Фінансова стійкість підприємства (стр. 3 из 6)
До внутрішніх чинників відносять;
• вибір виду діяльності, складу та структури продукції (робіт, послуг);
• упровадження нових технологічних моделей та забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції;
• забезпечення оптимального співвідношення між умовно-постійними та умовно-змінними витратами;
• розмір витрат, їх динаміка в співставленні з грошовими доходами;
• склад та структура майна та фінансових ресурсів;
• ефективне управління оборотними активами, недопущення понаднормативних залишків сировини, матеріалів, готової продукції, яка не знаходить попиту;
• розмір сплаченого статутного капіталу;
• правильний вибір тактики і стратегії управління фінансовими ресурсами та прибутками;
• фінансове прогнозування, дослідження та розроблення можливих шляхів розвитку фінансів підприємства в перспективі.
Аналітичне дослідження фінансової стійкості підприємства проводять в декілька послідовних етапів, а саме:
· на першому етапі відбувається розрахунок показників, які характеризують фінансову стійкість, їх оцінка та аналіз;
· на другому етапі вивчають фактори, які вплинули на фінансову стійкість, ранжують їх за значущістю та проводять кількісну та якісну їх оцінку;
· на заключному третьому етапі розробляють заходи щодо прийняття управлінських рішень з метою підвищення фінансової стійкості та зміцнення платоспроможності підприємства.
Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості. До абсолютних показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, відносять як найбільш узагальнюючий показник фінансової стійкості залишок або нестачу джерел коштів для формування запасів і затрат. Цей показник отримують у вигляді різниці розміру джерел коштів і розміру запасів і витрат.
. Визначення показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.Визначають такі чотири типи фінансової стійкості:
1. Абсолютна стійкість фінансового стану, з якою стикаютьсярідко і яка с крайнім типом фінансової стійкості (якщо запаси і витрати (ЗВ) менші від суми власного оборотного капіталу (Воб.к.) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КРт.м.ц).
ЗВ< Воб.к+КРт.м.ц. (2.1)
При цьому коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами коштів (Кз.з) більший від одиниці:
2. Нормальна стійкість фінансового стану, яка гарантує платоспроможність підприємства (якщо запаси і витрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитам банку під товарно- матеріальні цінності):
3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, при якому
порушується платоспроможність, але є можливість відновлення рівноваги між платіжними засобами та платіжними зобов'язаннями за рахунок залучення тимчасово вільних джерел в оборот (Дв.т.) і збільшення власного оборотного капіталу:
Фінансова стійкість вважається при цьому допустимою, якщо виконуються такі дві умови:
· розміри короткострокових кредитів і позикових коштів, які залучені в оборот для формування запасів і витрат, не перевищують вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини матеріальних оборотних коштів);
· незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів дорівнюють власному оборотному капіталу або менші за його величину.
Якщо ця умова не виконується, то наявне погіршення фінансового стану.
4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації запаси і витрати більші від суми власних оборотних коштів, кредитів банку під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасово вільних джерел засобів:
У теперішній час багато підприємств України перебувають у кризовому стані: вони втратили ринки збуту, у них не вистачає власного капіталу для здійснення технічної реконструкції і переорієнтації виробництва на випуск конкурентоспроможної продукції. Запаси і витрати на таких підприємствах значно перевищують джерела їх покриття, а брак власного оборотного капіталу покривається за рахунок кредиторської заборгованості, зобов'язань перед бюджетом, з оплати праці і т. д.
Усе це вимагає поглибленого аналізу причин погіршення фінансового стану, факторів забезпечення фінансової стійкості підприємства.
Відносні показники, які характеризують фінансову стійкість підприємства, об'єднують у такі групи:
Показники структури капіталу, які характеризують фінансову незалежність від зовнішніх позикових коштів, а саме:
•коефіцієнт фінансової незалежності (Кф.н);
•коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с);
•коефіцієнт фінансової залежності (Кф.з.); •
•плече фінансового важеля (коефіцієнт фінансового ризику, Кф.р.). Показники, які характеризують стан оборотних коштів:
•коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу (Км.в.к.);
•коефіцієнт забезпечення матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування (Кз.в.к);
•коефіцієнт стабільності структури оборотних коштів (Кс.с.о.к).
Показники, які характеризують стан основного капіталу:
· частка основного капіталу у власному (індекс постійного активу ( Квк);
· коефіцієнт модернізації (Км..д.);
·
коефіцієнт реальної вартості майна (основних і матеріальних оборотних коштів) (К р.м.в.).Частку основного капіталу у власному обчислюють за формулою:
Для характеристики інтенсивності вивільнення коштів, вкладених в основні фонди та нематеріальні активи, користуються коефіцієнтом модернізації (Км.д.), який розраховується за формулою:
Сума зношеності основних засобів і нематеріальних активів
Км.д=_________________________________________________(2.10)
Початкова вартість основних засобів і нематеріальних активів.
Важливим показником характеристики структури коштів підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення (Кр.в.м.). Він використовується для оцінки ефективності використання коштів, рівня виробничого потенціалу й обчислюється за формулою:
Практика показує, що для промислових підприємств нормальним значенням Кр.в.м слід вважати К > 0,5.
До показників фінансової стійкості економісти відносять коефіцієнт окупності відсотків (Ко.в.), який показує, скільки разів протягом року підприємство заробляє гроші для виплати відсотків:
Окрему групу показників, які також характеризують фінансову стійкість підприємства, становлять:
• коефіцієнт ділової активності (Кд.акт);
• коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (Кеф.ф.р.);
• коефіцієнт ефективності використання власних коштів (Кефв.к).
Коефіцієнт ділової активності (Кд.акт), або коефіцієнт оборотності
балансу, показує обсяг продукції, для виробництва якої використовується майно підприємства і характеризується відношенням виторгу від реалізації продукції до середньорічної вартості всього капіталу підприємства.
Щоправда, на економічне значення цього коефіцієнта впливають матеріало- і трудомісткість продукції, тому більш суттєву роль для оцінки фінансової стійкості відіграють такі показники, як коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (усього капіталу) та коефіцієнт ефективності використання власного капіталу.Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів
(Кеф.ф.р.) - це відношення прибутку підприємства до валюти балансу:
Він дає можливість визначити, за який період часу прибуток, отриманий підприємством, може компенсувати вартість майна.
Цей коефіцієнт мас першочергове значення для оцінки народногосподарської ефективності підприємства.
Що стосується коефіцієнта ефективності власного капіталу (Кеф.в.к.), то він є цікавим для власників підприємств, оскільки дає узагальнюючу оцінку ефективності вкладень коштів у дане підприємство.
2.2 Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства
1.Коефіціент фінансової стійкості (Кс) - це співвідношення власних і запозичених коштів:
(2.16)де М - власні кошти, К - позикові кошти, З - кредиторська заборгованість.
Чим вища величина даного коефіцієнта, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.
При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості. Попередньо всі затрати підприємства слід розбити на дві групи в залежності від об’єму виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні.
Змінні затрати збільшуються і зменшуються пропорційно об’єму випуску продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, зарплати робітників на відрядній формі оплати праці, відрахування і податки від зарплати і виручки і т.д.