Види векселів
Вексель є цінним папером, оформленим в суворій відповідності з вимогами закону і який має безумовне абстрактне грошове зобов'язання. Розрізняють переказний вексель і простий вексель (promissory nofe, ugener Wechsel).
Переказний вексель (тратта) являє собою документ, складений по встановленої законом формі, у якому утримується нічим не обумовлена пропозиція (наказ) однієї особи (векселедавця - трасанту ) іншій особі (платнику - трасату) сплатити за вимогою або у визначений час у майбутньому позначену у векселі суму грошей третій особі (першому тримачу векселя - ремітенту).
Тратти діляться на торгові (коли вони видаються в оплату товарів) і фінансові ( що видаються в результаті надання кредиту).
Векселя можуть підрозділятися на платіжні, коли вони підлягають оплаті, і забезпечувальні, які служать лише для цілей забезпечення наданого кредиту.
Забезпечувальні векселя зберігаються в банку на спеціальному рахунку депо і не оплачуються, а викуповуються позичальниками до терміна замість погашення позичкової заборгованості. Якщо ж забезпечувальний вексель є по - відношенню до позичальника чужим векселем, то на погашення заборгованості може направлятися й інкасована банком сума по такому векселі. Забезпечувальні векселя можуть бути:
- чужими векселями, по котрим позичальник значиться індосантом. Такі векселя, у залежності від угоди, передаються банку або по передатної (як правило, бланкової), або по пояснювальної на його ім'я напису. Сюди ж ставляться векселя, у яких поручитель позичальника виступає в якості схованого поручителя. І ті й інші служать підставою для ломбардної (заставної) операції, а тому їх ще називають ломбардними векселями;
- власними векселями, по котрим позичальник значиться платником. Це, як правило, соло-вексель. Такі векселя передаються банку або по іменному (за допомогою обмовки "не наказу"), або по бланковому, або, нарешті, по забезпечувальному написі і зберігаються в банку на заставному праві, але на відміну від чужих векселів не служать додатковим забезпеченням отриманої позички, а лише цілі якнайшвидшого стягнення по простроченій і непогашеній заборгованості. Соло-векселя позичальника за наказом банку, служать, крім інших заставних цінностей, додатковими забезпеченнями позички, відносяться до власних ломбардних векселів.
Переказні векселя, що зустрічаються в міжнародному обороті, можуть бути розділені на:
- виставлені експортерами на своїх імпортерів - товарні тратти. Коли тратти супроводжуються товарними документами, вони називаються документарними траттами:
виставлені підприємствами на банк - банківські акцепти:
виставлені банками на банк - фінансові тратти.
Переказні векселя, виписані в іноземній валюті і трасовані за рубежем (з-за кордону) підрозділяються на власні тратти (Stilir's own bill. Eiqene Tratte. Traite ргорге. ) і готові векселя (Made 'paper. Gemachte Briete, Papier fait.).
Іноземний переказний вексель у руках ремітенту або в руках першого набувача (тримача), на ім'я якого трасант індосував вексель власному наказу, називається власною траттою. Така тратта має тільки підпис трасанту і, можливо підпис трасату - акцептанта, при відсутності підписів індосантів, що забезпечують добротність векселя, "У вексельному обороті така власна тратта може ще називатися траттою з-під руки.
Такий же вексель, индосований хоча б один раз ремітентом на ім'я свого векселеприємника - індосату, або той же вексель власному наказу, индосований по другому індосаменті першим індосатом на ім'я другого, є в руках останнього вже не власною траттою, а готовим векселем.
Тратти, виставлені банком на банк звичайно є фінансовими траттами, за допомогою яких один банк надає іншому банку можливість скористатися кредитом шляхом продажі цих тратт на ринку. Вони служать, в основному, для вирівнювання сезонних розірвань платіжного балансу і часто є засобом фінансування спекулятивних операцій із цінними паперами.
І внутрішні й іноземні векселя називають торговими, коли за допомогою цих векселів, простих або перекладних, оформляється заборгованість покупця (імпортера) перед продавцем (експортером) при наданні комерційного кредиту. Якщо комерційні векселя відповідають визначеним вимогам (короткостроковість, наявність не менше двох підписів), вони легко приймаються банками до врахування (покупці) або в забезпечення позичок, що видаються продавцю (експортеру). Таким чином, продавець, надавши покупцю відстрочку платежу, комерційний кредит, самий одержує гроші негайно в міру відвантаження товару. Коли термін кредиту перевищує півріччя, комерційні векселя рідко приймаються банками до врахування або в забезпечення і служать для експортера лише додатковою гарантією зробленого погашення заборгованості по фірмовому кредиті. Такі векселя називаються забезпечувальними. Векселя і банківські акцепти як засіб забезпечення нерідко використовуються і при банківських середньострокових і довгострокових кредитах.
Банківські акцепти (переказні векселя, виставлені експортом або імпортером на банк і акцептовані банком) є однієї з форм фінансування банками експортно-імпортних операцій. Переказні векселя використовуються також для оформлення заборгованості по кредитах, наданим банком банку. Такі векселя звичайно називають фінансовими. Вони відрізняються від комерційних більш тривалими термінами і наявністю однієї тільки підпису банку позичальника.
Широке поширення переказні векселя знаходять у сфері міжнародних розрахунків. Переважне число активів по зовнішній торгівлі використовується з застосуванням переказних векселів-тратт. Зобов'язання акцептувати тратту або оплатити тратту, яка негоційована іншими банками, - найбільше поширена форма, у якій банк-емітент приймає на себе зобов'язання по документальних акредитивах. Навіть у тому випадку, якщо банк зобов'язується по акредитиві здійснити платіж (а не акцепт), документи, як правило, даються в банк у супроводі тратт терміном in sighf (по пред'явленню). Такі тратти, що супроводжують товарні документи і полегшують їхню покупку, називаються документарними, на відміну від чистих (clian) векселів, не пов'язаних із якимись товарними документами.
Простий вексель - це документ, що відповідає за формою вимогам закону і утримуючий нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити за вимогою або у визначений час у майбутньому позначену у векселі суму грошей іншій особі (векселетримачу).
Суть переказного і простого векселів - безумовне абстрактне грошове зобов'язання. У простому векселі воно має форму прямо вираженого боргового зобов'язання векселедавця, а в переказному векселі - більш складну форму наказу про платіж, адресованого третій особі. Векселедавець переказного векселя виступає як кредитор стосовно платника і як боржник - стосовно векселетримача. Своїм наказом про платіж векселедавець як би передає (перекладає) свої права стосовно платника новому кредитору-векселедавцю. Оплата векселя платником погашає одночасно обидва ці зобов'язання.
У залежності від цілей і характеру угод, що лежать в основі векселів, а також їхнього забезпечення розрізняють торгові, фінансові та фіктивні векселя.
Торговий вексель з'явився на основі угоди купівлі-продажу товарів у кредит. Він видається покупцем, що не володіє в момент покупки необхідною грошовою сумою. Забезпеченням торгового векселя є реально проданий товар, а надалі - виторг від його реалізації.
Таким чином, товарний вексель забезпечений тими сумами, що надійдуть до векселедавця від продажу куплених за допомогою цього векселя товарів. Саме купівельні векселя є основою вексельного обороту, оскільки вони обмежені конкретними термінами і сумами проданих у кредит товарів.
Бланковий вексель - що акцептується покупцем порожній формуляр векселя, що буде надалі заповнений продавцем, тобто при висновку договори про покупку ще не встановлені остаточна ціна і термін постачання.
Забезпечувальний вексель з'явився в якості додаткового забезпечення наданого кредиту недостатньо надійному позичальнику. Вексель не призначений для подальшого обороту і зберігається в кредитора. При вчиненні платежу в термін вексель повертається позичальнику. При затримці платежу вексель подається боржнику або пускається в оборот.
Зовнішньоторговельний вексель - вексель, використовуваний у якості платежу по зовнішньоторговельних операціях.
Фінансовий вексель з'явився не на основі товарних (фінансових) угод, а у виді позички, наданої векселетримачем векселедавцю. Забезпеченням цього векселя є фінансовий стан основного боржника.
Формалізація грошового зобов'язання фінансовим векселем є засобом додаткового забезпечення своєчасного і точного його виконання з метою захисту прав кредитора.
Банківський вексель - вексель, що видається банком під розміщувані в ньому кошти. На цей вексель банк зобов'язується нарахувати визначений відсоток і погасити його по пред'явленні до оплати в зазначений на ньому термін. Банківський вексель часто називають фінансовим.
Казначейський вексель є державним цінним папером. Він емітується казначейством від імені держави з метою беземісійного фінансування дефіциту державного бюджету.
Дисконтний вексель - вексель, продаваний із знижкою. Прибуток по ньому реалізується тільки за рахунок додавання цих знижок до вартості векселя при настанні терміна платежу (платіж провадиться по номіналі).
Процентний вексель - вексель, по якому можна одержати прибуток у виді відсотків, нарахованих на вексельну суму і зазначених у тексті векселя.
Фіктивний вексель - вексель, не пов'язаний із реальним переміщенням товарних і грошових цінностей. До фіктивного ставляться приятельського, зустрічного, бронзові векселя. На Україні приятельські і бронзові векселя заборонені.
Приятельський вексель з'являється, коли кредитоспроможне підприємство "по дружбі" видає вексель іншому підприємству, що відчуває фінансові трудності. Це підприємство враховує або закладає даний вексель і банку для одержання грошової суми. Якщо партнер у свою чергу виписує приятельський вексель із метою гарантії оплати, то такий вексель називають зустрічним.