Женевська вексельна конвенція передбачає важливу обмовку, відповідно до котрого кожна країна - учасниця конвенції має право, якщо рахує це потрібним, у виняткових обставинах, що стосуються валюта цієї держави, відступити від умови, передбаченого у відношенні ефективного платежу в іноземній валюті по векселях із платежем на її території або складеного на його території.
Ніякі виправлення вексельної суми не припускаються. Вексельна сума може бути проставлена в іноземній валюті. Але в цьому випадку векселедавець зобов'язаний мати ліцензію на вчинення операцій в іноземній валюті, а векселетримач - дозвіл Центрального національного банку. У противному випадку видача подібного векселя є незаконної. Вексельна сума в іноземній валюті при видачі векселя і його погашення може передаватися як в іноземної, так і в національній валюті за курсом, установленому на дату вчинення платежу. Векселедавець може включити курс іноземної валюти в текст векселя, по якому буде нарахована підлягаючій оплаті сума. Якщо ж у тексті векселя існує обмовка ефективного платежу в якийсь іноземній валюті, то платіж може бути зроблений тільки у визначеної, зазначеної у векселі валюті.
По переказному векселі на відміну від простого платіж не завжди відбувається векселедавцем. У цих випадках платником виступає третя особа (трасат), на який векселедавець переносить свій борг по вексельному зобов'язанню. Звичайно позначення платника (трасату) провадиться написанням назви особи в лівому нижньому рогові на особовій стороні векселя. Після прийняття векселя (акцепту) платник стає в положення векселедавця. У випадку відмови платника, по якийсь причині оплатити вексель обов'язку по оплаті лягають на векселедавця.
Відповідно до законодавства в якості платника (трасату) по переказному векселі векселедавець може призначити себе. Такий вексель називається "вексель переказний - простий" або переказний вексель "на себе".
Терміном платежу називається період часу, протягом якого вексель може бути пред'явлений для оплати платнику. Термін платежу не може бути обговорений якими умовами, наприклад, умовами по угоді. Термін платежу повинний бути позначений конкретною датою, без указівки часу і хв. дня. По законодавству ряду країн, у т.ч. Росії, України, гарційні дні не припускаються. Гарційними називаються пільгові дні, передбачені вексельним законодавством, на які подовжується термін платежу, позначається на векселі.
По згоді контрагентів вексель виписується на будь-якій живій мові, звичайно - на мові місця видачі або місця платежу. За бажанням наступних векселеотримувачів (наприклад, при покупці іноземного векселя) він може бути переведений на відповідну мову шляхом прикріплення до нього нотаріально завіреного перекладу.
Крім головних складових частин - реквізитів, вексель може тримати ще й інші елементи - несуттєві приналежності, частиною встановлені законодавчо (аваль, посередницька адреса, формула "не наказу" і ін.), як складові частини векселя, частиною законодавчо не встановлені і не визначаються необхідними (касаційна обмовка про оплату зразків й ін.). Деякі з цих частин стали настільки повсякденними, що вексель уже не може обходитися без них.
Вексель називається підробленим, якщо напис на ньому зроблений будь якою іншою особою, а не тим, від імені якого він виданий; підпис особи, що підписали вексель від імені іншої особи без належних на те прав, називається підробленої.
Вексель називається вигаданим (фіктивним), якщо в ньому значаться особи неіснуючі, вигадані. Такі векселя часто вживаються з метою одержання грошей для яких-небудь операцій шляхом дисконту векселя (у банку) із наступним його викупом до настання терміна платежу. Значення вигаданих векселів визначається тими ж основами, що і значення підроблених векселів.
Література
1. Фінанси України - підр. за ред. Огійчуко М.Ф. – К. 2008 р.
2. Фінанси України – журнал - № 3-12 – 2009 р.
3. Фінансове право – підр. за ред. Марков В.Г. – К. – 2007 р.