Однак підприємство хоче придбати збиткову організацію і ввести її до свого складу в якості цеху, попередньо при цьому провівши заході санації. Наведемо дані підприємства.
Статутний капітал підприємства становить 100 000 грн, збитки — 12 000 грн. Загальними зборами товариства прийнято рішення щодо зменшення статутного капіталу шляхом передачі до анулювання корпоративних прав номінальною вартістю 11 000 грн. Окрім цього, один з кредиторів частково списав короткострокову заборгованість підприємства зі сплати процентів за користування кредитом на суму 2 000 грн.
Якщо не враховувати податкові нюанси, то баланс підприємства в ході проведення вказаних операцій змінюватиметься таким чином:
а) Баланс підприємства до зменшення статутного капіталу, грн. (табл. 3).
Таблиця 3
| Актив | Пасив | ||
| 1. Необоротні активи | 60 000 | 1. Статутний капітал | 100 000 |
| 2. Запаси | 30 000 | 2. Непокриті збитки | (12 000) |
| 3. Дебіторська заборгованість | 15 000 | 3. Довгострокові пасиви | 10 000 |
| 4. Грошові кошти | 3000 | 4. Короткострокові пасиви | 10 000 |
| Баланс | 108 000 | Баланс | 108 000 |
б) Баланс підприємства після зменшення статутного капіталу, грн. (табл. 4).
Таблиця 4
| Актив | Пасив | ||
| 1. Необоротні активи | 60 000 | 1. Статутний капітал | 89 000 |
| 2. Запаси | 30 000 | 2. Резервний капітал | 1000 |
| 3. Дебіторська заборгованість | 15 000 | 3. Довгострокові пасиви | 10 000 |
| 4. Грошові кошти | 3000 | 4. Короткострокові пасиви | 8 000 |
| Баланс | 108 000 | Баланс | 108 000 |
Санаційний прибуток у сумі 13 тис. грн, який утворився внаслідок зменшення статутного капіталу та списання заборгованості, спрямовується на покриття балансових збитків та формування резервів.
У разі санації шляхом викупу емітентом корпоративних прав в їх держателів, незважаючи на важкий фінансовий стан, підприємство повинно мати у своєму розпорядженні достатньо ліквідних засобів, необхідних для виплати відшкодування держателям акцій (часток). При цьому слід дотримуватися вимог щодо захисту прав кредиторів у разі зменшення статутного капіталу.
Загалом акціонерне товариство може викупити власні акції за цінами, встановленими рішенням зборів акціонерів або за цінами, які склалися на ринку. В останньому випадку можливі три варіанти:
а) акції викуповуються за ціною, вищою за номінал;
б) викуп акцій за номіналом;
в) акції викуповуються за ціною, нижчою за номінальну вартість.
Варіант а) означає, що ринкова ціна акцій є вищою за номінал, оскільки за нормально функціонуючого фондового ринку підприємство може викупити акції власної емісії лише на таких же умовах, як й інші інвестори (якщо іншого не передбачено рішенням зборів акціонерів, про що буде описано нижче). Джерелом викупу акцій є статутний і додатковий капітал, зокрема емісійний дохід. Якщо ж останній відсутній, то на ці цілі можна спрямувати прибуток. Зрозуміло, що для санаційних цілей даний варіант не придатний, оскільки санаційний прибуток не виникає.
Варіант б) є суто теоретичним. Він передбачає, що ринкова ціна акцій дорівнює їх номінальній вартості. На практиці такі випадки майже не зустрічаються. Джерелом викупу акцій при цьому є статутний капітал.
Варіант в) означає, що ринкова ціна акцій є нижчою за їх номінальну вартість, інакше жоден акціонер добровільно не продав би підприємству свої акції за ціною, нижчою за номінал. Ціна акцій може бути нижчою за їх номінальну вартість передусім у разі збиткової діяльності підприємства.
У даному випадку на придбання акцій спрямовується лише частина активів підприємства, яка відповідає еквівалентній частці статутного капіталу. При цьому підприємство отримує санаційний прибуток у вигляді емісійного доходу. Він дорівнює різниці між номінальною вартістю корпоративного права та ціною його викупу емітентом і затратами, пов’язаними з процедурою викупу прав і зменшенням статутного капіталу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України, - К., 1996
2. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 05.07.99 р. // Галицькі контракти, № 11, 1999
3. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України - 1991 - № 14
4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України 1991 - № 49
5. Закон України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997
6. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» // Урядовий кур’єр - 1994 - № 31 - 32.
7. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України 1991 - № 25
8. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // Нові Закони України - Вип. 2-к, 1991
9. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні // Інформ. бюл. Асоціація українських банків - 1996 - № 12
10. Типове положення з планування, обліку і калькування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 № 473
11. Типовий порядок визначення норм запасів товарно - матеріальних цінностей: Затв. Мінекономіки України Мінфіном України, 31.05.93.
12. Положення про порядок проведення санації державних підприємств: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.01.94 № 67
13. Абрютина М. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. М.: ЮНТИ, 1998 – 256 с.
14. Аналіз вигід и затрат. /Практичний посібник. - К.:Основи,1998 – 175 с
15. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. БалабановИ.Т. /практическое пособие.-М.:ЮНИТИ, Фин. и статистика., 1998.– 109 с.
16. Анализ финансового состояния предприятий (3 изд.) Ковалев А.И.-М.:Центр экономики и маркетинга,1999 – с.
17. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. Абрютин К.П.-М.: ДиС, Уч.-практ. пособ, 1998 – 255 с
18. Грамотенко Т. Банкротство предприятий: эконом. аспекты. –М.:ЮНИТИ, 1998 – 176 с.
19. Задачи финансового менеджмента:Учеб. пособ. для вузов. М.: Финансы ЮНИТИ, 1998. – 230 с.
20. Катрич А. Роль банков в устранении кризисных явлений.-М.:Дело, 1999 – 96 с.