Формування податкової системи України (стр. 2 из 2)

- Збір на обов’язкове пенсійне страхування

- Гербовий збір

- Фіксований сільськогосподарський податок

- Збір за спеціальне використання природних ресурсів

- Збір до Державного інноваційного фонду

- Збір за проведення гастрольних заходів

- Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

До місцевих зборів належать:

- Податок з реклами

- Комунальний податок

- Збір на припаркування автотранспорту

- Ринковий збір

- Збір на видачу ордера на квартиру

- Курортний збір

- Збір за право використання місцевої символіки

- Збір з власників собак

- Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей

- Збір за право проведення кіно- і телезйомок. [1, Стор. №185–187]

За принципами встановлення податки поділяють на прямі та непрямі.

Прямий податок – податок, який вилучають з доходів та майна конкретної фізичної або юридичної особи.

Непрямий податок – податок на товари і послуги, який частково або повністю переносять на їх ціну або фіксують у вигляді тарифів.

До прямих податків належать податки з таких доходів, як заробітна плата, прибуток, відсоток, а також з таких видів майна, як земля, будівлі, цінні папери. Прямий податок з юридичних осіб – податок на прибуток підприємств (фірм, компаній, корпорацій), їх майно, на землю (земельний). Прямий податок з фізичних осіб – подохідний і помайновий податки з населення, податки на спадок і дари, транспортні засоби.

Основним видом непрямих податків на юридичних осіб є податок на додану вартість, тобто податок з підприємств, який вилучається на суму приросту вартості або вартості, яка додається на кожній стадії виробництва і реалізації товарів, а також наданих послуг та виконаних робіт. Податок на додану вартість використовують приблизно у 50 країнах світу, в тому числі в Україні, де основна ставка цього податку становить 20%.

Другим видом непрямих податків на підприємства є акцизи, тобто податки, не пов’язані з отриманням доходу продавцями товарів, які входять у ціну товарів масового вжитку і оплачуються споживачами. Найчастіше цим видом податку оподатковуються спиртні напої, тютюнові вироби, делікатеси, предмети розкоші та автомобілі, а також комунальні, транспортні послуги, інколи – показ кінофільмів.

Третім видом непрямих податків з підприємств є митні тарифи. Водночас ним оподатковується й населення. Цей податок вилучають з товарів, які перевозять через кордон, згідно зі ставками митного тарифу. [3, Стор. №170–174]

3 Податкова система. Особливості податкової системи України

Податкова система – сукупність стягнених в державі податків, зборів, мита та інших платежів, а також форми і методи їх побудови.

Законодавством України визначено основні принципи побудови та значення податкової системи (рисунок 1.3). Реалізація цих принципів має спиратися на Податковий кодекс. Саме на його основі відбувається реформування податкової системи. Це забезпечує відчутне зниження податкового навантаження, розширення бази оподаткування, вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків за рахунок скасування пільг (особливо для тих, що надаються за галузевими і територіальними ознаками).

Рисунок 1.3 – Принципи побудови податкової системи в Україні

Крива Лаффера

Між доходом бюджету, величиною податкової ставки і податком та частиною національного продукту (податковою базою) існує кореляційна залежність, яку вперше встановив американський економіст А. Лаффер. Він дійшов висновку, що підвищення податкових ставок на доходи корпорацій знижує у них стимули до капіталозатрат, гальмує НТП, уповільнює економічне зростання.

Рисунок 1.3 – Крива Лаффера

R – ставка податків; V – надходження податків до бюджету

Ця крива показує, що із підвищенням ставки податку R доходи держави за рахунок податків спочатку збільшуються. Оптимальний розмір ставки R1 забезпечує максимальні надходження до державного бюджету V1. Та коли податкова ставка перевищує певну межу, доходи від податкових надходжень починають зменшуватися. Причина полягає в тому, що зависокі податки знижують у людей бажання працювати в легальній економіці. Чим вища визначена ставка податку, тим менше вони будуть працювати легально і, відповідно, тим меншими будуть доходи держави. Коли ж ставка податку і далі зростатиме, то рано чи пізно вона досягне такого рівня, коли ніхто не захоче працювати і платити податки, і, таким чином, держава зовсім не отримає ніяких податкових надходжень, отже при 100%-ному оподаткуванні дохід держави рівний 0.

Підвищення і пониження податкових ставок надає гальмуючу або стимулюючу дію на динаміку інвестицій.

Податкова система будь-якої держави за своєю суттю не статична, а динамічна. Це пов'язано із зміною економічної кон'юнктури, цілей і завдань економічного зростання.

Отже, при встановленні податкових ставок слід ураховувати їх критичний рівень і не порушувати «заборонену зону».[2, Стор. №231–232]

Висновки

Податки – обов'язкові платежі в бюджет, які вилучаються державою з фізичних та юридичних осіб. Основними функціями податків є фіскальна, економічна, регулююча, стимулююча, розподільча. Основними принципами оподаткування є обов'язковість, стабільність, прогресивність, простота.

Основними видами податків є пропорційні, прогресивні, регресивні, загальні, специфічні, місцеві, прямі та непрямі. Прямими податками з підприємств (вилучаються з його доходів та майна) є податок на прибуток підприємств, їх майно та землю. Непрямими податками (податки на товари і послуги) з підприємств є податок на додану вартість, акцизи, митні тарифи.

Основні види надходжень до Державного бюджету України – податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств та акцизні збори.

Основні джерела надходжень місцевих бюджетів України – прибутковий податок з громадян та податок на прибуток підприємств.

Крива Лаффера відображає об'єктивну залежність між величиною податкової ставки і зростанням надходжень до бюджету. Із підвищенням ставки податку доходи держави за рахунок податків спочатку збільшуються, та коли податкова ставка перевищує певну межу, доходи від податкових надходжень починають скорочуватися.

Податкова політика може стати ефективнішою, якщо здійснити наступне:

1. Необхідно стимулювати підприємницьку діяльність

2. Розширити сфери оподаткування за рахунок тіньової економіки

3. Встановити стабільність щодо ставок податків та податкових пільг

4. Необхідно економічно обґрунтувати встановлення ставок податків

5. Розробити єдиний підхід при розробці податкових законів. Бажано зробити так, щоб норми податкового законодавства були зрозумілими і доступними для платників податків.

Список використаної літератури

1.Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: Навч. посіб. – Знання, 2006. – 481 с.

2.Єщенко П.С., Палкін Ю. І. Сучасна економіка. Навчальний посібник – К.: Вища школа, 2005. – 327 с.

3.Мочерний С.В., Устинко О.А., Чоботар С. І. Основи підприємницької діяльності: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 280 с.