Смекни!
smekni.com

Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету (стр. 1 из 6)

Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету


Зміст

Вступ 6

1. Податки в системі державного доходу 8

1.1. Основні етапи становлення податкової системи України 8

1.2. Основи побудови податкової системи України 12

2. Значення загальнодержавних податків для бюджету 16

2.1. Склад і характеристика загальнодержавних податків 16

2.2. Основні завдання вдосконалення податковоїсистеми України 33

Висновки 36

Список використаної літератури 36

Додаток А – Виконання спільного фонду Державного

бюджету України в 2007 році (станом на 24.12.2007) 38

Додаток Б – Фінансові показники виконання

державного і місцевих бюджетів 38


Вступ

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, вимагають чіткої координації дій в усіх сферах та ланках економічної і фінансової системи, що і є концептуальною основою стратегії економічного і соціального розвитку нашої держави на 2002-2011 рр. «Європейський вибір». Україна може зайняти належне ій місце серед провідних європейських країн (з високим рівнем економічного зростання, зайнятості і доходів населення) тільки на шляху широкого і повного реформування економіки, прискореного розвитку ринкового господарства і демократії.

Тому дуже актуальним постає питання щодо діяльності податкової системи України, від якої залежить добробут держави на політичному, економічному та соціальному рівнях.

Виходячи з вище сказаного було обрано таку тему курсової роботи: «Загальнодержавні податки та їх значення для державного бюджету»

Метою написання курсової роботи є розкриття складу та структури загальнодержавних податків України, ознайомлення з способами оподаткування найбільш важливими видами загальнодержавних податків в Україні.

Предметом курсової роботи загальнодержавні податки і розкриття їх значення для державного бюджету.

Податки є необхідною ланкою економічних стосунків в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного пристрою завжди супроводяться перетворенням податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки — основна форма доходів держави. Окрім цієї суто фінансової функції податковий механізм використовується для економічної дії держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу. Податки відомі давним-давно, ще на зорі людської цивілізації. Їх поява пов'язана з найпершими суспільними потребами.

У зв’язку зі зміною облікового забезпечення звітності про податки, збори та платежі виникла потреба в підготовці висококваліфікованих спеціалістів.

Система оподаткування України є сукупністю податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету і внесків до державних цільових фондів, що стягуються в установленому порядку. Її сьогоднішній стан можна охарактеризувати як створення основ.

Проблемою, досліджуваною в даній роботі, є ефективне функціонування податкової системи України, де особлива увага приділяється ролі загальнодержавних податків.


ПОДАТКИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО ДОХОДУ

1.1. Основні етапи становлення податкової системи України

Податки існують в людському суспільстві майже тисячу років, але як і раніше немає для людини не приємнішої процедури, ніж їх сплата. Високі податки — це завжди неминуча убогість, розорення держави, шлях до катастрофи. Там, де високі податки, немає і мови про свободу і забезпечене майбутнє. З іншого боку, винахід податків мало дуже велике значення для розвитку людського суспільства, оскільки, мобілізує через податки значні ресурси в своє розпорядження, державні структури забезпечували захист своєї держави, розвивали виробництво, покращували матеріальний добробут своїх громадян, впливали на стан і розвиток науки, культури.

Формування податкової системи України розпочалося на рубежі 1991-1992 років. Складно визначити якусь конкретну дату, оскільки ще довгий час в оподаткуванні використовувалися нормативні акти СРСР. Україна в 1991 році почала керуватися Законом Української РСР "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII" як закон, регулюючий національну систему оподаткування. Проте це був досить недосконалий акт. Особливістю податкової системи України в 1992 р. з'явилася поява нових податків. Так, виникають механізми податку на доходи (введений Законом України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" від 21.02,92 р. № 2146-ХП), податку на додану вартість (Закон України "Про податок на додану вартість" від 20.12.1991 р. № 2007- XII, а потім прийнятий Декрет КМ. України від 26.12.92 г № 14-92) і др. [8, 89-91 с].

Ці важелі визначали специфіку податкової системи України. Оподаткування доходів підприємств і організацій проводилося по ставці 18 %, механізм податку на додану вартість передбачав максимальну ставку 20 % до оподатковуваного обороту. З'являється акцизний збір стосовно нових умов (Закон України "Про акцизний характер, він був скасований Законом України "Про акцизний збір" від 18.12.91 р. № 1996- XII). Разом з цим використовувалися і сталі податкові важелі: податок з власників транспортних засобів, плата за землю, прибутковий податок з громадян.

Рубіж 1992-1993 року в Україні характеризувався жвавими дискусіями при обговоренні перспектив розвитку податкової системи. В кінці 1992 р. сформувалися декілька концепцій

Перша — відображала позицію голови комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством Верховної Ради України В.Піліпчука. У її основі лежало оподаткування об'ємів реалізації, по яких за звітний період вчинила оплата, за рахунок продавця, з системою диференційованих ставок залежно від сфери і виду діяльності.

Друга — ґрунтувалася на підході Головної Державної податкової інспекції, Міністерства фінансів і Міністерства економіки України. Система оподаткування тут була представлена податком на прибуток (при єдиній ставці рівні 30-35 %); пільгуванням засобів, що направляються на інвестиційні цілі: обмеженням ставки податку на додану вартість 20 % і відміною пільг по ньому; чітким розмежуванням податків на державних і місцевих; переходом в оподаткуванні фізичних осіб до сукупного річного доходу як об'єкту оподаткування.

Третя — була запропонована Українським Союзом промисловців і підприємців. Вона представляла концепцію, в цілому аналогічну другий, але з великим акцентом на заходи, що забезпечують пріоритет виробників.

На початок 1993 року податкова система придбала риси, сформульовані Мінфіном, Мінекономіки і тому подібне, що і було закріплено в пакеті Декретів Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року. Цього дня стався "декретний залп" в області податкового регулювання, що практично відновив всю систему податків України.

У 1993 році основним видом прямих податків на юридичних осіб, що діяв в Україні, був податок на доходи. Закон України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" був ухвалений 21 лютого 1992 р., і протягом всього 1992 р. податок стягувався з юридичних осіб на території України. В умовах пошуку оптимальних податкових важелів з початку 1993 р. як прямий податок був введений податок на прибуток (Декрет Кабінету Міністрів України "Про податок на прибуток підприємств і організацій" від 26.12.1992 р. № 12-92). Проте, не дивлячись на прогресивніший характер, він був скасований Законом України "Про Державний бюджет України на 1993 рік" (ст. 8) і, зачинаючи з другого кварталу 1993 року, був відновлений у дії Закон України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій". Така зміна в 1993 році була спробою верстати Держбюджет, не збільшуючи його дефіцит. Одним з важелів цієї політики було вибрано повернення до більш напруженого податкового пресу. Відносно новим для податкового законодавства в 1992 році для оподаткування доходу (прибули) з'явилося використання механізму податкового кредиту. Платники зіткнулися з ним з початку 1992 року. Якісне оновлення податкової системи України припало на 1994-1995 роки. У цей період формуються стійкі, відпрацьовані податкові механізми. Разом з діючими податками виникають нові (наприклад, податок на промисел). До 1994 року остаточно формується система місцевих податків і зборів, введена Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.93 р. № 56-93 і уточнена Законом України від 17.06.93 р. № 3293-XII [10, 120-122 с.].

Найбільш значні зміни в цей період були пов'язані з ухваленням Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про систему оподаткування" від 02.02.94 р. № 9904-Х11: Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР. Закріплюються механізми реалізації контролюючої функції податків: Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.93 р. № 3813-Х11; Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків і інших обов'язкових платежів від 22.12.94 р. № 320/94-ВР.

У 1997 році відповідно до Указу Президента України "Про заходи по реформуванню податкової політики" від 31.07.96 р. № 621/96 зачався наступний етап розвитку податкової системи України, який не приніс очікуваного результату. Унаслідок економічної кризи, яка характеризувалася спадом виробництва, падінням об'єму товарної продукції і послуг, посиленням бюджетного дефіциту, податкова система не придбала стабільності. В умовах кризи неплатежів платник завжди міг своєчасно розрахуватися з бюджетом. Об'єми накопиченої простроченої заборгованості, у тому числі безнадійною, в умовах недоступності кредитів і несприятливого інвестиційного клімату в країні не дозволили більшості підприємств стабілізувати свій фінансовий стан, збільшити обсяги виробництва і послуг і своєчасно сплатити податки і поточні платежі.

Сучасна податкова система регламентує основні обов'язки платників: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її збереження; у терміни, встановлені законодавством, подавати в державні податкові інспекції і інші державні органи бухгалтерську звітність і інші документи і відомості, пов'язані з численням і сплатою податків і інших обов'язкових платежів; своєчасно і в повному розмірі сплачувати податкові суми і здійснювати інші обов'язкові платежі, допускати службових осіб податкових інспекцій для обстеження приміщень, які використовуються з метою отримання доходів або пов'язані із змістом об'єктів оподаткування, а також для перевірок по питаннях числення податків і інших обов'язкових платежів; виконувати інші обов'язки, пов'язані з численням і сплатою податків і інших обов'язкових платежів.