Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку проявляються в зниженні ліквідності й рівня платоспроможності підприємства, росту простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини й матеріалів, підвищенні частки простроченої заборгованості по отриманих фінансових кредитах, затримках виплати заробітної плати (з відповідним зниженням рівня продуктивності праці персоналу), росту тривалості фінансового циклу, а в остаточному підсумку - у зниженні рентабельності використання власного капіталу й активів підприємства.
Негативні наслідки надлишкового грошового потоку проявляються у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних коштів під впливом інфляції, втраті потенційного доходу від невикористовуваної частини грошових активів у формі короткострокових інвестицій, що в остаточному підсумку також негативно позначається на рівні рентабельності активів і власного капіталу підприємства.
Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання "Системи прискорення - уповільнення платіжного обороту". Сутність даної системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення грошових коштів з одного боку та уповільненню їх виплат з іншого. [46]
Прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:
- збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції;
- забезпечення часткової або повної передоплати за зроблену продукцію, що користується високим попитом на ринку;
- скорочення строків надання товарного кредиту покупцям;
- прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;
- використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;
- прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції.
Уповільнення виплат грошових коштів в короткостроковому періоді може бути досягнуто шляхом:
- використання флоута для уповільнення інкасації власних платіжних документів. (Флоут – сума грошових коштів підприємства, на яку виписані платіжні документи, але ще не інкасовано їх отримувачем. Флоут за конкретним платіжним документом можна розглядати як період часу між випискою по конкретному платежу та фактичною його оплатою). Максимізуючи флоут (період проходження виписаних платіжних документів до їх оплати) підприємство може відповідно підвищувати суму середнього залишку грошових активів без додаткових фінансових ресурсів;
- збільшення за договором з постачальником терміну надання підприємству товарного (комерційного) кредиту.
- заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг);
- реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їхніх видів у довгострокові.
Важливо відзначити, що “Система прискорення-уповільнення платіжного обороту”, вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді і, відповідно, підвищуючи рівень платоспроможності підприємства, створює певні проблеми нарощування дефіцитності грошового потоку в майбутньому. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи необхідно розробити заходи щодо забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді. [47]
Ріст обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуть за рахунок наступних заходів:
1. залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;
2. додаткової емісії акцій;
3. залучення довгострокових фінансових кредитів;
4. продажу частини (або всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;
5. продажу (або здачі в оренду) невикористовуваних видів основних засобів.
Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:
1) скорочення обсягу й складу реальних інвестиційних програм;
2) відмови від фінансового інвестування;
3) зниження суми постійних витрат підприємства.
Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані із забезпеченням росту його інвестиційної активності, а саме:
1) збільшення обсягу розширеного відтворення необоротних активів;
2) прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації;
3) здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства;
4) активне формування портфеля фінансових інвестицій;
5) дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.
Головною метою оптимізації грошових потоків підприємства є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства, що у свою чергу забезпечує збільшення економічного розвитку, знижує залежність розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування й забезпечує приріст ринкової вартості підприємства.
Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежатимуть від характеру дефіцитності – короткострокової чи довгострокової.[46]
Вирішення проблеми дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді досягається шляхом нарощення обсягу вхідного грошового потоку, з одного боку, та скороченням обсягів вихідного грошового потоку з іншого. Зростання обсягу вхідного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок наступних заходів:
- залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення власного капіталу;
- залучення довгострокових фінансових кредитів;
- продаж частини або всього обсягу фінансових інструментів інвестування;
- продаж або здавання в оренду основних активів.
Зменшення обсягу вихідного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуто шляхом:
- скорочення обсягів і структури реальних інвестиційних програм;
- відмова від фінансового інвестування;
- зниження суми постійних витрат підприємства;
В системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце займає їх збалансованість в часі. В процесі такої оптимізації використовуються два методи – вирівнювання і синхронізації грошових потоків.
Метод вирівнювання грошових потоків передбачає згладжування їх обсягу в розрізі окремих інтервалів певного періоду. Цей метод дозволяє усунути певною мірою сезонні та циклічні відхилення у формуванні грошових потоків як вхідних, так і вихідних, оптимізуючи паралельно середні залишки грошових коштів і підвищуючи рівень ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків в часі оцінюються з допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, які в процесі оптимізації повинні знижуватися.
Синхронізація грошових потоків основана на коваріації вхідного та вихідного грошового потоку. В процесі синхронізації повинно бути забезпечено підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків в часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, який в процесі оптимізації повинен наближатися до значення “+1”.
Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства. Зростання грошового потоку забезпечує підвищення темпів економічного розвитку підприємства на принципах самофінансування, знижує залежність розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування, забезпечує приріст ринкової вартості підприємства. [48;51]
Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних заходів:
- зниження суми постійних витрат;
- зниження рівня змінних витрат підприємства;
- здійснення ефективної податкової політики, забезпечення зниження рівня сумарних податкових виплат;
- здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня дохідності операційної діяльності;
- використання методу прискореної амортизації основних активів;
- скорочення періоду амортизації нематеріальних активів;
- продаж невикористовуваних видів основних засобів та нематеріальних активів;
- посилення претензійної роботи з метою повного та своєчасного отримання штрафних санкцій.