повноти і своєчасності надходження прибутків у бюджет, цільового й ощадливого використання засобів державного бюджету і позабюджетних фондів;
законності й ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів суб'єктами підприємницької діяльності і підприємствами, що є на державному забезпеченні;
дотримання розмірів установлених штатів, ставок і фонду заробітної плати;
касової дисципліни і законності операцій по рахунках у банках;
забезпечення повноти оприбуткування і законності витрати товарно-матеріальних цінностей;
слушності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності;
використання обчислювальної (комп'ютерної) техніки з метою підвищення контрольних функцій бухгалтерського обліку в справі забезпечення ефективного використання суспільної власності й усунення умов, що породжують перекручування звітних показників і безгосподарність.
Функції контролю в товаристві з ринковою економікою перебувають у сприянні діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності за допомогою економічних важелів і стимулів (кредитування, інвестування, оподатковування тощо).
Фінансово-господарський контроль допомагає державі здійснювати безперервне спостереження і перевірку роботи на об'єкті керування, установлювати причини порушення законодавства, стежити за слушністю розподілу і споживання суспільного продукту і використання фінансових ресурсів. Функції фінансово-господарського контролю обумовлюються дією основного економічного закону товариства і його інтересів. Контроль є функцією керування суспільними процесами.
Це стосується насамперед соціального керування, політичного керівництва, народної демократії, правової держави.
Відповідно Закону України «ПРО державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. при Міністерстві фінансів створене Головне контрольно-ревізійне керування. У Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі створені контрольно-ревізійні керування, у районах, містах і районах у містах - контрольно-ревізійні відділи.
Основна функція державної контрольно-ревізійної служби - здійснення контролю за витратою засобів і матеріальних цінностей, їхнім збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, бюджетних заснуваннях, а також на підприємствах, утримуваних за рахунок бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів.
Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну структуру. Головне контрольно-ревізійне керування України очолює заступник міністра фінансів України. Керівники регіональних контрольно-ревізійних керувань і підрозділів призначаються вищими керівниками.
Важливою функцією вищих органів контрольно-ревізійної служби України є упорядкування нормативно-методичних документів із питань організації і порядку проведення контрольно-ревізійної роботи, узагальнення передового досвіду.
2. Державна контрольно-ревізійна служба та її функції у фінансовому контролі
Державний контроль здійснюється державними органами управління (Міністерством економіки, Міністерством фінансів України, Державним комітетом статистики України, НБУ), державними органами спеціалізованого контролю (ДПА, КРУ, пожежна інспекція, ДАІ), адміністративними органами (суди, міліція, прокуратура) тощо. Завдання державних органів контролю полягає в тому, щоб захистити інтереси держави у процесі вирішення господарських справ.
Аудиторський контроль здійснюють аудиторські фірми або окремі сертифіковані аудитори. Завдання аудиторського контролю залежить від характеру замовлення клієнта.
Громадський контроль здійснюється громадськими організаціями, партіями, рухами, засобами масової інформації, депутатами різних рівнів, окремими уповноваженими громадянами з метою захисту певних громадських інтересів.
Внутрішньофірмовий (внутрішньогосподарський) контроль проводять власники, керівники і спеціалісти фірми з метою ефективного контролю за здійсненням внутрішньогосподарських операцій.
Контролер-ревізор має такі права:
а) перевіряти плани, завдання, кошториси, різні документи з обліку, фінансової звітності, наявність готівки і цінних паперів в касі, а в окремих випадках вилучати документи, які свідчать про зловживання;
б) контролювати правильність списання запасів на витрати виробництва, повноту оприбуткування готової продукції;
в) вимагати від керівників підприємств проведення інвентаризації,а за певних обставин опечатувати коси, комори, архіви;
г) отримувати від інших підприємств довідки і копії документів, пов'язаних з операціями у ревізованих підприємствах, вимагати у посадових осіб пояснень з питань, які виникли в процесі ревізії.
Контролер-ревізор повинен (його обов'язки):
а) підготувати уточнений план роботи і програму ревізії;
б) результати ревізії мають бути оформлені актом ревізіїіз усіма додатками та пояснюючими записками,
в) організувати обговорення акту ревізії з колективом підприємства, що ревізується
Ревізор несе відповідальність (моральну, адміністративну, кримінальну) у встановленому законом порядку за повноту і якість проведеної ревізії, достовірність і ефективність відображення в акті фактів, за свідоме перекручування чи приховування фактів крадіжок і зловживань, виявлених в процесі ревізії.
Завдання судово-слідчих органів приймаються як програма ревізії, а план її проведення розробляється контролером ревізором в суворій відповідності із заданими питаннями При проведенні ревізії за вимогою судова слідчих органів контролери ревізори формують ряд додаткових ревізійних матеріалів:
– вилучені документи,
– письмові пояснення матеріально відповідальних осіб,
– висновок контролера ревізора,
– проміжні акти інвентаризації,
– розрахунки збитків в межах норм природних втрат,
– розрахунки матеріальних збитків,
– висновок експертів,
– довідки про результати лабораторного аналізу,
– накази та інші документи про відповідні практичні заходи за матеріалами ревізій
Вилучення документів може здійснюватись двома способами
1-й – шляхом заміщення вилученого документа його машинописною або ксероксною копією із указівкою на звороті підстави і дати вилучення даного документа;
2-й – шляхом складання акта на вилучення тих чи інших документів із указівкою їх виду, доти, номера і суми
По закінченні ревізії організація, що її проводила, скеровує судово-слідчим органам матеріали ревізії із супроводжуючим листом, де вказують виявлені порушення, розмір матеріальних збитків і винуватців
В процесі ревізії детально перевіряють як бухгалтерія здійснює контроль за правильністю кодування первинних документів посадовими особами. Особливу увагу слід звернути на порядок присвоєння табельних номерів прийнятим на роботу працівникам, номенклатури номерів на вироблені запаси, готову продукцію, товари. Перевіряються також табельні номери звільнених працівників, терміни незайнятості табельних номерів.
В умовах автоматизації обліку треба пам'ятати і те, що в пам'яті машини є норми та нормативи, які дозволяють автоматично контролювати фактичні і планові показники. Досвідчені контролери-ревізори можуть складати свої персональні програми для проведення контролю і ревізії у автоматизованому або напівавтоматизованому режимах.
3. Предмет фінансово-господарського контролю
На контроль як функцію керування соціально-економічною системою, накладається безперервне спостереження за процесами виробництва, розподіли, обміну і споживання суспільно необхідного продукту і їхньої перевірки, установлення причин порушення законності фінансово-господарських операцій. Звідси предметом фінансово-господарського контролю є виробнича і фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання.
На стадії виробництва предметом контролю є процеси праці як доцільної діяльності людини: власне праця, предмети і засоби праці, що вивчаються з погляду дотримання правил нормування, тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, умов і охорони праці, слушності і своєчасності розрахунків із робітниками та службовцями, дотримання порядку оприбуткування, зберігання, використання засобів виробництва, а також технологічного режиму й інших елементів виробничих процесів.
На стадії розподіли контроль охоплює як відшкодування спожитих засобів виробництва, так і розподіл і перерозподіл знову створеного продукту. Контролю підлягають операції щодо відновлення запасів засобів і предметів праці, заробітна плата, відновлення і поповнення власного капіталу, відрахування засобів у бюджет, на соціальне страхування.
На стадії обміну предметом контролю є операції по збуті продукції (об'єм, якість, ціни, розрахунки).
На стадії споживання (завершальному циклі) контролю підлягає виробниче й особисте споживання, зв'язане з відтворенням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб. Отже, предметом фінансово-господарського контролю є процеси виробництва, розподіли, обміну і споживання суспільно необхідного продукту, а також власність як матеріальна основа всіх цих стадій матеріального виробництва.
Предметом фінансово-господарського контролю в більше конкретному значенні є господарські і фінансові операції і процеси суб'єктів господарювання, що розглядаються з погляду законності, достовірності, доцільності й економічної ефективності, зберігання власності, слушності формування і використання власного капіталу.
Загальну характеристику предмета фінансово-господарського контролю можна доповнити визначеннями конкретних його об'єктів.