Формування та використання фондів цільового призначення (стр. 6 из 9)
Кошти, що виділяються на створення робочих місць, видаються у вигляді безпроцентних кредитів підприємствам, які можуть організувати робочі мічця для інвалідів. Заявки на одержання кредитів із фонду розглядаються колегіально представниками фонду, Міністерства праці і соціальної політики, а також громадських організацій інвалідів. При позитивному рішенні між фондом і позичальником підписується відповідний договір, в якому останній забов’язується використовувати кошти за цільовим призначенням, повернути крдит в обумовлені строки і в обов’язковому порядку працевлаштувати інвалідів. Підприємствам, які одержали безпроцентні кредити із фонду, забороняється звільняти інвалідів, а у випадку смерті інваліда належить працевлаштувати іншого.
Кошти фонду використовуються суто за цільовим призначенням, здійснення комерційної діяльності не дозволяється.
2.6. Фонд охорони навколишнього природного середовища.
Правовою основою цього збору є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Для концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з таких питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення утворено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.
Фонд формується з коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища та інших коштів відповідно до доходів державного бюджету України.
Збір за забруднення навколишнього природного середовища запроваджено з метою вирішення екологічних проблем, збереження природного середовища, а також для створення джерел фінансування відповідних природоохоронних заходів.
Він встановлюється за:
— викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
— скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти;
— розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.
Треба зауважити, що стягнення збору не звільняє підприємства від відшкодування збитків, які заподіяні порушеннями природоохоронного законодавства.
Ставки збору запроваджуються урядом АР Крим та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів та скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів, а також нормативів плати за них.
Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.
Об'єктами обчислення збору є:
— обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидають безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об'єктах — для стаціонарних джерел забруднення;
— обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки використанню яких утворюються забруднюючі речовини — для пересувних джерел забруднення.
Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.
Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням органів Мінекобезпеки можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди, враховуючи місцеві умови.
За викиди пересувними джерелами забруднення нормативи збору встановлюються залежно від виду пального та транспорту.
У порядку справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища враховуються ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів. Вони визначаються на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів і встановлюються органами Мінекобезпеки терміном на 5 років. Такі ліміти доводяться до платників збору до 1 червня попереднього року.
Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються дозволами на спеціальне водокористування, які видають органи Мінекобезпеки. Ліміти скидів щодо об'єктів місцевого значення визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення — виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінекобезпеки.
За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі.
У разі відсутності у платника затверджених лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів та за їхні понадлімітні обсяги збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.
Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року як добуток: затверджених лімітів (1); фактичних обсягів викидів (2); нормативів збору (3); коригувальних коефіцієнтів (4).
Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди, враховуючи названі чинники.
Платники збору щорічно до 1 липня поточного року подають до податкових органів за місцем їхньої реєстрації прогнозні розрахунки збору на наступний рік.
До 15 числа, місяця, наступного за звітним кварталом, платники складають розрахунки збору і подають їх до податкових органів.
За четвертий квартал звітного року розрахунок збору (остаточний розрахунок) подається платниками, з обов'язковим попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки, до податкових органів за місцем їх реєстрації в 10-денний строк після подання платниками річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщених відходів та використаного пального, але не пізніше 20 січня року, наступного за звітним.
Платники, що не складають статистичну звітність, подають річний розрахунок збору та довідку про фактичні обсяги викидів, скидів, розміщення відходів, використаного пального на погодження до органів Мінекобезпеки. Погоджений розрахунок подається до органів державної податкової служби до 15 січня року, наступного за звітним.
Збір сплачується платниками щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
За забруднення навколишнього природного середовища платники перераховують суми збору у співвідношенні: 30% — до державного бюджету України, 70% — до місцевих бюджетів.
У подальшому збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів:
— до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється в складі державного бюджету — 30%:
— до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету АР Крим, обласних бюджетів;
— до відповідних місцевих фондів, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів.
Між Київським та Севастопольським міськими і Державним фондами збір розподіляється у такому співвідношенні: 70% спрямовується до вказаних міських фондів, 30% — до Державного фонду.
Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщені відходи в межах лімітів, зараховується на валові витрати виробництва та обігу. За перевищення встановлених лімітів — справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні платників.
Фізичні особи (СПД) сплачують збір за рахунок свого доходу.
За викиди пересувними джерелами збір зараховується на валові витрати платника.
Для бюджетних організацій збір зараховується на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.
2.7. Державний дорожній фонд України та територіальні дорожні фонди.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 16 грудня 1997 року з 1999 року змінено порядок формування коштів на дорожнє господарство України. Ним передбачено здійснювати витрати на дорожнє господарство за рахунок бюджетних та інших коштів. Вони спрямовуються на фінансування витрат пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.
Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих рахунках (відповідні дорожні фонди), формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів, а також інших законодавче визначених надходжень. Зазначені кошти зараховуються до державного бюджету України, республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.
Для цього створено:
1) Державний дорожній фонд України;
2) територіальні дорожні фонди.
Зазначені фонди формуються у складі: державного бюджету України — перший; республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету М.Севастополя — другі.
Доходна частина цих фондів здійснюється за рахунок коштів, представлених на рис. 2.
Рис. 2. Схема справляння єдиного податку
Збір за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів іноземних власників справляється державним підприємством «Укрінтеравтосервіс» безпосередньо на контрольно-пропускних пунктах державного кордону у вільно конвертованій валюті.
Ставка збору визначається з урахуванням виду транспорту, його місткості, вантажності та відстані проїзду.
Кошти зборів у обсязі 95% від загальної суми перераховуються щорічно на валютний рахунок корпорації «Укравтодор» та використовуються для утримання автомобільних доріг державного значення та організації на них дорожнього сервісу.