У разі наявності наднормативних втрат сировини з вини підприємства під час виробництва спирту етилового, коньячного, плодового та алкогольних напоїв, суб'єкти підприємницької діяльності сплачують акцизний збір за понесені втрати в порядку, передбаченому чинним законодавством про справляння акцизного збору. При цьому оподатковуваний оборот обчислюється, виходячи з вартості цієї продукції за цінами, що склалися на підприємстві на час проведення розрахунків за аналогічну продукцію на момент виявлення цих втрат з урахуванням акцизного збору без податку на добавлену вартість.
Оподатковуваний оборот для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щоввозяться фізичними особами в обсягах, що підлягають обкладенню ввізним (імпортним)митом, визначається на підставі вантажної митної декларації з пред'явленням товарних чеків на ці товари, а у разі їх відсутності — виходячи з розміру індикативних цін.
Ставки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби встановлюються Верховною Радою України і є єдиними на всій території України.
Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, нараховуються платниками самостійно за встановленими ставками. Виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до "Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, які відрізняються за дизайном для окремих видів продукції, визначених КМУ. Кожна марка акцизного збору на тютюнові вироби повинна мати окремий номер.
Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких не має марок акцизного збору встановленого зразка. Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводиться, виходячи з планових щомісячних обсягів реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок. Українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації:
· алкогольних напоїв — на третій робочий день після відвантаження продукції;
· тютюнових виробів — до 16 числа наступного місяця, що наступив за звітним місяцем.
Особливу увагу необхідно звернути на статтю 8 цього закону, де вказується, що відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери цих товарів та їх посадові особи згідно чинному законодавству України.
Завдання 1.
Визначити суму акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету, якщо тютюнова фабрика за місяць реалізувала:
| № | Вид тютюнових виробів | Одиниця виміру | Кількість одиниць | Ставка акцизного збору |
| 1 | Сигари | шт. | 900 | 20 грн. за 100 шт. |
| 2 | Сигарили | шт. | 350 | 20 грн. за 100 шт. |
| 3 | Сигарети без фільтру | тис. шт. | 3500 | 5 грн. за 1000 шт. |
| 4 | Сигарети з фільтром | тис. шт. | 5600 | 11,5 грн. за 1000 шт. |
| 5 | Тютюн для паління | кг | 50 | 10 грн. за 1 кг |
Методичні рекомендації:
При визначенні суми акцизного збору по кожному виду тютюнових виробів враховують:
1. обсяг реалізації тютюнових виробів за місяць;
2. ставку акцизного збору.
Питання 3. Термінологія митної справи.
Література:
1. Митний Кодекс України (статті 1-5).
В Митному кодексі України дано визначення основних термінів митної справи:
Митна територія (стаття 5 Митного кодексу) – територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у морській економічній зоні України;
Митний контроль (стаття 1. 15 Митного кодексу) – сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;
Види переміщення через митний кордон (статті 1. 23, 1. 24, 1. 25, 1. 26, 1. 27, 1. 28 Митного кодексу).
1) у вантажних відправленнях – це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій;
2) у міжнародних поштових відправленнях – це переміщення товарів через митний кордон України упакованих та оформлених бандеролях, спеціальних мішках з позначкою “М”, поштових посилках, дрібних пакетах;
3) у міжнародних експрес-відправленнях – це переміщення товарів та інших предметів, що перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін;
4) у несупроводжуваному багажі – переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам з оформленням багажних документів;
5) у ручній поклажі – переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам у транспортних засобах, якими прямують ці громадяни без оформлення багажних документів;
6) у супроводжуваному багажі – переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни з оформленням багажних документів.
Митна декларація (стаття 1. 12 Митного кодексу) – письмова заява, встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення;
Декларанти (стаття 1. 5 Митного кодексу) – юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування (складає митну декларацію) товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Запитання для самоперевірки
1. В чому полягає необхідність митного контролю?
2. Для чого необхідна митна декларація?
3. Хто є декларантом у митній справі?
Питання 4. Порядок перерахування мита до бюджету.
Література:
1. Василик О. Д. Податкова система України. Навч. посіб. -К. :ВАТ"Поліграфкнига"2004 с. 89-96
2. Онизько С. М. , Тофан У. М. Податкова система. Підруч. -Львів: Магнолія плюс 2004 с. 200-204
Мито – це непрямий податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Платниками мита є юридичні і фізичні особи при здійсненні експортно-імпортних операцій.
Документом, який є підставою для нарахування мита, є вантажна митна декларація. Без сплати мита та відмітки у декларації пропуск товарів та інших предметів через митний кордон не дозволяється.
Сплата мита може здійснюватися:
· під час перетину митного кордону;
· при реєстрації товарів та інших предметів на митній території України;
· за вексельними розрахунками з відстрочкою платежу.
Належна до сплати сума мита, перераховується платниками на рахунки митних органів, які здійснюють митні оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу. А по товарах та інших предметах, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях мито сплачується підприємствам зв’язку.
Сума мита, що сплачена митним органам та підприємствам зв’язку перераховується до Державного бюджету України.
Контроль за правильністю та своєчасністю сплати мита до бюджету здійснює митна служба України, а не податкова служба.
Запитання для самоперевірки
1. Що таке мито?
2. Хто є платником мита?
3. Що є підставою для нарахування мита?
4. Хто здійснює контроль за правильністю нарахування мита та своєчасністю сплати його до Державного бюджету України?
Індивідуальні завдання
1. Порядок застосування непрямих податків, їх переваги та недоліки.
2. Розрахунок податку на додану вартість та його документальне оформлення.
3. Ефективність оподаткування споживання в Україні.
4. Економічна ефективність митної справи в Україні.
5. Сутність, форми і способи перекладання непрямих податків.
ТЕМА 8 “ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА”
План самостійної роботи:
20. Указ Президента України “Про спрощену системуоподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.
21. Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
22. Порядок переходу платників до спрощеної системи оподаткування.
Методичні рекомендації:
Питання 1. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткуванню, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.
Література:
1. Закон України "Про державну підтримку малого підприємства" від 19. 10. 200;
2. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткуванню, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 28. 06. 99.
3. Василик О. Д. Податкова система України. Навч. посіб. -К. :ВАТ"Поліграфкнига"2004 с. 242-246
7. Онизько С. М. , Тофан У. М. Податкова система. Підруч. -Львів: Магнолія плюс 2004 с. 178-181