Проблема не у величині податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а у недосконалості нормативно-правової бази, які регламентують їх обчислення і сплату.
Щодо ставок основних податків, то в Україні спостерігається тенденція до їх зменшення. Наприклад, ставка податку на прибуток підприємств зменшилася з 30 до 25 %, ПДВ – з 28 до 20 %. У розвинутих країнах ставка податку на прибуток встановлена в межах від 20 до 30 %, а податку на додану вартість – від 15 до 25 %. Ставка податку з доходів фізичних осіб знижена до 15 % і є однією з найнижчих у світі. Наприклад, у Росії громадяни платять 13 %, у Польщі – 19 і більше.
Нинішня нормативно-правова база, налічує понад дві тисячі різних документів, що стосуються сплати податків. Ця база є складною, неоднорідною, нестабільною. Окремі законодавчі норми є недостатньо узгодженими, а у ряді випадків – і суперечливими. Це породжує безліч оскаржень рішень податкових органів як у апеляційному порядку, так і у судах. Виникає багато нікому не потрібних конфліктів. Особливо це стосується податку на додану вартість. До закону, який регламентує цей податок, внесено понад сотню змін та доповнень. Якщо кількість цих змін поділити на термін дії закону, то побачимо, що в середньому раз на місяць вносилася якась зміна чи доповнення. Не набагато відстав за цим параметром від Закону “Про податок на додану вартість” й Закон “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Кому потрібна ця плутанина з податками, які складають основу доходів Державного бюджету? У Дніпропетровській області надходження ПДВ складають 210 млн.грн. на місяць, а податку на прибуток- 335 млн.грн. При тому що середньомісячні надходження до Держбюджету- 615 млн.грн., а до Зведеного – мільярд гривень.
Принциповим недоліком податкового законодавства є наявність економічно необґрунтованих розбіжностей щодо визнання та оцінки доходів і витрат для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість і нормативно-правовою базою бухгалтерського обліку в частині розрахунку фінансового результату. Це унеможливлює складення декларації про прибуток підприємств за даними бухгалтерського обліку і негативно позначається на діяльності підприємницьких структур, знижує привабливість національної економіки для іноземних інвесторів.
В цілому ж податкова система характеризується передусім фіскальною спрямованістю, що є лейтмотивом більшості змін, які вносяться до податкового законодавства. Водночас її регулююча функція не зорієнтована на стале економічне зростання.
Виправити цю ситуацію можна шляхом прийняття Податкового кодексу. Проектом передбачається зближення податкового та бухгалтерського обліків, що спростить вітчизняне законодавство і воно відповідатиме прийнятим у Європі підходам.
З прийняттям Податкового кодексу доходи і витрати підприємств визначатимуться та класифікуватимуться за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, який прийнятий у бухгалтерському обліку. При розрахунку об’єкта оподаткування доходи від реалізації товарів звітного періоду зменшуватимуться на витрати, пов’язані із реалізацією товарів чи послуг, які є аналогічними до собівартості реалізованої продукції.
До того ж, податок не буде сплачуватися з іще незароблених грошей, як сьогодні, коли аванси і передоплати у всіх платників, відразу оподатковуються при отриманні коштів. Таким чином, буде забезпечено прозорість формування податкового зобов’язання на даних бухгалтерського обліку.
Запроваджується низка спеціальних преференцій, зокрема, підприємства можуть отримувати інвестиційно–інноваційний податковий кредит, пільги на інвестування будівництва об’єктів інфраструктури суспільного користування, яка передається у державну та комунальну власність, пільги з метою стимулювання розвитку технологій енергозбереження. Головна інвестиційна пільга - це зниження ставки податку на прибуток до 20 відсотків у разі його інвестування підприємством у власний розвиток. Така ставка буде застосовуватися до частини оподатковуваного прибутку, яка спрямовуватиметься на придбання нового устаткування, машин та обладнання, вантажного транспорту.
Передбачено зменшення загальної ставки податку на додану вартість з 20 до 17 відсотків, що дасть змогу знизити податкове навантаження на споживачів продукції, заощаджувати обігові кошти підприємств та спрямовувати їх на оновлення виробничої бази. Створюються передумови інвестиційної привабливості країни шляхом встановлення права на відшкодування ПДВ за результатами двох звітних періодів для платників, що мають витрати, пов’язані з експортом сезонних сільськогосподарських товарів та інвестиційні витрати на придбання основних засобів.
З метою приведення у відповідність до вимог законодавства ЄС скасовується “нульова” ставка податку на додану вартість по операціях з постачання сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою. Пропонується встановити нижчу ставку податку для сільського та лісового господарств, а також рибальства.
Норми розділу “Акцизний податок” пропонують запровадити визначення акцизного складу та розпорядника акцизного складу. Це сприятиме посиленню контролю за обігом спирту та адаптації законодавства України до норм Директиви Ради Європи.
Проект кодексу визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів усіх рівнів, визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій за порушення податкового законодавства.
Схвалення законопроекту стане запорукою створення в Україні справедливої, прозорої та стабільної податкової системи, яка забезпечуватиме достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, сприятиме створенню умов для ефективного функціонування економіки та подальшої інтеграції України у Європейське Співтовариство.
Однак, недосконалість законодавства – це лише один бік проблеми. У роботі податківців також є чимало недоліків. Причини тут і об’єктивні, і суб’єктивні.
Об’єктивною причиною недоліків у роботі податківців є недосконалість податкового законодавства. Про це свідчать результати щоквартальних опитувань, які проводять органи податкової служби спільно з засобами масової інформації, а також відповіді респондентів, які відповідають на питання, розміщені на сайті ДПА у області. Прийняття Податкового кодексу дозволить усунути існуючі зараз протиріччя.
Щодо суб’єктивних причин, то у службі працюють різні люди. У них також є недоліки, деякі з них не завжди сумлінно виконують свої обов’язки.
Зараз впроваджуються заходи, передбачені Стратегічним планом модернізації податкової служби. Цей план розрахований на період до 2013 року і спрямований на зменшення впливу суб’єктивних факторів на взаємодію з платниками податків. На виконання цього плану вже внесені зміни до структури податкових органів. Найближчим часом почне роботу Інформаційно-довідковий центр податкової служби. Платники податків з усієї країни зможуть отримати телефонні консультації безпосередньо від фахівців ДПА України. Використання платниками податків механізму подання звітності у електронному вигляді створить додаткові зручності і усуває можливості зловживань з боку податківців.
Ми змушені багато часу витрачати на перевірки, пов’язані з нарахуванням, сплатою та відшкодуванням податку на додану вартість. Якщо суб’єкти підприємницької діяльності будуть надсилати електронною поштою до податкових інспекцій реєстри податкових накладних, то терміни перевірок значно скорочуються.
До речі, суми, які надходять до бюджетів всіх рівнів у результаті перевірок зараз складають лише кілька відсотків у загальній сумі надходжень. Десять років тому, наприклад, ці суми складали третину від всіх доходів бюджету. Ми хочемо, щоб бізнес виконував свої податкові зобов’зання перед державою добровільно.
Інвесторів та іноземних партнерів відлякує корумпованість українських чиновників, в тому числі й працівників податкової служби. Корупційні прояви, на жаль, дійсно мають місце. І в Україні, і в інших державах. Хоча подолати це явище складно, але треба. У податкових органах зараз із корупційними діями ведеться жорстка боротьба. За матеріалами управління по боротьбі з корупцією в органах податкової служби Дніпропетровської області порушено у 2007 році 25 кримінальних справ. З них три - за фактами хабарництва.
Що стосується хабарництва то це явище має дві сторони. Один – дає, другий бере. Якщо у платника податків є якісь сумніви у доброчесності податківця, то йому треба звернутися до підрозділу по боротьбі з корупцією в органах податкової служби чи у правоохоронні органи.
Вже багато років точаться розмови про необхідність легалізації доходів, з яких не сплачені податки. Реалізувати цю ідею можна лише шляхом прийняття закону. Законопроект про легалізацію доходів вже зареєстрований у Верховній Раді України.
Передбачається, що легалізація здійснюватиметься шляхом добровільного декларування юридичними й фізичними особами (або їх представниками) грошей, цінних паперів, часток у статутних фондах підприємств, рухомого і нерухомого майна, які знаходяться як на території України, так і за її межами і з яких не сплачені податки.
Пропонується встановити сплату державного збору в розмірі трьох відсотків вартості об’єктів легалізації за видачу державного свідоцтва про легалізацію доходів і період легалізації – шість місяців від дня вступу в силу цього закону.
Законопроект передбачає державні гарантії про непритягнення осіб, які легалізують доходи, до кримінальної й адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства щодо об’єктів легалізації.