Оптимізація фінансової стратегії підприємства ТОВ "Провансе" (стр. 12 из 18)

Як показують результати прогнозу на 2007 рік, розширення впровадження вексельної стратегії приводить до суттєвого скорочення собівартості продукції в ТОВ “Провансе” за рахунок зниження цін імпортних контрактів при розрахуванні авальованими комерційними банками власними векселями та авальованими векселями інших емітентів, отриманими за відпущену продукцію, та зростання обсягів валового доходу за рахунок прискорення обороту продажів.

Рис.3.5. Зміна показників ліквідності ТОВ „Провансе” при впровадженні у 2006 –2007 роках вексельних розрахунків в зовнішньоекономічних операціях

Рис.3.6. Зміна показників рентабельності ТОВ „Провансе” при впровадженні вексельних розрахунків в зовнішньоекономічних операціях

Як показує аналіз графіків на рис.3.5, кредитування банком вексельної заборгованості дебіторів підвищує обсяги готівки та позитивно змінює стан ліквідності підприємства :

а) коефіцієнт загальної ліквідності підвищується з рівня 1,015 (2005) до рівня 2,328 (прогноз 2007) (при нормативному значенні не менше 1,0);

б) норматив абсолютної ліквідності підвищується з рівня 0,024

(2005) до рівней 0,390,35 (при нормативному значенні 0,20,35);

в) норматив строкової ліквідності дещо підвищується з рівня 0,559

(2005) до рівней 0, 59 0,73 (при нормативному значенні 0,70,8);

Як показує аналіз графіків рис.3.6, при впровадженні вексельних схем розрахунків рентабельність власного капіталу ТОВ “Провансе” піднімається з негативної відмітки (2005 рік) до рівней рентабельності 65 – 70%, що уттєво зміцнює власний капітал та перспективи розвитку підприємства.

Таким чином, запропонована в дипломному проекті схема впровадження вексельної форми розрахунків при проведенні торговопосередницьких зовнішньоекономічних операцій ТОВ „Провансе” з імпорту продукції та перепродажу її на внутрішньому ринку дає суттєвий економічний виграш, опробована у 2006 році в реальній діяльності ТОВ “Провансе” ї може бути рекомендована для подальшого розширеного впровадження як фінансова стратегія торговопосередницьких підприємств.

РОЗДІЛ 4

АВТОМАТИЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

4.1 Поняття інформаційних технологій

Науковотехнічний прогрес глибоко впливає на розвиток економіки. Тому необхідно і далі всіляко забезпечувати прискорення, а також застосовувати його наслідки у виробництві та управлінні. Сучасні електронні обчислювальні машини, периферійна і організаційна техніка, яка є елементом цього наукового прогресу, знаходять широке застосування в організації системної обробки економічної інформації, тобто в організації автоматизованої системи збирання і обробки, формування та забезпечення у ритмі виробництва (тобто за час, який близький до реального) інформацією користувачів різних рівнів, а також зберігання і розмноження всієї потрібної для управління інформації (документів) з застосуванням нової інформаційної технології.

Удосконалення технічних засобів і методів по збиранню і обробці економічної інформації, наприклад, поява ПЕОМ, які використовуються як АРМ Фахівців, свідчить про те, що є реальна можливість збирати первинну (фактичну) інформацію в ритмі виробництва, тобто близько до реального часу, здійснити перехід від рішення окремих обліковопланових і нормативних задач до системного рішення задач по управлінню підприємством в цілому. Цьому сприяє і впровадження комп’ютерної інформаційної технології, яка одержала назву нової інформаційної (безпаперової) технології [43].

Основу нової інформаційної (безпаперової) технології, при якій застосовуються ПЕОМ, складають розподілені системи сучасної обчислювальної техніки, "приязне" програмне забезпечення, розвиток комунікацій, безпаперове (тобто екранне) видавання обробленої інформації користувачам. Користувачу, який не є програмістом, надана змога прямого спілкування з ПЕОМ за допомогою діалогового режиму. Програмно-апаратні засоби (бази даних, експертні системи, бази знань тощо), якими забезпечується ПЕОМ, створюють зручність у роботі, дозволяють не тільки автоматизувати процес зміни форми і місця розміщення інформації, але і змінити її зміст.

Таким чином, нова інформаційна (безпаперова) технологія є не що інше, як сукупність автоматизованих процесів руху (по каналах зв'язку) і обробки інформації тієї чи іншої предметної області (або їх сукупності), що видається користувачу на екран ПЕОМ. Для такої технології характерні:

праця користувача на ПЕОМ у режимі маніпулювання, тобто без знання як відбуваються ці процеси;

прохідна (наскрізна) інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованої бази даних, яка забезпечує єдину уніфіковану форму зображення, зберігання, пошуку, відображення, відновлення і захисту інформації;

безпаперовий процес обробки інформації, при якому на папері фіксується (за необхідністю) лише остаточний варіант розрахунків у вигляді документа, а проміжні версії і необхідні дані записані на машинні носії і доводяться до відома користувача через екран ПЕОМ;

інтерактивний (діалоговий) режим рішення задачі (одержання необхідних показників) з широкими можливостями для користувача;

можливість колективного виконання документів на основі об'єднаної каналами зв'язку групи ПЕОМ, які працюють в одному режимі;

можливість адаптивної перебудови форм і способу подання інформації у процесі рішення задачі або при одержанні необхідних показників.

Нова інформаційна технологія може бути впроваджена на об'єкті управління як свідчить практика, двома способами:

в локальні інформаційні структури які засновані на адаптації нової інформаційної технології до діючої організаційної структури;

на основі удосконалення докорінним чином діючої організаційної структури управління.

Першій спосіб впровадження нової інформаційної технології приводить до локального удосконалення методів обробки інформації, які діють на об'єкті управління і не міняє діючу організаційну структуру управління. Так як комунікації розвинуті недостатньо, то раціоналізуються тільки методи збору і обробки інформації на робочих місцях фахівців шляхом організації окремих автоматизованих робочих місць. У цьому випадку здійснюється розподіл обов'язків поміж оператором ПЕОМ (технічним працівником) і фахівцем. При цьому відбувається зливання операцій по збиранню і обробці первинної (інколи з умовно-постійною) інформації, а в ряд випадків і з функцією прийняття управлінських рішень.

За другим способом впровадження нової інформаційної технології удосконалюється організаційна структура управління таким чином, щоб ця технологія принесла як найбільшу ефективність управлінню виробництвом. В цьому випадку відбувається розвиток комунікацій і розробляються нові інформаційні і організаційні взаємозв'язки, створюються комплекси взаємозв'язаних АРМ керівників і фахівців різних рівнів, впроваджуються розподілені бази даних. При цьому способі продуктивність організаційної структури управління збільшується за рахунок раціонального розподілення обробки інформації; відбувається зниження обсягів інформаційних потоків по каналах зв'язку, приближення обробленої інформації до користувачів різних рівнів, збирання і обробка первинної інформації в ритмі виробництва, яка передається відповідним користувачам в такому ж ритмі.

Однак для обох способів принципово змінюються методи використання обчислювальної, периферійної і організаційної техніки : замість централізованого впроваджується децентралізований збір і первинна обробка інформації і, тобто ці процеси наближаються у першу чергу до місць, де виникає і використовується первинна (фактична) інформація. На практиці і в літературі ці методи використання одержали назву розподілених обчислювальних систем, в яких поряд з централізованою обробкою інформації на великих і середніх ЕОМ застосовується децентралізована, тобто розосереджена (розподілена) обробка інформації з використанням мікроЕОМ (ПЕОМ).

Розподілена обробка інформації в інформаційних системах дозволяє прискорити збирання і обробку її за рахунок максимального наближення засобів обчислювальної і периферійної техніки до місць, де виникає ця інформація, обробляється і використовується керівниками і фахівцями різних рівнів, більш ефективніше задовольнити різноманітні, часто мінливі інформаційні потреби управлінського персоналу, забезпечити необхідною інформацією процеси прийняття рівень для оперативного управління; знизити затрати на утримання всієї обчислювальної системи; збільшити гнучкість і підвищити живучість системи (вихід однієї пеон не приведе до віднови всі системи); безпосередньо приймати участь керівникам різних рівнів в процесі управління (в діалоговому режимі) і підвищити їх відповідальність за прийняті (або не прийняті) управлінські рішення; поступово (модульна) створювати обчислювальну систему за рахунок зміни окремих периферійних технічних засобів (добавлення нових, в тому числі і ПЕОМ.

Щоб організувати системну автоматизовану обробку економічної інформації, яка використовується для управління об'єктом, потрібно створити таку систему, в якій достовірна первинна (фактична) інформація, яка характеризує виробничо-господарську і іншу діяльність, один раз в мінімальному складі в ритмі виробництва фіксувалась би і в такому же ритмі передавалась і оброблювалась (разом з умовно-постійною) на ЕОМ таким чином, щоб одержана в максимумі результатна інформація була закінчена обробкою і повністю задовольняла би усім вимогам управління об'єктом, у тому числі інформуванню керівників і фахівців різних рівнів, а також процесам формування і планування, обліку і контролю, складання установленої зведеної звітності і проведення комплексного економічного аналізу за різні періоди часу і по різних структурних ланках і об'єкту управління в цілому.