З метою реалізації державної політики, спрямованої на підтримку малого підприємництва, підвищення його ролі в розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року застосовується спрощена система оподаткування у вигляді сплати єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва.
Основним законодавчим документом для застосування єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва є Указ Президента України “Про спрощену системуоподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.
Під час вивчення цього Указу необхідно звернути увагу на те, що платниками єдиного податку є:
1. Юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, тобто підприємства всіх форм власності, якщо в них за рік середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік – не перевищує 1 млн. грн. Середньооблікова чисельність працівників визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, хто працює за договорами та за сумісництвом.
2. Фізичні особи,які здійснюють підприємницьку діяльність, якщо кількість найманих працівників, включаючи членів їх сім’ї не перевищує 10 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік – не перевищує 500 тис. грн.
Суб’єкти підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком не мають права застосовувати іншого способу розрахунку за реалізовану продукцію, крім готівкового та безготівкового грошового розрахунку.
Платники єдиного податку звільняютьсявід слати таких податків і зборів (обов’язкових платежів):
· податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа вибрала оподаткування за ставкою – 6%;
· податку на прибуток підприємств (юридичні особи);
· податку на доходи фізичних осіб (фізичні особи – підприємці);
· плати за землю;
· збору за спеціальне використання природних ресурсів;
· комунального податку;
· податку на промисел;
· внесків до Фонду соціального захисту інвалідів;
· збору на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
· збору на обов’язкове державне соціальне страхування.
Юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності при нарахуванні суми єдиного податку за місяць враховують:
1. Виручку від реалізації товарів (робіт, послуг), яка надійшла на поточний рахунок або в касу підприємства.
Примітка: У разі продажу основних засобів, виручкою від реалізації вважається різниця між сумою отриманою від реалізацією та їх залишковою вартістю на момент продажу.
2. Ставку податку в розмірі 6% від виручки, але зі сплатою ПДВ, або 10% від виручки, без сплати ПДВ.
Термін сплатиєдиного податку юридичними особами на окремий рахунок держказначейства – не пізніше 20 числа наступного місяця за звітним місяцем. На наступний день після отримання коштів держказначейство перераховує:
· до державного бюджету – 20%;
· до місцевого бюджету – 23%;
· до Пенсійного фонду – 42%;
· до Фонду соцстраху по тимчасовій непрацездатності – 11%;
· до Фонду сприяння зайнятості населення – 4%.
Щоквартально і наростаючим підсумком з початку року, юридичні особи за результатами господарської діяльності складають і подають до податкової інспекції Розрахунок сплати єдиного податку на бланку спеціального зразка. Термін подання цього розрахунку – до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом.
На спрощену систему оподаткування не можуть бути переведені:
· довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
· суб’єкти підприємницької діяльності у статному фонді яких частки, що належать іншим юридичним особам – учасникам та засновникам, перевищує 25%;
· суб’єкти підприємницької діяльності, спільна діяльність яких здійснюється на підставі договору про спільну діяльність без створення юридичної особи.
Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності сплачують єдиний податок за ставками, встановленими місцевими органами самоврядування. Розмір ставки залежить від виду діяльності і не може бути менше 20 та не більше 200 грн. на календарний місяць.
Якщо фізична особа здійснює кілька видів діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, то вона сплачує один податок, що не перевищує максимальної ставки, бо отримує одне свідоцтво на здійснення підприємницької діяльності. Так, в м. Херсоні ставка єдиного податку для здійснення роздрібної торгівлі – 120 грн. на місяць, а для надання послуг з перевезення вантажу – 80 грн. В даному випадку для підприємця – фізичної особи, який займається цими видами діяльності буде встановлена ставка єдиного податку на місяць в розмірі – 120 грн.
Якщо підприємець використовує працю найманих працівників, включаючи членів сім’ї, то за кожного такого працівника ставка єдиного податку збільшується на 50%.
Термін сплати єдиного податку для фізичних осіб – підприємців на окремий рахунок держказначейства – передоплата, не пізніше 20 числа місяця, що передує звітному.
Із загальної суми сплаченого єдиного податку держказначейство перераховує:
· до місцевого бюджету – 43%;
· до Пенсійного фонду – 42%;
· до Фонду соцстраху по тимчасовій непрацездатності – 11%;
· до Фонду сприяння зайнятості населення – 4%.
Щоквартально і наростаючим підсумком з початку року фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності складають і подають до податкової інспекції Звіт на бланку спеціального зразка. Термін подання цього Звіту – не пізніше 5 числа наступного місяця за звітним податковим періодом. Підставою для складання цього Звіту є дані Книги обліку доходів і витрат, яку веде підприємець на підставі первинних бухгалтерських документів.
Платники єдиного податку – суб’єкти підприємницької діяльності, мають право не використовувати касові апарати, але не мають права торгувати алкогольними, тютюновими виробами та паливно-мастильними матеріалами.
Завдання 1.
Кравчук В. П. – приватний підприємець, який здійснює роздрібну торгівлю непродовольчими товарами. Він використовує працю трьох найманих працівників. Ставка єдиного податку – 120 грн. на місяць.
Визначити загальну суму єдиного податку на місяць, яку повинен сплатити приватний підприємець Кравчук В. П.
Методичні рекомендації:
Визначаючи загальну суму єдиного податку на місяць, слід врахувати встановлену ставку єдиного податку для даного виду діяльності і те, що за кожного найманого працівника ставка єдиного податку збільшується на 50%.
Питання 2. Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Література:
1. Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”від 23. 03. 96 зі змінами та доповненнями
2. Василик О. Д. Податкова система України. Навч. посіб. -К.:ВАТ"Поліграфкнига"2004 с. 248-253.
Згідно з чинним законодавством України окремі види підприємницької діяльності не можуть здійснюватися без придбання торгового патенту. Про цей документ, де, коли і за скільки він придбається, а також в яких випадках можна обійтись баз нього можна дізнатися під час вивчення Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23. 03. 1996 року (зі змінами та доповненнями).
Види діяльності, що підлягають патентуванню перелічено в п1 статті1 зазначеного Закону. До них належать:
· торговельна діяльність (оптова, роздрібна, громадське харчування);
· діяльність з надання побутових послуг;
· діяльність з обліку готівкових валютних цінностей у пунктах обміну іноземної валюти;
· діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу (казино, гральні автомати, проведення лотерей та розіграшів з видачею грошових виграшів).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону про патентування торговий патент повинні придбати юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи, – резиденти і неризеденти, а також їхні відокремлені підрозділи, які займаються згаданими вище видами підприємницької діяльності.
Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності займатися відповідними видами підприємницької діяльності. Торговий патент видається органами податкової служба у триденний строк з дня подання заявки. Кількість патентів, необхідних для проведення підприємницької діяльності залежить від кількості відокремлених підрозділів та від кількості видів діяльності, що підлягають патентуванню. Вартість торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування окремо за кожним видом діяльності. Строк дії торгового патенту залежить від виду діяльності, що підлягає патентуванню. Для наочності строки діяльності торгових патентів для кожного виду діяльності наведено в таблиці:
| Види діяльності | Строк дії торгового патенту |
| Торгова діяльність | 12 календарних місяців |
| Побутові послуги | 12 календарних місяців |
| Обмін готівкових валютних цінностей | 36 календарних місяців |
| Послуги у сфері грального бізнесу | 60 календарних місяців |
Патентування не поширюється на торговельну діяльність і діяльність надання побутових послуг:
1. Підприємств і організацій споживчої кооперації, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання.
2. Суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які:
· здійснюють торговельну діяльність із латків, прилавків і сплачують ринковий збір за місце для торгівлі продукцією на ринку;