перевірка досліджує відповідно лише певні сторони фінансово господарської діяльності, порядок бухгалтерського обліку окремих операцій та ін. Наприклад, облік певного виду діяльності та оподаткування результатів саме цієї діяльності. Ці перевірки проводяться переважно за завданням вищестоящих податкових органів.
Фактична перевірка полягає в тому, що перевіряється вся сукупність сторін фінансової діяльності об`єкта перевірки. Перевіряють стан матеріальних і речових складів, зважують і вимірюють товарно-матеріальні цінності, перевіряють наявність грошей тощо.Отже, це контроль, не пов`язаний з дослідженням документів. Право на проведення перевірки платника податку надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за 10 днів до дня зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення.
Документальні перевірки громадян, фізичних осіб, в тому числі суб`єктів підприємницької діяльності, проводяться не рідше 1-го разу на два роки відповідно до плану податкового органу, який складається на початок кожного року і затверджується начальником відповідного органу податкової служби.
Оперативною перевіркою вважається перевірка суб`єктів підприємницької діяльності, які проводять таку діяльність у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг, щодо дотримання ними порядку проведення розрахунків, обліку товарів та грошових коштів, а також, порядку виконання операцій купівлі-продажу іноземної валюти.
Оперативна перевірка проводиться за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника без попереднього повідомлення платника податків.[5]
Оперативна перевірка повинна проводитись у складі не менше двох посадових осіб органів податкової служби за наявності у них службових посвідчень, особистих посвідчень, на право перевірки об`єктів, розташованих на конкретній території, в якому назву конкретних об`єктів перевірки зазначати не обов`язково.[6] Проведення оперативної перевірки починається, як правило, з фіксації посадовою особою податкової служби факту закупівлі товару, або з контрольної закупівлі товару, чи з перевірки певних питань дотримання вимог податкового законодавства, відповідно до задач поставлених керівником органу податкової служби або його заступника. За результатами перевірки можуть призначатись повторні чи додаткові перевірки - документальні, комплексні, тематичні.