Податкова система України (стр. 4 из 15)
· Департамент з запитань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів;
· Департамент боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом;
· Департамент розвитку та модернізації податкової служби.
Найвища ланка Державної податкової служби (ДПС) — Головна Державна податкова адміністрація (ДПА), її функції:
1. розробка інструктивного та методологічного забезпечення податкової роботи в Україні;
2. затвердження форм податкової звітності;
3. інформаційно-консультативна робота серед низових ланок ДПА та платників податків;
4. організаційна робота щодо автоматизації діяльності ДПА;
5. кадрова політика.
Середня ланка податкової служби включає: Державну податкову адміністрацію (ДПА) в областях, Автономної Республіки Крим, в місті Севастополі, Києві, у містах з районним поділом. Основне призначення середньої ланки — консультативна робота і забезпечення зв'язку між низовими ДПІ і Головною ДПА України. Очолюють її в областях голови, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням голови ДПС України.
Низова ланка включає: Державні податкові інспекції (ДПІ) у районах, у містах без районного поділу, в районах міст.
Державні податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються Головою Державної податкової адміністрації України за поданням відповідних підрозділів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
До основних функцій низової ланки відносяться:
1. здійснення контролю за додержанням платниками податків законодавства щодо оподаткування;
2. ведення повного і своєчасного обліку платників податків і податкових надходжень;
3. перевірка законності у сфері валютних операцій;
4. забезпечення застосування і своєчасності стягнення сум фінансових санкцій та адміністративних стягнень.
При вивченні статті 11 Закону України “Про державну податкову службу України” слід звернути увагу на права працівників Державної податкової служби:
1. контрольні – проведення податкових перевірок, одержання від платників податків, необхідних документів, та їх аналіз;
2. організаційні:
· припинення діяльності, ліквідація або реорганізація підприємств – порушників податкового законодавства;
· вилучення документів у вигляді доказів про виявлені порушення у платників податків;
· подання справ про порушників податкового законодавства до господарських судів;
3. облікові – одержання інформації від платників податків і занесення її до державного реєстру;
4. інформаційні – використання засобів масової інформації для показу порушників податкового законодавства.
Службовою особою державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. На роботу до державних податкових служб не можуть бути прийняті особи, яких було засуджено за вчинення корисливих злочинів.
Службові особи державної податкової служби не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
При вивченні цього закону слід звернути увагу на статтю 15 , де вказані звання службових осіб податкової служби.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджується Кабінетом Міністрів України.
Службові особи підлягають атестації. Порядок проведення атестації визначається Головною державною податковою адміністрацією України.
Запитання для самоперевірки
1. Який основний нормативний документ регламентує діяльність органів державноїподаткової служби?
2. Охарактеризуйте структуру державної податкової служби України.
3. Яке головне призначення державної податкової адміністрації України?
4. У чому полягає різниця між органами державної податкової служби вищого, середнього та низового (базового) рівнів?
5. Які права мають працівники податкової служби?
6. Хто може бути службовою особою державної податкової служби?
7. Якими видами діяльності не мають права займатися службові особи державної податкової служби?
Індивідуальні завдання
1. Контроль за сплатою податків.
2. Податкова міліція: її функції, права та обов’язки.
4. Актуальні проблеми та основні завдання реформування державної податкової служби України
ТЕМА 4 “ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ”
План самостійної роботи:
5. Закон України “Про податок на доходи фізичних осіб”.
6. Обов’язки та відповідальність громадян щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.
Методичні рекомендації:
Питання 1. Закон України “Про податок на доходи фізичних осіб”.
Література:
1. Закон України “Про податок на доходи фізичних осіб”від 22. 05. 03.
2. Василик О. Д. Податкова система України. Навч. посіб. -К. :ВАТ"Поліграфкнига"2004 с. 141-149;
3. Онизько С. М. , Тофан У. М. Податкова система. Підруч. -Львів: Магнолія плюс 2004 с. 60-62, 73-79.
Закон України “Про податок на доходи фізичних осіб” від 22. 05. 2003 № 889-IV (зі змінами та доповненнями) набрав чинності з 1 січня 2004 року. Цей закон передбачає (стаття 2), що в Україні платниками податку з доходів фізичних осіб є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як на території України, так і за кордоном, та фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи на території України.
При вивченні статті 3 цього закону слід звернути увагу на те, що є об’єктом оподаткування для резидента та нерезидента.
Слід зазначити, якщо доходи отримані не у грошовій формі, об’єкт оподаткування визначається шляхом множення звичайної ціни на розрахований коефіцієнт, який розраховується за формулою:
де Сп – ставка податку для даних доходів на момент її отримання. Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, яка збільшується на суму ПДВ, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником ПДВ.
В аналогічному порядку визначається об’єкт оподаткування для сум надмірно витрачених коштів, отриманих на відрядження чи під звіт і не повернутих у встановлений строк.
Особливу увагу необхідно звернути на той факт, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається за формулою: загальна сума нарахованої заробітної плати мінус утримані внески до державних цільових фондів мінус податкова соціальна пільга (якщо працівник має право на застосування податкової соціальної пільги).
Із нарахованої заробітної плати працівників утримують такі обв’язкові внески до державних цільових фондів згідно чинному законодавству:
· до Пенсійного фонду – 0,5% і 2%;
· до фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 0,5% або 1%;
· до фонду соціального страхування на випадок безробіття – 0,5%.
Податкова соціальна пільга – це сума, на яку зменшується нарахована заробітна плата за місяць (що підлягає оподаткуванню зі ставкою 15%).
Перелік податкових соціальних пільг указується в статті 6 цього закону (ЗУ №889). Ці пільги необхідно з’ясувати. При цьому треба звернути увагу, що право на податкову соціальну пільгу має працівник тільки за одним місцем роботи (тільки у одного роботодавця), якщо сума нарахованої заробітної плати за місяць не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. і якщо працівник подав заяву про застосування соціальної податкової пільги на бланку спеціального зразку.
При вивченні статті 5 “Податковий кредит”закону№889 слід засвоїти, які види витрат платника податків з доходів фізичних осіб відносяться до податкового кредиту. Крім того звернути увагу на особливості застосування податкового кредиту:
· нараховується виключно резидентам – платникам цього податку;
· загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподаткованого доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата;
· невикористаний податковий кредит за наслідками звітного податкового року, не має права переноситись на наступні податкові роки.
Слід звернути увагу на ставки податку з доходів фізичних осіб, які указані в статті 7 Закону №889.
При вивченні статей 9-15 Закону №889 слід звернути увагу на особливості нарахування і сплати податку з окремих видів доходів:
· від надання нерухомості в оренду;
· оподаткування процентів;
· оподаткування дивідендів;
· оподаткування виграшів та призів;
· оподаткування благодійної допомоги;
· оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк;
· оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності;
· від продажу об’єктів нерухомого і нерухомого майна;
· оподаткування спадщини та дарування;
Запитання для самоперевірки
1. Хто є платниками податку з доходів фізичних осіб?
2. Що є об’єктом оподаткування?
3. Як визначити суму заробітної плати, що підлягає оподаткуванню?
4. Охарактеризувати види податкових соціальних пільг.
5. У чому полягає суть податкового кредиту?
6. Вкажіть розмір основної (базової) ставки податку з доходів фізичних осіб.
7. Які особливості оподаткування доходу, отриманого від дивідендів?
8. У чому полягають особливості оподаткування благодійної допомоги?
9. Які особливості оподаткування спадщини та дарування?
10. У чому полягають особливості оподаткування доходів від продажу нерухомого майна?